Рішення

від 10.12.2007 по справі 17/201-07-8097

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2007 р.

Справа  № 17/201-07-8097

За позовом:        Представництва по управлінню

комунальною власністю

                             Одеської   міської ради

до 

відповідача:  Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про виселення та стягнення 845,52 грн.

Суддя  Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від

позивача:     Севастьянова С.О. -

повірений;

Від

відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить виселити відповідача з

переданого у оренду приміщення  та

стягнути  з відповідача 845,52 грн.

-плату за фактичне використання приміщення.

Відповідач в засідання суду не

з'явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був неодноразово

повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення

поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи, відзив на позов не

надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в

порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглядом

матеріалів справи встановлено:

Нежиле приміщення підвалу,

загальною площею 11,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі -

Приміщення), належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси,

управління якою здійснює Представництво по управлінню комунальною власністю

Одеської міської ради.

Суб'єкт підприємницької діяльності

- фізична особа ОСОБА_1 (далі - Відповідач) займав Приміщення, згідно договору

оренди №877/А/2 від 06.06.2006р. (далі - Договір), укладеного з Приморською

районною адміністрацією Одеської міської ради.

Строк дії договору оренди №877/А/2

від 06.06.2006р. сплинув 20.05.2007р.

Згідно рішення Одеської міської

ради від 27.06.2006р. №56-У (п.1). Представництво по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради (далі -Представництво) є єдиним уповноваженим

органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих

будівель (споруд, приміщень), що знаходяться у комунальній власності

територіальної громади м. Одеси. Відповідно до зазначеного рішення (п.3),

виконавчі органи Одеської міської ради, які виконували функції орендодавця

стосовно об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси,

передали Представництву нежилі будівлі (споруди, приміщення), що знаходились в

їх віданні, а також договори оренди на нежилі будівлі (споруди, приміщення), в

тому числі договір оренди №877/А/2 від 06.06.2007р.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна”, орендодавцем на адресу

відповідача було надіслано повідомлення за №01-15/532 від 21.05.2007р. про

відсутність наміру Представництва пролонгувати вищевказаний договір на новий

термін та необхідність у термін до 06.06.2007р.та обов'язку відповідача  передати Представництву ключі та спірний об'єкт

за актом приймання-передачі.

Таким чином, договір припинив свою

дію, у зв'язку з закінченням строку його дії 20.05.2007р.

Згідно п.п. 4.7 укладеного договору

та ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”,

орендар, у  разі припинення договору

оренди зобов'язаний  повернути

орендодавцеві у 15 денний термін орендоване приміщення в належному стані, не

гіршому, ніж на час передачі його в оренду. Незважаючи на вимоги діючого

законодавства та умови укладеного договору, відповідач станом на час звернення

позивача до суду орендоване приміщення не передав Представництву, в

підтвердження чого було надано акт обстеження.

Крім цього, відповідачу за фактичне

користування орендованим приміщенням було визначено   плату у розмірі 845,52 грн.

Зазначені обставини спонукали

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою про

виселення відповідача з орендованого приміщення та стягнення з нього 845,52

грн.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 11.10.2007р. (суддя Зуєва Л.Є.) порушено провадження по

справі №17/201-07-8097 за позовом Представництва по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про виселення та

стягнення 845,52 грн.

Дослідивши обставини справи,

заслухавши пояснення представника позивача та надані в ході розгляду справи

докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних

правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України

цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних

прав та обовЧязків  є договори

та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид

правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на

виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої  цивільні 

права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі ст.204 ЦК

України договір укладений між сторонами по справі, як  цивільно-правовий   правочин 

є правомірним  на час розгляду

справи, оскільки  його недійсність прямо

не встановлена законом, та  він не

визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором  мають 

виконуватися належним чином.

Відповідно до ст. 785 ЦК

України   у  разі 

припинення  договору  найму 

наймач  зобов'язаний негайно

повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням

нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п.п. 4.7 Договору оренди №

877/А/2 від 06.06.2006р. та ст.ст.26, 27 Закону України "Про оренду

державного та комунального майна" орендар, у разі припинення договору

оренди повинен повернути орендодавцеві у 15-денний термін орендоване

приміщення.

Згідно зі ст.614 ЦК України особа

яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу

або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому

відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. 

Крім того, у зв'язку з тим, що

зобов'язання по виселенню відповідач не виконав, позивач зазнав збитків у

вигляді не отриманих прибутків від використання об'єкта комунальної власністю.

У відповідності до п.п. 1, 2 ст.

216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть

господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання

шляхом застосування господарських санкцій.

Відповідно до п. 2 ст. 217 ГК

України встановлено вичерпний перелік господарських санкцій, п. 2 ст. 224 ГК

України встановлює право господарського суб'єкту вимагати від сторони, яка

порушила господарське зобов'язання, відшкодувати збитків у вигляді не отриманих

доходів.

При цьому, у відповідності до ст.

623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується

кредитором (позивачем).

Згідно п.4.10 укладеного договору,

у випадку припинення дії цього договору, орендар сплачує орендну плату по день

приймання-передачі приміщення.

У відповідності до вимог ст. 599 ЦК

України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до вимог ч. 4ст.

631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від

відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, відповідачу згідно

представленого розрахунку суми позовних вимог було нарахована плата за весь час

користування приміщенням, яка станом на 12.09.2007р. становить 845,52 грн.

За таких обставин, суд доходить до

висновку щодо обґрунтованості та правомірності нарахування відповідачу плати за

фактичне користування не житловим приміщенням.

Відповідно до п.5 ст. 762 ЦК

України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не

встановлено договором.

З огляду на викладене та зважаючи

на той факт, що між Представництвом та СПД -фізичною особою ОСОБА_1 не

укладався інший договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за

адресою: АДРЕСА_1, а також інші цивільно-правові угоди, суд дійшов висновку, що

відповідач незаконно, без відповідних правових підстав займає приміщення, яке

знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.

Крім того, в матеріалах справи

містяться акти обстеження орендованого приміщення від 17.05.2007р., з яких

судом вбачається, що вказане нежитлове приміщення знаходиться в незадовільному

стані, приміщення підвалу не використовується, потребує капітального ремонту, а

також в порушення умов договору та вимог діючого законодавства приміщення не

застраховане.

Незаконне зайняття нежитлового

приміщення за адресою: АДРЕСА_1 - об'єкта комунальної власності, порушує ст. 60

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та перешкоджає

ефективному використанню, та розпорядженню вищевказаним об'єктом комунальної

власності в інтересах територіальної громади міста Одеси.

Таким чином, СПД -фізична особа

ОСОБА_1, на даний момент володіє та користується майном комунальної власності

територіальної громади м Одеси без належних правових підстав. Отже, Одеська

міська рада, як власник вказаного майна, не може здійснювати надані їй діючим

законодавством права, тобто позбавлена права самостійно, на свій розсуд

розпоряджатись належним їй майном.

Право володіти майном здобувається

на підставах, не заборонених законом, зокрема з угод. Незаконним є володіння

чужим майном без законних підстав.

У відповідності до вимог ст.321 ЦК

України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно

позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК

України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без

відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до вимог ст. 321

Цивільного кодексу України гарантують рівність прав усіх суб'єктів права

власності, так само гарантують права власника на свій розсуд володіти,

користуватися і розпоряджатися майном, що йому належить. Право власності є

абсолютним правом.

З огляду на викладе, приймаючи до

уваги ті обставини, що станом на час розгляду справи у суді відповідачем

завдані позивачу збитки не відшкодовані, суд доходить до висновку щодо

наявності правових підстав для стягнення з відповідача плати за фактичне

користування нежитловим приміщенням, яка згідно до представлено позивачем

розрахунку складає 845,52 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись

ст.ст.11, 12, 204, 321, 387, 614, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. 60

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 26, 27

Закону України "Про оренду державного та комунального майна” позовна заява

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача

згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.

ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Виселити суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ з

нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 11,6 кв.м., що

знаходиться за адресою АДРЕСА_1

(Стягувач Представництво по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.

Артилерійська, 1, ЗКПО 26302595).

Наказ видати.

3. Стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний

номер НОМЕР_1/ на користь Представництва по управлінню комунальною власністю

Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р

37326027001909 в УДК в Одеській області, МФО 328011, ЗКПО 26302595) 845 грн. 52

коп. /вісімсот сорок п'ять грн. 52 коп./ - плату за фактичне користування

приміщенням; 187 грн. 00 коп. /сто вісімдесят сім грн. 00 коп./ - державного

мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп. / - витрат на послуги

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. 

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в

порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази

видати після вступу рішення в законну силу.

Повний текст рішення складено та

підписано 17.12.2007р.

Суддя                                                                                      

Зуєва Л.Є.