Ухвала

від 27.01.2025 по справі 916/5421/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5421/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

розглядаючи справу № 916/5421/24

за позовом: Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, № 5, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 05396638)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лиманець Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 251 962,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2024 Акціонерне товариство «Херсонобленерго» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Фізичної особи-підприємця Лиманець Ігоря Анатолійовича, в якій просить суд стягнути з відповідача вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ по Акту про порушення № 013263 від 05.07.2024 в розмірі 251962,67 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву (вх.№5560/24 від 12.12.2024) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5421/24. Справу № 916/5421/24 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.

16.01.2025 до суду від Фізичної особи-підприємця Лиманець Ігоря Анатолійовича надійшов відзив на позов (вх. № 1536/25), де відповідач не визнає вимоги позивача повністю, оскільки спірний акт було підписано особою, яка ніколи не була працівником відповідача та станом на час складання акту не мала жодних повноважень на його підписання. Окрім того, за ствердженням відповідача, вказаний акт про порушення складений позивачем з численними порушеннями ПРРЕЕ, а тому не міг бути предметом розгляду на комісії та підставою для прийняття рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії, що оформлено протоколом № 37 від 25.07.2024.

Дослідивши наявні матеріали справи № 916/5421/24, господарський суд дійшов наступного висновку.

Згідно статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень частин першої і другої статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У статті 13 ГПК України зазначено, що господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб`єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.

Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (ч.ч.3, 4, 5, 7 ст.12 ГПК України).

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. (ч.ч.1, 2, 3 ст.247 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 182 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з частиною 6 статті 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Положення ч.4 ст.11 ГПК України визначають, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-ІV від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Положення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Нерідко ЄСПЛ у власних рішеннях звертається до ствердження прав сторін по справі, що визначені ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як от в п.26 рішення від 15.05.2008р. по справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) ЕСПЛ зазначив про наступне: «Суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], no. 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy), рішення від 28 серпня 1991 року, Серія A no. 208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy), рішення від 12 жовтня 1992 року, Серія A no. 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), no. 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).».

Отже, керуючись завданням господарського судочинства та з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених законом, враховуючи необхідність вирішення питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні суду, ознайомившись з обсягом та характером доказів наявних у матеріалах справи та невідповідністю правових позицій сторін одна одній, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність надати сторонам можливість у повній мірі реалізувати свої права як сторін по справі та про доцільність призначення справи №916/5421/24 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Розглядати справу № 916/5421/24 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі.

2. Призначити підготовче засідання суду на "20" лютого 2025 р. об 11:40 год.

3. Викликати учасників справи № 916/5421/24 в підготовче судове засідання.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі суд. засідань № 12 (5-й поверх), тел. (0482) 307-979.

4. Повідомити учасників справи про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до п.4 ст.197 ГПК України та в приміщенні суду відповідно до ч.ч.5-7 ст. 197 ГПК України.

5. Повідомити учасників про обов`язок на підставі абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Ухвала набрала законної сили 27.01.2025 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський