Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/3982/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/3982/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат"

до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства оборони Російської Федерації

про стягнення 311 251 332 900,00 грн. збитків у формі упущеної вигоди

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Секретар с/з: Станіслав ЖАЛОБА.

Представники сторін: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення 311 251 332 900,00 грн. збитків у формі упущеної вигоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що починаючи з 2019 року разом з рядом іноземних партнерів та інвесторів позивачем було ініційовано та розпочато реалізацію Інтегрованого комбінованого проєкту Україна-Оман спрямованого, зокрема, на реалізацію продукції ТОВ АПК "МАГНАТ", в тому числі соняшникової, кукурудзяної соєвої рафінованих та нерафінованих фасованих олій на території Туреччини, країн Перської затоки, Північної Африки, біоетанолу, що вироблятиметься на заводах ТОВ АПК "МАГНАТ" та послуг з закупівлі позивачем нафтопродуктів на внутрішніх ринках країн Перської затоки для подальшої реалізації на території України. Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України позивачу завдано збитки у формі упущеної вигоди, які викликані неможливістю реалізації Інтегрованого комбінованого проєкту Україна-Оман, отримання позивачем прибутку, на який він свідомо розраховував та спрямовував свої дії та зусилля на реалізацію зазначеного інтегрованого проєкту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 р. відкрито провадження у справі № 910/3892/24 за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання відкладалось.

21.10.2024 р. до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" надійшли оригінали договорів з контрагентами, на підставі яких відбувались правовідносини.

19.11.2024 р. до Господарського суду міста Києва від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" адвоката Ткаченка Д.А. надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

19.11.2024 р. до Господарського суду міста Києва від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" адвоката Ткаченка Д.А. надійшло клопотання про залишення без розгляду поданої раніше заяви про залишення позову без розгляду, та вважати її помилково поданою.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку залишити без розгляду заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3982/24 до розгляду по суті на 21.01.2025 р.

21.01.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване необхідністю зупинення провадження у даній справі № 910/3982/24 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5534/24.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні, оскільки наявні у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 21.01.2025 р., представники сторін не з`явились.

Відповідач не скористався правом, наданим останньому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та не подав до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Починаючи з 2019 року разом з рядом іноземних партнерів та інвесторів позивачем було ініційовано та розпочато реалізацію Інтегрованого комбінованого проєкту Україна-Оман спрямованого, зокрема, на реалізацію продукції ТОВ АПК "МАГНАТ", в тому числі соняшникової, кукурудзяної соєвої рафінованих та нерафінованих фасованих олій на території Туреччини, країн Перської затоки, Північної Африки, біоетанолу, що вироблятиметься на заводах ТОВ АПК "МАГНАТ" та послуг з закупівлі позивачем нафтопродуктів на внутрішніх ринках країн Перської затоки для подальшої реалізації на території України.

Інтегрований проект передбачав системну та покрокову діяльність підприємства, спрямовану на:

1) будівництво в Україні виробничого комплексу для зберігання та переробки сільськогосподарських культур, який складався з елеватору та олійно-екстракційного заводу;

2) будівництво га території Султанату Оман комбінованого виробничого комплексу з переробки олій та кукурудзи, який складався із заводу з рафінації, дезодорації, гідратації та розливу олій, виробничого елеватору, заводу з переробки кукурудзи на біоетанол, біометан та органічні добрива;

3) зворотної закупівлі в Султанаті Оман та країнах Перської затоки нафтопродуктів для потреб України, зважаючи на те, що біоетанол, який виробляється в рамках Інтегрованого проекту буде поставлятися до нафтопереробних заводів Перської затоки, і це дозволить позивачу закуповувати нафтопродукти за цінами внутрішніх ринків.

З позовної заяви слідує, що Султанат Оман визначено позивачем як найперспективнішу територію для реалізації Інтегрованого проекту і будівництва заводу з рафінації, дезодорації, гідратації та розливу соняшникової і соєвої рафінованих олій та розливу соняшникової, соєвої та кукурудзяної нерафінованих олій та виробничого комплексу для переробки кукурудзи на біоетанол, біометан та органічні добрива, що дозволило б покривати не тільки внутрішній ринок Султанату Оман, а й потужні ринки країн Перської затоки, Туреччини, країн Африки, Пакистану та Індії українською сільськогосподарською продукцією, і в зворотному порядку дозволило б закуповувати нафтопродукти за цінами внутрішнього ринку цієї арабської країни.

Реалізація Інтегрованого проекту дала б змогу позивачу вийти на ринки агропромисловості та нафтопродуктів Султанату Оман, інших країн Перської затоки, Туреччини, країн Африки, Пакистану та Індії, і закуповувати нафтопродукти за цінами внутрішнього ринку вказаних країн, з огляду на те, що в результаті реалізації Інтегрованого проекту заводи та об`єкти позивача в ході здійснення своєї діяльності повинні були б давати сировину, яка використовувалася б нафтопереробними заводами арабських країн.

Механізм торгових операцій в рамках Інтегрованого проекту дозволяв би зекономити на вартості доставки, митних платежах, ПДВ, інших додаткових платежах, що відповідно і робило економічно привабливим та перспективним повну реалізацію Інтегрованого проекту, який за своєю складністю та масштабами був першим та, на даний момент, єдиним в Україні в галузі сільського господарства.

Однак, як зазначає позивач, 24.02.2022 р. Російська Федерація почала повномасштабне вторгнення на територію України. У зв`язку з тим, що ТОВ АПК «Магнат» знаходиться у Чернігівській області, підприємство було вимушене частково припинити діяльність через окупацію частини Чернігівської області, частина посівних площ була замінована, внаслідок обстрілів були частково пошкоджені будівлі та споруди ТОВ АПК «Магнат», контракти з міжнародними партнерами були припинені у зв`язку з великими ризиками, пов`язаними із збройною агресією Російської Федерації.

Зазначені вище обставини призвели до фактичної неможливості реалізації Інтегрованого проекту, отримання доходу від реалізації Інтегрованого проекту, який позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене збройною агресією Російської Федерації.

Таким чином, позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 311 251 332 900,00 грн., що за курсом НБУ на дату оцінки складає 10 631 838 777,00 Євро (без ПДВ), а саме - упущеної вигоди, розрахованої за 6 років від неможливості будівництва виробничого комплексу для зберігання та переробки сільськогосподарських культур, заводу з рафінації, дезодорації, гідратації і розливу соняшникової, соєвої і кукурудзяної рафінованої та нерафінованої олій, виробництва ПЕТ пляшок, а також прес-цеху з виробництва кукурудзяної олії холодного віджиму в Омані та здійснення комерційної діяльності з купівлі-продажу кукурудзи, нафтопродуктів та рослинної олії до Інтегрованого комбінованого проекту Україна-Оман.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 14.04.2022 р. у справі № 308/9708/19, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 р. у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 р. № 311/498/20, від 12.10.2022 р. у справі № 463/14365/21, Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 р. у справі № 990/80/22.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки, як правова категорія, включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

При цьому відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків чи не заподіяння ним шкоди. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Таким чином, позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Поряд з цим, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі № 750/8676/15-ц, постанові Верховного Суду від 10.06.2020 р. у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 р. у справі № 910/14341/18.

Як на докази заподіяння збитків у формі упущеної вигоди позивач посилається на два звіти про оцінку збитків: упущена вигода внаслідок збройної агресії РФ ТОВ АПК «Магнат» для цілей часткового відшкодування збитків станом на 15.07.2022 р., складений ТОВ «Бі Ві АР» 07.12.2023 р., висновок судового експерта за результатами проведення економічного дослідження № 18/12-2023 від 18.12.2023 р. та висновок судового експерта за результатами проведення економічного дослідження № 22/12-2023 від 22.12.2023 р.

Так, відповідно до звітів про оцінку збитків станом на 15.07.2022 р. загальний розмір упущеної вигоди ТОВ АПК «Магнат» становить 311 251 332 900,00 грн., у тому числі:

1) Завод з рафінації, дезодорації, гідратації і розливу соняшникової, соєвої і кукурудзяної рафінованої та нерафінованої олій, виробництва ПЕТ пляшок, а також прес-цех з виробництва кукурудзяної олії холодного віджиму, розташований в Омані. Загальна потужність з виробництва олій - 1 520 000 тон на рік - 106 161 340 600 грн.;

2) Комерційна діяльність з купівлі-продажу кукурудзи, нафтопродуктів та рослинної олії до інтегрованого комбінованого проекту Україна-Оман - 106 161 340 600 грн.;

3) Виробничий комплекс для зберігання та переробки сільськогосподарських культур (насіння соняшника, сої та кукурудзи) в с. Малий Ходачків, Тернопільська область - 63 653 528 500 грн.;

4) Комерційна діяльність з купівлі-продажу кукурудзи, нафтопродуктів та рослинної олії до інтегрованого комбінованого проекту Україна-Оман - 52 369 235 900 грн.

У висновку судового експерта № 18/12-2023 від 18.12.2023 р. вказано, що у межах наданих на дослідження документів підтверджується визначений у звіті про оцінку збитків: упущена вигода внаслідок збройної агресії РФ ТОВ АПК «Магнат» для цілей часткового відшкодування збитків станом на 15.07.2022 р., складеному ТОВ «Бі Ві АР» 07.12.2023 р., розмір збитків, понесених ТОВ Агропромислова компанія «Магнат» внаслідок збройної агресії (протиправної поведінки) Російської Федерації з початку введення на території України військового стану, у вигляді упущеної вигоди за 6 років через відсутність можливості реалізації інтегрованого комбінованого проекту Україна-Оман, станом на 15.07.2022 р. у розмірі 116 022 764 400 грн. (без ПДВ), що за курсом НБУ на дату оцінки складає 3 963 148 733 Євро (без ПДВ).

У висновку судового експерта № 22/12-2023 від 22.12.2023 р. вказано, що у межах наданих на дослідження документів підтверджується визначений у звіті про оцінку збитків: упущена вигода внаслідок збройної агресії РФ ТОВ АПК «Магнат» для цілей часткового відшкодування збитків станом на 15.07.2022 р., складеному ТОВ «Бі Ві АР» 07.12.2023 р., розмір збитків, понесених ТОВ Агропромислова компанія «Магнат» внаслідок збройної агресії (протиправної поведінки) Російської Федерації з початку введення на території України військового стану, у вигляді упущеної вигоди за 6 років через відсутність можливості реалізації інтегрованого комбінованого проекту Україна-Оман, станом на 15.07.2022 р. у розмірі 195 228 568 500 грн. (без ПДВ), що за курсом НБУ на дату оцінки складає 6 668 690 044 Євро (без ПДВ).

За змістом ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

У звітах про оцінку збитків в розділі «Ідентифікація об`єкту оцінки та пов`язаних з ним прав» прямо вказано, що правовий аналіз наданих замовником документів на право власності і технічний аналіз всієї наданої технічної документації стосовно об`єкту оцінки не проводились.

У розділі «Звільнення від відповідальності» оцінювач вказав, що у процесі оцінки спеціальна юридична експертиза документів, що стосуються права власності на оцінюване майно не проводилася; виконавець не приймає на себе відповідальність за правові аспекти, включаючи які-небудь права утримання або обтяження, що можуть існувати у відношенні оцінюваного майна, якщо в звіті не зазначено інше; виконавець, використовуючи при проведенні оцінки об`єкту документи та інформацію, що одержані від замовника, а також з інших джерел, не засвідчує фактів, які містяться в цих документах або у складі такої інформації; використані при проведенні оцінки об`єкту дані, одержані від замовника, приймаються як достовірні.

У висновках експертів № 18/12-2023 від 18.12.2023 р. та № 22/12-2023 від 22.12.2023 р. вказано, що дослідження проводилося експертом у межах наданих позивачем документів.

Тобто, фактично вищевказані оцінка та експертиза проводилися на підставі наданих позивачем документів, а використані при проведенні досліджень вихідні дані, одержані від замовника, приймалися як достовірні.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що беззастережних доказів реальної можливості отримання доходів від реалізації Інтегрованого проекту, позивач суду не надав.

Документи, додані як додатки до звітів про оцінку збитків від 07.12.2023 р., та які по суті є єдиними первинними документами, які позивач надав для долучення до матеріалів справи як докази на обґрунтування своїх вимог, не підтверджують реальної (а не теоретичної) можливості реалізації позивачем Інтегрованого проекту та не свідчать про те, що будівництво виробничого комплексу дійсно було б ним здійснено.

Зокрема, суд зауважує, що етапами реалізації проекту заводу з рафінації, дезодорації, гідратації і розливу соняшникової, соєвої і кукурудзяної рафінованої та нерафінованої олій, виробництва ПЕТ пляшок, а також прес-цех з виробництва кукурудзяної олії холодного віджиму, є, зокрема, підбір земельної ділянки під будівництво заводу, розробка робочого проекту та погодження з державними службами Оману.

Проте, доказів отримання дозвільних документів на будівництво цих об`єктів на території Оману матеріали справи не містять.

Етапами реалізації проекту щодо будівництва виробничого комплексу для зберігання та переробки сільськогосподарських культур (насіння соняшника, сої та кукурудзи) на території України є, зокрема, розробка проектної документації будівництва елеватору, погодження з державними органами (про що зазначає і оцінювач у звіті про оцінку збитків).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази розробки та погодження проектів, отримання позивачем дозвільних документів щодо будівництва об`єктів на території України, можливості забезпечення даного проекту сировиною, в той час як позивач неодноразово наголошував на нерозривності всіх етапів Інтегрованого проекту для досягнення його мети та отримання прибутків, про які вказано у позовній заяві.

Отже, на підставі наданих позивачем доказів неможливо дійти висновку про розумний рівень впевненості в отриманні позивачем доходів, про відшкодування яких заявлено у даній справі.

За таких обставин, оскільки під час розгляду справи позивач не довів, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання ним доходів від реалізації відповідної частини Інтегрованого проекту (як обов`язкової умови застосування відповідальності у вигляді стягнення упущеної вигоди), вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 311 251 332 900,00 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Повний текст рішення складено 27.01.2025 р.