ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
22 січня 2025 р. Справа № 902/950/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники сторін не з`явились
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/950/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 16.10.2024 року відкрито провадження у справі № 902/950/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/950/24 арбітражного керуючого Захарчук К.О. Призначено попереднє засідання у справі № 902/950/24 на 17.12.2024 року.
18.10.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
19.11.2024 року до суду також надійшла заява від ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" б/н від 19.11.2024 року (вх. № 01-36/1158/24) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 6 462,49 грн у справі № 902/950/24.
Ухвалою від 21.11.2024 року вказану заяву призначено до розгляду на 22.01.2025 року.
В судове засідання на визначену дату заявник, арбітражний керуючий та боржник не з`явились.
Натомість, 28.11.2024 року до суду від до суду від арбітражного керуючого Медведевої К.О. надійшла заява б/н від 28.11.2024 року, в якій повідомлено, що в зв"язку зі зміною прізвища з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ", на теперішній час арбітражний керуючий здійснює повноваження на підставі нового Свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1982 від 15.11.2024 року.
22.01.2025 року до суду від арбітражного керуючого Медведевої К.О. надійшло повідомлення № 02-01/06 від 20.01.2025 року про результати розгляду грошових вимог, в якому зазначено про визнання заявлених грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" до боржника, в розмірі 6 462,49 грн.; також, зазначено, що кредиторська заява ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" подана поза межами строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Суд, розглянувши вказану вище кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
Так, за змістом заяви, 07.06.2024 року між ТОВ "Слон Кредит" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 1648381, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про електронну комерцію.
Кредитодавець 07.06.2024 року направив Боржнику пропозицію (оферту) укласти Кредитний договір № 1648381.
07.06.2024 року Боржник прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Кредитного договору.
Таким чином, 07.06.2024 року між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір № 1648381.
У відповідності до п. 1.3. Кредитного Договору сума кредиту становить 2500,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності.
Як зазначено у п. 1.4. Кредитного договору кредит надається загальним строком на 360 днів з 07.06.2024 (дата надання кредиту).
Згідно з Графіком платежів Кредитного договору остаточним терміном (датою) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.06.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Згідно з п.п. 1.7.1.-1.7.2, розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (13 500,00грн./ 2 500,00грн.) / 360дн. х 100% = 1,50% в день за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,46% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (13 162,50грн. / 2 500,00грн.) / 360дн. х 100% = 1,46% в день.
Якщо Споживач до 07.07.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
ТОВ "Слон Кредит" свої зобов`язання за договором виконало, на надало Боржнику грошові кошти у розмірі 2500,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку боржника № НОМЕР_2 (котрий Боржником було вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.
У зв`язку з таким, 25.10.2024 року між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. Груп" було укладено Договір факторингу № 25102024, відповідно до якого ТОВ "Слон Кредит" відступило своє право вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за Кредитним договором № 1648381.
Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
Відповідно до п. 2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 15.10.2024 до Договору факторингу, ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. Груп" набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 6 462,49 грн., з яких: 2499,99 грн. - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу); 2812,50 грн. - сума заборгованості по процентам за користування; 1150,00 грн. - сума процентів за порушення грошового зобов`язання згідно п. 6.4.1., 6.4.2. Кредитного договору.
Також, 31.07.2024 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 32969-07/2024, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про електронну комерцію.
Кредитодавець 31.07.2024 року направив Боржнику пропозицію (оферту) укласти Кредитний договір № 32969-07/2024.
31.07.2024 року Боржник прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Кредитного договору.
Таким чином, 31.07.2024 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 був укладений договір № 32969-07/2024.
У відповідності до п. 1.1. Кредитного Договору сума кредиту становить 3000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності.
Як зазначено у п. 1.2. Кредитного договору кредит надається загальним строком на 120 днів з 31.07.2024 (дата надання кредиту).
У відповідності до п. 1.2. датою погашення кредиту є 27.11.2024 року.
Згідно п. 1.4.1.-1.4.2. Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Загальні витрати, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту станом на день його оформлення вказуються в Графіку платежів до цього Договору.
Клієнт має право до 29.08.2024 року сплатити перший платіж, відповідно до Графіку платежу, з урахуванням знижки в розмірі ---%. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів.
ТОВ "Стар Файненс Груп" свої зобов`язання за договором виконало, та надало Боржнику грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку боржника № НОМЕР_3 (котрий Боржником було вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.
У зв`язку з таким, 30.10.2024 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. Груп" було укладено Договір факторингу № 30102024, відповідно до якого ТОВ "Стар Файненс Груп" відступило своє право вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за Кредитним договором № 32969- 07/2024.
Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними договорами (Портфель Заборгованості).
Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових вимог та інших зобов`язань за Кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 30.10.2024 до Договору факторингу, ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. Груп" набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 11 190,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 140,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4 050,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Боржник не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Боржнику права грошової вимоги до Кредитора, останній не зробив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. Груп", ні на рахунки первісного кредитора.
Посилаючись на наведені обставини, ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. Груп" просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 6 462,49 грн. боргу, а також судовий збір сплачений за подання даної заяви кредитора у розмірі 4 844,80 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Разом з тим, відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Медведевої К.О. № 02-01/06 від 20.01.2025 року про результати розгляду грошових вимог, заявлені вимоги до боржника в розмірі 6 462,49 грн. керуючим реструктуризацією визнані в повному обсязі; також у повідомленні, зазначено, що кредиторська заява ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. Груп" подана поза межами строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
При цьому, суд розглядає заяву ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. Груп" в межах заявленого розміру вимог, тобто на суму 6 462,49 грн. (ст. 2, 14 ГПК України).
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 18.10.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 6, 7 ст. 113 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Враховуючи наведені вище положення закону, останнім днем строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника є - 18.11.2024 року.
Згідно матеріалів справи, заява ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" б/н від 19.11.2024 року (вх. № 01-36/1158/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/950/24 надійшла до суду 19.11.2024 року (сформовано в системі "Електронний суд" 19.11.2024 року), тобто з пропуском визначеного КУзПБ строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Так, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок правонаступництва.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 113 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУ з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 133 КУ з процедур банкрутства, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, за наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" б/н від 19.11.2024 року (вх. № 01-36/1158/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/950/24 підлягає задоволенню, а кредиторські вимоги в розмірі 6 462,49 грн. - визнанню, як такі, що підтверджені відповідними доказами, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 133 КУ з процедур банкрутства.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" (6 056,00 х 0,8 = 4 844,80), підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 122, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234-236, 326 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Задоволити заяву ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" б/н від 19.11.2024 року (вх. № 01-36/1158/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/950/24, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" (вул. Михайла Грушевського, 10, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 41240530) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 6 462,49 грн - заборгованості (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/950/24.
3. Арбітражному керуючому Медведевій К.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника у справі № 902/950/24.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику боржника адвокату Гарбузу В.С. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Медведевій К.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Універсал Банк" - contact@universalbank.com.ua; представнику АТ "Універсал Банк" Македону О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" - el.en.fkgroup@gmail.com; представнику ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" адвокату Мотальовій-Кравець В.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_6
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 29.01.2025 |
Номер документу | 124685410 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: неплатоспроможність фізичної особи |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Тісецький С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні