Рішення

від 27.01.2025 по справі 904/4747/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4747/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм Дистриб`юшн", 21019, м.Вінниця, вул.Шепеля Якова, буд.72-з, код ЄДРПОУ 45396713

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Сервіс Альянс", 49000, м.Дніпро, вул.Шевченка, буд.18, код ЄДРПОУ 42907889

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 200 000,00грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шторм Дистриб`юшн" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Сервіс Альянс" безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 200 000,00грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 справу № 904/4747/24 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою суду від 04.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм Дистриб`юшн" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати копію свідоцтва ТОВ "Шторм Дистриб`юшн".

18.11.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою додана належним чином засвідчена виписка ТОВ "Шторм Дистриб`юшн" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд з`ясував, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 була направлена відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024, направлений на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Отже справу № 904/4747/24 розглянуто у розумні строки.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шторм Дистриб`юшн" (далі позивач) перерахувало на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Сервіс Альянс" (далі відповідач) грошові кошти у розмірі 200 000,00грн з призначенням платежів «аванс за отриманий товар з-но дог.№ 7/07 від 13.07.2024р у сумі 20 000грн, без ПДВ; у сумі 80 000,00грн без ПДВ; у сумі 100 000грн без ПДВ», що підтверджується платіжними інструкціями від 02.08.2024 № 193 у розмірі 20 000,00грн, № 194 у розмірі 80 000,00грн, № 195 у розмірі 100 000,00грн (а.с.27-29).

Позивач покликається на те, що зазначені грошові кошти були перераховані на поточний рахунок відповідача помилково, оскільки між сторонами у справі відсутні будь-які договірні відносини.

З метою повернення сплачених на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 200 000,00грн, позивач 07.08.2024 та 28.08.2024 направляв на адресу відповідача листи з вимогами № 1 та 2 про повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 200 000,00грн, які були залишені відповідачем без відповіді (а.с.30-35).

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача помилково перерахованих позивачем грошових коштів у загальному розмірі 200 000,00грн.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для перерахування грошових коштів позивачем відповідачу та обставини правомірності позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі, або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

За змістом положень статті 1212 ЦК України про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов`язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. Тому кошти, отримані як оплата за виконання робіт за договором і набуті за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2013 у справі №5006/18/13/2012, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13).

Отже застосування статті 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

Суд з`ясував, що позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 200 000,00грн. Однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази існування договірних або зобов`язальних відносин між позивачем та відповідачем.

Доказів протилежного станом на момент вирішення спору відповідачем до суду надано не було.

Ураховуючи викладене суд доходить висновку, що перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 200 000,00грн платіжними інструкціями від 02.08.2024 № 193 у розмірі 20 000,00грн, № 194 у розмірі 80 000,00грн, № 195 у розмірі 100 000,00грн за відсутності договірних відносин між сторонами та інших підстав для здійснення їх перерахунку, не можуть вважатися такими, що перебувають у відповідача на законних підставах. Будь-яких доказів отримання позивачем від відповідача товару на зазначену суму в матеріалах справи також відсутні.

Отже станом на день прийняття рішення у справі відповідачем не повернуто у добровільному порядку грошові кошти у розмірі 200 000,00грн, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають до стягнення.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру (200 000,00грн), позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00грн, про що свідчить платіжна інструкція № 273 від 21.10.2024.

Отже відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм Дистриб`юшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Сервіс Альянс" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 200 000,00грн задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Сервіс Альянс", 49000, м.Дніпро, вул.Шевченка, буд.18, код ЄДРПОУ 42907889 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм Дистриб`юшн", 21019, м.Вінниця, вул.Шепеля Якова, буд.72-з, код ЄДРПОУ 45396713 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 200 000,00грн (двісті тисяч гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 27.01.2025

Суддя О.В. Перова