Рішення

від 27.01.2025 по справі 910/10651/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2025Справа № 910/10651/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН"

про стягнення 38 959,96 грн,

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" (далі - відповідач) про стягнення 38 959,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу в повному обсязі шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/10651/24 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Копія вказаної ухвали суду доставлена позивачу, його представнику та відповідачу до електронних кабінетів 05.09.2024 о 03:10 год. та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученої 06.09.2024.

12.09.2024 від Моторно (транспортного) страхового бюро України на запит суду надійшла інформація щодо полісу № ЕР/216335768 станом на 25.09.2023.

Відповідач правом на поданні відзиву на позов не скористався.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (далі - Позивач) та ТОВ «ГПЛ» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 47603Га3пп (далі - Договір), предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Renault», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Відповідно до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

25.09.2023 року о 13:05 год. у місті Тернопіль відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault», державний номерний знак « НОМЕР_1 », та транспортного засобу «Daewoo», державний номерний знак № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди (електронний європротокол) від 25.09.2023 ОСОБА_2 визнав вину у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт ARX3873078 від 17.10.2023.

На підставі зазначеного страхового акту АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 38 959,96 грн платіжним дорученням № 1008140 від 18.10.2023.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Daewoo», державний номерний знак № НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача за полісом EP/216335768.

За полісом EP/216335768 ліміт відповідальності відповідача становить 160 000,00 грн, франшиза 0,00 грн.

13.12.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 38 959,96 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 13.12.2023.

Проте, як вказує позивач, відповідачем сума страхового відшкодування не виплачена, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 38 959.96 грн.

За змістом положень частини першої статті 355 Господарського кодексу України об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

З набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону, учасникам дорожнього руху було надано право при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.11 Правил дорожнього руху, що кореспондуються з пунктом 33.2 статті 33 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).

Відповідно до Інструкції у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

За приписами статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Як вбачається з європротоколу (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду) від 25.09.2023, останній заповнений обома учасниками ДТП у відповідних частинах, наведено інформацію про транспортні засоби, дату, час та місце ДТП, визначені обставини ДТП.

Встановлюючи вищевикладені фактичні обставини справи, судом була взята до уваги правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові № 905/2970/16 від 10.07.2018, згідно з якою вирішуючи спір, пов`язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини. Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справи, у тому числі матеріалів слідчих органів, що узгоджується із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

При цьому непритягнення водіїв до адміністративної (кримінальної) відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (правова позиція, викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №927/623/18).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про страхування" предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування).

Стаття 989 ЦК України встановлює обов`язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як визначено п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п. 36.2. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: (а) у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. (б) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У той же час, відповідно до пункту 37.1.3 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Господарський суд звертає увагу учасників справи, що у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Так, згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність (пункти 73, 74 постанови).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів відшкодування позивачу витрат, пов`язаних з відшкодуванням останнім шкоди.

Суд вважає заявлені позовні вимоги у розмірі 38 959,96 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 2 422,40 грн, оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі та до ставки судового збору згідно з ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» мав би застосовуватись понижений коефіцієнт 0,8.

Позивач не позбавлений можливості повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн шляхом подання суду заяви про повернення судового збору в порядку ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, приміщення 6, код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 38 959,96 грн (тридцять вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн 96 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.01.2025.

Суддя О.Г. Удалова