Ухвала

від 27.01.2025 по справі 906/1344/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"27" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1344/24

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

за результатами вирішення заяви (вх.№01-44/191/25 від 21.01.2025) представника позивача про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог

під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термокерамік-К»

про стягнення коштів у сумі 57 050,43 грн

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

26 грудня 2024 року до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява ТОВ «Газорозподільні мережі України» (Житомирська філія) (далі позивач) до ТОВ «Термокерамік-К» (далі відповідач) з вимогою стягнення 57 050,43 грн, з яких 56 497,80 грн борг за листопад 2024 року, 497,06 грн пеня та 55,57 грн 3% річних за період з 11 по 22 грудня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань зі сплати вартості наданих у листопаді 2024 року послуг з розподілу природного газу.

Ухвалою від 27.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Суть клопотання, заяви

21.01.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача адвокат Довгалюк В. С. подав заяву про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог шляхом доповнення первісних позовних вимог додатковими позовними вимогами про стягнення:

(1) 56 497,80 грн - боргу за грудень 2024;

(2) 292,55 грн пені та 32,51 грн 3% річних - за період з 13.01.2025 по 19.01.2025 за несплату боргу за грудень 2024;

(3) 1169,17 грн пені та 129,91 грн 3% річних - за період з 23.12.2024 по 19.01.2025 за несплату боргу за листопад 2024;

(4) 790,97 грн інфляційних втрат - за період з 11.12.2024 по 31.12.2024 за прострочення оплати вартості послуг, наданих у листопаді 2024.

В обгрунтування зазначеної заяви представник позивача вказав, що відповідач не забезпечив повну та своєчасну оплату наданих послуг не лише за листопад 2024 року, але й за грудень 2024 року. Зокрема, між позивачем та відповідачем був підписаний акт № 26247 від 31.12.2024 про надані послуги з розподілу природного газу на суму 56 497,80 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань зі сплати вартості послуг, наданих у грудні 2024 року, на зазначену суму боргу нараховано пеня та 3% річних за період прострочення оплати з 13.01.2025 по 19.01.2025.

Крім цього позивач донарахував суму пені та 3% річних за період прострочення оплати наданих послуг у листопаді 2024 року з 23.11.2025 по 19.01.2025.

Також позивач нарахував інфляційні втрати за прострочення оплати вартості послуг, наданих у листопаді 2024 року, за період з 11.12.2024 по 31.12.2024.

ІІІ. Мотиви Суду

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини 2 статті 46 ГПК України).

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина 3 статті 46 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ГПК України судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 3 статті 252 ГПК України).

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою статті 46, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 ГПК. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (частина п`ята статті 46 ГПК України).

Відтак стаття 46 ГПК України передбачає саме право позивача: збільшити або зменшити розмір позовних вимог; змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правило вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України (див. висновок Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17).

Оскільки провадження у справі відкрито 27.12.2024, позивач мав право збільшити розмір позовних вимог до 26.01.2025, а змінити предмет або підстави позову до 21.01.2025. Представник позивача подав заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог у встановлений законом строк, попередньо надіславши її копію відповідачу.

Суд зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Вирішуючи цю заяву Суд виходить з того, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Визначення предмета та підстав спору є правом позивача. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Частиною першою статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом (пункт 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).

Суд відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц).

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем (пункт 4.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04, пункт 32 постанови Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 918/1090/20, постанова Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/144/18).

Підставу позову становлять фактична й правова підстава (пункт 9.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №990/29/24).

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (пункт 6.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19).

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, пункт 71).

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Крім того відповідно до усталеної судової практики предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Оскільки норма частини третьої статті 46 ГПК України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18).

У разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Аналогічні правові висновки щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Збільшено (зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Такі висновки щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК викладені в постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 07.02.2024 у справі № 911/2109/22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок про те, що: "Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України (аналогічна норма в ч. 3 ст. 46 ГПК) виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Як убачається зі змісту позовної заяви, поданої до Суду 26.12.2024, предметом спору у цій справі є борг за послуги, надані у листопаді 2024 року, а предметом позову стягнення цього боргу та похідних вимог - пені та 3% річних, нарахованих за період 11.12.2024 по 22.12.2024 у зв`язку з простроченням виконання основного зобов`язання.

Пеня, інфляційні втрати та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, а вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, розглядаючи подану заяву, вважає, що стягнення пені та 3% річних, розрахованих за період прострочення оплати наданих послуг у листопаді 2024 року з 23.11.2025 по 19.01.2025, а також інфляційних втрат за період з 11.12.2024 по 31.12.2024 є збільшенням розміру позовних вимог у межах тієї ж самої вимоги, яка була заявлена у позовній заяві.

Щодо заяви в частині доповнення первісних позовних вимог додатковими вимогами про стягнення боргу за послуги, надані у грудні 2024 року, а також пені та 3% річних, нарахованих на зазначену суму боргу за період з 13.01.2025 по 19.01.2025, Суд вважає, що позивач фактично заявив нові позовні вимоги, які не були зазначені у позовній заяві, поданій до Суду 26.12.2024.

Виходячи зі змісту поданої заяви про зміну предмета позову та раніше поданої позовної заяви, вбачається, що позивач доповнив первісно заявлені позовні вимоги новими вимогами про стягнення боргу за новий період грудень 2024 року.

Для обґрунтування цих нових вимог позивач зазначив нові обставини та надав додаткові докази, які не були визначені підставою позову у первісній позовній заяві. До того ж ці обставини виникли після подання первісного позову, а саме після підписання акта № 26247 від 31.12.2024 про надані послуги з розподілу природного газу за грудень 2024 року.

Крім того, похідними вимогами є нараховані за несплату цього боргу пеня та 3% річних за період з 13.01.2025 по 19.01.2025.

Незважаючи на те, що вказана заборгованість виникла із одного Договору, однак жодним чином не пов`язана із вимогами про стягнення заборгованості за послуги отримані відповідачем у листопаді 2024 року та становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування (фактичними підставами) для їх стягнення (акт приймання-передачі послуг, період прострочення та період нарахування відповідних сум).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23.

Таким чином, Суд вважає, що подана заява в частині доповнення первісних позовних вимог додатковими вимогами щодо стягнення боргу за грудень 2024, а також пені та 3% річних, нарахованих за період з 13.01.2025 по 19.01.2025 за несплату цього боргу, спрямована на одночасну зміну предмета і підстав позову, що не передбачено положеннями частини третьої статті 46 ГПК України.

ІV. Висновки Суду

Суд приймає до розгляду заяву в частині збільшення позовних вимог щодо стягнення:

- 1169,17 грн пені та 129,91 грн 3% річних, нарахованих за період з 23.12.2024 по 19.01.2025 за несплату боргу за листопад 2024;

- 790,97 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.12.2024 по 31.12.2024 за прострочення оплати вартості послуг, наданих у листопаді 2024.

Зазначені вимоги підлягають розгляду разом із первісними вимогами про стягнення коштів у сумі 57 050,43 грн, з яких:

56 497,80 грн борг за листопад 2024;

497,06 грн пеня та 55,57 грн 3% річних, нарахованих за період 11.12.2024 по 22.12.2024.

Суд відмовляє у прийнятті заяви в частині додаткових позовних вимог щодо стягнення:

- 56 497,80 грн - боргу за надані послуги у грудні 2024;

- 292,55 грн пені та 32,51 грн 3% річних, нарахованих за період з 13.01.2025 по 19.01.2025 за несплату цього боргу.

У цій частині заяву слід повернути заявнику. Водночас позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 46, 232 - 236 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву (вх.№01-44/191/25 від 21.01.2025) представника позивача про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог задовольнити частково.

2. Прийняти до розгляду заяву в частині збільшення позовних вимог щодо стягнення 1169,17 грн пені, 129,91 грн 3% річних та 790,97 грн інфляційних втрат.

3. Встановити відповідачу строк для подання заперечень щодо збільшеного розміру позовних вимог - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Відмовити у прийнятті заяви та повернути її позивачу в частині додаткових позовних вимог щодо стягнення 56 497,80 грн - боргу за надані послуги у грудні 2024; 292,55 грн пені та 32,51 грн 3% річних, нарахованих за період з 13.01.2025 по 19.01.2025 за несплату цього боргу.

5. Копію ухвали направити учасникам справи в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та може бути оскаржена в частині повернення заяви позивачеві в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

Суддя С. НЕСТЕРЧУК