Рішення

від 15.01.2025 по справі 910/13792/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2025Справа № 910/13792/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №15 Подільського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат»

про стягнення 4.316.080,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Галкіна Я.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №15 Подільського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» про стягнення 4316080,00 грн, з яких 3628470,00 грн основного боргу та 687610,00 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обгрунтовані обставинами, встановленими Північним офісом Державної аудиторської служби України в Акті №05-30/275 від 14.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №15 Подільського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 13.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 відкрито провадження у справі №910/13792/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.12.2024, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

22.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що він належним чином та в повному обсязі виконав роботи, обумовлені Договором підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 та Договором підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019, а позивач у повному обсязі оплатив виконані роботи.

У підготовчому засіданні 11.12.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду суті на 15.01.2025.

У судовому засіданні 15.01.2025 представник відповідача надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

Представник позивача у судове засідання 15.01.2025 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином; 14.01.2025 подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 15.01.2025 за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 15.01.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2020 між Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня №15 Подільського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» (підрядник) укладено Договір підряду №ГП-Л15-04/20, відповідно до умов якого підрядник за завданням замовника зобов`язується на свій ризик виконати роботи, передбачені цим договором, а саме «Капітальний ремонт фасаду Клінічної лікарні №15 Подільського району міста Києва по вул. Іллінська, будинок 3/7 (хірургічний корпус)» (ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 обсяг та конкретні види робіт, які зобов`язаний виконати підрядник, визначаються кошторисною документацією.

Згідно з п. 2.7 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 роботи вважаються виконаними після їх прийняття замовником та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, але не пізніше здійснення технічного нагляду.

Відповідно до п. 3.1 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 ціна договору, визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ, становить 13590321 грн. 44 коп. Фінансові зобов`язання будуть взяті виключно при наявності відповідних бюджетних призначень на відповідний календарний рік, що затверджені належним чином.

Згідно з п. 3.2 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 договірна ціна за цим договором визначається сторонами як динамічна та може коригуватися в процесі виконання робіт на умовах ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 шляхом внесення змін до цього договору в наступних випадках: - зміни обсягів та складу робіт, а також зміни номенклатури та кількості, якщо такі зміни сталися не з вини підрядника та погоджені замовником; - виникнення обставин непереборної сили; - внесення змін до кошторисної документації, після отримання позитивного висновку експертизи кошторисної документації.

Відповідно до п. 3.3 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 остаточна ціна договору визначається на підставі експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини документації по завершенню виконанню робіт.

Відповідно до п. 3.4 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 ціна цього договору підлягає зменшенню і сторони згодні на це у разі зменшення обсягів фінансування, залежно від реального фінансування видатків, зміни законодавства з питань оподаткування.

Згідно з п. 5.1 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 підрядник визначає обсяги та вартість виконання робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма КБ-3) і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обгрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх одержання.

Оплата за виконані роботи здійснюється в межах фактичних надходжень відповідно до Бюджетного кодексу України. Бюджетні зобов`язання за договором виникають після надходження коштів на рахунок замовника (п. 11.1 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020).

Згідно з п. 11.2 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 обсяги робіт залежать від обсягів реального фінансування. Платіжні зобов`язання у замовника виникають при умові наявності бюджетних призначень на відповідний бюджетний період.

Після виконання робіт, або їх частини, виконавець передає замовнику фактично виконані роботи та акти виконаних робіт (ф. КБ-2в та ф. КБ-3), інші документи, передбачені пунктом 5.1. Договору (п. 11.5 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020).

Відповідно до п. 11.8 Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 прийняття виконаних робіт здійснюється приймальною комісією, про що складається акт здачі-приймання робіт, який підписується всіма членами цієї комісії.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до пояснень сторін, викладених у заявах по суті справи, відповідач у повному обсязі виконав роботи за Договором підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 на суму, що відповідає договірній ціні, погодженій у п. 3.1 договору, а позивач у повному обсязі оплатив такі роботи; між сторонами відсутні будь-які претензії.

Крім того, 30.08.2019 між Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня №15 Подільського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» (підрядник) укладено Договір підряду №ГП-Л15-08/19, відповідно до умов якого підрядник за завданням замовника зобов`язується на свій ризик виконати роботи, передбачені цим договором, а саме «Капітальний ремонт фасаду Клінічної лікарні №15 Подільського району міста Києва по вул. Іллінська, будинок 3/7 (хірургічний корпус)» (ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 обсяг та конкретні види робіт, які зобов`язаний виконати підрядник, визначаються кошторисною документацією.

Згідно з п. 2.7 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 роботи вважаються виконаними після їх прийняття замовником та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, але не пізніше здійснення технічного нагляду.

Відповідно до п. 3.1 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 ціна договору, визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ, становить 18817755,89 грн. Фінансові зобов`язання будуть взяті виключно при наявності відповідних бюджетних призначень на відповідний календарний рік, що затверджені належним чином.

Згідно з п. 3.2 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 договірна ціна за цим договором визначається сторонами як динамічна та може коригуватися в процесі виконання робіт на умовах ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 шляхом внесення змін до цього договору в наступних випадках: - зміни обсягів та складу робіт, а також зміни номенклатури та кількості, якщо такі зміни сталися не з вини підрядника та погоджені замовником; - виникнення обставин непереборної сили; - внесення змін до кошторисної документації, після отримання позитивного висновку експертизи кошторисної документації.

Відповідно до п. 3.3 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 остаточна ціна договору визначається на підставі експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини документації по завершенню виконанню робіт.

Відповідно до п. 3.4 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 ціна цього договору підлягає зменшенню і сторони згодні на це у разі зменшення обсягів фінансування, залежно від реального фінансування видатків, зміни законодавства з питань оподаткування.

Згідно з п. 5.1 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 підрядник визначає обсяги та вартість виконання робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма КБ-3) і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обгрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх одержання.

Оплата за виконані роботи здійснюється в межах фактичних надходжень відповідно до Бюджетного кодексу України. Бюджетні зобов`язання за договором виникають після надходження коштів на рахунок замовника (п. 11.1 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019).

Згідно з п. 11.2 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 обсяги робіт залежать від обсягів реального фінансування. Платіжні зобов`язання у замовника виникають при умові наявності бюджетних призначень на відповідний бюджетний період.

Після виконання робіт, або їх частини, виконавець передає замовнику фактично виконані роботи та акти виконаних робіт (ф. КБ-2в та ф. КБ-3), інші документи, передбачені пунктом 5.1. Договору (п. 11.5 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019).

Відповідно до п. 11.8 Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 прийняття виконаних робіт здійснюється приймальною комісією, про що складається акт здачі-приймання робіт, який підписується всіма членами цієї комісії.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до пояснень сторін, викладених у заявах по суті справи, відповідач у повному обсязі виконав роботи за Договором підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 на суму, що відповідає договірній ціні, погодженій у п. 3.1 договору, а позивач у повному обсязі оплатив такі роботи; між сторонами відсутні будь-які претензії.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що Північним офісом Державної аудиторської служби України було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.05.2018 по 30.06.2022, за наслідками якої складено Акт №05-30/275 від 14.10.2022, та в якому встановлені обставини неефективного використання бюджетних коштів Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня №15 Подільського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як вказує позивач, Північним офісом Державної аудиторської служби України було встановлено, що на порушення вимог ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 886 Цивільного кодексу України, пунктів 13.2 та 13.3 Договору підряду від 30.08.2019 №ГП-Л15- 08/19, за неналежне виконання підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» зобов`язань за договором в частині недотримання термінів виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду Клінічної лікарні №15 Подільського району м. Києва по вул. Іллінській, буд.3/7 (хірургічний корпус)», КНП «Клінічна лікарня №15 Подільського району м. Києва» не забезпечено нарахування і стягнення штрафних санкцій, в наслідок чого, комунальним підприємством недоотримано доходу на загальну суму 559244,64 грн, чим завдано збитків на зазначену суму.

Крім того, Клінічна лікарня № 15 до актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за Договором підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 не забезпечено включення вартості зворотних матеріалів, отриманих при розбиранні конструкцій металопластикових блоків віконних, в наслідок чого по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду Клінічної лікарні №15 Подільського району м. Києва по вул. Іллінській, буд.3/7 (хірургічний корпус)» завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 1125598,10 грн, що спричинило незаконне витрачання бюджетних коштів, чим порушено п. 5.4.16 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та завдано збитків на зазначену суму.

Включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» до актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) робіт та витрат, не передбачених договірною ціною та проектно-кошторисною документацією, на порушення вимог статті 877 Цивільного кодексу України, статей 7 та 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктів 31 і 76 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2005 №668, в супереч вимог пункту 1.2 договору та вимог п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 1204116,40 грн, чим порушено п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та завдано збитків місцевому бюджету на зазначену суму.

Розрахунок вартості утримання служби замовника (в т.ч. послуги технагляду), що має бути віднесено до загальної суми завданих збитків, з розрахунку 1,5% від підсумку глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку у відповідності з п. 5.8.13 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, складає 15051,50 грн, завдано збитків місцевому бюджету на зазначену суму.

Внаслідок завищення фізичних об`ємів виконаних робіт по актах приймання виконаних будівельних робіт підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду Клінічної лікарні №15 Подільського району міста Києва по вул. Іллінська 3/7 (хірургічний корпус)» за д Договорм підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 завищено вартість виконаних робіт відповідно на суму 1283704,00 грн, чим порушено п.6.4.4.1 ДСТУ Б Д 1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» з урахуванням положень п. 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» і завдано збитків місцевому бюджету на зазначені суми.

За порушення умов зобов`язання щодо якості робіт по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду Клінічної лікарні №15 Подільського району міста Києва по вул. Іллінська 3/7 (хірургічний корпус)» за Договором підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020, у відповідності до вимог ст. 886 Цивільного кодексу України та п. 13.3 договору, з підрядника стягується штраф у розмірі 10% від договірної вартості робіт, які виконанні неякісно, на суму 128365,36 грн., в наслідок чого, підприємством недоотримано доходу і завдано втрат фінансових ресурсів на зазначену суму.

22.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що він належним чином та в повному обсязі виконав роботи, обумовлені Договором підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 та Договором підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019, а позивач у повному обсязі оплатив виконані роботи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

За умовами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з частинами 1-3 статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому, частинами 1-3 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня №15 Подільського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оглянуло і прийняло обумовлені Договором підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 та Договором підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019 роботи за актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3), які підписані сторонами без будь-яких зауважень, заперечень чи застережень, суд дійшов висновку, що позивач погодився з кількістю, вартістю і якістю робіт, які були виконані відповідачем.

Крім того, зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що виконані відповідачем роботи за вищенаведеними договорами були оплачені замовником у повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд звертає увагу на положення частин 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України, за якими зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, тоді як зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої суми грошових коштів позивач посилається на складений Північним офісом Державної аудиторської служби України Акт №05-30/275 від 14.10.2022.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Разом із тим, в силу положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (частина 3 статті 225 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями статті 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Отже, обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (статті 224, 225 Господарського кодексу України, стаття 623 Цивільного кодексу України).

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У частині 2 статті 22 цього ж Кодексу наведено поняття збитків, якими є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Так, відповідно до вказаних положень статті 623 та статті 22 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, причиною яких є порушення зобов`язання, якого припустився боржник.

Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, на позивача покладений обов`язок доведення вини правопорушника, факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками та їх розмір.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що акт ревізії - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки саме позивача, а не відповідача, а тому може нести негативні наслідки саме для Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №15 Подільського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 та у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №922/59/19.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти чи сплатити штрафні санкцій за неналежне виконання умов договору.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто укладання сторонами у справі Договору підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 та Договору підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, тобто саме позивача у справі.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за Договором підряду №ГП-Л15-04/20 від 05.05.2020 та Договором підряду №ГП-Л15-08/19 від 30.08.2019.

При цьому, суд зазначає, що звіт внутрішнього аудиту може бути підставою для вжиття відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

При цьому, суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Суд зазначає, що позивач обгрунтовує свої позовні вимоги виключно складеним Північним офісом Державної аудиторської служби України Актом ревізії №05-30/275 від 14.10.2022, який відхилений судом, так як не може бути доказом у даному спорі.

Будь-яких інших доказів для обгрунтування своїх позовних вимог позивачем суду не надано, в тому числі не надано розрахунку штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт та виконання неякісних робіт.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку відмовити у позові Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №15 Подільського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» 4316080,00 грн.

Судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позові.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 27.01.2025.

Суддя О.М. Спичак