Рішення

від 15.01.2025 по справі 915/1160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Справа № 915/1160/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40; ідентифікаційний код 23399393)

до відповідача: Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573)

про: визнання права власності за набувальною давністю,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

23.09.2024 Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 23.09.2024 (вх. № 11361/24) (з додатками), в якій просить суд визнати за Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (ЄДРПОУ 23399393, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40) право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, загальною площею «А» 41.2 кв.м., яка розташована по пр. Центральному у м. Миколаєві.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: довідок Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 04.02/01-50-632 від 29.08.2024, від 03.09.2024, № 12.04/02-08/7192 від 20.09.2024, № 04.02/01-50-901 від 10.09.2024; договорів про постачання електричної енергії (2 шт.); паспорту ЗТП № 69 від 14.09.2011; паспорту технічного стану будівлі (споруди) ЗТП № 69 від 08.11.2011; актів приймання виконаних робіт (4 шт.); акту загального огляду споруд та будівель від 14.08.2024; листа огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0, 38 кВ від 16.01.2024; Технічного паспорту на нежитловий об`єкт, виготовленого 01.05.2024 ТОВ «Одеське БТІ»; договору оренди землі № 5928 від 11.08.2008; Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 394277747 від 10.09.2024; Інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.09.2024; листування учасників справи; фотографій будівлі ЗТП 10/0,4 кВ № 340069; застосування норм статей 15, 16, 316, 328, 344 Цивільного кодексу України; та мотивовані, зокрема, тим, що АТ «Миколаївобленерго» добросовісно, відкрито та безперервно володіє спірним нерухомим майном з 2000 року, внаслідок чого у позивача виникло право на визнання за ним права власності на це майно в порядку ст. 344 ЦК України.

Ухвалою суду від 30.09.2024 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1160/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 29 жовтня 2024 року о 09:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

14.10.2024 до суду від Миколаївської міської ради надійшов відзив на позовну заяву б/н від 14.10.2024 (вх. № 12332/24), в якому відповідач повідомив суд про те, що згідно службової записки управління комунального майна Миколаївської міської ради від 06.10.2024 № 41722/10.01-08/24-2 будівля закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, загальною площею 41,2 кв.м., яка розташована по пр. Центральному у м. Миколаєві, Миколаївської області не обліковується серед об`єктів, що належать до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади. Разом з цим оскільки серед комунальних підприємств Миколаївської міської ради відсутнє таке, яке може надавати послуги з енергопостачання, обслуговування таких об`єктів наразі є неможливим.

У відзиві відповідач також просив суд розглянути дану справу за відсутністю представника Миколаївської міської ради з урахуванням позиції, викладеної у відзиві та прийняти рішення з наявними матеріалами справи відповідно до чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 29.10.2024 було відкладено підготовче засідання у справі № 915/1160/24 на 26 листопада 2024 року о 09:30.

11.11.2024 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 11.11.2024 (вх. № 13856/24) про долучення до матеріалів справи копії відомості-розшифрування прийому на баланс Миколаївського РЕС 2000 рік.

У зв`язку з перебуванням головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 25.11.2024 по 16.12.2024, ухвалою суду від 11.11.2024 підготовче засідання у справі № 915/1160/24 було відкладено на 17 грудня 2024 року о 09:30.

22.11.2024 до суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 22.11.2024 (вх. № 14627/24) до позовної заяви.

17.12.2024 до суду від позивача надійшла заява б/н від 16.12.2024 (вх. № 15866/24) про проведення судового засідання 17.12.2024 без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою від 17.12.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 915/1160/24 та призначив її до судового розгляду по суті 15 січня 2025 року о 09:30.

15.01.2025 до суду від позивача надійшла заява б/н від 14.01.2025 (вх. № 550/25) про розгляд справи без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Станом на момент проведення засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

В судове засідання 15.01.2025 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 15.01.2025 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В

По пр. Центральному у м. Миколаєві знаходиться будівля закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340069.

За даними позивача, право власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб`єкта відсутній власник, а також інші особи, які претендують на це майно.

Згідно з балансовою довідкою бухгалтерії Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 04.02/01-50-632 від 29.08.2024 на балансі позивача з 01.12.2000 обліковується будівля закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 (інвентарний № 50045), яка розташована по пр. Центральному у м. Миколаєві. Станом на день подання позову балансова вартість будівлі ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, становить 18 097,11 грн.

На балансі Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» також обліковується енергетичне обладнання, яке встановлене у ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, зокрема: розподільний пристрій - РУ-0,4 кВ (інвентарний № 50046); розподільний пристрій РУ-6 кВ (інвентарний № 50048); трансформатор силовий ТМ- 1 400 кВА (інвентарний № 63641), трансформатор силовий ТМ-400 6/0,4, (інвентарний № 50047).

Наказом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 102 ос від 03.04.2024 «Про уніфікацію диспетчерських найменувань енергетичних об`єктів» було вирішено внести зміни в диспетчерське найменування енергетичних об`єктів Товариства. На підставі вказаного Наказу, ЗТП 10/0,4 № 69 (інв.№ 50045 ) присвоєно нове диспетчерське найменування ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, інвентарний № 50045.

Позивач зазначає, що Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» є оператором системи розподілу, тобто юридичною особою, відповідальною за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. У відповідності до п. 82 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» система розподілу електричної енергії - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії.

При цьому, позивач зауважує, що ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 є енергооб`єктом, що використовується товариством при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах закріпленої території Миколаївської області.

Так, до ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 приєднані споживачі (юридичні та фізичні особи), що мають укладені з Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» договори про постачання електричної енергії, договори про користування електричною енергією, договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме:

1) 29 точок обліку непобутових споживачів (юридичних осіб), що підтверджується довідкою від 03.09.2024 щодо переліку юридичних споживачів, електрозабезпечення яких здійснюється через ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 у м. Миколаєві (зокрема, договір № 44/5000 від 01.02.2016 про постачання електричної енергії із споживачем Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа Миколаївської обласної ради, договір № 44/6545 від 29.01.2008 про постачання електричної енергії із споживачем ВАТ АБ «Укргазбанк»);

2) 392 точки обліку побутових споживачів, зазначене підтверджується довідкою від 20.09.2024 № 12.04/02-08/7192 електрозабезпечення яких здійснюється через ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 у м. Миколаєві.

Крім наведеного, позивач звертає увагу суду на те, що умовами договорів, укладених між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» та споживачами електричної енергії, що живляться від ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, а також актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії), які є невід`ємними додатками вищевказаних договорів, визначено межі балансової належності електромереж та установок.

Позивач також зазначає, що для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 товариством 14.09.2011 складено Паспорт понижуючої трансформаторної підстанції, в якому зазначено технічні характеристики ЗТП та встановленого в ній енергетичного обладнання, а також інформація щодо проведених ремонтно-відновлювальних робіт. З метою недопущення виникнення аварійних ситуацій на енергетичному обладнанні та відключення від живлення споживачів електричної енергії, позивач здійснює проведення ремонтно-відновлювальних робіт ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, що підтверджується відповідними записами у паспорті понижуючої трансформаторної підстанції з 02.04.2008 року.

08.11.2011 Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» складено Паспорт технічного стану будівлі (споруди) понижуючої трансформаторної підстанції.

Окрім того, обслуговування та проведення ремонтно-відновлювальних робіт підтверджується Актами приймання виконаних робіт № 5 424 від 14.04.2017, № 5 451 від 06.04.2017, № 5 437 від 11.04.2017, № 5 438 від 11.04.2017, Листками огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0,38 кВ від 16.01.2024, Актом загального огляду споруд та будівель від 14.08.2024.

У подальшому, на замовлення Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 01.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеське БТІ» виготовило технічний паспорт на нежитловий об`єкт: ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, який позначено літерою «А» та має площу 41,2 кв.м.

Нерухоме майно ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 01.05.2024, що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

З матеріалів справи також вбачається, що 11.08.2008 між Миколаївською міською радою та Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» укладено на 10 років договір оренди землі № 5928 для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, який розташований по вул. 8 Березня ріг пр. Леніна у м. Миколаєві, кадастровий номер 4810136300:01:011:0015, який зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі 30.09.2009 за № 5928.

За даними позивача, станом на момент подання позовної заяви до суду, земельна ділянка відповідачу не повернута, перебуває у користуванні позивача, який сплачує орендну плату, що підтверджується довідкою № 04.02/01-50-901 від 10.09.2024.

Суд також констатує, що з матеріалів справи, зокрема, листів Фонду державного майна України (№ 02/887 від 22.08.2024), Миколаївської обласної ради (№ 521-11-05-23 від 23.06.2023), Миколаївської міської ради (№ 12073/02.02.01-40/10/14/24 від 25.07.2024), Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (№ 1050/7-01.01-17 від 31.07.2024), Миколаївської обласної ради (№ 804-11-05-24 від 04.09.2024) вбачається, що будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 не обліковується як об`єкт спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області; право власності на відповідний об`єкт Миколаївською міською радою не оформлювалося.

Позивачем також надано до матеріалів справи відомість-розшифрування прийому на баланс Миколаївського РЕС за 2000 рік, згідно з якою в графі 11 зазначено, що Заводським виконкомом на підставі наказу № 198 від 29.12.2000 передано з балансу на баланс Миколаївському РЕС будівлю ЗТП № 69, яка знаходиться за адресою: пр. Леніна, 16, м. Миколаїв. Таким чином, Виконавчий комітет Заводського р-ну Миколаївської міської ради у 2000 році передав на баланс позивачу нерухоме майно ЗТП № 69 (нова назва ЗТП № 340069), яка знаходиться по пр. Леніна (нова назва пр. Центральний) 16, у м. Миколаєві. Адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради (стара назва Виконавчий комітет Заводського району Миколаївської міської ради) є виконавчим органом Миколаївської міської ради, яка є відповідачем у даній справі.

На переконання Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», наведене свідчить, що єдиним користувачем та володільцем ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 та встановленого у ньому енергетичного обладнання, є позивач до мереж якого приєднано вищевказане електротехнічне обладнання, який несе відповідальність за технічний стан та технічне обслуговування об`єктів електроенергетики.

Товариство добросовісно, відкрито, безперервно володіє зазначеним нерухомим майном, починаючи 200о року по теперішній час, тобто протягом 24 років, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для визнання за АТ «Миколаївобленерго» права власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 за набувальною давністю в порядку ст. 344 ЦК України.

Отже, предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача щодо набуття права власності на будівлю закритої трансформаторної підстанції за набувальною давністю.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення таких обставин: чи може спірне майно бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- довідки Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 04.02/01-50-632 від 29.08.2024, від 03.09.2024, № 12.04/02-08/7192 від 20.09.2024, № 04.02/01-50-901 від 10.09.2024;

- договори про постачання електричної енергії (№ 44/5000 від 01.02.2016, № 44/6545 від 29.01.2008);

- паспорт ЗТП № 69 від 14.09.2011;

- паспорт технічного стану будівлі (споруди) ЗТП № 69 від 08.11.2011;

- акти приймання виконаних робіт (4 шт.);

- акт загального огляду споруд та будівель від 14.08.2024;

- лист огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0, 38 кВ від 16.01.2024;

- Технічний паспорт на нежитловий об`єкт, виготовлений 01.05.2024 ТОВ «Одеське БТІ»;

- договір оренди землі № 5928 від 11.08.2008;

- Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав № 394277747 від 10.09.2024;

- Інформаційна довідка з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.09.2024;

- листи Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 01.01/01-18-3231 від 28.06.2024, № 01.01/01-18-3229 від 28.06.2024, № 01.01/01-18-3230 від 28.06.2024, № 01.01/01-18-3228 від 28.06.2024;

- лист Фонду державного майна України № 02/887 від 22.08.2024;

- лист Миколаївської міської ради № 2893/02.02.01-40/10/14/23 від 28.07.2023;

- лист Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації № 1050/7-01.01-17 від 31.07.2024;

- лист Миколаївської обласної ради № 804-11-05-24 від 04.09.2024;

- фотографії будівлі ЗТП 10/0,4 кВ № 340069;

- відомість-розшифрування прийому на баланс Миколаївського РЕС за 2000 рік.

Відповідач надав суду такі докази:

- лист Управління комунального майна Миколаївської міської ради № 41722/10.01-08/24-2 від 06.10.2024.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Згідно з приписами ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абз. 2 ч. 3 ст. 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що аналізуючи поняття «добросовісність володіння» як ознаку набувальної давності за ст. 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Ураховуючи зазначене, як вже вище було наведено, дослідженню судом підлягають наступні обставини:

- чи може спірне майно бути об`єктом набувальної давності;

- добросовісність володіння;

- відкритість володіння;

- давність володіння та його безперервність;

- відсутність інших осіб, які претендують на це майно;

- відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

В даному випадку судом встановлено, таке:

1) будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 не належить до категорій майна, вилучених із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння є законним та може бути об`єктом набувальної давності;

2) позивач добросовісно заволодів нерухомим майном з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії;

3) позивач відкрито володіє спірним нерухомим майном, що підтверджується: визначенням балансової належності у договорах, які укладено позивачем зі споживачами електричної енергії, що живляться від ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, наявністю технічного паспорту на спірний нежитловий об`єкт, а також договором оренди землі, на якій розташований спірний об`єкт;

4) позивач безперервно володіє спірним нерухомим майном з 2000 року по теперішній час, тобто понад 24 роки, а також здійснює його ремонт та обслуговування, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, паспортом енергооб`єкта, листками огляду; позивач також несе витрати на утримання спірного майна та отримує доходи від використання цього майна у власній господарській діяльності;

5) у відповідності до листів Фонду державного майна України (№ 02/887 від 22.08.2024), Миколаївської обласної ради (№ 521-11-05-23 від 23.06.2023), Миколаївської міської ради (№ 12073/02.02.01-40/10/14/24 від 25.07.2024), Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (№ 1050/7-01.01-17 від 31.07.2024), Миколаївської обласної ради (№ 804-11-05-24 від 04.09.2024) будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 у останніх не обліковується. Право власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340069 за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб`єкта відсутній власник, а також відсутні інші особи, які претендують на це майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна індексний № 394277747 від 10.09.2024;

6) у позивача відсутній титул (підстава) для володіння майном та набуття права власності, оскільки ним не укладалося з жодною особою правочинів (договорів купівлі-продажу, оренди тощо), які б регулювали форму речових прав позивача стосовно спірного майна;

У зв`язку із цим у позивача відсутні правоустановчі документи на спірне нерухоме майно, а право власності згідно вимог чинного законодавства не зареєстровано, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Суд також вважає слушними доводи позивача про те, що протягом 24 років жодна юридична або фізична особа не зверталися з заявою до органів поліції, прокуратури, органів місцевого самоврядування, до будь якого суду України щодо витребування майна з чужого незаконного заволодіння відносно ЗТП № 340069, право власності на ЗТП № 340069 за жодною особою, підприємством не зареєстровано.

Акціонерне товариство «Миколаївобленерго», як оператор системи розподілу електричної енергії, може використовувати спірне майно виключно з метою забезпечення споживачів електричною енергією, для позивача користування вказаним майном полягає у проведенні в ЗТП № 340069 техніко-ремонтного обслуговування обладнання та ремонту будівлі, що й робилося позивачем відкрито та безперервно з 2000 року.

З урахуванням викладеного суд визнає, що наявні всі підстави, встановлені вимогами діючого законодавства, для набуття позивачем права власності на спірне майно за набувальною давністю.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати за Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40; ідентифікаційний код 23399393) право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340069, загальною площею «А» 41.2 кв.м., яка розташована по пр. Центральному у м. Миколаєві.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40; ідентифікаційний код 23399393);

Відповідач: Миколаївська міська рада (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573).

Повне рішення складено та підписано судом 27.01.2025.

Суддя О.Г. Смородінова