Рішення

від 27.01.2025 по справі 910/9810/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2025Справа № 910/9810/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА"

до ОСОБА_1

про стягнення 646091,66 грн та повернення об`єкта лізингу

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 646091,66 грн, з яких: 105380,30 грн - заборгованість зі сплати лізингових платежів, 532211,36 грн - неустойка у розмірі подвійної орендної плати; 8500,00 грн - компенсація понесених витрат та витребування від відповідача та повернення позивачу об`єкта лізингу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором фінансового лізингу №00024039 від 27.07.2021 в частині своєчасної сплати лізингових платежів, у зв`язку із чим, у відповідача утворилась заборгованість та виникли підстави для відмови позивача від договору та витребування предмету лізингу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" заборгованість зі сплати лізингових платежів у сумі 105380,30 грн, неустойку в сумі 532211,36 грн, компенсацію понесених витрат у сумі 8500,00 грн та судовий збір у розмірі 12719,37 грн. Витребувано від ОСОБА_1 та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" автомобіль марки Lexus ES250 Miyata, кузов № НОМЕР_1 , рік випуску 2021, д.р.з. НОМЕР_2 .

23.12.2024 через засоби поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення призначено на 23.01.2025.

14.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" надійшло клопотання про долучення доказів - платіжної інструкції №0051016545 від 17.12.2024 та заява про проведення засідання за відсутності представника позивача.

Представники сторін у судове засідання 23.01.2025 не прибули.

Про судове засідання відповідач повідомлений у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується списком відправлення від 15.01.2025 та роздруківкою з сайту Укрпошту від 23.01.2025, згідно із якою поштове відправлення №0610223232780 з відправлення ухвали суду від 09.01.2025 не вручено адресату та повернуто відправнику у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Представник позивача подав заяву про розгляд заяви про ухвалення рішення без його участі.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позові позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно із яким, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 20000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем дотримано встановлені ч.8 ст.129 ГПК України строки для подання доказів понесених витрат на правову допомогу.

Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у цьому випадку - витрати на правову допомогу) у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії: договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" та Адвокатським об`єднанням "ПРАЙМЛЕКС"; акту надання послуг №ПЛУ-0051/01 АО від 01.07.2024 на суму 10000,00 грн; платіжної інструкції №0051016529 від 11.12.2024 на суму 10000,00 грн; акту надання послуг №ПЛУ-0051/02 АО від 16.12.2024 на суму 10000,00 грн; платіжної інструкції №0051016545 від 17.12.2024 на суму 10000,00 грн; ордер серії АІ №1651592 від 08.07.2024, виданий Адвокатським об`єднанням "ПРАЙМЛЕКС", відповідно до якого на підставі договору від 24.05.2021 адвокат Здоренко В.Є. надає правову допомогу ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" у Господарському суді міста Києва.

Відповідно до п.2.2. договору за представництво інтересів замовника в судах першої інстанції винагорода становить 20000,00 грн.

У п.3.1., 3.2., 3.3. договору оплата винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна. Перша частина винагороди за супроводження справи в суді першої інстанції оплачується замовником на підставі рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання. Друга частина винагороди оплачується після отримання замовником належної копії повного тексту ухвали/рішення/постанови суду відповідної інстанції, винесенням яких завершено розгляд справи. Оплата здійснюється на підставі рахунку виконавця до акту приймання -передачі, підписаного сторонами відповідно до п.3.4. договору.

Акти надання послуг №ПЛУ-0051/01 АО від 01.07.2024 та №ПЛУ-0051/02 АО від 16.12.2024 містять найменування робіт та наданих послуг і підписані сторонами, що підтверджується протоколами перевірки електронних підписів.

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

Згідно із ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Оцінивши докази, додані до заяви про стягнення витрат на правову допомогу, виходячи із зазначених вище критеріїв, суд вважає, що заявлена до стягнення сума є адекватною та співмірною зі ступенем складності справи, ціною позову та значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги. При цьому суд враховує предмет спору (витребування транспортного засобу та стягнення заборгованості); ціну позову; розгляд справи в загальному позовному провадженні; кількість судових засідань, в яких був присутній представник позивача (адвокат); обсяг та якість наданих адвокатом послуг під час підготовки позову та розгляду справи в суді.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечень проти заяви про ухвалення додаткового рішення не подав.

З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача та вважає необхідним стягнути з відповідача 20000,00 грн понесених позивачем витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В, ідентифікаційний код 35571472) витрати на правову допомогу у сумі 20000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 27.01.2025.

Суддя С.О. Турчин