Рішення

від 27.01.2025 по справі 910/13435/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2025Справа № 910/13435/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група Авалон»

про стягнення 47 712,61 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група Авалон» про стягнення 47 712,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна група Авалон» зобов`язань за договорами тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті №45/ТР від 30.07.2020 та №56/ТР від 16.09.2020.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 відкрито провадження у справі №910/13435/24, розгляд справи постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 05.11.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 05.11.2024 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації», КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Святошинського району міста Києва» та ТОВ «Рекламна група Авалон» укладено договір № 46/ТР тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті від 30.07.2020, договір № 46/ТР тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті від 07.08.2020, договір № 56/ТР тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті від 16.09.2020.

За доводами позивача, відповідачем, всупереч взятим на себе зобов`язанням за договорами, не було належним чином виконано умови договору щодо своєчасної оплати за тимчасовим користуванням місцем, а саме: за договором №45/ТР від 30.07.2020 за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 на загальну суму 24 215,76 грн; за договором №46/ТР від 07,08.2020 за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 на загальну суму 6 918,75 грн; за договором №56/ТР від 16.09.2020 за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 на загальну суму 6 918,75 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано:

відповідно до договору №45/ТР від 30.07.2020: пеню у розмірі 2 121,13 грн, 3% річних у розмірі 266,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 860,98 грн, штраф 15% у розмірі 3 228,80 грн;

відповідно до договору №46/ТР від 07.08.2020: пеню у розмірі 606,04 грн, 3% річних у розмірі 76,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 245,98 грн, штраф 15% у розмірі 922,48 грн;

відповідно до договору № 56/ТР від 16.09.2020: пеню у розмірі 606,04 грн, 3% річних у розмірі 76,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 245,98 грн, штраф 15% у розмірі 922,48 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.07.2020 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації» (надалі - позивач, Робочий орган), КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Святошинського району міста Києва» (надалі - балансоутримувач) та ТОВ «Рекламна група Авалон» (надалі - відповідач, рекламорозповсюджувач) укладено договір № 45/ТР тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті, відповідно до умов п. 1.1. на підставі відповідного наказу Робочого органу про надання погодження на розмішених реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - Погодження) Рекламорозповсюджувачеві надається у тимчасове платне користування місце для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі - тимчасове користування місцем).

07.08.2020 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації», КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Святошинського району міста Києва» та ТОВ «Рекламна група Авалон» укладено договір № 46/ТР тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті, відповідно до умов п. 1.1. на підставі відповідного наказу Робочого органу про надання погодження на розмішених реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - Погодження) Рекламорозповсюджувачеві надається у тимчасове платне користування місце для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі - тимчасове користування місцем).

16.09.2020 між Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації», КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Святошинського району міста Києва» та ТОВ «Рекламна група Авалон» укладено договір № 56/ТР тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті, відповідно до умов п. 1.1. на підставі відповідного наказу Робочого органу про надання погодження на розмішених реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - Погодження) Рекламорозповсюджувачеві надається у тимчасове платне користування місце для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі - тимчасове користування місцем).

Умови зазначених вище договорів є ідентичними.

Рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватись ним добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, норм техніки безпеки та вимог щодо експлуатації відповідного виду транспорту, пожежної безпеки, правил щодо благоустрою населених пунктів, підключення до електромереж умов цього договору та Порядку розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2212 (далі - Порядок), своєчасно та у повному обсязі відповідно до договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати всі свої обов`язки за цим договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства (пункт 1.2. договору №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020).

Пунктом 7.1. договору №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020 передбачено, що ціною цього договору є плата за тимчасове користування місцем, розмір якої, відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України, визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу відповідно до наданих рекламорозповсюджувачу Погоджень, вказаних у відповідних адресних переліках.

Плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується Робочим органом у порядку, визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу (пункт 7.2 Договору №45/ТР від 30.07.2020, Договору 46/ТР від 07.08.2020 та Договору №56/ТР від 16.09.2020).

Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення Рекламорозповсюджувачем плати є рішення Робочого органу про надання Погодження, інші юридичні факти (вчинки Рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей договір (пункт 7.3. договору №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020).

Відповідно до пункту 7.4 договору №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020 плата щомісячно перераховується Рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.

Відповідно до пункту 7.14 договору №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020 розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

Згідно з пунктом 7.15. договору №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020 плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується Робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця виключно на казначейський рахунок у Головному управління Державної казначейської служби України в м. Києві (отримувач:ГУК в м. Києві/м. Київ/50110005 Код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва в розмірах, зазначених в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

Пунктом 8.2. та 8.3. договору №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020 сторонами погоджено, що Робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 місяця, штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії наданого Погодження, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення строку дії Погодження щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у рекламорозповсюджувача інших чинних Погоджень не тягне за собою припинення цього договору в цілому (пункт 9.1. договору №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020).

Додатками № 1, № 2 та № 3 до договорів №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020, затверджено адресні переліки на розміщення рекламорозповсюджувачем рекламних засобів на транспорті.

На підставі наказів Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації1) від 05.08.2020 № 961, від 07.08.2020 №977, від 11.09.2020 №1177 «Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва» у відповідності до підпункту 2.1.6 пункту 2.1 Порядку, відповідачу надано погодження №ТР-13901-20, №ТР-13903-20, №ТР-14202-20, №ТР-14203-20, №ТР-13926-20, №ТР-13885-20 на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва.

На виконання пункту 4.2.1. договору № 45/ТР від 30.07.2020, договору № 46/ТР від 07.08.2020 та договору № 56/ТР від 16.09.2020 позивачем було виставлено відповідачу на оплату рахунки за користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Звертаючись із даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач в порушення прийнятих на себе за договорами зобов`язань не сплачував плату за користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Згідно наданого позивачем розрахунку та довідок про стан розрахунків відповідача за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 розмір заборгованості відповідача за договором № 45/ТР від 30.07.2020 становить 24 215,76 грн, розмір заборгованості відповідача за договором № 46/ТР від 07.08.2020 становить 6918,75 грн та розмір заборгованості відповідача за договором № 56/ТР від 16.09.2020 становить 6918,75 грн.

Оскільки відповідач заборгованості по договору не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 38 053,26 грн заборгованості за договорами.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем нараховано штраф 15% у розмірі 5 073,76 грн, пеню у розмірі 3 333,17 грн, 3% річних у розмірі 419,35 грн, інфляційні збільшення у розмірі 833,07 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, пов`язані з розміщенням зовнішньої реклами регулюються, зокрема Законом України «Про рекламу», Порядком погодження розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207 та зареєстрованим в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 №35/2212 (надалі - Порядок).

У відповідності до статті 1, частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Пунктом 1.1. Порядку закріплено, що останній регулює відносини між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та фізичними особами - підприємцями і юридичними особами (незалежно від форми власності та підпорядкованості), що виникають у процесі розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, визначає порядок надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва демонтажу, а також порядок контролю за дотриманням вимог цього Порядку.

Відповідно до пункту 2.5.1 Порядку підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем реклами на транспорті плати за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва для розміщення РЗ є наказ Робочого органу про надання Погодження та укладений договір тимчасового користування місцем.

Розмір плати встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) (пункт 2.5.2 Порядку).

Плата щомісячно перераховується розповсюджувачем реклами на транспорті до бюджету міста Києва згідно умовами договору тимчасового користування місцем.

Плата нараховується з дня надання Погодження до дати закінчення строку його дії включно або до дати видання наказу Робочого органу про анулювання (пункт 2.5.3 Порядку).

Як встановлено судом вище, позивачем на підставі договорів № 45/ТР від 30.07.2020, договору № 46/ТР від 07.08.2020 та договору № 56/ТР від 16.09.2020 та Погоджень №ТР-13901-20, №ТР-13903-20, №ТР-14202-20, №ТР-14203-20, №ТР-13926-20, №ТР-13885-20 надано відповідачу у тимчасове платне користування місця для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Отже, у відповідача фактично виник обов`язок здійснювати плату за користування місцями для розміщення реклами згідно пункту 7.3. договорів № 45/ТР від 30.07.2020, № 46/ТР від 07.08.2020 та № 56/ТР від 16.09.2020 та пункту 2.5.3 Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 7.15. договору №45/ТР від 30.07.2020, договору 46/ТР від 07.08.2020 та договору №56/ТР від 16.09.2020 плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується Робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця виключно на казначейський рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби України в м. Києві для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва в розмірах, зазначених в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

Судом встановлено, що позивачем були виставлені відповідачу на оплату за користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на встановлені договорами строки оплати, суд дійшов висновку, що строк оплати послуг є таким, що настав.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги відповідно до договору №45/ТР від 30.07.2020 за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 становить 24 215,76 грн; за договором №46/ТР від 07.08.2020 за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 становить 6 918,75 грн; за договором №56/ТР від 16.09.2020 за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 становить 6 918,75 грн, заборгованість належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договорами у загальному розмірі 38 053,26 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд визнає обґрунтованим позов в частині стягнення заборгованості у розмірі 38 053,26 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штраф 15% у розмірі 5 073,76 грн, пеню у розмірі 3 333,17 грн, 3% річних у розмірі 419,35 грн, інфляційні збільшення у розмірі 833,07 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у пункті 8.2. договорів, згідно із якими сторони погодили, що Робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки пені, судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у сумі 3 333,17 грн.

Відповідальність у вигляді штрафу передбачена у пункті 8.3. договорів, згідно із якими сторони погодили, Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 місяця, штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

Враховуючи наявність прострочення з оплати товару понад одного місяця, оскільки розрахунок штрафу є вірним, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 5 073,76 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою ніж сума, яка нарахована позивачем у розмірі 833,07 грн, при цьому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 833,07 грн підлягають задоволенню.

Згідно з розрахунком позовних вимог, позивач здійснює нарахування 3 % річних з 20-го числа, проте вірним нарахуванням є з 21-го числа поточного місяця, за який існує заборгованість, оскільки у відповідності до пункту 7.15 договорів 20-те число включно є останнім днем для сплати відповідачем на користь позивача плати за користуванням місцями для розміщення реклами за укладеними договорами.

За підрахунком суду арифметично вірною та правомірною є сума нарахованих 3 % річних у розмірі 416,22 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група Авалон» частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група Авалон» (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, каб. 103, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 40930016) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації» (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 41348526) заборгованість у сумі 38 053,26 грн, штраф у розмірі 5 073,76 грн, пеню у розмірі 3 333,17 грн, 3% річних у розмірі 416,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 833,07 грн та судовий збір у сумі 3027,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.01.2025.

Суддя О.В. Гулевець