Ухвала

від 27.01.2025 по справі 911/256/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/256/25

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. перевіривши матеріали

заяви Фізичної особи-підприємця Огризка Валерія Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс Торг»

про видачу судового наказу

УСТАНОВИВ:

17.01.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний Суд» до Господарського суду Київської області (далі суд) звернулася представниця Фізичної особи-підприємця Огризка Валерія Володимировича (далі ФОП Огризок В.В., заявник) Бруцька Тетяна Анатоліївна із заявою (вх. № 4557 від 17.01.2025) про видачу судового наказу (далі заява) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс Торг» (далі боржник) заборгованості у розмірі 84 955,00 грн за договором-заявкою на надання транспортно-експедиційних послуг від 18.10.2024 № 181024/1. Також просить стягнути сплачений за подання заяви судовий збір у розмірі 242,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, в обґрунтування вимог про видачу судового наказу заявник посилається на те, що 18.10.2024 між ним та боржником укладений договір-заявка на надання транспортно-експедиторських послуг № 181024/1 (далі Договір-заявка).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 930 ЦК України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Як зазначено у ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Підпис на правочині, для якого визначено обов`язкову письмову форму, виконує функцію підтвердження волевиявлення сторони, зафіксованого у тексті цього правочину. При цьому підпис є обов`язковим атрибутом письмової форми правочину.

Тобто, належним підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо визначених у договорі умов є, зокрема, їх підписи.

Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абз. 1 ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, відсутність (підроблення) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення, свідчить про неукладеність такого правочину.

Із змісту наданої копії Договору-заявки вбачається, що остання має підпис лише Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс Торг», тоді як підпис заявника ФОП Огризка В.В. відсутній, а тому зробити висновок, що правочин є укладений у суду підстав не має. У свою чергу, окремо надані (на окремому аркуші) підписи та реквізити сторін правочину не можуть братися до уваги, оскільки встановити, що зазначене є частиною Договору-заявки у суд можливості не має.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, зокрема, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 148-152, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю Огризку Валерію Володимировичу у задоволенні заяви від 17.01.2025 (вх. № 4557) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс Торг» заборгованості у розмірі 84 955,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 27.01.2025 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 27.01.2025.