Рішення

від 27.01.2025 по справі 907/949/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/949/24

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження,

за позовом Фізичної особи - підприємця Райчинець Тетяни Михайлівни , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, 89200, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Перечин, пров. Ужанський, будинок 6,

про стягнення коштів,

Секретар судового засідання - Ігнатко О.В.

Без виклику учасників справи,

в с т а н о в и в:

Фізична особа - підприємець Райчинець Тетяна Михайлівна , РНОКПП - НОМЕР_1 , звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, з позовними вимогами про стягнення на свою користь 210 281.00 грн. в погашення боргу за організацію перевезення.

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 20.11.2024 в межах даної справи позовну заяву Фізичної особи - підприємця Райчинець Тетяни Михайлівни , РНОКПП - НОМЕР_1 , до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, про стягнення на свою користь 210 281.00 грн. в погашення боргу за організацію перевезення (вх. №02.3.1-05/1013/24 від 11.11.2024 року) - залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в ухвалі доказів у строк не пізніше п`яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху. Постановлено позивачу доплатити судовий збір у розмірі 126.22 грн. за подання до суду позовної заяви з однією майновою вимогою за реквізитами, вказаними на сайті Господарського суду Закарпатської області.

В подальшому, на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. №02.3.1-02/9103/24 від 22.11.2024 року), якою позивач долучив до матеріалів справи копію платіжної інструкції від 21.11.2024 року на загальну суму 126.22 грн., яка підтверджує здійснення доплати судового збору. За результатом розгляду вказаної заяви, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви в повному обсязі та своєчасно.

Відтак, ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Суд також зазначив у своїй ухвалі суду від 25.11.2024 року, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, 89200, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Перечин, пров. Ужанський, будинок 6, не виконано передбаченого законом обов`язку зареєструвати власний електронний кабінет та про необхідність вчинення дій з обов`язкової реєстрації власного електронного кабінету на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України, що надасть Відповідачеві можливість ознайомлюватися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), а також забезпечить йому швидкий обмін документами по справі.

Суд зазначає, що відповідач не скористався належним йому правом для подання відзиву до суду чи інших заяв по суті справи, хоча був своєчасно та в належний спосіб повідомлений про відкриття провадження у справі (ухвала суду від 25.11.2024 була направлена відповідачу за його юридичною адресою згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) та отримана ним 05.12.2024, що підтверджується зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Суд зазначає, що приписами ч. 2 ст. 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі №904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності, покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Крім того, на виконання ч. 6 ст. 120 ГПК України, судом телефонограмою від 21.01.2025 було повідомлено директора ТОВ "ЛАЙТ ВУД" Кабаля Валентина Васильовича про відкриття провадження у справі №907/949/24. Директор ТОВ "ЛАЙТ ВУД" Кабаль Валентин Васильович підтвердив отримання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2024 про відкриття провадження у цій справі №907/949/24, про свою обізнаність щодо права на подання заяв по суті справи та з процесуальних питань, але станом на 27.01.2025 таких заяв не подав.

Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про відкриття провадження та необхідність подання заяв по суті справи.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України, відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі, наявних у справі.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суть спору за позицією Позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.03.2024 між клієнтом, що виступив замовником перевезення (вантажовідправником) ТОВ "Лайт вуд" (відповідач по справі) та експедитором ФОП Райчинець Т.М. засобами електронного зв`язку був укладений договір №1/03 на транспортно-експедиційні послуги. Надалі, 15.04.2024 засобами електронного зв`язку, на ім`я позивача у справі від замовника перевезення (відповідача у справі) надійшов договір - заявка на перевезення вантажів №7237D. За твердженням позивача, вказаний договір - заявка прийнятий до виконання - підписаний та засвідчений печаткою експедитора документ, направлений замовнику перевезення електронною поштою. За змістом вказаного договору-заявки, ФОП Райчинець Т.М. узяла на себе зобов`язання організувати перевезення вантажу за маршрутом м. Ужгород (Закарпатська область) - м. Лідц (Англія). До безпосереднього виконання перевезення був залучений перевізник ТОВ "Автомакс-Експрес". З перевізником укладена відповідна заявка на перевезення вантажу від 15.04.2024 року. На підтвердження укладення договору перевезення у відповідності до ч. 3 ст. 909 ЦКУ та ст. 4, 9 КДПВ складена міжнародна товаротранспортна накладна типу CMR A №723715 від 18 квітня 2024 року.

Позивач стверджує, що організація транспортування вантажу, за погодженим маршрутом, була виконана ФОП Райчинець Т.М. без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача. Вказану обставину підтверджує відсутність будь - яких приміток у накладній CMR та наявність підпису уповноваженої особи та штампу вантажоодержувача в графі 24 CMR. У той же час, ТОВ "Лайт Вуд" надані послуги не оплатило, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом з позовними вимогами стягнення 210 281.00 грн. боргу за організацію перевезення.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.

Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.

Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, яких суд вважає достатніми для ухвалення судового рішення.

Суд виходить з презумпції правомірності правочину на підставі якого виникли правовідносини та обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке.

Дійсно, 15.03.2024 між сторонами спору був укладений договір №1/03 на транспортно-експедиційні послуги, згідно п. 1.1. якого замовник (відповідач у справі) замовляє, а експедитор (позивач у справі) надає послуги організації міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці замовника і узгоджуються з експедитором (п. 1.2. договору).

Узгодженою (підтвердженою) вважається заявка, підписана керівниками або уповноваженими довіреністю представниками сторін, і скріплена печатками або штампами сторін. Заявка обов`язкова для виконання сторонами і є невід`ємною частиною цього договору. Сторони встановили, що подача та підтвердження належним чином посвідчених заявок на перевезення вантажів може здійснюватися телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У разі відмови від підтвердженої заявки сторона зобов`язується письмово (по факсу) повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж за 24 години до дати завантаження при міжнародних перевезеннях або 18 годин при внутрішніх перевезеннях (п. 1.3. договору).

Відповідно до розділу 3 вказаного договору, вартість послуг визначається в додаткових угодах до цього договору та узгоджується сторонами у заявках шляхом прийняття заявки до виконання. Замовник зобов`язується в порядку й на умовах, певних даним договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги та відшкодувати документально підтверджені витрати експедитора, пов`язаних з виконанням перевезення за заявками згідно даного договору (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунки за цим договором здійснюються замовником у безготівковій формі на умовах 100 % оплати протягом 14 днів по факту отримання копій рахунка, товарно-транспортної накладної (CMR/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання - передачі наданих послуг.

Розрахунки по даному договору здійснюються відповідно до валюти вказаної в погодженій сторонами заявці в безготівковій формі шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок Експедитора (п. 3.3. договору).

Пунктом 6.2. вказаного договору, сторони передбачили, що якщо відправлений експедитором акт приймання - передачі наданих послуг замовником не підписаний і письмово не заперечений протягом 5 днів з моменту отримання, він вважається прийнятим ним без змін та підлягає оплаті в повному обсязі.

Згідно п. 6.5. договору, такий договір вступає в силу з моменту підписання і діє протягом одного року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, дія договору автоматично пролонговується на кожен наступник рік без складення додаткової угоди до договору.

Судом встановлено, що така додаткова угода підписана уповноваженими представниками обох сторін та на ньому містяться відтиски печаток обох сторін.

На виконання вказаного договору, між сторонами також була підписана договір - заявка на перевезення вантажів №7237D від 15.04.2024 року, згідно умов якої, маршрут є - Ужгород - Лідс, дата і час навантаження: 18 квітня 2024 року, назва вантажу - меблева заготовка, вага обсяг - 52 м. куб., 22 т, вантажоодержувач - Firth Timber Yorkshire LTD. Згідно умов даного договору - заявки, оголошена вартість фрахту в валюті на дату договору - заявки складає - 5000 євро. Судом встановлено, що даний договір - заявка підписані з обох сторін та на ньому містяться відтиски печаток обох сторін.

На виконання вказаного договору - заявки, експедитором (позивачем) у справі було організоване перевезення, що підтверджується зокрема копією CMR №723715 від 18.04.2024 року.

Надалі, позивачем направлялись відповідачу документи на оплату наданих послуг, що підтверджується зокрема доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме копією експрес-накладної №20400410210543.

За твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, останній не здійснив розрахунки за надані послуги з перевезення вантажу, що і стало підставою для звернення до суду задля стягнення суми боргу.

Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

В силу частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 1 ст. 509 ЦКУ передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦКУ, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 с. 530 ЦКУ, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦКУ).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 610 ЦКУ, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦКУ встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦКУ).

Нормами ст. 929 ЦКУ також передбачено, що договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Частиною 1 ст. 930 ЦКУ передбачено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ч. 1 ст. 931 ЦКУ).

Відповідно до положень ст. 932 ЦКУ, експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв`язку із розірванням договору (ч. 1 ст. 935 ЦКУ).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ЦКУ).

Відтак, судом дійсно встановлено, що дійсно 15.03.2024 між сторонами спору був укладений договір №1/03 на транспортно-експедиційні послуги, згідно п. 1.1. якого замовник (відповідач у справі) замовляє, а експедитор (позивач у справі) надає послуги організації міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці замовника і узгоджуються з експедитором (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунки за цим договором здійснюються замовником у безготівковій формі на умовах 100 % оплати протягом 14 днів по факту отримання копій рахунка, товарно-транспортної накладної (CMR/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання - передачі наданих послуг.

Розрахунки по даному договору здійснюються відповідно до валюти вказаної в погодженій сторонами заявці в безготівковій формі шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок Експедитора (п. 3.3. договору).

Пунктом 6.2. вказаного договору, сторони передбачили, що якщо відправлений експедитором акт приймання - передачі наданих послуг замовником не підписаний і письмово не заперечений протягом 5 днів з моменту отримання, він вважається прийнятим ним без змін та підлягає оплаті в повному обсязі.

На виконання вказаного договору, між сторонами також була підписана договір - заявка на перевезення вантажів №7237D від 15.04.2024 року, згідно умов якої, маршрут є - "Ужгород - Лідс", дата і час навантаження: 18 квітня 2024 року, назва вантажу - меблева заготовка, вага обсяг - 52 м. куб., 22 т, вантажоодержувач - Firth Timber Yorkshire LTD. Згідно умов даного договору - заявки, оголошена вартість фрахту в валюті на дату договору - заявки складає - 5000 євро. Судом встановлено, що даний договір - заявка підписані з обох сторін та на ньому містяться відтиски печаток обох сторін.

На виконання вказаного договору - заявки, експедитором (позивачем) у справі було організоване перевезення, що підтверджується зокрема копією CMR №723715 від 18.04.2024 року.

Надалі, позивачем направлялись відповідачу документи на оплату наданих послуг, що підтверджується зокрема доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме копією експрес-накладної №20400410210543.

Статтею 524 ЦКУ передбачено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Також статтею 533 ЦКУ передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відтак, суд зазначає, що належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме копією договору №1/03 на транспортно-експедиційні послуги від 15.03.2024, копією договору - заявки на перевезення вантажів №7237D від 15.04.2024 та копією CMR №723715 від 18.04.2024, підтверджується факт надання послуг з організації міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом експедитором (позивачем у справі) замовнику (відповідачу у справі) на загальну суму 5000.00 євро, що еквівалентно 210 281.00 грн. (5000.00 євро X 42.0562 грн. (курс НБУ станом на дату CMR 18.04.2024).

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що ним не було здійснено погашення вказаної суми боргу за надані послуги перевезення за транспортним напрямком - Ужгород - Лідс вантажу меблевої заготовки.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Крім того, суд звертає увагу сторін, що пунктом 6.2. вказаного договору, сторони передбачили, що якщо відправлений експедитором акт приймання - передачі наданих послуг замовником не підписаний і письмово не заперечений протягом 5 днів з моменту отримання, він вважається прийнятим ним без змін та підлягає оплаті в повному обсязі.

Позивачем направлялись відповідачу документи на оплату наданих послуг, що підтверджується зокрема доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме копією експрес-накладної №20400410210543.

Таким чином, не дивлячись на відсутність погодження наданих послуг та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, на виконання п. 6.2. договору, послуги вважаються наданими позивачем відповідачу своєчасно та в належний спосіб.

Відтак, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 210 281.00 грн. заборгованості за надані послуги.

Щодо обґрунтованості рішення.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Відтак, оскільки спір виник через правопорушення Відповідача, на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 3154.22 грн. повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, 89200, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Перечин, пров. Ужанський, будинок 6, на користь Фізичної особи - підприємця Райчинець Тетяни Михайлівни , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , суму боргу в розмірі 210 281.00 грн. (двісті десять тисяч двісті вісімдесят одна гривень 00 копійок).

3. Судові витрати покласти на відповідача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ ВУД", код ЄДРПОУ - 39336019, 89200, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Перечин, пров. Ужанський, будинок 6, на користь Фізичної особи - підприємця Райчинець Тетяни Михайлівни , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3154.22 грн. (три тисячі сто п`ятдесят чотири гривень 22 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 27.01.2025 року.

Суддя П. Д. Пригуза