Рішення

від 16.01.2025 по справі 904/4304/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4304/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ", м. Київ

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 515 623,31 грн.

та

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ", м. Київ

про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Пришедько А.Л., адвокат (поза межами суду);

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Каретна Є.В., адвокат (поза межами суду).

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 515 623,31 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 441 046,50 грн., пеня у розмірі 44 097,00 грн, 3% річних у розмірі 6 227,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 24 252,61 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

18.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" штрафні санкції за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн, а саме:

- 104 418,00 грн. - штраф за прострочку поставки товару;

- 1 000,00 грн. - штраф за непідтвердження отримання заявки.

21.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху та позивачеві за зустрічним позовом протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 2 422,40 грн.

23.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

30.10.2024 до канцелярії суду, через систему "Електронний суд", від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про усунення недоліків.

Позивачем за зустрічним позовом вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/4304/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.12.2023 о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн. до спільного розгляду з первісним позовом та розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому судовому засіданні призначеному на 04.12.2024 о 10:30 год.

08.11.2024 до канцелярії суду, через систему "Електронний суд", від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 заяву представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, підготовче судове засідання, яке призначене на 04.12.2024 о 10 год. 30 хв., проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua/) за участю представника позивача (відповідача за зустрічним позовом).

13.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій.

У призначене підготовче судове засідання 04.12.2024 представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2024 о 10:00год., яке проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача (відповідача за зустрічним позовом).

09.12.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 задоволено заяву представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та судове засідання з розгляду справи по суті, яке призначене на 18.12.2024 о 10 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

Протокольною ухвалою від 18.12.2024 оголошено перерву до 09.01.2025 о 10:00 год. год. в режимі відеоконференції за участю обох представників сторін.

15.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на клопотання позивача за первісним позовом.

16.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на клопотання позивача за первісним позовом.

16.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення у справі.

Протокольною ухвалою від 09.01.2025 оголошено перерву до 16.01.2025 о 12:00 год. год. в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 16.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

Позиція позивача (за первісним позовом).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки №37 від 10.01.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Позиція відповідача (за первісним позовом).

Відповідач не заперечує, що 10.01.2024 року між Постачальник (ТОВ ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ) та Покупцем (АТ КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ) укладений договір поставки № 37, відповідно до якого Постачальник поставив і передав у власність Покупця, а Покупець прийняв та повністю не оплатив прийнятий товар, у порядку й на умовах, передбачених даним договором.

Відповідач просить суд зменшити заявлені позивачем розмір пені та трьох відсотків річних на 90 % від заявлених сум.

Також відповідач заперечує проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

10.01.2024 між Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - покупець, відповідач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (далі - постачальник, позивач за первісним позовом) укладено договір № 37 (далі - договір).

Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити товар, у порядку й на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору).

Найменування, кількість, комплектність товару узгоджується сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця після прийняття товару за кількістю та якістю, й підтверджується актом приймання товару, який складається покупцем в односторонньому порядку, якщо відсутні зауваження до якості товару, або в двосторонньому порядку, після усунення виявлених зауважень до кількості та якості товару (п. 1.3. договору).

У разі поставки товару на умовах ЕХW з оплатою у формі передплати, оплати по факту завантаження або акредитиву, товар попередньо приймається покупцем по кількості на складі постачальника із перевіркою відповідності фактичної кількості товару даним видаткової накладної постачальника. Остаточне приймання за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця. Після приймання товару за кількістю та якістю на складі покупця, складається акт приймання товару, в порядку, передбаченому в п.1.3., який є підтвердженням переходу права власності на товар (п. 1.4. договору).

Зобов`язання постачальника із поставки вважаються виконаними після переходу права власності на товар в порядку, передбаченому п.1.3. та 1.4. договору (п. 1.5. договору).

Базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях (п. 3.1. договору).

Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в специфікаціях до даного договору (п. 3.2. договору).

Поставка товару здійснюється виключно за письмовою заявкою покупця (надалі - заявка) (п. 3.3. договору).

Ціна за одиницю товару встановлюється сторонами у специфікаціях (п. 4.1. договору).

Розрахунки за поставку товару здійснюються в національній валюті України (п. 4.3. договору).

Оплата здійснюється в порядку й у строки, передбачені специфікаціями до даного договору (п. 4.4. договору).

Якщо згідно умов угоди товар оплачується на умовах відстрочки платежу, то строк оплати товару відраховуються з дати приймання товару за кількістю та якістю згідно підписаного покупцем акту прийняття. При встановленні під час приймання недоліків товару, перебіг строку оплати товару зупиняється на період заміни, допоставки доукомплектування або усунення виявлених у ньому недоліків постачальником на підставі виклику для участі у двосторонньому прийнятті товару, що направляється покупцем. При цьому сторони погодили, що у такому випадку затримка оплати не є порушенням покупцем своїх зобов`язань за даним договором (п. 4.5. договору).

У випадку порушення покупцем строків розрахунків за договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка розраховується з 10 банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення (п. 7.6. договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2024 (п. 10.1. договору).

Зміни та доповнення в даний договір можуть бути внесені тільки за згодою сторін та оформляються додатковою угодою (п. 11.1. договору).

Відповідно до підписаної специфікації №1, яка є додатком №1 до Договору, Сторони погодили, що:

1.Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити:

- Лісоматеріали круглі сосна (pins) клас C D1a (10-14) L2 (4м) Код Покупця: 25 1 1, Вимоги до товару - [ДСТУ EN 1315-2-2001, ТУ У 16.1-00994207-003:2018, ТУ У 16.1-00994207-001:2018. Не дозволяється тріщини, гниль деревини], у кількості 243,4 м3, за ціною з ПДВ - 1 044 186,00 грн, ціна за 1 м3 (без ПДВ) - 3 575,00 грн.

2. Товар поставляється на умовах: DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс -2010) (поставка залізничними або авто нормами).

3. Вантажоодержувач: АТ "Кривбасзалізрудком".

4. Строк поставки товару: протягом 30 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем.

5. Порядок оплати товару: протягом 60 календарних днів з моменту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних.

6. Товар поставлений згідно специфікації має бути новим, не раніше 2023 року виготовлення.

7. Загальна сума договору № 37 від 10.01.2024 з урахуванням даної специфікації становить 1 044 186,00 грн., у тому числі ПДВ 174 031,00 грн.

8. Особливі умови: Толеранс +/-10%. Товар не прийнятий по якості згідно з п.5.1 договору поставки №37 від 10.01.2024 р. приймається та оплачується по ціні 500,00 грн. з ПДВ за 1м3 Товару або повертається на умовах вивозу транспортом Постачальника зі складу Покупця для заміни товару. Ціна фіксована та незмінна.

9. Невід`ємною частиною даної специфікації є ТУ У 16.1-00994207-003:2018, ТУ У 16.1-00994207-001:2018.

Надалі, 20.03.2024 Сторонами було укладено додаткову угоду №1 якою вони: Внесли зміни до пункту 8 специфікації №1 від 10.01.2024р. до договору поставки №37 від 10.01.2024р. та виклали його в наступній редакції: Особливі умови: Толеранс +/-10%. Товар не прийнятий по якості згідно з п.5.1 договору поставки №37 від 10.01.2024р. в кількості 16,44 м3 приймається та оплачується по ціні 250,00 грн. З ПДВ за 1м3. Надалі Товар не прийнятий по якості приймається по ціні 1 грн. з ПДВ за 1 м3 або повертається на умовах вивозу транспортом Постачальника зі складу Покупця для заміни товару. Ціна фіксована та незмінна.

29.02.2024, Постачальником було здійснено поставку Товару на суму 187 893,78 грн, що підтверджується видатковою накладною №19 від 29.02.2024. Відповідно до якої було поставлено 41.882 м3 належної якості та 16,44 м3 товару толеранс якого +\- 10%, який відповідно до п. 8 Специфікації оплачується за ціною 500 грн за м3 з ПДВ.

В подальшому (31.03.2024 суму накладної накладною №19 від 29.02.2024 було зменшено на 4110,00 грн до 183 783, 78 грн з ПДВ, відповідно до додаткової угоди до Договору №1 від 20.03.2024)

27.03.2024 Постачальником було здійснено поставку Товару на суму 229 605,10 грн, що підтверджується видатковою накладною № 47 від 27.04.2024.

10.04.2024 Постачальником було здійснено поставку Товару на суму 257 275,60 грн, що підтверджується видатковою накладною № 49 від 10.04.2024.

10.04.2024 Постачальником було здійснено поставку Товару на суму 257 262,72 грн, що підтверджується видатковою накладною № 50 від 10.04.2024. Загалом поставлено товару на суму 927 927, 20 грн.

Позивач зазначає, що строки на оплати відповідно до умов Договору настали:

1. За накладною №19 на суму 183 783,78 грн до 29.04.2024;

2. За накладною №47 на суму 229 605,10 грн до 27.05.2024;

3. За накладною №49 на суму 257 275,60 грн до 10.06.2024;

4. За накладною №50 на суму 257 262,72 грн до 10.06.2024.

На виконання Договору відповідачем було сплачено:

08.07.2024 229 605,10 грн відповідно до повідомлення про зарахування коштів №18535, згідно з призначенням платежу за поставку від 27.03.24;

15.07.2024 257 275,60 грн відповідно до повідомлення про зарахування коштів №18749, згідно з призначенням платежу за поставку від 10.04.24. Всього 486 880, 70 грн.

Таким чином, у Замовника з`явилось прострочення з оплати поставленого товару на

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар повністю та своєчасно не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 441 046,50 грн, що і стало причиною звернення до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати та наявність підстав для застосування наслідків такого прострочення у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах, наявність підстав для зменшення розміру пені та 3% річних.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів; з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови договору (Специфікації), судом встановлено, що строк оплати поставленого товару є таким, що настав:

1. За накладною №19 на суму 183 783,78 грн до 29.04.2024;

2. За накладною №47 на суму 229 605,10 грн до 27.05.2024;

3. За накладною №49 на суму 257 275,60 грн до 10.06.2024;

4. За накладною №50 на суму 257 262,72 грн до 10.06.2024.

У той же час, в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару на суму 441 046,50. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 441 046,50 грн.

Щодо нарахування пені.

При цьому з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з нормами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків розрахунків за договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка розраховується з 10-го банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення.

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 7.6. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 15.05.2024 по 20.09.2024 в сумі 44 097,00 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені сума заборгованості та період прострочення (який не виходить за межі періоду, визначеного судом), арифметично розрахунок проведено вірно.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 44 097,00 грн.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня по серпень 204 року в сумі 24 252,61 грн та 3% річних за період з 30.04.2024 по 30.09.2024 у сумі 6 227,20.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період нарахування інфляційних втрат та арифметично проведено вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню.

З приводу клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій (пені) та 3% річних суд зазначає таке.

Судом під час прийняття рішення у даній справі проаналізовано фактичні обставин справи на предмет можливості застосування до них права суду на зменшення розміру штрафних санкцій, за наслідками чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Між тим, суд звертає увагу, що:

- ступінь виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару складає 0%; поставлений позивачем товар ні до звернення із позовом до суду ні в процесі розгляду справи не був оплачений відповідачем навіть частково;

- сторони знаходяться в рівних економічних умовах та штрафні санкції є співрозмірними порівняно з допущеним відповідачем порушенням та його наслідками (навіть загальний розмір заявлених до стягнення нарахувань - пені, інфляційних втрат та 3% річних;

- відсутність будь-яких об`єктивних поважних причин невиконання відповідачем зобов`язань за договором;

- інфляційні процеси в Україні: зростання загального рівня цін і зниження купівельної спроможності гривні за період прострочення;

- особливе значення порушення зобов`язань в умовах воєнного стану, під час якого суб`єкти господарювання додатково відчувають негативний вплив, пов`язаний з військовою агресією (систематичні повітряні тревоги, аварійні та планові відключення електропостачання тощо), вплив яких перебуває поза волею учасників господарювання.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у даній справі.

Що стосується зменшення 3% річних, то формулювання статті 625 Цивільного кодексу України спрямоване на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, проценти, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями.

Нараховані 3% річних є співрозмірними порівняно з основним боргом і сторонами не збільшувалась процентна ставка їх нарахування, в порівнянні із визначеним законом (статтею 625 Цивільного кодексу України), а отже відсутні підстави для зменшення визнаних судом правомірними 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

Щодо судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 6 187,48 грн.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 7 734,35 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1235 від 30.09.2024.

Суд відзначає, що, у зв`язку з внесенням позивачем судового збору у більшому розмірі, частина судового збору у сумі 1 546,87 грн (7 734,35 грн - 6 187,48 грн) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку, передбаченому пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (після надходження відповідного клопотання за ухвалою суду).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом у сумі 6 187,48 грн.

Щодо заяви позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних інфляційних втрат, відсотків, пені до моменту виконання рішення, суд зазначає таке.

Позивач за первісним позовом просить зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування відповідачу", відповідно до положень ч. 10 ст. 238 ГПК України, пені, 3 % річних та інфляційних втрат до моменту фактичного виконання відповідачем за первісним позовом рішення по даній судовій справі.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Враховуючи, що у заяві відсутні доводи необхідності застосування приписів частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд під час ухвалення рішення не вбачає підстав для застосування приписів частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

АРГУМЕНТИ СТОРІН ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Позиція позивача (за зустрічним позовом).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки №37 від 10.01.2024 в частині повної та своєчасної поставки товару та в частині виконання пункту 3.5. договору щодо направлення підтвердження про одержання заявки про поставку товару, внаслідок чого на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми специфікації, що за розрахунком позивача становить 104 418,60 грн., а також, штраф на підставі пункту 7.5. договору у розмірі 1 000 гривень за кожен випадок ненадання підтвердження заявки. Штраф за ненадання підтвердження одержання заявки №53-15/30 від 17.01.2024 року становить 1 000,00 грн.

Позиція відповідача (за зустрічним позовом).

Відповідач за зустрічним позовом вважає, що зустрічні позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, проте у разі якщо суд дійде іншого висновку, ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" вважає за необхідне просити суд зменшити штрафні санкції на 95% від заявленої суми.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ ЗА ЗУСТРІЧНИ ПОЗОВОМ

10.01.2024 між Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - покупець, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (далі - постачальник, позивач за первісним позовом) укладено договір № 37 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору поставки № 37 від 10.01.2024 року Постачальник (ТОВ ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ) зобов`язується поставити і передати у власність Покупця (АТ КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ), а Покупець прийняти й оплатити товар, у порядку й на умовах, передбачених даним договором.

Найменування, кількість, комплектність товару узгоджується Сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях.

Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в специфікаціях до даного договору (п. 3.1. договору).

Поставка товару здійснюється виключно за письмовою заявкою Покупця. Заявка повинна містити:

- номер і дату;

- назву й адресу Постачальника;

- номер і дату договору, специфікації, згідно яких проводиться дана поставка;

- найменування кожної позиції товару;

- кількість одиниць по кожній позиції товару;

- ціна за одиницю позиції товару;

- загальна вартість товару;

- пункт доставки товару, із вказівкою точної адреси.

Заявка направляється Покупцем у електронному вигляді засобами Сервісу Електронного Документообігу ВЧАСНО.

Згідно з п. 3.5. договору Постачальник зобов`язаний не пізніше 1 (одного) робочого дня, з моменту одержання Заявки, направити Покупцеві письмове підтвердження одержання такої Заявки в якому вказати:

- дату й номер Заявки;

- дату одержання Заявки;

- дату поставки товару.

Відповідно до специфікації № 1 від 10.01.2024 року ТОВ ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ зобов`язалося поставити на умовах DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010) лісоматеріали круглі сосна (pins) клас C D1a (10-14) L2 (4м) у кількості 243,4 м3 на загальну суму 1 044 186,00 грн. (з ПДВ).

Строк поставки товару: протягом 30 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем.

На адресу Постачальника через Сервіс електронного документообігу ВЧАСНО АТ КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ направлялася письмова заявка №53-15/30 від 17.01.2024 року, яку Постачальник отримав 19.01.2024 року. Даний факт не оспорюється Постачальником.

Поставка товару згідно з вимогами даної заявки повинна здійснюватися у повному обсязі без розбивки на частини.

Таким чином, граничний строк поставки товару за цією заявкою припадає на 19.02.2024 року.

В цей строк ТОВ ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ не була здійснена поставка товару у повному обсязі без розбивки на частини.

Крім того, Постачальник не виконав умови п. 3.5. договору та не направив АТ КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ письмове підтвердження одержання заявки із зазначенням узгодженої сторонами інформації.

Враховуючи викладене, Позивач за зустрічним позовом на підставі п. 7.2. договору нарахував Відповідачу за зустрічним позовом штраф у розмірі 10 (десяти) % від вартості товару, який поставлений із порушенням строку у розмірі 104 186,00 грн.

Крім того, Позивач за зустрічним позовом на підставі п. 7.5. договору нарахував Відповідачу за зустрічним позовом за невиконання п. 3.5. договору штраф за ненадання підтвердження одержання заявки №53-15/30 від 17.01.2024 року становить 1 000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, що становить 105 418,60 грн.

Вказане стало причиною звернення позивача за зустрічним позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, допущення прострочення поставки та умов договору щодо підтвердження одержання заявки та наявність підстав для застосування наслідків такого прострочення у вигляді стягнення штрафу у заявлених до стягнення сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Доказів зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

У пункті 1.2. договору визначено, що найменування, кількість, комплектність товару узгоджується сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1. договору базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях.

Відповідно до пункту 4.1. договору ціна за одиницю товару встановлюється сторонами у специфікаціях.

Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідності зі специфікаціями до договору. Орієнтовна вартість договору, на момент його укладення, становить 1 044 186,00 грн, у тому числі ПДВ - 174 031,00 грн. (пункт 4.2. договору).

Згідно з пунктом 3.2. договору товар за договором поставляється у строки, зазначені в специфікаціях до договору.

Умовами пункту 3.3. договору визначено, що поставка товару здійснюється виключно за письмовою заявкою покупця (далі - заявка). Заявка повинна містити:

- номер і дату;

- назву й адресу постачальника;

- номер і дату договору, специфікації, згідно з якими проводиться дана поставка;

- найменування кожної позиції товару;

- кількість одиниць по кожній позиції товару;

- ціна за одиницю позиції товару;

- загальна вартість товару;

- пункт доставки товару, із вказівкою точної адреси, за умови доставки товарів на склад покупця. Заявка підписується уповноваженою особою покупця.

Згідно з п. 3.5. договору Постачальник зобов`язаний не пізніше 1 (одного) робочого дня, з моменту одержання Заявки, направити Покупцеві письмове підтвердження одержання такої Заявки в якому вказати:

- дату й номер Заявки;

- дату одержання Заявки;

- дату поставки товару.

Відповідно до специфікації № 1 від 10.01.2024 року ТОВ ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ зобов`язалося поставити на умовах DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010) лісоматеріали круглі сосна (pins) клас C D1a (10-14) L2 (4м) у кількості 243,4 м3 на загальну суму 1 044 186,00 грн. (з ПДВ).

Строк поставки товару: протягом 30 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем.

На адресу Постачальника через Сервіс електронного документообігу ВЧАСНО АТ КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ направлялася письмова заявка №53-15/30 від 17.01.2024 року, яку Постачальник отримав 19.01.2024 року. Даний факт не оспорюється Постачальником.

Поставка товару згідно з вимогами даної заявки повинна здійснюватися у повному обсязі без розбивки на частини.

Таким чином, граничний строк поставки товару за цією заявкою припадає на 19.02.2024 року.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення погоджених строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 10 (десяти) % від вартості товару, який поставлений із порушенням строку. Штраф становить 104 418,60 грн., з розрахунку: 1 044 186,00 грн. * 10 % = 104 418,60 грн., де 104 186,00 грн. - вартість непоставленого згідно з заявкою №53-15/30 від 17.01.2024 року товару, 10 % - ставка штрафу.

Відповідно до п. 7.5. договору за невиконання п. 3.5. даного договору Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 1 000 гривень за кожен випадок ненадання підтвердження заявки. Штраф за ненадання підтвердження одержання заявки №53-15/30 від 17.01.2024 року становить 1 000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій становить 105 418,60 грн. (104 418,60 грн. + 1 000,00 грн.).

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товар прийнято у позивача без будь-яких зауважень до її оформлення. Накладна підписана представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість цього товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Під час розгляду справи судом відповідачем не надано належних доказів виконання умов пункту 3.5. договору та направлення письмового підтвердження одержання Заявки вих. № 53-15/30 від 17.01.2024 щодо поставки товару, доводи позивача щодо відсутності такого підтвердження зі сторони відповідача не заперечувались.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України .

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд перевірив розрахунки позивача за зустрічним позовом, помилок не виявив та, зважаючи на відсутність заперечень з боку відповідача за зустрічним позовом, вважає його таким, що підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом штрафу в розмірі 105 418,60 грн.

При цьому, судом під час прийняття рішення у даній справі проаналізовано фактичні обставин справи на предмет можливості застосування до них права суду на зменшення розміру штрафу, за наслідками чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Між тим, суд звертає увагу, що:

- відповідач не навів суду жодного аргументу та не надав жодного пояснення з приводу причин неналежного виконання умов спірного договору;

- матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про майновий стан відповідача;

- сторони знаходяться в рівних економічних умовах та штрафні санкції є співрозмірними порівняно з допущеним відповідачем порушенням та його наслідками, оскільки у даній справі прострочення щодо поставки товару складає 104 дні, отже є істотним; інше зобов`язання (направлення письмового підтвердження) взагалі залишилось невиконаним;

- відсутність будь-яких об`єктивних поважних причин невиконання відповідачем зобов`язань за договором;

- інфляційні процеси в Україні: зростання загального рівня цін і зниження купівельної спроможності гривні за період прострочення.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу у даній справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006 ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд не надає оцінки решті аргументів сторін, з огляду на відсутність підстав для застосування нормативної грошової оцінки в розмірі заявленому позивачем за зустрічним позовом, є достатньою підставою для відмови у позові про визнання договору оренди землі укладеним на умовах позивача. Тому наявність чи відсутність порушень процедури укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, що належить позивачу не впливає на результат розгляду справи, оскільки неузгоджена суттєва умова договору оренди землі розмір орендної плати.

З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного позовні вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Щодо судового збору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом у сумі 2 422,40 грн.

За приписом частини одинадцятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

З огляду на викладене суд вважає за можливе провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами, а саме стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" заборгованість у сумі 410 204,71 грн (441 046,50+44 097,00+6227,20+24252,61 105 418,60) та судовий збір у сумі 3 765,08 грн (6187,48-2422,40).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 180, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) основний борг у розмірі 441 046,50 грн., пеню в розмірі 44 097,00 грн., 3% річних у розмірі 6 227,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 24 252,61 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 187,48 грн.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/377/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, пені, 3 % річних та інфляційних втрат до повного виконання рішення - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) на користь Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) штраф у розмірі 105 418,60 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) 410 204,71 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 765,08 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 27.01.2025.

Суддя В.Г. Бєлік