Рішення

від 24.01.2025 по справі 910/14267/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2025Справа № 910/14267/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Житлово-будівельного кооперативу «Маяк»простягнення 61 170,87 грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Маяк» про стягнення 61 170,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 19299/4-07 від 24.05.2018 в частині оплати за спожиті послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Ухвалою суду від 25.11.2024 відкрито провадження у справі № 910/14267/24; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонами строки для подачі своїх заяв по суті спору.

Ухвалу про відкриття провадження у даній справі направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про судовий розгляд спору належним чином. Крім того, відповідач мав можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 24.05.2018 укладено договір № 19299/4-07 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до пункту 1.1. якого позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених споживачем умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - умови на скид стічних вод), а відповідач зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (в подальшому - правила користування), правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органну Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879, (в подальшому - місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з підпунктом 2.1.1 договору, кількість поставленої відповідачу води визначається за показами засобу обліку, зареєстрованого у позивача. У випадку наявності у відповідача декількох об?єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за відповідачем.

Зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача у присутності представника відповідача (підпункт 2.1.2 договору).

В разі, якщо відповідач не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті позивачем, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (підпункт 2.1.3 договору).

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить відповідачу із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до правил користування (підпункт 2.1.5 договору).

Облікові дані відповідача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у позивача. Відповідач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою позивача) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння відповідач направляє свого представника до позивача із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання позивачем підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання відповідачем цього пункту договору, облікові дані позивача щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених відповідачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими відповідачем (підпункт 2.1.8. договору).

Згідно з підпунктом 2.2.1 договору, позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до підпункту 2.2.2 договору, оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача або отримання ним розрахункових документів іншим способом.

Згідно з підпунктом 2.2.3. договору, у разі неотримання від позивача поточного щомісячного розрахункового документа, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Відповідно до пункту 7.1. договору, цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини до укладання нового договору регулюються даним договором.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення про припинення дії цього договору від будь-якої із сторін, відповідно договір є чинним станом на день розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг та, зокрема послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.

Статтею 2 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" визначено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що житлово-комінальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно додатку до договору (дислокації) споживачем - є юридична особа - Житлово-будівельний кооператив «Маяк», яка знаходиться за адресою: житловий будинок по вулиці М.Гришка, 10, ОСББ «Білий дім».

Відповідно до чинних на час укладення договору Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року, водоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та водовідведенні.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року, втратили чинність 18.10.2008 року, у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 року № 316, зареєстрованим у Мін`юсті 15.01.2018 року за № 56/31508 (надалі - Правила приймання № 316) затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Згідно з пунктом 2 Правил приймання № 316 останні поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (надалі - споживачі).

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що відповідають вимогам технічних регламентів.

Як вбачається з матеріалів справи, у період часу з 01.09.2023 по 30.11.2023 позивачем було надано відповідачу послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі на суму 50 381,20 грн., на підтвердження чого позивач надав акти обстеження та зняття показань з вузла обліку, які місять, зокрема, номери приладів обліку, зазначення місця встановлення, дату зняття показань, обсяги попереднього періоду, попередні та поточні показники.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи, в якості доказу направлення на адресу банківської установи відповідача розрахункових документів на оплату послуг, довідку АТ "Комінбанк" від 28.07.2024 вих. № 95/53350. У зазначеній довідці Акціонерне товариство "Комінбанк" повідомило позивача про те, що за період з 01.09.2023 по 01.08.2024 дебітові повідомлення від позивача на адресу відповідача не надходили.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання по наданню послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги без будь-яких зауважень.

Матеріали справи не містять заперечення відповідача щодо кількості або вартості отриманих за спірний період послуг, а також повідомлення про неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу.

Судом враховано, що зняття показань відбувались без присутності споживача, про що зазначено в актах про відмову від підпису в акті про зняття показань об`єкта водопостачання від 05.09.2023, 29.09.2023 та 28.10.2023.

Разом із тим, саме на відповідача покладено обов`язок звіряння облікових даних щодо кількості та вартості спожитих ним послуг з позивачем. А у разі невиконання відповідачем зазначеного обов`язку, облікові дані позивача щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених відповідачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими відповідачем. Зазначені обов`язок та наслідки встановлені підпунктом 2.1.8. договору.

Тому, в силу положень договору, кількість та вартість наданих позивачем у заявлений період послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими відповідачем.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до підпункту 2.2.2 договору, оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача або отримання ним розрахункових документів іншим способом.

Згідно з підпунктом 2.2.3. договору, у разі неотримання від позивача поточного щомісячного розрахункового документа, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи(частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведене, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не надав контррозрахунку заявлених до стягнення сум.

Невиконане відповідачем зобов`язання за договором з оплати наданих позивачем у період з 01.09.2023 по 30.11.2023 року послуг з постачання питної води та приймання стічних вод у сумі 50 381,20 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості у сумі 50 381,20 грн. відповідачем не надано.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми, заявленої до стягнення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 50 381,20 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 315,10 грн. та 3% річних у розмірі 670,17 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати послуг.

Наразі, суд зазначає, що позивачем не вірно визначено період прострочення зобов`язання за жовтень 2023 року, а саме, його початок.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У статті 254 вказаного нормативно-правового акту визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем обчислено штрафні санкції за жовтень 2023 року, починаючи з 06.11.2023. При визначенні періоду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат позивачем не було враховано, що 05.11.2024 був вихідними днями, а отже, останнім днем строку оплати у відповідача за жовтень місяць було 06.11.2023, а право у позивача на здійснення нарахувань виникло лише з 07.11.2023. Інші нарахування, зокрема, за вересень 2023 року та за листопад 2023 року позивачем здійснено вірно, починаючи з 06.10.2023 та 06.12.2023 відповідно.

Разом із тим, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, з урахуванням встановлених вище дат прострочення платежів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат у загальній сумі є арифметично вірними і тому підлягають задоволенню повністю.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача, пені у розмірі 8 804,40 грн. за неналежне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України вбачається, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, відповідач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата відповідачем пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

За результатом перевірки розрахунків вимог позивача про стягнення нарахованої пені, судом також встановлено помилковість нарахування за жовтень 2023 року.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення по оплаті за договором, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 7 996,51 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись статтями74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Маяк" (04123, місто Київ, вулиця Перемишльська, 8, корпус 1; ідентифікаційний номер 22865568) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний номер 03327664) 50 381,20 грн основного боргу, 1 315,10 грн. інфляційних втрат, 670,17 грн. три відсотки річних 7 996,51 грн. пені та 2 390,41 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк