Рішення

від 16.01.2025 по справі 914/2176/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025 Справа № 914/2176/24

За позовом:Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех», Львівська обл., м. Дрогобичза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Львівського комунального підприємства «Ратуша-сервіс», м. Львівпро:стягнення грошових коштів

Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники учасників справи:прокурор:Цинайко Н.І.;від позивача:Кулик А.Я. представник;від відповідача:Петрінець Б.Р. адвокат;від третьої особи:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (далі Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Львівської міської ради (далі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» (далі Відповідач, ТОВ «Піранья Тех») про стягнення грошових коштів.

Ухвалою від 11.09.2024 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 07.10.2024, залучив до участі у справі Львівське комунальне підприємство «Ратуша-сервіс» (далі Третя особа, ЛКП «Ратуша-сервіс») у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою від 07.10.2024 відкладено підготовче засідання на 28.10.2024.

Ухвалою від 28.10.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду по суті на 18.11.2024.

В судовому засіданні 18.11.2024 відкладено розгляд справи на 05.12.2024.

В судовуому засіданні 05.12.2024 суд продовжив ТОВ «Піранья Тех» строки для подання доказів та прийняв до розгляду нові докази, подані з клопотанням вх. №29106/24 від 02.12.2024 і відклав судове засідання на 16.01.2025.

Прокурорка в засідання 16.01.2025 з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила їх задовільнити повністю.

Представник позивача в засідання 16.01.2025 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовільнити повністю.

Представник відповідача взяв участь в судовому засіданні 16.01.2025 в режимі відеоконференції, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.

Третя особа явки свого представника в засідання 16.01.2025 не забезпечила. На адресу суду від ЛКП «Ратуша-сервіс» надійшли пояснення щодо позову з доданими до них доказами (вх. №29541/24 від 05.12.2024). Долучені до пояснень докази суд ухвалив залишити без розгляду, оскільки такі подано після закриття підготовчого провадження у справі без пояснення ітотності причин неможливості їх швидшого подання та без клопотання про поновлення строку для подання таких.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи прокурора.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання ухвали Львівської міської ради №1981 від 17.02.2022, котрою затверджено Програму заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки, а також рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1259 від 17.11.2023, між ЛКП «Ратуша-сервіс» (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено Договір поставки №08/12-23 від 15.12.2023, предметом якого є електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту за ДК:021:2015:35730000-0. Загальна сума договору складає 3`240`000,00 грн., у т.ч. ПДВ 540`000,00 грн. На виконання умов договору, відповідач передав, а позивач прийняв відповідні комплекси та засоби та повністю оплатив їх вартість.

Як стверджує прокурор, при укладенні договору і під час його виконання сторони протиправно домовились про ціну товару з урахуванням суми ПДВ, позаяк відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання такого товару звільнені від оподаткування ПДВ. У зв`язку із цим, з бюджету Львівської міської територіальної громади безпідставно витрачено грошові кошти у розмірі 540`000,00 грн., стягнути які прокурор просить в дохід місцевого бюджету на підставі статті 1212 ЦК України.

Аргументи Львівської міської ради.

Позивач не подав письмових пояснень у справі. В судовому засіданні представник ради усно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити повністю з підстав, зазначених прокурором.

Аргументи ТОВ «Піранья Тех».

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав:

1) ТОВ «Піранья Тех» є виробником спірних антидронних комплексів. Ці комплекси було реалізовано ТОВ «Ратуша-сервіс» на підставі Договору поставки №08/12-23 від 15.12.2023, умовами котрого (пункт 3.1) передбачено їх вартість з урахуванням суми ПДВ. Договір у цій частині не визнано недійсним, позовні вимоги про це прокурор не заявляє, а тому згідно статті 1212 ЦК України відсутні підстави для стягнення 540 000,00 грн., що становить суму ПДВ.

2) Згідно положень пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України відсутні правові підстави для звільнення операції з постачання спірних антидронних комплексів від оподаткування ПДВ, оскільки:

- ЛКП «Ратуша-сервіс» є комунальним підприємством, утвореним органом місцевого самоврядування, а тому не є державним замовником в розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі», що виключає можливість звільнення від сплати ПДВ відповідно до підпункту 4 вказаного пункту;

- на момент укладення Договору №08/12-23 від 15.12.2023 відсутнім був сертифікат кінцевого споживача антидронних комплексів, а самими умовами Договору не визначено кінцевого отримувача товару, що виключає можливість звільнення від сплати ПДВ відповідно до підпункту 5 вказаного пункту;

3) Позовні вимоги є безпідставними, оскільки прокурором не доведено порушення прав та інтересів держави, оскільки отриману суму ПДВ в розмірі 540 000,00 грн. відповідачем сплачено до Державного бюджету, шляхом видачі податкової накладної, реєстрації своїх податкових зобов`язань та зменшення суми податкового кредиту на розмір цих зобов`язань.

4) Прокурором неправильно визначено склад учасників спору, а саме:

- визначений прокурором статус ЛКП «Ратуша-сервіс» як третьої особи не є належним, оскільки вказане підприємство виступає стороною оспорюваного Договору №08/12-23 від 15.12.2023, а тому повинне мати процесуальний статус відповідача;

- прокурором безпідставно визначено Львівську міську раду позивачем у справі, оскільки остання не є стороною Договору №08/12-23 від 15.12.2023, а його твердження, що Львівською міською радою виділено 3 240 000,00 грн. на купівлю спірних антидронних комплексів не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. В даному випадку може мати місце порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання та сторони у зобов`язальних правовідносинах, метою діяльності якого відповідно до Статуту є отримання прибутку, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.

Аргументи ЛКП «Ратуша-сервіс».

Відповідно до поданих письмових пояснень третя особа проти позовних вимог заперечує, оскільки нею не було порушено вимог податкового законодавства щодо сплати ПДВ за отримані товари та не допущено порушень ні бюджетного, ні цивільного, ні господарського законодавства при проведенні закупівлі, укладенні договорів та проведенні розрахунків за ними.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

17.02.2022 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1981, котрою затверджено Програму заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки (надалі Програма №1981), яка визначає правові, організаційні, фінансові засади реалізації цілей завдань національного спротиву, захисту цілісності та суверенітету України, утвердження громадської ідентичності в межах Львівської міської територіальної громади (т. 1 а.с. 39-48). Вказану Програму міська рада затвердила, керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про основи національного спротиву».

Метою Програми є розвиток цілісної політики підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву шляхом, зокрема, підтримання мобілізаційної готовності підрозділів територіальної оборони, на рівні необхідному для виконання завдань за призначенням, а також забезпечення життєдіяльності батальйону територіальної оборони та штабу району територіальної оборони (підпункти 2.1.3 та 2.1.4 Програми №1981).

Серед завдань Програми є, зокрема, матеріально-технічне забезпечення баз пункту управління штабу району територіальної оборони та батальйону територіальної оборони та матеріально-технічне забезпечення добровольчих формувань Львівської міської територіальної громади, стрілецьких клубів, полігонів (підпункти 2.2.4 і 2.2.5 Програми №1981).

Згідно Додатку до Програми №1981, відповідальними за виконання вказаних завдань є Управління з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони, ЛКП «Ратуша-сервіс» та КП «Адміністративно-технічне управління» (т. 1 а.с. 46).

Як зазначено в пункті 4.1 Програми №1981 її фінансування здійснюється коштом видатків бюджету Львівської міської територіальної громади та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством України.

17.11.2023 на виконання Програми №1981 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято Рішення №1259 «Про передачу матеріально-технічних засобів» (надалі Рішення №1259 від 17.11.2023), яким вирішено доручити ЛКП «Ратуша-сервіс» здійснити закупівлю та подальшу безоплатну передачу військовій частині НОМЕР_1 матеріально-технічних засобів, а саме 5-канального стаціонарного комплексу направленої протидії Pirahna 5T (3 одиниці) та портативного професійного 5-діапазонного протидронового глушника Pirahna (3 одиниці) (т. 1 а.с. 62).

Вказане рішення Виконавчий комітет прийняв, враховуючи відповідний лист-звернення ВЧ НОМЕР_1 №2124/1760 від 07.11.2023 (т. 1 а.с. 63) в котрому остання просила про надання зазначених вище матеріально-технічних засобів у вигляді благодійної допомоги для забезпечення обороноспроможності держави та підтримання бойової спроможності ВЧ НОМЕР_1 в складі підрозділів котрої несуть службу мешканці Львівської міської територіальної громади.

22.11.2023 на сайті Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-22-011156-a) ЛКП «Ратуша-сервіс» оприлюднило Оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-11-22-011156-а щодо закупівлі антидронних комплексів по захисту від дронів згідно коду за Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015:35730000-0: електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту (т. 1 а.с. 228-229).

Згідно цього оголошення очікувана вартість предмета закупівлі становить 3 240 000,00 грн.; кінцевий строк тендерних пропозицій 30.11.2023; строк поставки товару до 15.01.2024.

Як встановлено судом, участь у закупівлі взяв лише відповідач ТОВ «Піранья Тех», який є виробником цих комплексів і з котрим було укладено Договір поставки №08/12-23 від 15.12.2023 (т. 1 а.с. 64-68).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник (відповідач) зобов`язується передати у власність покупця (ЛКП «Ратуша-сервіс») згідно Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору товар (за ДК 021:2015:35730000-0: електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту), а покупець прийняти і оплатити його на умовах передбачених даним Договором.

Специфікацією до Договору (т. 1 а.с. 69) визначено, що товаром є антидронний мобільний, п`ятидіапазонний переносний комплекс по купольному та спрямованому захисту «Piranha-5HAD-R(RA)» (3 одиниці), а також п`ятиканальний стаціонарний антидронний комплекс направленої дії «Piranha-5T» (3 одиниці). Загальна вартість товару становить 3 240 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.3 Договору поставки оплата проводиться покупцем протягом 5-ти календарних днів, у безготівковій формі, на банківський рахунок постачальника, після отримання товару (його партії) на склад покупця (м. Львів, пл. Ринок, 1).

Товар постачається окремими партіями протягом загального строку поставки товару за заявками замовника. Поставка кожної партії товару здійснюється впродовж 48 годин з моменту виставлення-отримання заявки від замовника (пункт 4.1 Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив ЛКП «Ратуша-сервіс» обумовлений товар 15.11.2023, що підтверджується Видатковою накладною №57 від 15.12.2023 (т.1 а.с. 70).

Третя особа оплату за поставлений товар в повному обсязі здійснила 21.12.2023, про що свідчить платіжна інструкція №979 (т. 1 а.с. 71).

Враховуючи факт поставки товару, ТОВ «Піранья Тех» видало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну №10 від 15.12.2023, в котрій відобразила суму податкових зобов`язань у розмірі 540 000,00 грн.

З наявної у справі податкової декларації з ПДВ за 12 місяць 2023 року прослідковується, що за звітний період ТОВ «Піранья Тех» зменшило свій податковий кредит на суму податкових зобов`язань.

Матеріалами справи, зокрема Сертифікатом кінцевого користувача (споживача) №27.12.2023/№А4848 (т. 1 а.с. 72) підтверджується те, що ЛКП «Ратуша-сервіс» передало придбані антидронні комплекси ВЧ НОМЕР_1 .

ОЦІНКА СУДУ.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів даної справи предметом позову у ній є матеріально-правові вимоги прокурора, заявлені в інтересах Львівської міської ради про стягнення з ТОВ «Піранья Тех» 540 000,00 грн., що становить суму ПДВ включену до вартості антидронних комплексів по захисту від дронів, поставлених відповідачем ЛКП «Ратуша-сервіс» на підставі Договору поставки №08/12-23 від 15.12.2023.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що вказані кошти ТОВ «Піранья Тех» набуло за відсутності достатньої правової підстави, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК «України), який набув чинності 03.05.2023, операції з постачання згаданих комплексів повинні були здійснюватися без сплати ПДВ.

Матеріально-правовими підставами позовних вимог є положення статті 1212 ЦК України, які регулюють зобов`язання осіб з безпідставного набуття та збереження майна.

Враховуючи доводи сторін, викладені ними в заявах по суті спору та озвучені в судових засіданнях, суд зазначає, що в предмет дослідження входитиме з`ясування таких обставин:

1) Щодо можливості застосування положень статті 1212 ЦК України для стягнення сум ПДВ за відсутності вимог про визнання недійсним умови договору про включення цих сум до вартості поставлених товарів.

2) Щодо наявності в даній справі підстав для стягнення з ТОВ «Піранья Тех» сум ПДВ згідно статті 1212 ЦК України.

3) Щодо правильності визначення прокурором суб`єктного складу спору та пред`явлення позовних вимог в інтересах Львівської міської ради.

1) Щодо можливості застосування положень статті 1212 ЦК України для стягнення сум ПДВ за відсутності вимог про визнання недійсним умови договору про включення цих сум до вартості поставлених товарів.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач покликається на неможливість застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України, оскільки в пункті 3.1 Договору поставки сторони погодили ціну договору з урахуванням суми ПДВ, доказів визнання недійсним цієї умови Договору не має і відповідної вимоги прокурор не заявляє, а тому перерахування вказаної суми коштів було здійснено за наявності правових підстав.

Вирішуючи спір у цій частині, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі КГС ВС) в постанові від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 (пункт 27) загальна умова статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Близьку за змістом позицію викладено також у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Матеріалами справи підтверджується те, що спірні кошти у розмірі 540 000,00 грн. ТОВ «Піранья Тех» набуло у зобов`язальних правовідносинах щодо поставки товару на підставі Договору №08/12-23 від 15.12.2023, умовами котрого передбачено, що загальна сума Договору становить 3 240 000,00 грн. з ПДВ та складає загальну вартість поставлених та оплачених партій Товару протягом дії даного Договору згідно специфікацій та рахунків (пункт 3.1).

Таким чином, для можливості застосування до спірних відносин статті 1212 ЦК України істотною обставиною є з`ясування чи передбачена пунктом 3.1 Договору умова про включення суми ПДВ до ціни товару породжує правову підставу без визнання недійсної котрої неможливе стягнення спірних коштів; чи, все таки, перерахування ТОВ «Піранья Тех» спірних коштів містить ознаки безпідставності, оскільки таке виконання не ґрунтується на прямій вказівці закону та/або умовах зобов`язання.

При вирішенні даного питання суд керуватиметься правовими позиціями Верховного Суду, котрі він зробив при розгляді справ, подібних даній справі. Слід зазначити, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься значна кількість судових актів щодо стягнення сум ПДВ, включених до вартості поставлених товарів, операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України яких звільнялися згідно вимог чинного законодавства України від оподаткування ПДВ для запобігання виникненню і поширенню епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) та/або в період воєнного стану з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

Зокрема, в постанові від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 КГС ВС зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо неможливості стягнення з відповідача згідно статті 1212 ЦК України сум ПДВ за відсутності визнання недійсним договору на підставі котрого ці кошти було сплачено.

Так, як наголосив Верховний Суд (пункти 33-35) відповідно до положень статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Водночас, згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V ПК України.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг/.

З огляду на вказане, в пункті 37 постанови від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 КГС ВС висловив правову позицію, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку. Відповідач як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.

В постанові від 03.12.2021 у справі №910/12764/20 (пункт 9.2) Об`єднана палата КГС ВС вирішила відступити від попередніх висновків цього Суду щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору).

При цьому, в пункті 8.17 вказаної постанови Суд зазначив, що не вбачає підстав відступати від висновку Верховного Суду у справі №916/2478/20 про те, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Аналізуючи наявні в Єдиному державному реєстрі судові рішення Верховного Суду в подібних справах, можна дійти висновку, що в абсолютній більшості справ, предметом позовів виступають вимоги про визнання недійсними умов договорів стосовно включення в ціну договору оплату ПДВ, а також стягнення відповідних сум на підставі статті 1212 ЦК України. Як правило, обидві позовні вимоги суди задовільняють (див. наприклад постанови КГС ВС: від 14.11.2023 у справі №910/2416/23; від 10.09.2024 у справі №922/4055/23; від 24.10.2024 у справі №914/2694/23; від 13.11.2024 у справі №911/23/24; від 07.08.2024 у справі №916/2914/23; від 10.09.2024 у справі №922/4055/23 та ін.).

Натомість значно менше є справ, в котрих позивачі не заявляються позовні вимоги про визнання недійсними частково договорів, а заявляються лише вимоги про стягнення сум ПДВ на підставі статті 1212 ЦК України (як це має місце в даній справі) (див. наприклад постанови КГС ВС від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 та від 04.05.2023 у справі №910/59/22). У цих справах Верховний Суд теж погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для набуття майна (коштів) та, як наслідок, із обґрунтованістю вимог про стягнення безпідставно отриманих коштів (ПДВ).

При цьому, як у справах де предметом позову виступають вимоги про визнання недійсними умов договорів, так і у справах де ці вимоги відсутні Верховний суд притримується позиції, викладеної в постанові КГС ВС від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 про те, що ПДВ не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства.

Вирішуючи питання з приводу того, чи все ж таки вимога про визнання недійсною умови Договору про включення в оплату ПДВ є необхідною передумовою для стягнення з відповідача відповідних сум, суд керуватиметься останніми позиціями Верховного Суду щодо моменту з якого сплачені суми ПДВ підлягають поверненню.

Так, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в пункті 84 постанови від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

Як вбачається з останніх рішень КГС ВС (див. наприклад постанови КГС ВС: від 24.10.2024 у справі №914/2694/23; від 13.11.2024 у справі №911/23/24; від 07.08.2024 у справі №916/2914/23; від 10.09.2024 у справі №922/4055/23 та ін.) у справах, де предметом позову виступали вимоги про визнання недійсним частково договорів, стягнення сум ПДВ та коштів передбачених статтею 625 ЦК України, нарахованих на ці суми, Верховний Суд хоча і визнає ці умови недійсними, однак зазначає, що обов`язок з повернення коштів за статтею 1212 ЦК України виникає у відповідача не з часу визнання спірного пункту договору недійсним, а з часу отримання відповідачем цих коштів, а тому стягує інфляційні втрати та три відсотки річних за неповернення ПДВ за період до моменту визнання недійсними пунктів договору. При цьому КГС ВС у наведених постановах, знову ж таки, керується зазначеною вище позицією, що ПДВ не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства.

З огляду на це суд доходить висновку, що ТОВ «Піранья Тех» набуло грошові кошти в сумі 540 000,00 грн., що становить вартість ПДВ поза підставами передбаченими пунктом 3.1 Договору №08/12-23 від 15.12.2023, а тому визнання частково недійсним цього пункту не є необхідною передумовою для стягнення з останнього цих сум на підставі статті 1212 ЦК України.

2) Щодо наявності в даній справі підстав для стягнення з ТОВ «Піранья Тех» сум ПДВ згідно статті 1212 ЦК України.

Як вбачається з Договору №08/12-23 від 15.12.2023 предметом поставки виступали три одиниці антидронного мобільного, п`ятидіапазонного переносного комплексу по купольному та спрямованому захисту «Piranha-5HAD-R(RA)», а також три одиниці п`ятиканального стаціонарного антидронного комплексу направленої дії «Piranha-5T».

Код поставленого товару за Єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015:35730000-0: електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту.

Жодною із сторін не заперечується та обставина, що поставлений товар класифікується згідно УКТ ЗЕД у товарній позиції 8543 «Машини та апаратура електричні, що мають індивідуальні функції».

Станом на момент укладення Договору №08/12-23 від 15.12.2023, чинна редакція пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачала дві підстави звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронових рушниць), що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД.

До цих підстав відносилися такі:

1) Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» (підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України);

2) Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель (підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Заперечуючи позовні вимоги, ТОВ «Піранья Тех» покликається на те, що покупцем за Договором виступало ЛКП «Ратуша-сервіс», яке є комунальним підприємством, утвореним органом місцевого самоврядування, а тому не є державним замовником в розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі».

Суд залишає поза увагою зазначені доводи відповідача, оскільки умова, щоб покупець був державним замовником в розумінні норм Закону України «Про оборонні закупівлі» є необхідною для звільнення від ПДВ операцій з постачання на митній території України портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронових рушниць) лише на підставі підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Вказане підтверджується значною кількістю індивідуальних податкових консультацій ДПС України (див. наприклад консультацію від 15.11.2024 №5273/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).

Натомість, як вбачається з матеріалів даної справи, в позовній заяві прокурор покликається на режим звільнення спірної операції від оподаткування ПДВ, який встановлено підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Водночас, згідно цього підпункту статус покупця товару не є умовою для застосування режиму звільнення спірної операції від оподаткування ПДВ.

При цьому, за змістом наведеного підпункту такими умовами є:

1) товари (у тому числі товари оборонного призначення) повинні належати до категорії товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України;

2) кінцевим отримувачем таких товарів (у тому числі товарів оборонного призначення) відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору повинно бути визначено:

- правоохоронні органи;

- Міністерство оборони України;

- Збройні Сили України та інші військові формування;

- добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України;

- інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України;

- підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

Такий висновок суду підтверджується як наданою ТОВ «Піранья Тех» Індивідуальною податковою консультацією ДПС України №4489/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 16.09.2024 (т. 1 а.с. 125-128), так і рядом аналогічних індивідуальних консультацій податкової за зверненнями інших підприємств.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач покликається на те, що на момент укладення Договору №08/12-23 від 15.12.2023 відсутнім був сертифіката кінцевого споживача, а самими умовами Договору не визначено кінцевого отримувача товару з числа осіб, що зазначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. А тому спірна операція підлягала оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

З цього приводу суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, долучений прокурором Сертифікат кінцевого користувача (споживача) №27.12.2023/№ НОМЕР_1 про те, що кінцевим споживачем спірних антидронних комплексів є ВЧ НОМЕР_1 не містить дати його видачі (т.1 а.с. 72). З вказаного на ньому номері можна дійти вірогідного висновку, що цей сертифікат видано 27.12.2023, тобто після укладення Договору №08/12-23, здійснення відповідачем поставки спірних антидронних комплексів та проведення з ним розрахунків за цю поставку.

Аналіз умов самого Договору №08/12-23 від 15.12.2023 теж свідчить, що в ньому не визначено кінцевого отримувача товару, з числа осіб, що зазначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

За загальним правилом, передбаченим підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за описаної ситуації режим звільнення спірної операції від оподаткування ПДВ не застосовується. Однак, виходячи з інших обставин, що мають місце в даній справі (про котрі буде вказано нижче), це правило не підлягає застосуванню, оскільки незазначення в Договорі №08/12-23 кінцевого споживача товару зумовлено, в тому числі, недобросовісною поведінкою відповідача.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, укладенню Договору №08/12-23 від 15.12.2023 передувало те, що 07.11.2023 ВЧ НОМЕР_1 направила голові Львівської об`єднаної територіальної громади лист-звернення №2124/1760 в котрому просила про надання спірних антидронних комплексів у вигляді благодійної допомоги для забезпечення обороноспроможності держави та підтримання бойової спроможності ВЧ НОМЕР_1 в складі підрозділів котрої несуть службу мешканці Львівської міської територіальної громади (т. 1 а.с. 63).

17.11.2023 на підставі цього листа Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято Рішення №1259, яким вирішено доручити ЛКП «Ратуша-сервіс» здійснити закупівлю та подальшу безоплатну передачу військовій частині НОМЕР_1 матеріально-технічних засобів, а саме 5-канального стаціонарного комплексу направленої протидії Pirahna 5T (3 одиниці) та портативного професійного 5-діапазонного протидронового глушника Pirahna (3 одиниці) (т. 1 а.с. 62).

В свою чергу, ЛКП «Ратуша-сервіс» вирішило здійснити закупівлю антидронних комплексів шляхом проведення відкритих торгів UA-2023-11-22-011156-а, про що 22.11.2023 оприлюднило оголошення на інформаційні платформі «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-22-011156-a).

Як вбачається з офіційного сайту «Prozorro» (письмову копію цього електронного доказу прокурором також долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.32-33)) на ньому розміщено розділ «Інформація про предмет закупівлі» в котрому, серед іншого вказано, що закупівля здійснюється на виконання рішення Виконавчого комітету №1259 від 17.11.2023, ухвали Львівської міської ради №1981 від 17.02.2022 «Про затвердження Програми заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки» і для передачі ЗСУ (т. 1 а.с. 32 на звороті).

На підставі даних офіційного сайту «Prozorro» та доказів долучених відповідачем до матеріалів справи (т. 1 а.с. 218-232) судом встановлено, що вказану інформацію ЛКП «Ратуша-сервіс» розмістило лише на інформаційній платформі «Prozorro» і не внесло до проекту договору поставки, який є складовою тендерної документації.

Згідно положень чинного законодавства України про публічні закупівлі умови тендерної документації, як і умови договору, який пропонується укласти визначає замовник торгів (ЛКП «Ратуша-сервіс»).

Разом з тим, суд бере до уваги те, що учасники прилюдних торгів не позбавлені можливості корегувати чи змінювати ці умови. Механізм такої зміни передбачено пунктом 54 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Так, за змістом вказаного пункту (в редакції чинній на момент проведення спірних торгів), фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.

Замовник має право, зокрема, за результатами звернень, внести зміни до тендерної документації. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, розмістивши 22.11.2023 оголошення про проведення торгів, ЛКП «Ратуша-сервіс» встановило учасникам строк для звернення за роз`ясненнями до 27.11.2023 до 00.00 год.

З огляду на це, суд зазначає, що ознайомившись із оголошенням про відкриті торги на інформаційній платформі «Prozorro» на котрій було розміщено інформацію, що предмет закупівлі здійснюється для передачі ЗСУ, а також на виконання рішення Виконавчого комітету №1259 від 17.11.2023 та ухвали Львівської міської ради №1981 від 17.02.2022, які перебувають в загальному доступі і зі змісту котрих вбачається якій військовій частині будуть передаватися антидронні комплекси, що є предметом закупівлі і на виконання якої програми, ТОВ «Піранья Тех» було достеменно обізнане, хто є кінцевим споживачем цього товару.

За наведеної ситуації відповідач, будучи усвідомленим, що умовами проекту договору поставки не передбачено кінцевого споживача спірних антидронних комплексів, повинен був проявити добросовісність у правовідносинах та звернутися до ЛКП «Ратуша-сервіс» за роз`ясненнями з приводу невідповідності тендерної документації інформації, що зазначена на інформаційній платформі «Prozorro», а також невідповідності умов проекту договору про включення сум ПДВ вимогам чинного законодавства України, якщо ці комплекси закупляються для ЗСУ. Однак, ТОВ «Піранья Тех» цього не зробило.

При цьому, як вбачається з офіційного сайту «Prozorro» відповідач подав свої тендерні пропозиції 28.11.2023, тобто після закінчення встановленого ЛКП «Ратуша-сервіс» строку для звернення за роз`ясненнями. Проте, він був обізнаний з торгами до цієї дати, оскільки його документація датована 27.11.2023, ще коли строк для роз`яснень був чинним. Зокрема, Довідкою №04/11-23 від 27.11.2023 ТОВ «Піранья Тех» підтверджує, що у разі визначення вказаного підприємства переможцем тендеру, дає згоду підписати наданий у цій тендерній документації проект договору.

Враховуючи все викладене вище, суд доходить висновку, що відсутність в Договорі №08/12-23 від 15.12.2023 умов про кінцевого споживача товару зумовлена також недобросовісністю відповідача. З огляду на це, керуючись нормами частини 3 статті 16 ЦК України, якими суду надано право відмовити у захисті цивільного права та інтересу в разі порушення особою положень щодо добросовісності здійснення цивільних прав, суд відхиляє доводи ТОВ «Піранья Тех», що спірна операція підлягала оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому через незазначення в Договорі №08/12-23 кінцевого споживача. Протилежний підхід, на думку суду, стимулював би відповідача до подальшої недобросовісної поведінки за подібних даній справі обставин, що не відповідає основним засадам господарського судочинства.

Підсумовуючи все викладене вище, операція з поставки ЛКП «Ратуша-сервіс» спірних антидронних комплексів була звільнена від оподаткування ПДВ, а тому суму коштів у розмірі 540 000,00 грн. ТОВ «Піранья Тех» набуло безпідставно.

3) Щодо правильності визначення прокурором суб`єктного складу спору та пред`явлення позовних вимог в інтересах Львівської міської ради.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор в даній справі звернувся з позовом в інтересах Львівської міської ради до ТОВ «Піранья Тех» про стягнення 540 000,00 грн. суми ПДВ. Вказані кошти просить стягнути до місцевого бюджету. Також прокурор визначив ЛКП «Ратуша-сервіс» в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і саме в такому статусі вказане підприємство було залучено до справи згідно ухвали суду від 11.09.2024 про відкриття провадження у справі.

Заперечуючи позовні вимоги, ТОВ «Піранья Тех» наголошує на тому, що визначений прокурором статус ЛКП «Ратуша-сервіс» як третьої особи не є належним, оскільки вказане підприємство виступає стороною оспорюваного Договору, а тому повинне мати процесуальний статус відповідача, який визначається не тільки належністю його до сторін цього правочину, але й можливими допущеними ним порушеннями при його укладенні.

З цього приводу суд зазначає таке.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (частина 1 статті 41 ГПК України).

За змістом статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до правового висновку, викладеного ВПВС в постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 (пункт 8.10) належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний висновок викладено в постановах ВПВС від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц та ін.).

В практиці Верховного Суду системно впровадженою є правова позиція, що у випадку, якщо предметом спору є оскарження правочину, то в статусі відповідачів повинні залучатися усі сторони цього правочину (див. наприклад постанови ВПВС: від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, від 05.06.2018 у справі №910/856/17 і ін.).

Однак, суд зазначає, що в даній справі предметом позову не є оскарження Договору №08/12-23 від 15.12.2023, а тому відсутні підстави для залучення ЛКП «Ратуша-сервіс», як сторони цього Договору в статусі відповідача. Крім цього, будь-яких позовних вимог до ЛКП «Ратуша-сервіс» прокурор не пред`являє.

Та обставина, що в даному рішенні встановлено порушення ЛКП «Ратуша-сервіс» при укладенні Договору не зумовлює підстав для залучення вказаного товариства в статусі відповідача, адже процесуальне законодавство (стаття 50 ГПК України) допускає його залучення в статусі третьої особи, якщо рішення впливає на права та обов`язки.

Як вказувалося вище, предметом позовних вимог є повернення безпідставно набутих коштів, отриманих відповідачем понад вартість товару поставленого згідно Договору №08/12-23 від 15.12.2023.

За змістом статті 1212 ЦК України належним відповідачем у справах щодо повернення безпідставно набутого майна є особа, яка набула це майно, або зберігає його у себе.

Матеріалами справи, зокрема платіжною інструкцією №979 від 21.12.2023 (т. 1 а.с. 71) підтверджується те, що спірні грошові кошти набуло ТОВ «Піранья Тех» і докази перерахування останнім цих коштів до Державного бюджету (як це стверджує відповідач) дані матеріали не містять.

А тому саме ТОВ «Піранья Тех» є належним відповідачем у справі.

Щодо твердження відповідача, що ним суму ПДВ у розмірі 540 000,00 грн. за спірною поставкою товару віднесено до податкового зобов`язання та в подальшому зменшено суму податкового кредиту, то таке оцінюється судом критично, адже за змістом статті 192 ПК України ТОВ «Піранья Тех» не позбавлене можливості здійснити коригування своїх податкових зобов`язань та податкового кредиту. Таке коригування здійснюється протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної і цей строк на момент ухвалення даного рішення не сплив.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач також покликається на те, що прокурором безпідставно визначено Львівську міську раду позивачем у справі, оскільки остання не є стороною Договору №08/12-23 від 15.12.2023, а його твердження, що Львівською міською радою виділено 3 240 000,00 грн. на купівлю спірних антидронних комплексів не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. В даному випадку може мати місце порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання та сторони у зобов`язальних правовідносинах, метою діяльності якого відповідно до Статуту є отримання прибутку, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.

З цього приводу суд зазначає таке.

Як вбачається з Статуту ЛКП «Ратуша-сервіс» вказане підприємство створене Львівською міською радою (надалі Власник) та підпорядковане виконавчому комітету Львівської міської ради, що є представником власника і є органом до сфери управління якого входить комунальне підприємство (пункт 1.1 Статуту).

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Статуту майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, а також інші активи, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є комунальною власністю Львівської міської ради і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Згідно розміщеного на офіційному сайті «Prozorro» Плану, відповідно до якого проводиться закупівля (https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2023-11-22-005432-c) ЛКП «Ратуша-сервіс» вказало джерелом фінансування закупівлі спірних антидронних комплексів кошти підприємства (отримані, як внески до статутного капіталу).

За змістом частини 4 статті 78 ГК України статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 71 Бюджетного кодексу України (далі БК України) джерелом наповнення статутного капіталу комунального підприємства є бюджет розвитку місцевого бюджету. Цей бюджет розвитку є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів (частина 4 статті 71 БК України).

В свою чергу, згідно зі статтею 70 БК України видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов`язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього Кодексу. Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки, зокрема, на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення, а також інші програми, пов`язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом (пункти 17, 21 частини 1 статті 91 БК України).

Враховуючи викладене, метою формування та поповнення статутного капіталу комунального підприємства є забезпечення належного функціонування, розвитку та виконання цим підприємством покладених на нього завдань. Основною метою зазвичай є покращання матеріальної бази підприємства, фінансового стану та підвищення ефективності діяльності, надання якісних послуг населенню, підтримки інфраструктури та реалізації соціально значущих проектів.

Матеріалами даної справи підтверджується, що 17.02.2022 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1981, котрою затверджено Програму заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки.

Відповідно до пункту 4.1 цієї Програми, її фінансування здійснюється коштом видатків бюджету Львівської міської територіальної громади та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством України.

Згідно Додатку до Програми №1981 (пункт 3.1) на ЛКП «Ратуша-сервіс» було покладено завдання, зокрема, здійснювати матеріально-технічне забезпечення підрозділів територіальної оборони, а саме сприяти у забезпеченні життєдіяльності підрозділів територіальної оборони, у тому числі транспортними засобами (оренда/купівля/позичка автомобіля), паливно-мастильними матеріалами тощо.

На виконання цієї Програми, Виконавчий комітет Львівської міської ради, як орган до сфери управління якого входить комунальне підприємство, прийняв рішення №1259 від 17.11.2023, яким доручив ЛКП «Ратуша-сервіс» здійснити закупівлю спірних антидронних комплексів та їх подальшу передачу ВЧ НОМЕР_1 .

Підсумовуючи викладене, оскільки засновником ЛКП «Ратуша-сервіс» є територіальна громада в особі Львівської міської ради, що з місцевого бюджету фінансує це підприємство, шляхом формування та поповнення його статутного капіталу для виконання покладених на нього завдань та контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то саме Львівська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави.

Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

При цьому, як зазначила ВПВС в постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (пункт 10.2) використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

З огляду на це суд не погоджується з доводами ТОВ «Піранья Тех», що прокурором в даній справі безпідставно визначено Львівську міську раду позивачем у справі.

З приводу вимоги прокурора про стягнення з відповідача 540 000,00 грн. до місцевого бюджету, то як зазначила Об`єднана палата КГС ВС в постанові від 15.03.2024 у справі №904/192/22 (пункт 26) для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені кошти повинні повертатися (стягуватися) саме на користь держави.

Відповідної позиції Верховний Суд притримується і в подальшій своїй практиці (див. наприклад постанову КГС ВС від 10.12.2024 у справі №913/14/24 (пункт 8.102)).

Враховуючи вказане, в даній справі обрано належний спосіб захисту порушених прав позивача.

Щодо подання позову прокурором в інтересах Львівської міської ради, то він належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, дотримався порядку передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» і відповідачем жодним заперечень з цього приводу не висловлювалося.

Підсумовуючи все викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими, належним чином доведеними, а тому підлягають задоволенню повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду із позовом, Львівська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 8 100,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №2011 від 02.09.2024 та №1937 від 26.08.2024.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у даній справі позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд доходить висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури у розмірі 8 100,00 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Грушевського Михайла, буд. 170; код ЄДРПОУ 43260234) до місцевого бюджету на користь Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896) грошові кошти в сумі 540`000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Грушевського Михайла, буд. 170; код ЄДРПОУ 43260234) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд. 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 8 100,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повне рішення виготовлено та підписано 27.01.2025.

СуддяКрупник Р.В.