Ухвала

від 22.01.2025 по справі 904/3534/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про результати розгляду заяви конкурсного кредитора

про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство

22.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3534/24за заявою Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін", м. Дніпро

про визнання банкрутом

Суддя Мартинюк С.В.

за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.

Представники:

Від Дніпровської міської ради: Грищенко М.О. (адвокат);

Від ТОВ "Дніпровський елеватор": Сидоренко Р.В. (представник);

Від ТОВ "Фаін": Удовицький Є.М. (адвокат);

Арбітражний керуючий:не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

08.08.2024 ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ"Фаін" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2024 відкрито провадження у справі №904/3534/24 за заявою ПрАТ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" про визнання банкрутом ТОВ "Фаін". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 27.02.2025. Призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Фаін" арбітражного керуючого Чичву О.С. Призначено попереднє засідання суду на 11.11.2024.

10.09.2024 на офіційному веб-сайті Верховного Суду в мережі Інтернет Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Фаін", №74002.

11.11.2024 до суду від Дніпровської міської ради надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 38 569 303,23 грн. та судового збору у розмірі 6 056,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2024 прийнято заяву Дніпровської міської ради до боржника ТОВ "Фаін" про визнання грошових вимог в розмірі 38 569 303,23 грн. та судового збору на суму 6 056,00 грн. по справі про банкрутство №904/3534/24 до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2024 призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 10.12.2024.

04.12.2024 до суду від божника надійшло повідомлення про результати розгляду заяви про визнання грошових вимог, за змістом якого боржник не визнає грошові вимоги в повному обсязі.

09.12.2024 до суду через систему "Електронний суд" від розпорядника майна надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог, за змістом якого розпорядник майна просить суд відмовити в задоволенні грошових вимог в повному обсязі.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Фаін" (ідентифікаційний номер 33639753); припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Чичви О.С. (свідоцтво №448 від 19.03.2013). Визнано ТОВ "Фаін" (ідентифікаційний номер 33639753) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 10.12.2025. Ліквідатором ТОВ "Фаін" призначено арбітражного керуючого Чичву О.С. (свідоцтво №448 від 19.03.2013).

10.12.2024 до суду від Дніпровської міської ради через систему "Електронний надійшли додаткові пояснення у справі, за змістом яких заявник заперечував проти поданого повідомлення боржника про результати розгляду заяви про визнання грошових вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 розгляд заяви Дніпровської міської ради про визнання грошових вимог до боржника відкладено на 14.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2024 призначено розгляд заяви Дніпровської міської ради з грошовими вимогами до боржника на 22.01.2025.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "ФАІН" надійшло клопотання про долучення письмових пояснень до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, господарським судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених грошових вимог Дніпровська міська рада зазначає, що ТОВ «ФАІН» в період з 05.07.2006 року по 21.09.2023 року був власником об`єктів нерухомого майна розташованих за адресом: м. Дніпропетровськ (нині м. Дніпро), просп. Карла Маркса (нині просп. Дмитра Яворницького), 12 (далі м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 12), що підтверджується договором купівлі - продажу від 18.11.2005 року, який посвідчено приватним нотаріусом Шрамко О.Ю та зареєстровано в реєстрі за №4990 та витягом про реєстрацію права власності нерухомого майна від 05.04.2006 року, а також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.02.2024 №367879143.

Вказані об`єкти нерухомого майна розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:286:0049, площею 1,8205 га, що підтверджується актом обстеження від 11.04.2023 року №12/04/23-Т, що проведено Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради.

Посилаючись на приписи ст. 120 Земельного кодекс України (далі - ЗК України) Заявник вважає, що Боржник у вказаний період здійснював фактичне користування земельної ділянки, що розташована за адресою м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 12 з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, власником якої в силу приписів ст. 83 ЗК України є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Вказана земельна ділянка площею 1,8205 га сформована як об`єкт цивільних прав 11.10.2011, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.04.2023 року №ЗВ-9918165562023 Категорія земель - землі історико-культурного призначення. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компанії, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код ЦВПЗ 03.10.). Форма власності -комунальна.

В період з 11.10.2011 року по 11.10.2014 року ТОВ «ФАІН» користувалось зазначеною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 13.09.2011 року, який був припинений у зв`язку з закінчення строку дії договору.

Так, на підставі рішення Дніпровської міської ради від 14.09.2011 №88/15 30 вересня 2011 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «ФАІН» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:286:0049, по фактичному розміщенню будівель та споруд, які розташовані за адресом: м. Дніпро пр. Д.Яворницького, 12, загальною площею 1,8205 га; код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність); категорія земель - землі історико - культурного призначення; строком на три роки. Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м.Діпропетровськ Дніпропетровської області з відповідним внесенням запису до Державного реєстру земель 11 жовтня 2011 року №121010004000245.

Як вбачається з Акту приймання - передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:286:0049 від 30.09.2011, станом на час складання Акту, на земельній ділянці було розташовано одноповерхові, двоповерхові, триповерхові, чотириповерхові капітальні будівлі: трансформаторна підстанція, підпірні стінки, споруда басейну, бетонна естакада; залишки капітальних будівель, фундамент колишніх будівель, залізобетонні та металеві сходи, підземне приміщення, металеві споруди; земельна ділянка була огороджена цегляною огорожею із металевими воротами; на земельній ділянці існували виходи інженерних мереж; на земельній ділянці був розташований газорозподільний пункт; на земельній ділянці існували зелені насадження.

На підставі рішення міської ради від 27.06.2012 року №76/25 05 жовтня 2012 року між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «ФАІН» укладено додатковий договір до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:286:0049 від 30.09.2011 року. Відповідно до умов цієї додаткової угоди орендодавець передав орендарю в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для проектування та будівництва багатофункціонального комплексу з готелем, яка знаходиться за адресом пр.Д. Яворницького, 12. Додаткову угоду зареєстровано в Управлінні Держкомзему у М.Дніпропетровськ Дніпропетровської області з відповідним внесенням запису до Державного реєстру земель 22 жовтня 2012 року №121010004000720.

Як вбачається з Акту приймання - передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:286:0049 від 05 жовтня 2012 року, станом на час складання Акту, на земельній ділянці було розташовано одноповерхові, двоповерхові, триповерхові, чотириповерхові капітальні будівлі: трансформаторна підстанція, підпірні стінки, споруда басейну, бетонна естакада; залишки капітальних будівель, фундамент колишніх будівель, залізобетонні та металеві сходи, підземне приміщення, металеві споруди; земельна ділянка була огороджена цегляною огорожею із металевими воротами; на земельній ділянці існували виходи інженерних мереж; на земельній ділянці був розташований газорозподільний пункт; на земельній ділянці існували зелені насадження. Цільове використання (УКЦВЗ): 1.11.6 (інша комерційна діяльність); цільове використання: для проектування та будівництва багатофункціонального комплексу з готелем. Керуючись приписами ст.31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером припинений у зв`язку з закінченням строку на який він був укладений 11.10.2014 року.

В подальшому, а саме з 12.10.2014 року по 21.09.2023 року нових договорів оренди земельної ділянки за кадастровим номером: 1210100000:03:286:0049 не укладалось, зокрема, в період з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року між Дніпровською міською радою та ТОВ «ФАІН» (код ЄДРПОУ 33639753) відсутні діючі цивільно-правові угоди на вищезазначену земельну ділянку, що підтверджується відповіддю Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 28.02.2023 року №5/11-19.

Зважаючи на викладене Дніпровська міська рада вважає, що ТОВ «ФАІН» (ідентифікаційний код 33639753) з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року користується земельною ділянкою площею 1,8205 га з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, на якій з 05.04.2006 року знаходяться належні йому на праві власності об`єкти нерухомості, а в період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року, не оформивши нового договору оренди та не сплачуючи орендних платежів, продовжило землекористування, внаслідок чого ТОВ «ФАІН» безпідставно зберегло кошти несплаченої орендної плати Дніпровській міській раді на суму 22 490 968,54 грн.

Дніпровською міською радою також заявлено 3% річних за користування чужими грошовими коштами на суму 3 103 976,36 грн. та інфляційне збільшення основної заборгованості - 12 974 358,33 грн.

У поданих повідомленнях про розгляд заявлених грошових вимог боржник та розпорядник майна заперечують проти задоволення заявлених вимог до ТОВ "ФАІН" в повному обсязі.

В обґрунтування заявленої позиції розпорядник майна зазначає, що розрахунок неотриманої орендної плати за вказані періоди (з 03.04.2017 по 31.12.2020) здійснено за відсутності документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Арбітражний керуючий Чичва О.С. посилається на інформацію, що надана боржником, згідно якої в період часу з листопада 2014 року по квітень 2023 року ТОВ «Фаін» було задекларовано та сплачено Дніпровській міській раді грошові кошти у розмірі 6 183 869,24 грн.: листопад, грудень 2014 року - 87 385,64 грн.; 2015 рік - 654 863,89 грн.; 2016 - 965 759,78 грн.; 2017 рік - 1023704,79 грн.; 2018 - 2020 роки - 943 774,25 грн. 2021 рік; 994 731,36 грн.; 2022 рік - 1 094 204,49 грн.; січень-квітень 2023 року - 419 445,04 грн.

Розпорядник майна окремо зазначає, що Заявником грошових вимог не враховано те, що 29.04.2024 року ТОВ «Фаін» було перераховано Дніпровській міській раді 10 000 000, 00 грн. на виконання рішення суду у справі № 904/2143/23.

Щодо відсутності недобросовісної поведінки Кредитора та відсутності порушених прав

Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради VI скликання від 14 вересня 2011 року №88/15 вирішено передати земельну ділянку, площею 1,8205 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0049), в оренду строком на 3 роки ТОВ «ФАІН», по фактичному розміщенню будівель та споруд за адресом: просп. Карла Маркса (нині просп. Дмитра Яворницького), 12, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність); категорія земель землі історико культурного призначення.

На підставі зазначеного рішення 30.09.2011 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «ФАІН» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки. Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м.Діпропетровськ Дніпропетровської області з відповідним внесенням запису до Державного реєстру земель 11.10.2011 №121010004000245.

Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради VI скликання від 27.06.2012 №76/25 вирішено внести зміни до рішення міської ради від 14.09.2011 року № 88/15 «Про передачу ТОВ «ФАІН», код ЄДРПОУ 33639753, земельної ділянки по просп. Карла Маркса (нині Дмитра Яворницького), 12, в оренду по фактичному розміщенню будівель та споруд» до договору оренди земельної ділянки від 30.09.2011 року (державна реєстрація від 11.10.2011 №121010004000245) змінивши функціональне використання земельної ділянки з «фактичне розміщення будівель та споруд» на «проектування та будівництво багатофункціонального комплексу з готелем».

Встановлено річну орендну плату за користування земельною ділянкою, площею 1,8205 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0049), у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України.

На підставі зазначеного рішення 05.10.2012 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «ФАІН» (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди земельної ділянки. Відповідно до умов цієї додаткового угоди орендодавець передав орендарю в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для проектування та будівництва багатофункціонального комплексу з готелем, яка знаходиться за адресом просп. Карла Маркса (нині просп. Дмитра Яворницького), 12.

Додаткову угоду зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області з відповідним внесенням запису до Державного реєстру земель 22 жовтня 2012 року №121010004000720.

Згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:286:0049 від 05.10.2012, станом на час складання Акту, на земельній ділянці розташовано одноповерхові, двоповерхові, триповерхові, чотириповерхові капітальні будівлі: трансформаторна підстанція, підпірні стінки, споруда басейну, бетонна естакада; залишки капітальних будівель, фундамент колишніх будівель, залізобетонні та металеві сходи, підземне приміщення, металеві споруди; земельна ділянка була огороджена цегляною огорожею із металевими воротами; на земельній ділянці існували виходи інженерних мереж; на земельній ділянці був розташований газорозподільний пункт; на земельній ділянці існували зелені насадження. Цільове використання (УКЦВЗ): 1.11.6 (інша комерційна діяльність); цільове використання: для проектування та будівництва багатофункціонального комплексу з готелем.

Отже, договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:286:0049 було укладено на строк з 22.10.2012 по 11.10.2014 рік. Про припинення договору оренди зазначає й арбітражний керуючий у своєму звіті.

ТОВ «ФАІН» в період з 05.07.2006 року по 21.09.2023 року був власником об`єктів нерухомого майна розташованих за адресом: м.Дніпропетровськ (нині м.Дніпро), просп. Карла Маркса (нині просп.Дмитра Яворницького), 12 (далі м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 12), що підтверджується договором купівлі - продажу від 18.11.2005 року, який посвідчено приватним нотаріусом Шрамко О.Ю та зареєстровано в реєстрі за №4990 та витягом про реєстрацію права власності нерухомого майна від 05.04.2006 року, а також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.02.2024 №367879143.

Відповідно до витягу з кореспонденції Дніпровської міської ради, який долучений до заяви про кредиторські вимоги вбачається:

1. 20.09.2012 Боржник звернувся із заявою вх.№3688 «Про підготовку додаткового договору до договору оренди землі по пр.К.Маркса, 12».

Дана заява розглянута і прийнято рішення про укладання додаткової угоди.

2. 09.02.2016 року Боржник звернуся з клопотанням від вх. №34/1 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в процесі приватизації по пр.Карла Маркса, 12». Тобто, через 1 рік і 4 місяці після закінчення строку дії договору оренди землі. Крім того, клопотання стосується безпосередньо питання розроблення проекту землеустрою з метою приватизації, а не укладання договору оренди. Відповідно до предмета клопотання вбачається, що Боржник звернувся з метою розроблення технічної документації з метою приватизації земельної ділянки.

3. 05.06.2019 року Боржник звернувся з клопотанням вх. №36/2680 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,8205га (кадастровий номер1210100000:03:286:0049), зі зміною її цільового призначення на код КВЦПЗ 03.10 (для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку) по проспекту Дмитра Яворницького, 12 по фактичному розміщенню будівель та споруд. Боржник з даним клопотанням звернувся з метою зміни цільового призначення земельної ділянки з 1.11.6. (інша комерційна діяльність) на код КВЦПЗ 03.10 (для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку. Тобто, звертаючись з даним клопотанням ТОВ «ФАІН» самостійно хотіло визначити категорію 03.10., в той час, як під час розгляду цієї заяви заперечує відповідність даного цільового призначення земельній ділянці та вважає його не відповідним даній земельній ділянці.

При цьому, згідно постанови КМУ від 17.01.2018 №55 та наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» строк зберігання листування з організаціями, підприємствами, установами складає 3 роки (в окремих випадках 5 років).

З урахуванням даної норми та підстави спливу строку встановленого вищезазначеною нормою, у Дніпровської міської ради відсутній обов`язок щодо володіння інформацією щодо клопотання від 09.02.2016 року вх. №34/1 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в процесі приватизації по пр.Карла Маркса, 12».

26.05.2020 Боржник звернувся з клопотанням «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (на місцевості) по фактичному розміщенню будівель та споруд, орієнтовною площею 1,8205 га, кадастровий номер 1210100000:03:286:0049, за адресою: вул. Дмитра Яворницького, 12».

Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради і 14.05.2021 року за вих.№7/13-745 надано письмову відповідь, якою повідомлено, що для підготовки документів на розгляд міською радою питання щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) необхідно додати належним чином заверну копію технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна. Відповідь надіслана засобами поштового зв`язку. Відомості щодо повторного звернення ТОВ «ФАІН» з клопотанням та виправлення недоліків, які виявлені під час розгляду клопотання відсутні.

Також господарський суд вважає за необхідне зазначити, що дана обставина була також предметом дослідження в межах справи №904/2143/23.

З вищевикладеного вбачається, що доводи Боржника про недобросовісну поведінку є хибним.

Окремо господарський суд вважає за доцільне зауважити, що навіть неналежне виконання своїх обов`язків Дніпровською міською радою не може бути підставою звільнення власника нерухомого майна від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою (відповідні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №922/2417/19 та від 10.02.2020 у справі №922/981/18).

Щодо правомірності обраного способу захисту

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «Земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини першої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважаться сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захищати своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17.

Враховуючи зазначене господарський суд доходить до висновку, що власником земельної ділянки розташованої за адресом: просп.Карла Маркса (нині просп.Дмитра Яворницького), 12, кадастровий номер 1210100000:03:286:0049 в м.Дніпрі є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Отже, Дніпровська міська рада має право звернення до суду за захистом свого порушеного права, яке полягає у безпідставному збереженні ТОВ «ФАІН» (ідентифікаційний код 33639753) коштів у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, що призвело до збільшення цих коштів у останнього за рахунок їх несплати Дніпровській міській раді за відповідні спірні періоди.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом д) частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Аналіз вказаних положень ЦК України та ЗК України свідчить про те, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).

Положення глави 83 ЦК України застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (пункт 4 частини третьої статті 1212 ЦК України).

За змістом статті 1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі №910/17324/19 та від 9 листопада 2021 року у справі №9051680/20.

Внаслідок того, що земельній ділянці 11.10.2011 року присвоєно кадастровий номер 1210100000:03:286:0049, а тому вона вважається сформованою (є сформованим об`єктом цивільних прав), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованим за номером НВ-9918183262023 від 17.04.2023 року.

Зазначеним витягом також підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, розташована за адресом: м.Дніпро, просп.Карла Маркса (нині Дмитра Яворницького),12, площею 1,8205 га з 11.10.2011 до 12.10.2014 перебувала в оренді ТОВ «ФАІН» на підставі договору оренди землі від 30.09.2011, державна реєстрація №121010004000245 від 11.10.2011.

Окремо господарський суд зазначає, що відповідно до вимог статті 206 Земельного кодексу України та статті 14 Податкового кодексу України, ТОВ «ФАІН» не є власником земельної ділянки, не має права постійного користування, а тому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Таким чином, виходячи з фактичних обставини спору та наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд вважає, що ТОВ «ФАІН», як власник нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником, тобто Дніпровською міською радою, та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

З огляду на те що, у відповідності до приписів статей 1212, 1214 ЦУ України ТОВ «ФАІН», не сплачувало в належному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи - Дніпровська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

Відтак суд виснує про те, що ТОВ «ФАІН» як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею в період з 03.04.2017 по 31.12.2022 роки, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Також господарський суд зазначає, що заявником обрано належний спосіб захисту своєї прав, що кореспондується усталеною практикою Верховного суду відповідно до постановах від 24.07.2024 року у справі № 904/2142/23, від 17.01.2024 у справі №906/1141/22, від 08.08.2024 у справі № 917/1621/22.

Щодо правомірності використання 3% для обчислення безпідставно збережених грошових коштів.

Для розрахунку розміру орендної плати за відповідні періоди застосований відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановлений відповідно до вимог пп.12.3. ст. 12 ПК України рішеннями сесії Дніпропетровської міської ради VI скликання:

- рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.12.2010 року №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста (зі змінами) встановлено, що різний розмір орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки становив 3% для періоду 01.01.2017 31.12.2017 року;

- рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (зі змінами) встановлено, що річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками певного цільового призначення у відсотках до нормативної грошової оцінки становив 3% для періоду з 01.01.2018 по 31.12.2022 рік.

12.12.2019 відповідно до відомостей Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:286:0049 були внесені зміни, в тому числі, щодо цільового призначення, а саме: 1.11.6 змінено на 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). З огляду на що, станом на 12.12.2019 та у 2020 нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки складала 150460554,62 грн.

Зазначені обставини та висновки підтверджуються листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.09.2021 року №18-4-0.38- 1093/107- 21.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.03.2023 №19-4-0.10-1557/2-23 встановлено, що станом на 13.03.2023 витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 у управління відсутні.

В той же час, ГУ Держгеокадастр повідомив, що за наявною в нього інформацією, якщо б формувались витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, то вартість 1 кв.м була б у 2017 році 6611,83 грн.; у 2018 році 6611,83 грн.; на 17.07.2018 року 9917,75 грн.; у 2019 році 9917,75 грн.; на 12.12.2019 року -8264,79 грн.; у 2020 році 8264,79 грн.; у 2021 році 7587,55 грн.; у 2022 році -8346,31 грн.

Під час проведення розрахунку заявником були взяті за основу витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:286:0049 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Крім того, відповідно до п.288 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу (період з 01.01.2017 по 07.12.2017):

- не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 288.5 ст.288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Боржник, згідно з наданими податковими деклараціями з плати за землю декларує орендну плату за землю за земельну ділянку площею 1,8205 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0049). Сума самостійно задекларованого податкового зобов`язання по орендній платі за землю на 2019 рік складає 0 грн., на 2020 рік складає 911 837,08 грн. (сума щомісячних нарахувань 82 894,28 грн., за березень пільга), на 2021 рік складає 994 731,36 грн. (сума щомісячних нарахувань 82 894,28 грн.), на 2022 рік складає 1 094 204,49 грн. (сума щомісячних нарахувань 91 183,71 грн., нарахування за грудень 91 183,68 грн.).

Із розрахунку вбачається, що орендна плата за землю задекларована за ставкою в розмірі 4,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Щодо посилань Боржника про застосування розміру ставки 2,300% при визначені коду цільового використання землі 03.10. для будівництва будівель ринкової інфраструктури.

Коди цільового призначення 03.10. має розмежування на «для будівництва будівель ринкової інфраструктури» та «для обслуговування інших будівель ринкової інфраструктури».

Дніпровська міська рада підтверджує, що дійсно Боржник у 2011 році отримував земельну ділянку в оренду з метою проектування та будівництва багатофункціонального комплексу з готелем. Проте, за період дії договору оренди ним не отримано Дозволу на будівництво, проектування не здійснено.

Тобто, останній заявляючи свої наміри про проектування та проведення будівництво повів себе недобросовісно. За три роки він не виконав та реалізував своїх заявлені наміри.

Постанова КМУ від 17.10.2012 №1051 щодо зміни числового значення коду цільового призначення земельної ділянки прийнята, вже після спливу строку договору оренди земельної ділянки.

Крім того, відповідно до Актів обстеження земельної ділянки (зазначені вище у Відзиві) вбачається, що на земельній ділянці розташовано комплекс будівель, які перебувають у обслуговуванні Боржника, що не заперечується останнім.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що заявником вірно застосовано саме код цільового призначення земельної ділянки 03.10. «для обслуговування інших будівель ринкової інфраструктури» зі ставкою 3%.

З вищевикладеного вбачається, що Дніпровською міською радою правильно проведено розрахунок безпідставно збережених коштів Боржником за користування земельною ділянкою без достатньо правих підстав з використанням 3%.

Щодо правомірності розрахунку неотриманої орендної плати заявника:

Щодо розрахунку:

1. Період з 03.04.2017 по 31.12.2017 нормативна грошова оцінка становить 120 368 365,15грн.

Розрахунок проводився з займаної Відповідачем квадратної площі земельної ділянки 18205 помноженої на визначену ГУ Держгеокадастром вартість за 1 кв.м. встановленої у 2017 році - 6611,83грн.

2. Період з 01.01.2018 по 16.07.2018 нормативна грошова оцінка становить 120 368 365,15грн.

Розрахунок проводився з займаної Відповідачем квадратної площі земельної ділянки 18205 помноженої на визначену ГУ Держгеокадастром вартість за 1 кв.м. встановленої до 16.07.2018 року - 6611,83грн.

3. Період з 17.07.2018 по 21.12.2018 та з 01.01.2019 по 11.12.2019 нормативна грошова оцінка становить 180 552 638,75грн.

Розрахунок проводився з займаної Відповідачем квадратної площі земельної ділянки 18205 помноженої на визначену ГУ Держгеокадастром вартість за 1 кв.м. встановленої за вказані періоди 9917,75грн.

4. Період з 12.12.2019 по 31.12.2019 та з 01.01.2020 по 31.12.2020 нормативна грошова оцінка становить 150 460 501,95грн.

Розрахунок проводився з займаної Відповідачем квадратної площі земельної ділянки 18205 помноженої на визначену ГУ Держгеокадастром вартість за 1 кв.м. встановленої за вказані 8264,79грн.

Вартість одного квадратного метру за вказані періоди зазначено у листі ГУ Держгеокадастр у Дніпропетровській області від 14.03.2023 №29-4-0.10-1557/2-23. Крім того, повідомлено, що зазначена вартість була б використана при формуванні Витягів нормативної грошової оцінки на земельну ділянку.

У даному листі зазначено, що з жовтня 2019 року Витяги з технічної документації про нормативно грошову формуються і видаються автоматично за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Станом на 13.03.2023 витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 в управлінні відсутні.

До того ж, правильність обрахування нормативної грошової оцінки за 1 кв.м підтверджується висновком експерта від 25.09.2024 №22-08-02/2024 та технічною документацією з нормативної грошову оцінки земель міста Дніпра, розробленої Державним підприємством «Український державний науково дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя» Київ 2014 рік, яка затверджена рішенням Дніпровської міської ради від 15.07.2015 №4/65, а також технічною документацією з нормативної грошову оцінки земель міста Дніпра, розробленої Державним підприємством «Український державний науково дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя» Київ 2019 рік, яка затверджена рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 №12/57.

З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в межах даної справи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає заявлений розрахунок неотриманої орендної плати вірним.

Щодо відсутності податкового боргу у Боржника

В поясненнях Боржник посилаючись на лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2023 року №36492/6/04-36-04-02-14, як на доказ про відсутність податкового боргу.

В той час, зі змісту даного листа вбачається відсутність підстав для нарахування податкового боргу, оскільки підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договорів оренди такої земельної ділянки. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 16.05.2023 право власності та/або користування земельними ділянками за Відповідачем не зареєстровано та відповідно до переліків договорів оренди землі, наданих Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради чинний договір оренди не зазначено.

Спірні правовідносини у даній справі виникли внаслідок використання Відповідачем земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави, за відсутності договору оренди та як наслідок безпідставно збережених коштів за її використання.

Отже, доводи щодо відсутності у Боржника податкового боргу не стосуються предмета спору в межах розгляд заявлених грошових вимог.

Щодо сплачених боржником коштів орендної плати

В листі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2023 року №36492/6/04-36-04-02-14, який надано Боржником значиться, що за 2020 рік сплачено 911 837,08 грн., за 2021 рік сплачено суму у розмірі 994 731,36 та за 2022 рік сплачено суму у розмірі - 1 094 204,49 грн.,

Дані відомості також зазначаються у листі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.02.2023 року за №12810/6/04-36-04-02-14, який безпосередньо Дніпровською міською радою додано до заяви з грошовими вимогами до боржника.

Заявником зазначено, що вказані суми вже були враховані під час підрахунку суми для подальшого звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника.

Щодо правомірності застосування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно приписів Глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» знаходиться в підрозділі 2 «Недоговірні зобов`язання» розділу 3 «Окремі види зобов`язань», який входить до книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

Згідно із частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З наведених норм вбачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом.Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд звертає увагу сторін про те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).

В свою чергу, неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором.

Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11.

Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).

Слід враховувати, що, попри подібність правової природи ч. 3 ст. 549 ЦК (щодо сплати пені) та ст. 625 цього Кодексу (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою, а від так формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, про що неоднарозово зазначав Верховний суд у своїх постановах, зокрема, у справі № 127/15672/16-ц від 8 листопада 2019 року Велика палата Верховного суду.

Щодо сплати грошових коштів Боржником в межах справи №904/2143/23

У поданому повідомленні розпорядник майна зазначає, що Заявником грошових вимог не враховано те, що 29.04.2024 року ТОВ «Фаін» було перераховано Дніпровській міській раді 10 000 000, 00 грн. на виконання рішення суду у справі № 904/2143/23.

Дніпровська міська рада не заперечує щодо сплати ТОВ "ФАІН" на користь Дніпровської міської ради грошових коштів в розмірі 10 000 000, 00 грн.

В свою чергу суд звертає увагу, що згідно платіжної інструкції №201 від 29.04.2024 (а.с. 190, т. 3 грошових вимог) вбачається, що ТОВ "ФАІН" було здійснено перерахування грошових коштів Дніпровській міській раді в розмірі 10 000 000, 00 грн. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 по справі №904/2143/23.

11.06.2024 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі № 904/2143/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 позовну заяву по справі №904/3534/24 (904/2143/23) за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальному розмірі 22 490 968,54 грн. в межах справи №904/3534/24 за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" про визнання банкрутом залишено без розгляду.

Господарський суд зазначає, що в даному випадку доцільно застосовувати положення ст. 333 ГПК України щодо повороту виконання рішення в межах позову №904/3534/24 (904/2143/23).

В даному випадку суд відмовляє у зарахуванні сплачених грошових коштів ТОВ "ФАІН" на користь Дніпровської міської ради в розмірі 10 000 000, 00 грн. з огляду на те, що зазначена сплата відбувалась на виконання скасованого в подальшому рішення суду.

Аналізуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що ТОВ «ФАІН» не сплачувало в належному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи, а Дніпровська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати). Відтак ТОВ «ФАІН» як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею в період з 03.04.2017 по 31.12.2022 роки, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відтак, заборгованість ТОВ "ФАІН" перед Дніпровською міською радою не погашено та у загальному розмірі складає 38 569 303, 23 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд зазначає, що заявлені Дніпровською міською радою вимоги на суму 38 569 303, 23 грн. підлягають визнанню.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Отже, Дніпровська міська рада як кредитор, вимоги якого заявлені після завершення строку, визначеного ч.1 ст. 45 КУзПБ, є конкурсним, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Грошові вимоги Дніпровської міської ради зазначені в заяві, залишаються повністю неоплаченими збоку Боржника.

З огляду на обґрунтованість вимог заяви Дніпровської міської ради, яка подана до господарського суду після закінчення строку, встановленого для їх подання, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з грошовими вимогами до ТОВ "ФАІН" на суму 38 569 303, 23 грн. та судового збору на суму 6 056, 00 грн., яка підлягає погашенню у наступному порядку:

- 1 черга - 6 056, 00 грн. (витрати по сплаті судового збору);

- 4 черга - 38 569 303, 23 грн. (заборгованість).

Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код юридичної особи 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" (49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 12; ідентифікаційний номер юридичної особи 33639753) на суму:

- 1 черга - 6 056, 00 грн. (витрати по сплаті судового збору);

- 4 черга - 38 569 303, 23 грн. (заборгованість).

Ухвала набирає законної сили 22.01.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 27.01.2025.

Суддя С.В. Мартинюк