Рішення

від 24.01.2025 по справі 914/2831/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2025 Справа № 914/2831/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС»

про: стягнення 62 148,21 грн.,

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ

15.11.2024 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС» про стягнення 62 148,21 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Дана ухвала суду була надіслана позивачу в його електронний кабінет, про отримання якої матеріали справи містять відповідну довідку, підписану відповідальним працівником.

Відповідачу ухвала суду надіслана на адресу місцезнаходження, яку зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана кореспонденція, направлена на адресу відповідача, була повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду 24.12.2024 року (вх. №31080/24) із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду була направлена відповідачу на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження останнього, матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, з огляду на приписи ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вищевказаний процесуальний документ по справі вважається таким, що був вручений відповідачу.

Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливих за даних обставин дій щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.

Крім того, із 18.10.2023р. введено в дію Закон України № 3200-IX від 29.06.2023р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами». Наведеним Законом внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до частини сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб/адвокатів та рекомендує іншим особам зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №CR-SME 19-009/73 про надання банківських послуг від 16 травня 2019 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 62 148, 21 грн., з них: 44 366,26 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 10 351,89 грн. заборгованість за відсотками, інфляційні втрати 5 869, 06 грн, 3% річних 1 561, 00 грн, право вимоги яких набуте позивачем за укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» Договором відступлення права вимоги №19/10/23 від 19 жовтня 2023 року, право вимоги якого набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» згідно із Договором відступлення права вимоги №22/12/20 від 22 грудня 2020 року.

Позивач нарахував 3% річних (1 561,00 грн. грн.) та інфляційні втрати (5 869,06 грн.) на суму боргу в розмірі 44 366,26 грн. за період з 22.12.2020р. по 23.02.2022р.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів.

За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

16 травня 2019 року між АТ «ОТП Банк» (по договору Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС» (по договору Клієнт) було укладено Договір №CR-SME 19-009/73 про надання банківських послуг (далі Договір/Кредитний договір), відповідно до умов якого (п.3 Кредитного договору), Банк надає Клієнту банківську послугу, а Клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Договорі та Правилах відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку. Банківська послуга надається у розмірі Ліміту банківської послуг, та який визначений у Правилах, та на момент укладання Договору становить 75 422,46 грн.

Пунктом 1 Кредитного договору встановлено що Кредит - Банківська послуга, що надається Банком без взяття на себе твердого зобов`язання, при якій Клієнт може отримати від Банку грошові кошти на певний строк на умовах повернення та платності (проценти), однією сумою або частинами, в розмірі, порядку та на умовах, встановлених у Договорі.

Згідно п.7 Правил, Банк здійснює надання Банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання Банківської послуги. Керуючись зазначеним пунктом Правил, відповідач надав позивачу Заяву №1 від 16.05.2019р. про надання йому кредиту з 16.05.2019р. по 16.10.2020р. в розмірі 75 422,46 грн. та гарантував своєчасне повернення йому кредиту.

Відповідно до п.28.1.10 Кредитного договору, Стандартний розмір процентної ставки становить 22,90 % річних.

Пунктом 28.1.17 Кредитного договору між Банком і Клієнтом було погоджено графік повернення кредиту.

Підписання Договору сторонами підтверджує, що укладення Договору відповідає вільному волевиявленню сторін.

Згідно із п. 5 Договору строк позики дорівнює Генеральному строку, яким є 16 жовтня 2020 року включно за обставини, що відсутній Випадок невиконання умов Договору. За обставини наявності Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Клієнта перед Банком не будуть виконані в повному обсязі.

Відповідно до п.28.1.4 Договору, цільовим призначенням Банківської послуги є рефінансування (погашення) суми основної заборгованості Клієнта за Заявкою про надання банківських послуг №1420 від 25.10.2018 року (за текстом Договору Кредитний договір), в тому числі простроченого до повернення тіла та відсотків по Кредиту (Овердрафту «Гостинний»), наданого Клієнту Банком відповідно до Кредитного договору.

За розрахунком Акціонерного товариства «ОТП Банк», станом на 22.12.2020 року загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС» становить 54 718,15 грн, з яких: 44 366,26 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 10 351, 89 грн. заборгованість по відсоткам.

22 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (по договору первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» (по договору новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №22/12/20 (далі Договір/Договір про відступлення права вимоги), відповідно до умов якого відбулось відступлення Акціонерним товариством «ОТП Банк» права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» за Кредитним договором №CR-SME 19-009/73 від 16 травня 2019 року, укладеним між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (по договору - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС» (по договору клієнт).

На виконання умов Договору про відступлення права вимоги між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» складено та підписано Реєстр вимог, який є невід`ємною частиною договору та 22 грудня 2020 року підписано Акт прийому-передачі Реєстру вимог.

Як слідує з Акту приймання-передачі Реєстру вимог від 22 грудня 2020 року за договором про відступлення права вимоги №22/12/20, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Права вимог, визначені у Реєстрі вимог.

Згідно із Реєстром вимог, а саме за п.5, Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС», ідентифікаційний код Боржника 32836692, номер договору - №CR-SME 19-009/73, кінцева дата погашення заборгованості 16.05.2019р., валюта договору UAH, загальна сума основного боргу за кредитним договором у валюті договору 44 366,26, загальна сума процентів, нарахованих на суму заборгованості Боржника за кредитним договором у валюті договору 10 351,89, загальна сума заборгованості 54 718,15.

19 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» (по договору первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (по договору новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №19/10/23 (далі Договір/Договір про відступлення права вимоги), відповідно до умов якого відбулось відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» за Кредитним договором №CR-SME 19-009/73 від 16 травня 2019 року, укладеним між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (по договору - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС» (по договору клієнт).

На виконання умов Договору про відступлення права вимоги між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» складено та підписано Реєстр вимог, який є невід`ємною частиною договору та 19 жовтня 2023 року підписано Акт прийому-передачі Реєстру вимог.

Як слідує з Акту приймання-передачі Реєстру вимог від 19 жовтня 2023 року за договором про відступлення права вимоги №19/10/23, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Права вимог, визначені у Реєстрі вимог.

Згідно із Реєстром вимог, а саме за п.5, Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС», ідентифікаційний код Боржника 32836692, номер договору - №CR-SME 19-009/73, кінцева дата погашення заборгованості 16.05.2019р., валюта договору UAH, загальна сума основного боргу за кредитним договором у валюті договору 44 366,26, загальна сума процентів, нарахованих на суму заборгованості Боржника за кредитним договором у валюті договору 10 351,89, загальна сума заборгованості 54 718,15.

Відповідно до платіжної інструкції №5514 від 19 жовтня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (новий кредитор) сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» (первісний кредитор) 65 000, 00 грн. за придбання права вимоги згідно Договору про відступлення права вимоги №19/10/23 від 19 жовтня 2023 року.

Повідомленням про відступлення права вимоги та вимоги-претензії вих. №19/10/23-5 від 19 жовтня 2023 року позивач звернувся до відповідача, в якій повідомив про виникнення у нього, на підставі Договору про відступлення права вимоги, права вимоги зі сплати заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № CR-SME 19-009/73 від 16 травня 2019 року в сумі 54 718,15 грн. Вимагав погасити її протягом 30 днів з моменту отримання вимоги.

Відповідач вимоги не виконав, у зв`язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписання Договору сторонами підтверджує, що укладення Договору відповідає вільному волевиявленню сторін.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки між Банком та відповідачем, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі Положення), затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018р. №75, встановлені основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Пунктами 41-43, 57, 60, 62 Положення передбачено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують, зокрема, за змістом на касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідач порушив умови Кредитного договору та не сплатив належні до сплати суми Кредиту та відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлені загальні умови виконання зобов`язань, за якими зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС» не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором про надання банківської послуги перед АТ «ОТП Банк» із повернення коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС» за Договором про надання банківських послуг №CR-SME 19-009/73 від 16 травня 2019 року зі сплати заборгованості у розмірі 44 366,26 грн. за основною сумою кредиту та відсотки у сумі 10 351,89 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідач отримання суми кредиту не спростував та не заперечив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наявних у матеріалах справи банківських відомостей слідує, що станом на 22.12.2020 року загальна сума заборгованості відповідача становить 54 718,15 грн.: заборгованість по основній сумі кредиту складає 44 366,26 грн., заборгованість по відсоткам 10 351,89 грн.

Докази сплати заборгованості відповідачем не надані, розмір заборгованості не спростовано та не заперечено.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по основній сумі кредиту в сумі 44 366,26 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 10 351,89 грн.

Частинами 1, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 3% річних (1 561,00 грн. грн.) та інфляційні втрати (5 869,06 грн.) на суму боргу в розмірі 44 366,26 грн. за період з 22.12.2020р. по 23.02.2022р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що він є арифметично вірним.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам позивача у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст.75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №7174 від 05.11.2024р. на суму 3 028,00 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСПОРУС» (адреса: 79024, Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, будинок 106; ідентифікаційний код 32836692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (адреса: 04112, Україна, Київська обл., м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, будинок 8; ідентифікаційний код 43453613) суму заборгованості за Договором про надання банківських послуг №CR-SME 19-009/73 від 16.05.2019р. у розмірі 62 148,21 грн., з яких: 44 366,26 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 10 351,89 грн. відсотки за основною сумою кредиту, 5 869,06 грн інфляційних втрат, 1 561,00 грн 3% річних та 3 028,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

СуддяКороль М.Р.