Рішення

від 27.01.2025 по справі 910/14356/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2025Справа № 910/14356/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Алма Рітейл» (65055, місто Одеса, вулиця Хутірська, будинок 87; ідентифікаційний код 43523554)

до

Фізичної особи-підприємця Лисак Олени Тимофіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 94 999,97 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алма Рітейл» (далі - ТОВ «Алма Рітейл»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Лисак Олени Тимофіївни (далі - ФОП Лисак О.Т./відповідач) про стягнення 94 999,97 грн, у тому числі: 69 709,97 грн - основного боргу, 6 694,50 грн - пені, 772,44 грн - 3% річних, 2 245,47 грн - інфляційних втрат, 14 135,69 грн - штрафу та 1 441,90 грн - курсової різниці, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором безперервного постачання нафтопродуктів №2106-23/22AIRit від 21.06.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.11.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ФОП Лисак О.Т. відзиву на позовну заяву не надано, при цьому, 25.11.2024 повідомлена про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про доставку ухвали суду від 25.11.2024 в електронний кабінет ФОП Лисак О.Т.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алма Рітейл» (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Лисак Оленою Тимофіївною (далі - покупець) укладено договір безперервного постачання нафтопродуктів №2106-23/22AIRit, відповідно до якого постачальник зобов`язався забезпечити безперервне постачання у власність (поставляти) покупця нафтопродуктів - дизельне паливо (товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних на товар, які оформлюються двічі на місяць у відповідності до п. 231.3 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 2.2. та п. 2.3. договору, товар передається покупцеві партіями (частинами). Кожна окрема партія товару передається в рамках цього договору після попереднього підтвердження сторонами її кількості та вартості. Кількість товару у кожній партії зазначається сторонами у відповідній відомості (акт приймання-передачі), які складаються представником постачальника та затверджуються покупцем шляхом підписання відомості (акта приймання-передачі).

Факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього договору підтверджується підписанням відомості (акта приймання-передачі). Кожна відомість є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.5. договору).

В п. 3.1. договору зазначено, що ціна товару, що поставляється, є договірною, встановлюється в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з ціни, що формується постачальником на момент отримання заявки для кожної партії товару окремо, зазначається з урахуванням ПДВ в рахунку на оплату; фіксується в видатковій накладній та відомості (акта приймання-передачі). Оплата (часткова/повна) такого рахунку також є підтвердженням її узгодження сторонами для кожної партії товару.

Відповідно до п. 3.4. договору покупець здійснює оплату протягом 1 (одного) календарного дня з дня виставлення рахунку та направлення його на електронну адресу покупця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Кожна зі сторін зобов`язується протягом 5 робочих днів з моменту одержання від іншої сторони акту звірки взаємних розрахунків, підписувати його і направити іншій стороні, чи в той же термін направляти свої мотивовані зауваження до акту звірки взаємних розрахунків (п. 3.7. договору).

Згідно із п. 4.4. договору, у випадку порушення покупцем термінів здійснення оплати, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику:

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору;

- штраф у розмірі 0,15% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення;

- курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати.

В п. 7.10. договору сторони домовились використовувати при виконанні умов цього договору електронні документи (акти про надання послуг, рахунки, додатки до рахунків) для підтвердження описаних в них господарських операцій. Електронний документ повинен бути створений (оформлений), підписаний за допомогою електронного цифрового підпису і переданий однією стороною договору іншій стороні за допомогою системи M.E. Doc або інших програм для електронного документообігу у відповідності до вимог чинного законодавства України, в тому числі ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронні довірчі послуги».

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмово не повідомила про своє бажання розірвати договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах (7.1. договору).

У період з 12.06.2024 по 17.06.2024 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 71 398,97 грн, що підтверджується копіями підписаних сторонами видаткових накладних №2319 від 12.06.2024 на суму 31 155,16 грн, №2337 від 13.06.2024 на суму 8 902,04 грн, №2348 від 14.06.2024 на суму 11 127,00 грн, №2417 від 17.06.2024 на суму 20 214,77 грн.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався із позивачем частково у сумі 1 689,00 грн, внаслідок чого у ФОП Лисак О.Т. виникла заборгованість перед ТОВ «Алма Рітейл» у розмірі 69 709,97 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2024 по 15.10.2024.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором безперервного постачання нафтопродуктів №2106-23/22AIRit від 21.06.2022 щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, ТОВ «Алма Рітейл» просить суд стягнути із ФОП Лисак О.Т. борг у сумі 69 709,97 грн, пеню у розмірі 6 694,50 грн, 3% річних у сумі 772,44 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 245,47 грн, штраф у сумі 14 135,69 грн, а також курсову різницю у розмірі 1 441,90 грн, нараховану на підставі п. 4.4.3 договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір безперервного постачання нафтопродуктів №2106-23/22AIRit від 21.06.2022, відповідно до якого у період з 12.06.2024 по 17.06.2024 ТОВ «Алма Рітейл» поставило, а ФОП Лисак О.Т. прийняла товар на загальну суму 71 398,97 грн, що підтверджується копіями підписаних сторонами видаткових накладних.

Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.4. договору покупець здійснює оплату протягом 1 (одного) календарного дня з дня виставлення рахунку та направлення його на електронну адресу покупця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

При цьому, суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер.

Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку, однак за змістом статті 692 ЦК України та пункту 3.4. договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується з дня отримання товару, а не рахунку.

Наведене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19.

Отже, судом вище встановлено, що ФОП Лисак О.Т. за поставлений товар розрахувалася частково у сумі 1 689,00 грн, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 69 709,97 грн, що також підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ФОП Лисак О.Т. порушила умови договору та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 69 709,97 грн.

Крім того, ТОВ «Алма Рітейл» просить суд стягнути із ФОП Лисак О.Т. пеню у розмірі 6 694,50 грн, 3% річних у сумі 772,44 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 245,47 грн, штраф у сумі 14 135,69 грн, а також курсову різницю у розмірі 1 441,90 грн, нараховану на підставі п. 4.4. договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, згідно із п. 4.4. договору, у випадку порушення покупцем термінів здійснення оплати, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику:

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору;

- штраф у розмірі 0,15% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення;

- курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином шести місяців.

При цьому, суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, штрафу та курсової різниці, і встановив, що їх обчислено позивачем арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог.

Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що при здійсненні розрахунку цих сум, ТОВ «Алма Рітейл» допустило арифметичну помилку. Разом із тим, оскільки обчислений судом розмір не перевищує заявлених позивачем сум, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алма Рітейл» задовольнити.

Стягнути із Фізичної особи-підприємця Лисак Олени Тимофіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алма Рітейл» (65055, місто Одеса, вулиця Хутірська, будинок 87; ідентифікаційний код 43523554) 69 709 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот дев`ять) грн 97 коп. - основного боргу, 6 694 (шість тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 50 коп. - пені, 14 135 (чотирнадцять тисяч сто тридцять п`ять) грн - 69 коп. - штрафу, 1 441 (одну тисячу чотириста сорок одну) грн 90 коп. - курсової різниці, 772 (сімсот сімдесят дві) грн 44 коп. - 3% річних, 2 245 (дві тисячі двісті сорок п`ять) грн 47 коп. - інфляційних втрат та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК