Рішення

від 15.01.2025 по справі 908/1717/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/134/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 Справа № 908/1717/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши матеріали справи № 908/1717/24

за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство Технопром (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, код ЄДРПОУ 3285419)

про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 14.05.2024 звернулась Запорізька міська рада з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство Технопром згідно з якою позивач просить:

змінити п. 5 та п. 11 Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2012, який зареєстрований в Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області записом від 29.12.2012 за №231010004000792, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ Виробничо-торгівельне підприємство Технопром, площею 0,5342 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2 для розташування виробничо-складського приміщення і офісу з прибудовою топічної, виклавши їх в такій редакції:

« 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 26 831 169,91 (двадцять шість мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча грн. 91 коп.) в цінах 2023 року»

« 11. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 804 935 грн. 09 коп. (вісімсот чотири тисячі дев`ятсот тридцять п`ять гривень 09 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року»

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.06.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1717/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Заявлені позивачем позовом вимоги викладені позовній заяві, обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 142, 144 Конституції України, ст., ст. 632, 651, 652 ЦК України, ст., ст.14, 271, 288 Податкового кодексу України, ст., ст. 18, 20, 23 Закону України Про оцінку землі, ст., ст. 21, 30 Закону України Про оренду землі, ст., ст. 10, 26, 59, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 29.12.2012 між сторонами був укладений договір оренди землі, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 0,5342 га, кадастровий номер 2310100000:01:013:0073, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2. Договір укладено на строк до 26.06.2031. В п. 5 договору встановлено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6200352,56 грн. в цінах 2012 року. Відповідно до п. 11 договору передбачено, що плата встановлена за один календарний рік у розмірі: 186010 грн. 59 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2012 року. Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, зокрема, впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. За даними Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.08.2019 № 2302/207-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:013:0072, загальною площею 0,5342 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, складає 21210411,00 грн. в цінах 2019 року. Відповідно до листа Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок становить за 2020 рік - 1,0; 2021 рік -1,1; 2022 рік-1,15. Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки в цінах 2023 року з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 26 831 169,91 грн. Розмір орендної плати за користування земельної ділянкою в цінах 2023 року складає 804935,09 грн. 3 % від нормативної грошової оцінки. В даному випадку має місце затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином спірний договір оренди землі підлягає приведенню у відповідність до вимог законодавства, шляхом внесення до нього відповідних змін. Запорізькою міською радою направлялась відповідачу пропозиція про внесення змін до спірного договору оренди землі з проектом додаткової угоди та розрахунком орендної плати, яка отримана останнім 05.10.2023, однак відповідач відповідь не надав, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1717/24 в порядку загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 24/134/24. Підготовче засідання призначено на 10.07.2024.

21.06.2024 відповідачем в системі Електронний суд сформовано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд провести підготовче засідання без представника та розглянути клопотання про зупинення провадження у справі, яке подане разом в відзивом.

Ухвалою суду від 10.07.2024 відкладено підготовче засідання на 05.08.2024.

Ухвалою суду від 05.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство Технопром про зупинення провадження у справі. Закрито підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначити на 05.09.2024.

Ухвалою суду від 05.09.2024 розгляд справи по суті перенести на 23.09.2024 у зв`язку із знеструмлення електромережі суду.

Розгляд справи по суті на відкладався на 23.10.2024, на 21.11.2024, на 05.12.2024, на 27.12.2024, на 15.01.2024, пор що судом винесено відповідні ухвали.

В судове засідання 15.01.2025 представника сторні не прибули.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 15.01.2025 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 15.01.2022 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

29.12.2012 Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство Технопром (Орендар, відповідач у справі) укладений Договір оренди землі, який зареєстрований Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області записом від 29.12.2012 за №231010004000792, за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення Запорізької міської ради № 53/159 від 26.06.2012 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, для розташування виробничо-складського приміщення і офісу з прибудовою топічно загальною площею 0,5342 га, кадастровий номер 2310100000:01:013:0073 (п.1, 2).

Згідно п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6200352 грн 56 коп. (шість мільйонів двісті тисяч триста п`ятдесят дві гри. 56 коп.) в цінах 2012 року.

Земельна ділянка передасться в оренду для розташування виробничо-складського приміщення і офісу з прибудовою топічної (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного використання (п. 17).

В п. 10 Договору визначено, що останній укладено строком до 26.06.2031.

Факт передачі в оренду відповідачу вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,5342 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі земельної ділянки, який підписаний Орендодавцем і Орендарем та скріплений їх печатками.

Відповідно до п. 11 Договору, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 186010 грн. 59 коп. (сто вісімдесят шість тисяч десять грн. 59 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2012 року.

Відповідно до п. 13 Договору оренди землі орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя 33219812700003, отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025435, код 13050200.

Згідно з п. 33.6 Договору визначено, що Орендар зобов`язаний, зокрема, самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Додаткові угоди до Договору оренди землі не укладались.

Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Згідно з п. 7 цього рішення визначено, що нормативна грошова оцінка земель міста вводиться в дію з 01.01.2016.

Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

Також рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 Про встановлення розміру орендної плати за землю установлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з Додатком, в якому визначені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до рішення № 26, розмір орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку, складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Зазначене рішення введено в дію з 01.01.2019.

Рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 №26 та від 30.06.2015 № 7 не скасовувалися та є чинними.

Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошової оцінки земельних ділянок від 08.08.2019 № 2302/07/19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:013:0072, загальною площею 0,5342 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, складає 21210411,00 грн. в цінах 2019 року.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-323/2-23 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2022 роки. Так, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1; 2022 рік - 1,15.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Отже, за розрахунком позивача розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки в цінах 2023 року з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 26 831 169,91 грн:

21 210 411,00 х 1,0 х 1,1 х 1,15 = 26 831 169,91 грн., де:

21 210 411,00 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2020 року;

1,0 - коефіцієнт індексації за 2020 рік.

1,1 - коефіцієнт індексації за 2021 рік.

1,15 - коефіцієнт індексації за 2022 рік.

Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по Договору оренди землі в цінах 2023 року складає 804 935,09 грн.:

26 831 169,91 * 3% = 804 935,09 грн., де:

26 831 169,91 - нормативна грошова оцінка землі в цінах 2023 року;

3% - розмір орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки землі, визначений рішенням ЗМР від 28.11.2018 № 26.

15.09.2023 позивачем на адресу відповідача була направлена Пропозиція № 2120/01/01-07 від 13.09.2023 Про внесення змін до договору оренди землі щодо внесення змін до діючого між сторонами договору оренди землі від 29.12.2012 № 231010004000792 шляхом викладення умов даного договору в наступній редакції: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 21 210 411 грн. 00 коп. в цінах 2019 року.»; « 11. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 804 935 грн. 10 коп., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.».

Додатком до цієї пропозиції вказано проект Додаткової угоди до Договору оренди в 2-х примірниках.

05.10.2023 відповідач отримав пропозицію позивача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, в частині обрахунку її нормативної грошової оцінки у бік збільшення та листом вих. №11 від 11.10.2023, направив позивачу відповідь, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» №3000460907 від 17.10.2023, накладною ПАТ «Укрпошта» № 69002210895615 від 17.10.2023 та описом вкладення.

У відповіді позивачу відповідач зокрема зазначив, що ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» до Запорізького окружного адміністративного суду міста Запоріжжя із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Запорізька міська рада про визнання незаконною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування при формуванні розрахунку із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:01:013 0073 коефіцієнту, який характеризує місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, при формуванні та видачі позивачу Витягу від 06.02.2019 № 302/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:01:013:0073 застосувати коефіцієнт який характеризує місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні. Запорізька міська рада приймає участь у справі № 280/1177/19, розгляд якої триває у суді касаційної інстанції, що підтверджується ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.04.2024. Оскільки остаточне рішення у цій справі мало б вплинути на розмір НГО земельної ділянки, розмір податку та розмір орендної плати, тому відповідач пропонував позивачу відтермінувати розгляд пропозиції про внесення змін до Договору оренди землі.

19.10.2023 позивач отримав відповідь відповідача, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення №69002210895615, однак відповіді не надав.

Запорізька міська рада звертається до суду за захистом порушених прав та інтересів. Порушення прав та інтересів полягає в ухиленні відповідача від приведення Договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства в частині визначення орендної плати за землю.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі).

Статтею 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

В частині третій ст. 653 ЦК України зокрема визначено: якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Вирішуючи спір суд також враховує наступне.

Згідно з ч., ч. 1, 2 статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 1 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Отже договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій.

Частинами 1, 3, та 4 статті 23 Закону України Про оцінку земель передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 викладена правова позиція, згідно з якою зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може встановлюватися договором, та дійшла висновку про необхідність внесення змін до договору оренди у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 04.10.2023 передав справу № 914/2848/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України. Ухвалою від 16.01.2024 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 914/2848/22.

У постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 122 постанови) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України Про оцінку земель, статті 21 Закону України Про оренду землі, пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові наведений правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20 (пункт 87), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 (пункт 9.13) та інших.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (Постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 904/9212/21)

Під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Верховного Суду у справі № 924/438/22 від 26.04.2023).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17)).

Врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у згаданій вище постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, суд дійшов висновку про те, що задоволення позовних вимог у даній справі № 908/1717/24 про внесення змін до пунктів 5 та 11 Договору оренди землі від 29.12.2012 р. за №231010004000792, які пов`язані зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не призведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про задоволення таких вимог не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В даному випадку відсутній обов`язок сторін вносити зміни до Договору оренди землі, шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки, а належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем у відповідний період.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав у цій справі не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.

Якщо такий спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.

Якщо позивач обрав інший спосіб захисту, суд має відмовити у задоволенні позову, крім випадку, коли з урахуванням положень частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту спроможний більш ефективно захистити порушені права, свободи чи інтереси особи, але за умови, що такий спосіб захисту є адекватним обставинам справи.

Суд не має визначати ефективний спосіб захисту права замість позивача, тобто виходити за межі позовних вимог у випадку, якщо обраний позивачем спосіб захисту права не є ефективним.

На підставі викладеного, у задоволенні позову відмовляється.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору, а тому судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст., ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

В задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.01.2025.

СуддяТ.А. Азізбекян