Ухвала

від 21.01.2025 по справі 5/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" січня 2025 р. м. УжгородСправа № 5/58

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Райніш М.І.

розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» від 31.10.2017 року

про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 у справі №5/58 за нововиявленими обставинами та визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар-М», с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області

про застосування наслідків недійсності правочину

у справі №5/58

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», м. Рівне

до Закритого акціонерного товариства «Котнар», с. Мужієво Берегівського району

про банкрутство

За участю представників:

заявника не з`явився;

арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04 червня 2010 року порушено провадження у справі №5/58 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Котнар» відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній до 19.01.2013).

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 30 березня 2011 року в справі №5/58 Закрите акціонерне товариство «Котнар» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

В ході ліквідаційної процедури у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Котнар-М» звернулося в господарський суд Закарпатської області з заявою від 10.12.15 про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» за Закритого акціонерного товариства «Котнар» на користь Товариства з товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар-М» грошових коштів в розмірі 5 570 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09 лютого 2016 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25 травня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року заяву Товариства з товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар-М» задоволено частково та постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар-М» грошові кошти в розмірі 5 570 000,00 грн.

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» 31.10.2017 звернулося до Господарського суду Закарпатської області з заявою про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 про застосування наслідків недійсності правочину у справі №5/58 про банкрутство закритого акціонерного товариства «Котнар» за нововиявленими обставинами та визнання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2016 таким, що не підлягає виконанню.

В результаті повторного автоматичного розподілу справ між суддями заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» від 31.10.2017 року про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 за нововиявленими обставинами передано для розгляду судді Ремецькі О.Ф.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2017 справу було прийнято до провадження та призначено розгляд заяви публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ від 31.10.2017 року про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 за нововиявленими обставинами та заяви про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню у судовому засіданні з викликом сторін на 27.11.2017. Надалі судове засідання відкладалося відповідними ухвалами суду.

У судовому засіданні 06 грудня 2017 року суд постановив ухвалу якою частково задовольнив клопотання ПАТ «ВТБ Банк» від 06.12.2017 про зупинення виконавчого провадження ВП №54358259, що перебуває на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, з примусового виконання наказу №5/58, виданого Господарським судом Закарпатської області 03.06.2016 до завершення розгляду заяви про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 по справі №5/58 за нововиявленими обставинами та визнання наказу №5/58, виданого Господарським судом Закарпатської області 03.06.2016 таким, що не підлягає виконанню, а також про витребування наказу №5/58, виданий Господарським судом Закарпатської області 03.06.2016 на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 із Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Також відповідно до пунктів 2 та 3 резолютивної частини означеної ухвали суд зупинив стягнення за наказом господарського суду Закарпатської області у справі №5/58 від 03.06.2016 року до розгляду даної заяви ПАТ «ВТБ Банк» про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 по справі №5/58 за нововиявленими обставинами та визнання наказу №5/58, виданого Господарським судом Закарпатської області 03.06.2016 таким, що не підлягає виконанню; витребував наказ №5/58, виданий Господарським судом Закарпатської області 03.06.2016 на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 із Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Крім того вказаною ухвалою від 06 грудня 2017 року суд постановив зупинити провадження у справі № 5/58 з розгляду заяви ПАТ «ВТБ Банк» про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 по справі №5/58 за нововиявленими обставинами та визнання наказу №5/58, виданого Господарським судом Закарпатської області 03.06.2016 таким, що не підлягає виконанню до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 у справі №910/12006/17, а також зобов`язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по даній справі.

Надалі постановою від 07 березня 2018 року Львівський апеляційний господарський суд задовольнив вимоги апеляційної скарги ТОВ «Котнар-М» та скасував ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.12.2017 у справі № 5/58. Прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні клопотань ПАТ «ВТБ Банк» щодо зупинення стягнення за наказом господарського суду Закарпатської області у справі №5/58 від 03.06.2016 до розгляду даної заяви ПАТ «ВТБ Банк» про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 по справі №5/58 за нововиявленими обставинами та визнання наказу №5/58, виданого Господарським судом Закарпатської області 03.06.2016 таким, що не підлягає виконання; витребування наказу №5/58, виданий Господарським судом Закарпатської області 03.06.2016 на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 із Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві та зупинення провадження у справі №5/58 з розгляду заяви ПАТ «ВТБ Банк» про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 р. у справі №5/58 за нововиявленими обставинами та визнання наказу №5/58, виданого Господарським судом Закарпатської області 03.06.2016 таким, що не підлягає виконанню до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 у справі №910/12006/17.

Окрім вказаного, відповідно до пункту 4 означеної постанови від 07 березня 2018 року справу постановлено направити до Господарського суду Закарпатської області для розгляду по суті.

Ухвалою від 11 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду закрив провадження за касаційною скаргою ПАТ «ВТБ Банк» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 у справі № 5/58.

Разом з тим суддею Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф. задоволено заяву про самовідвід у розгляді справи №5/58 про банкрутство ЗАТ «Котнар» (ухвала суду від 02 грудня 2024 року) та на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 02 грудня 2024 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за наслідками якого автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5/58 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.12.2024 справу №5/58 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Котнар» прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою від 12 грудня 2024 року суд (суддя Лучко Р.М.) прийняв до свого провадження заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» від 31.10.2017 року про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 за нововиявленими обставинами та повідомив учасників процесу про проведення судового засідання 21 січня 2025 року о 10:30 год. у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, зал судових засідань №2.

Ухвала від 12 грудня 2024 року направлена в електронній формі до електронного кабінету заявника, арбітражного керуючого та учасників справи про банкрутство, в порядку передбаченому ст. 242 ГПК України. Така ухвала доставлена до електронного кабінету, зокрема, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 13.12.24 о 10:00, що підтверджується долученою до матеріалів справи Довідкою КП ДСС про доставку електронного листа в підсистемі «Електронний суд».

Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання заявник в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання та/або проведення судового розгляду справи за його відсутності не подано.

У судовому засіданні 21 січня 2025 року взяв участь арбітражний керуючий, який у зв`язку з наведеними обставинами просив суд в порядку п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишити заяву без розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви суд зазначає таке.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлений в главі 3 розділу IV ГПК України.

Так, за змістом ч.ч. 1, 2 ст. 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Г ПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще ряд прав та обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України мають імперативний характер та не передбачають можливих альтернативних дій суду в разі неявки належним чином повідомленого позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 ГПК України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

З огляду на викладене, враховуючи, що ухвалою суду від 12.12.2024 суд належним чином повідомив заявника про дату, час та місце проведення судового засідання, а також ту обставину, що заявник не повідомив про причини неявки його представника у судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зважаючи на імперативний характер процесуальних норм, а саме:

- частини 2 статті 325 ГПК України, за якою перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд;

- частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, - суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» від 31.10.2017 року про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 у справі №5/58 за нововиявленими обставинами та визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Так, за приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки підставою залишення заяви без розгляду є неявка представника заявника у судове засідання, то з урахуванням викладеної в п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» правової норми, сплачений заявником за перегляд ухвали за нововиявленими обставинами судовий збір поверненню з Державного бюджету України не підлягає.

Керуючись статтями 2, 13, 14, 73-80, 86, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226, ст.ст. 232-235, 325, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» від 31.10.2017 року про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 у справі №5/58 за нововиявленими обставинами та визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 27 січня 2025 року.

Суддя Р.М. Лучко