Рішення

від 21.01.2025 по справі 908/3038/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/202/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 Справа № 908/3038/24

м.Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії АТ «Укртелеком», код ЄДРПОУ 01184385

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс 2016», код ЄДРПОУ 40456590

про стягнення суми 1031642,78 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії АТ «Укртелеком» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс 2016» суми 1 031 642,78 грн, яка складається з: суми 998 964,24 грн основної заборгованості, суми 3380,54 грн 3% річних та суми 29298,00 грн пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 20.11.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3038/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 22.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3038/24, присвоєний номер провадження 9/202/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів та плати за послуги з утримання майна в рамках Договору оренди нерухомого майна №23Е000-430/21 від 01.09.2021 за період з квітня 2024 по 03.09.2024, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 998964,24 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача також 3% річних та пеню за загальний період прострочення з 08.10.2024 по 16.11.2024. Позов обґрунтовано ст.ст. 283, 284, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 629, 762, 763, 773, 785 ЦК України та умовами Договору №23Е000-430/21 від 01.09.2021.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про відкриття провадження у справі та її розгляд відповідач повідомлений належним чином.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду від 22.11.2024 про відкриття провадження у справі № 908/3038/24 була направлена до електронного кабінету відповідача та 22.11.2024 о 19:25 доставлена до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Зі змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

21.01.2025 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії АТ «Укртелеком» (орендодавець, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс 2016» (орендар, відповідач у справі) 01.09.2021 уклали Договір оренди нерухомого майна №23Е000-430/21 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 35 , - частину дев`ятиповерхової будівлі літери «А-9», а саме: будівля під БПРК, навчально-житлові приміщення навчального центру, гуртожиток, (інв. №№1-1020200017, 1-1010400224, 450361, ЕТОС №230000-391/1, ЕТОС №230000-392/1, ЕТОС №230000-12941/1), для ведення орендарем господарської діяльності згідно зі Статутом, відповідно до переліку, наведеного в таблиці, згідно з технічним паспортом орендодавця.

Передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі… (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування орендованим майном, визначається за орендною ставкою у розмірі 23,51 грн за 1 кв.м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що становить 99 292,13 грн за 4 223,40 кв.м без ПДВ за місяць, що з урахуванням ПДВ становить 119 150,56 грн за 4 223,40 кв.м за місяць (п.п. 3.1.1 п. 3.1 Договору); плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до Договору. При визначені такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором) (п.п. 3.1.2 п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.7 Договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у наступному прядку:

- у перші 2 місяці оренди 50% місячної орендної плати (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна - сплачуються 100%) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця. Решта 50% орендної плати разом за усі перші 2 місяці оренди сплачуються до 1-го числа 3-го м`ясця оренди (п.п. 3.7.1 п. 3.7 Договору);

- починаючи з 3-го місяця оренди 100% орендної плати сплачується не пізніше 20 числа розрахункового місяця (п.п. 3.7.2 п. 3.7 Договору);

- плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується не пізніше 20 числа розрахункового місяця (п.п 3.7.3 п. 3.7 Договору).

Відповідно до п. 3.8 Договору, орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається орендодавцем орендарю на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акту від орендодавця орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).

В п. 3.11 Договору визначено, що починаючи з 2022 року кожного 1 жовтня кожного року дії Договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, сторони погодили, що така зміна орендної плати відбувається без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.

Згідно з підпунктом 5.3.12 пункту 5.3 Договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами та діє до 31.07.2024 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1 Договору). Договір автоматичній пролонгації не підлягає і може бути продовжений лише у випадку досягнення між сторонами письмової згоди про це (п. 11.2 Договору).

01.10.2021 між сторонами підписано Акт приймання-передачі майна (арк.с. 21).

Додатковою угодою №1/981/24 від 01.07.2024 до Договору оренди від 01.09.2021 №23Е000-430/1 сторони п. 11.1 Договору виклали в наступній редакції: «Цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 03.09.2024 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань».

Також сторони погодили, що починаючи з 01.07.2024 року і до 03.09.2024 року сторони домовилися застосовувати пункт 3.1.1 Договору у наступній редакції: « 3.1.1. плати за користування нерухомим майном, що становить 72 086 грн 09 коп. за 4 223,40 кв.м на місяць без урахування ПДВ, що з урахуванням ПДВ становить 86 503 грн 31 коп. за 4 223,40 кв.м на місяць».

Також у Додатковій угоді №1/981/24 від 01.07.2024 сторонами підтверджено, що орендар протягом 2022-2024 років отримував наступні знижки по орендній платі, а саме:

3.1. починаючи з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року орендна плата становила 49646грн 07 коп. за 4 223,40 кв.м на місяць без урахування ПДВ, що з урахуванням ПДВ складало 59 575 грн 28 коп. за 4 223,40 кв.м на місяць;

3.2. починаючи з 01.04.2022 року по 30.06.2022 року орендна плата становила 00 грн. 00 коп. за 4 223,40 м2 на місяць;

3.3. починаючи з 01.07.2022 року по 30.09.2022 року орендна плата становила 9929грн 21 коп. за 4 223,40 кв.м на місяць без урахування ПДВ, що з урахуванням ПДВ складало 11915 грн 05 коп. за 4 223,40 кв.м на місяць;

3.4. починаючи з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року орендна плата становила 10922грн 13 коп. за 4 223,40 кв.мна місяць без урахування ПДВ, що з урахуванням ПДВ складало 13 106 грн 56 коп. за 4 223,40 кв.м на місяць;

3.5. починаючи з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року орендна плата становила 72483грн 36 коп. за 4223,40 кв.мна місяць без урахування ПДВ, що з урахуванням ПДВ складало 86 919 грн 91 коп.

03.09.2024 між сторонами підписано Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв відповідно до умов Договору оренди від 01.09.2021 №23Е000-430/21 із користування нерухоме майно, розташоване в частині дев`ятиповерхової будівлі за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 35 .

Позивач у позові посилається на виконання ним зобов`язань за вказаним Договором.

Так, враховуючи умови Договору відповідачу були направлені на електронну адресу зокрема наступні рахунки-акти для оплати користування об`єктом оренди та послуг з утримання майна, на загальну суму 1 004 252,10 грн:

- рахунок-акт 23Е000/24-370 від 30.04.2024 на суму 195424,66 грн;

- рахунок-акт 23Е000/24-476 від 31.05.2024 на суму 198789,91 грн;

- рахунок-акт 23Е000/24-573 від 30.06.2024 на суму 198481,75 грн;

- рахунок-акт 23Е000/24-688 від 31.07.2024 на суму 170574,78 грн;

- рахунок-акт 23Е000/24-840 від 31.08.2024 на суму 228747,37 грн;

- рахунок-акт 23Е000/24-370 від 30.09.2024 на суму 12233,63 грн (за 3 дні користування).

Факт направлення зазначених вище рахунків-актів підтверджується витягом з програмного комплексу позивача щодо відправлення рахунків-актів на електронну пошту відповідача (арк.с 25).

Зазначені рахунки-акти підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

Проте, як зазначив позивач, відповідач порушив умови Договору в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів та плати за послуги з утримання майна.

Факт наявності у відповідача заборгованості за вказаним правочином підтверджується підписаним обома сторонами актом звіряння від 08.10.2024 (арк.с. 26-27).

З метою досудового врегулювання спору 21.10.2024 відповідачу нарочно було вручено претензію від 16.10.2024 № 117-вих-ZP-23Е000-2024 з проханням погасити заборгованість, яка утворилась внаслідок непогашення заборгованості за послуги оренди комерційної нерухомості в 20-ти денний термін з дня отримання даної вимоги.

У відповіді на претензію вих. №2024-10-23-2 від 23.10.2024 (арк.с. 30) відповідач підтвердив наявність заборгованості, пропонував укласти договір про реструктуризацію заборгованості на 12 місяців.

18.10.2024 відповідач перерахував позивачу суму 25000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №403 (арк.с. 31). 30.10.2024 перерахував 47000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №413 (арк.с. 32).

Вказані оплати, як зазначив позивач, були зараховані в рахунок погашення нарахувань за березень 2024 та частково в рахунок сплати послуг за квітень 2024 (5287,86грн). Таким чином сума заборгованості за період оренди з квітня 2024 по 03 вересня 2024 становить 998 964,24 грн.

Порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасного внесення орендних платежів та сплати послуг з утримання майна стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст. 13, 14 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.

З положень ст.ст. 11, 509 ЦК України слідує, що підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору оренди нерухомого майна №23Е000-430/21 від 01.09.2021.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містить ст. 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Положеннями статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

З урахуванням наведеного, обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендні платежі та плату з утримання майна не припинений.

З положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України слідує, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов Договору було передано в користування нерухоме майно, розташоване в частині дев`ятиповерхової будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 35 , що підтверджується Актами приймання-передачі майна від 01.10.2021 (передача в оренду) та від 03.09.2024 (повернення з оренди), копії яких містяться в матеріалах справи. Відповідачу для оплати орендних платежів та платежів з утримання майна направлялись рахунки-акти за вказаний у позові період. Проте відповідач частково виконав свої грошові зобов`язання, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 998964,24 грн.

Також факт наявності заборгованості підтверджується Актом звіряння, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

На підставі усього вищевикладеного та оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів та послуг з утримання майна не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 998964,24 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3380,54 грн за загальний період прострочення з 08.10.2024 по 16.11.2024.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем грошових зобов`язань підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що розрахунок здійснений правильно, а тому враховуючи положення ст. 625 ЦК України вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Окрім того, за порушення відповідачем строків внесення орендних платежів та платежів з утримання майна позивач, посилаючись на п. 6.2 Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 29298,00 грн за загальний період прострочення з 08.10.2024 по 16.11.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2 Договору сторони визначили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що його здійснено правильно. На підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 29298,00 грн пені є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс 2016» (69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 7А; код ЄДРПОУ 40456590) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Запорізької філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, вул. Кам`яногірська, 10; код ЄДРПОУ 01184385) суму 998964 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 24 коп. основного боргу, суму 3380 (три тисячі триста вісімдесят) грн 54 коп. 3% річних та суму 29298 (двадцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто вісім) грн 00 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс 2016» (69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 7А; код ЄДРПОУ 40456590) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) суму 12379 (дванадцять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва