Рішення

від 15.01.2025 по справі 916/1437/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1437/24Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/1437/24

за позовом: Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідачів: 1. Акціонерного товариства Укртелеком

2. Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області

про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення, шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності, та шляхом зобов`язання повернути державі захисну споруду цивільного захисту площею 212,4 кв.м.

за участю представників:

від прокуратури: Пустовой В.С.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Оборотова Ю.Р. /ордер від 22.01.2024, довіреність №9238 від 09.01.2024/

від відповідача-2: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Роздільнянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернулася до Акціонерного товариства «Укртелеком», Великомихайлівської селищної рада Роздільнянського району Одеської області з позовом, в якому просить Господарський суд Одеської області:

- усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766), що розташований за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району;

- усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності серії та номер САА № 863621 від 22.03.2004 видане ВАТ «Укртелеком» на об`єкт нерухомого майна - комплекс будинку Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди, що розташовані за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району;

- усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, Київ-601, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) повернути державі в особі Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ: 00032945, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133) приміщення протирадіаційного укриття № 56050 площею 212,4 кв. м, що розташоване за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району;

- стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову, на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код ЄДРПОУ 03528552); банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101, р/р UA 808201720343100002000000564.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що перебування у приватній власності АТ «Укртелеком» захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 56050, є порушенням вимог Закону України «Про приватизацію державного майна», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та є порушенням норм нині діючого Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.05.2024.

26.04.2024 за вх.№17108/24 господарським судом одержано від відповідача-1 відзив на позов.

07.05.2024 за вх.№18528/24 господарським судом одержано від прокуратури відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 08.05.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено усне клопотання представника відповідача-1 про відкладення підготовчого засідання, продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.06.2024.

20.05.2024 за вх.№20272/24 господарським судом одержано від позивача пояснення щодо позовної заяви.

У підготовчому засіданні 03.06.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 17.06.2024.

У підготовчому засіданні 17.06.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 29.07.2024.

У судовому засіданні 29.07.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 04.09.2024.

02.09.2024 за вх.№31830/24 господарським судом одержано від прокуратури додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 04.09.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 18.09.2024.

17.09.2024 за вх.№33860/24 господарським судом одержано від відповідача-1 заяву про перенесення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

У судовому засіданні 18.09.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено заяву відповідача -1 про перенесення розгляду справи у зв`язку із хворобою за вх.№33860/24 від 17.09.2024 та судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 09.10.2024.

07.10.2024 за вх.№36356/24 господарським судом одержано від відповідача-1 заяву про перенесення судового засідання у зв`язку з відрядженням представника відповідача.

У судовому засіданні 09.10.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено заяву відповідача -1 про перенесення розгляду справи у зв`язку із відрядженням представника відповідача за вх.№36356/24 від 07.10.2024 та судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 06.11.2024.

У судовому засіданні 06.11.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 27.11.2024.

У судовому засіданні 27.11.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено судове засідання щодо розгляду справи по суті до 18.12.2024.

11.12.2024 за вх.№44408/24 господарським судом одержано від прокуратури додаткові пояснення.

17.12.2024 за вх.№45171/24 господарським судом одержано від відповідача-1 заяву про перенесення судового засідання.

У судовому засіданні 18.12.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено заяву відповідача -1 про перенесення розгляду справи за вх.№45171/24 від 17.12.2024 та судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 15.01.2024.

У судовому засіданні 15.01.2025, за участю представників прокуратури та відповідача-1, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Позивач та відповідач-2 у судове засідання 15.01.2025 не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні довідки про доставку електронного документа.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного розгляду даної справи, необхідністю забезпечення можливості учасникам процесу реалізації відповідних процесуальних прав, з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, господарським судом розглянуто дану справу у розумний строк відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стислий виклад позиції прокуратури:

- Саме Фонд державного майна України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати право власності держави на спірну захисну споруду цивільного захисту та здійснювати захист інтересів держави у даних правовідносинах.

- Упродовж тривалого часу, з моменту повідомлення Фонду державного майна України про наявні порушення з вересня 2023 року, лютого 2024 року по 01.04.2024 (коли окружна прокуратура звернулася до суду з позовом) Фондом не вживались заходи представницького характеру щодо усунення виявлених порушень. Більш того, у вказаних листах Фондом також висувається проханням про необхідність приведення вказаних правовідносин у відповідність вимогам чинного законодавства, що покладає на прокуратуру безпосередній обов`язок на здійснення заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави у визначеним законодавством спосіб. Тим самим, Роздільнянською окружною прокуратурою правильно визначено позивача у спірних відносинах, яким є Фонд державного майна України, в інтересах якого подано позовні вимоги у даному спорі.

- Територіальна комісія по Одеській області, яка була утворена відповідно до спільного наказу Фонду та Адміністрації Держспецзв`язку від 18.10.2011 № 1497/283 «Про державне майно, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі та яка безпосередньо проводила роботу щодо встановлення наявності державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі, не надала до Фонду відомості про нерухоме майно, в тому числі захисні споруди цивільного захисту, яке розташоване за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району Одеської області.

-Рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком», що розташований за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району, має бути визнаним незаконним та скасоване судом.

- Повернення протирадіаційного укриття Державі не порушуватиме принцип законності та пропорційності втручання у право власності АТ «Укртелеком» та є виправданим.

- Позовна давність до негаторних позовів не застосовується.

- Заволодіння юридичною особою майном, на яке поширюється чітка заборона на передання його у приватну власність, всупереч вимогам законодавства, є неможливим, а його фактичне утримання у користуванні з порушенням норм законодавства треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути майно слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц).

- З урахуванням того, що технічна інвентаризація спірної захисної споруди була проведена пізніше, відповідно до технічного паспорту захисної споруди цивільного захисту № 56050 від 15.12.2012, її технічні характеристики зазнали змін, а площа вказаної захисної споруди цивільного захисту становить 212,4 кв.м., місткість 20 осіб.

- Оскільки рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком» в частині оформлення права власності за ВАТ «Укртелеком» на цілий об`єкт нерухомого майна має бути визнане незаконним, то й документи, якими оформлюється відповідне право свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.03.2004 серія САА № 863621, має бути визнане недійсним. Тобто, вказаним рішення селищної ради видано свідоцтво на цілий комплекс, що розташований за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району без розмежування його будівель, споруд та приміщень, у зв`язку з чим свідоцтво про право власності серії та номер САА № 863621 від 22.03.2004, яке видане ВАТ «Укртелеком» на цілий об`єкт нерухомого майна «комплекс будинку Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди», що розташовані за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району має бути визнано судом недійсним.

Стислий виклад позиції позивача:

- Достовірно встановлено, що підвал під літерою «А» будинку Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 1 13 Роздільнянського району Одеської області є протирадіаційне укриття № 56050. Разом з тим, дане підвальне приміщення є вбудованим в приміщення будинку Укртелекому.

- За АТ «Укртелеком» зареєстровано право приватної власності на об`єкт цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 56050. площею 212,4 кв. м, оціночною вартістю 156 058 грн., яке розташоване за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району Одеської області, що суперечить нормам п. «г» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», як на момент приватизації, так і на теперішній час положенням абз. 41 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», п. 7 Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України № 26-92 від 31.12.1992 щодо заборони приватизації або передачі в оренду захисних споруд цивільної оборони.

- Рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком», що розташований за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району, має бути визнаним незаконним та скасоване судом з огляду на положення абз. 41 ч.2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», згідно з яким не підлягають приватизації захисні споруди цивільного захисту.

- Оскільки рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком» в частині оформлення права власності за ВАТ «Укртелеком» на об`єкт нерухомого майна - підвал літ. «А», має бути визнане незаконним, то й документи, якими оформлюється відповідне право - свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.03.2004 серія САА № 863621, має бути визнане недійсним. Враховуючи те, що свідоцтво про право власності від 22.03.2004 серія САА № 863621 видане товариству з порушенням вимог Цивільного кодексу України, а саме частин 1, 3 ст. 203 ЦК України, а тому воно підлягає визнанню судом недійсними.

- За висновками Верховного Суду проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися, як підстава для зміни форми власності на державне майно; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 920/1077/16, від 28.03.2018 у справі № 925/792/17, від 08.05.2018 у справі № 925/875/17, від 22.05.2018 у справі № 915/1021/16, від 30.05.2018 у справі № 915/825/16, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 1 1.10.2018 у справі № 906/916/16. від 06.1 1.2018 у справі № 925/473/17, від 20.03.2019 у справі № 927/735/16. від 13.1 1.2019 у справі № 916/665/18, від 10.09.2020 у справах № 923/197/18 і № 923/576/18, від 01.10.2020 у справах № 924/647/18, № 912/1672/18, від 18.03.2021 у справі № 924/592/20, від 12.10.2021 у справі № 924/1431/20). Таким чином, захисна споруда цивільного захисту в силу положень ч. 2 ст. 178 ЦК України є обмежено оборотоздатною річчю, та не може відчужуватись із державної чи комунальної власності у приватну.

- З огляду на відсутність згоди держави в особі Фонду державного майна України на передачу спірного сховища у приватну власність ПАТ «Укртелеком» (правонаступником якого виступає АТ «Укртелеком»), державна реєстрація права приватної власності на таке майно за останнім є незаконною, чим спростовується презумпція права власності означеного товариства на сховище.

Стислий виклад заперечень відповідача-1:

- Прокурором не доведено належними і допустимими доказами, на підставі яких документів саме Фонд державного майна України є органом, уповноваженим здійснювати управління спорудою цивільного захисту в смт. Велика Михайлівка, 113 по вул. Центральній в Роздільнянському районі Одеської області.

- В Акті приймання-передавання нерухомого майна №230 від 25.11.2003 до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», в Рішенні Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району від 27.02.2004 за №27, Свідоцтві про право власності в цілому на об`єкт нерухомого майна (серія та номер САА № 863621), Рішенні Великомихайлівського бюро технічної інвентаризації 25.03.2004 про реєстрацію права власності на комплекс за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Леніна (нині Центральна), 113, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2020 за індексним номером 51600541, та відповідно до технічного паспорту на комплекс будинок Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди від 15.01.2020 відсутня будь-яка інформація стосовно того, що в складі зазначеного нерухомого майна на момент його передачі до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», оформлення Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та реєстрації права власності на нього перебувала захисна споруда цивільного захисту.

- Якщо в складі комплексу нерухомого майна за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району Одеської області в спірний період перебувало приміщення захисної споруди інформація стосовно захисної споруди мала б обов`язково міститися в ескізах та планах підвального поверху інвентаризаційної справи зазначеного нерухомого майна.

- Належними та допустимими доказами не доведено факт перебування в державній власності захисної споруди цивільного захисту в складі комплексу нерухомого майна за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району Одеської області, а також того, що спірна захисна споруда була відчужена із державної в приватну власність.

- Підвальні приміщення в смт. Велика Михайлівка, 113 по вул. Центральній в Роздільнянському районі Одеської області в складі яких відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту №56050 від 15.12.2012 р. облаштовано протирадіаційне укриття, як допоміжні приміщення є невід`ємною частиною будівлі, а разом є єдиними конструктивними елементами, складовою частиною будівлі, що утворюють разом єдине ціле, що дає змогу їх використання за призначенням.

- Прийняття оскаржуваного рішення не могло порушити права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки захисна споруда цивільного захисту на момент прийняття оскаржуваного рішення не перебувала в державній власності у складі комплексу нерухомого майна за адресою: вул. Центральна, 123, смт. Велика Михайлівка, Роздільнянський р-н., Одеська обл.

- Заявлені вимоги порушують критерій «пропорційності», в частині визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та рішення реєстратора, оскільки спір у даній справі стосується виключно укриття площею 212, 4 кв. м. в той час як свідоцтво про право власності та рішення реєстратора стосуються всього майнового комплексу загальною площею 436,1 кв. право власності на який не оспорюється.

- Задоволення позовних вимог не може вважатися виправданим, а втручання держави в право власності відповідача пропорційним, оскільки позбавлення відповідача права власності на захисну споруду, що використовуються відповідачем для захисту працівників чергових змін об`єктів електронних комунікацій АТ «Укртелеком», які продовжують свою діяльність із обслуговування об`єктів телекомунікацій в особливий період, буде протирічити як інтересами відповідача, так і інтересам держави, оскільки в умовах воєнного стану відповідно до вимог ст. 115 Закону України «Про електронні комунікації» усі електронні комунікаційні мережі незалежно від форми власності використовуються для забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку, а постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов`язані вживати відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення сталого функціонування мереж електронних комунікацій, що використовуються для надання електронних комунікаційних послуг в умовах воєнного стану. Забезпечення можливості укриття власних співробітників відповідача в захисних спорудах цивільного захисту, розміщених в приміщеннях відповідача, є однією з найважливіших складових в питанні забезпечення відповідачем сталого функціонування мереж електронних комунікацій, які використовуються в цілях потреб національної безпеки, оборони та охорони правопорядку, а позбавлення можливості укриття власних співробітників відповідача, які продовжують забезпечувати працездатність телекомунікаційних мереж в умовах воєнного стану, у захисних спорудах, розміщених на телекомунікаційних об`єктах, може призвести до вкрай негативних наслідків, що протирічить принципу «належного урядування».

- Обрані прокурором способи захисту є неналежними. Позовні вимоги з усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном та вимоги щодо визнання незаконним правового акта, що порушує право власності є двома самостійними способами захисту права, передбаченими різними статтями ЦК України, при цьому визнання незаконним правового акта, що порушує право власності, не є способом усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном, як це зазначає прокурор в позовних вимогах.

- Відповідач заявляє про сплив позовної давності у справі, що розглядається, та просить суд застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог прокурора у разі встановлення, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушені.

Обставини справи, встановлені судом

Відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств» Державним комітетом зв`язку та інформатизації України видано наказ від 27.12.1999 № 155, яким на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» створено ВАТ «Укртелеком» та затверджено його статут.

Наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 25.11.2003 №230 передано нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» по Одеській дирекції станом на 01.07.99, у власність ВАТ «Укртелеком». Затверджено Перелік нерухомого майна, що передано у власність ВАТ «Укртелеком» по Одеській дирекції.

Рішенням Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 №27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком» вирішено:

- оформити право колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком», яке знаходиться за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113 з видачею свідоцтва на право власності;

- видати свідоцтво на право колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна в смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113 за ВАТ «Укртелеком».

На підставі вказаного рішення, Великомихайлівською селищною радою Одеської області 22.03.2004 видано свідоцтво про право власності серія САА №863621, згідно з яким об`єкт нерухомого майна В-Михайлівський ЦЕЗ-4 в цілому, який знаходиться за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113, та складається з допоміжних будівель та споруд будинку Абонвідділу «Укртелекому», належить на праві колективної власності ВАТ «Укртелеком».

Великомихайлівським бюро технічної інвентаризації 25.03.2004 прийнято рішення про реєстрацію права власності на комплекс за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113.

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3172016 від 25.03.2004 нерухоме майно реєстраційний номер 5230849 комплекс за адресою: Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113 належить на праві колективної власності ВАТ «Укртелеком», свідоцтво про право власності САА 863621 від 22.03.2004.

У листі від 05.09.2023 №62-2549ВИХ-23 Роздільнянська окружна прокуратура звернулась до Роздільнянської районної військової адміністрації та повідомила, що за результатами опрацювання інформації встановлено, що ПРУ № 56050 розташоване за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 112 Роздільнянського району Одеської області, ПРУ № 57712 розташоване за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 105 Роздільнянського району Одеської області. Разом з тим, вказані ПРУ перебувають у приватній власності, що є порушенням вимог абз. 41 ч.2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, так як не підлягають приватизації захисні споруди цивільного захисту. Ураховуючи викладене, з метою встановлення підстав для захисту інтересів держави, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура просила у найкоротший строк надати до окружної прокуратури належним чином завірені копії паспорту та облікових карток ПРУ № 57712 та № 56050.

У відповідь на вказаний лист Роздільнянська районна військова адміністрація разом з листом від 07.09.2023 №554/1/09/01-30 надала копії паспорту та облікових карток ПРУ №57712 та №56050.

У листі №62-2799ВИХ-23 від 25.09.2023 Роздільнянська окружна прокуратура звернулась до Фонду Державного майна України та повідомила, що за результатами опрацювання інформації встановлено, що в межах Великомихайлівської територіальної громади знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 56050, що розташоване за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району Одеської області, яка перебуває на праві приватної власності ПАТ «Укртелеком». Ураховуючи викладене, з метою встановлення підстав для захисту інтересів держави, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура просила у найкоротший строк надати до окружної прокуратури ґрунтовну інформацію щодо здійснення приватизації та підстав передачі у власність нежитлової будівлі, розташованої за адресою смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району Одеської області, із зазначенням переліку нерухомого майна, яке передано у приватну власність.

У відповідь на вказаний лист позивач листом від 23.10.2023 №10-24-27533 повідомив прокуратуру, що матеріали справи з корпоратизації Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком», які були передані засновником - Державним комітетом зв`язку та інформатизації України до Фонду та зберігаються в його архіві, не містять інформацію щодо нежитлових будівель за вищезазначеною адресою. У свою чергу, оскільки до основних завдань Фонду належать, зокрема, захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду на території України, та враховуючи те, що вищезазначена захисна споруда не належала (і не належить) до сфери управління Фонду, то Фондом не вживалися заходи претензійно-позовного характеру щодо цієї споруди. Враховуючи зазначене позивач звернувся до прокуратури з проханням розглянути питання щодо можливості вжиття заходів прокурорського реагування стосовно зазначеної захисної споруди цивільного захисту згідно з вимогами законодавства.

У листі від 08.11.2023 №62-3370ВИХ-23 Роздільнянська окружна прокуратура звернулась до Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області та просила з метою встановлення підстав для захисту інтересів держави, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в строк до 22.11.2023 надати до окружної прокуратури ґрунтовну інформацію щодо зазначених захисних споруд цивільного призначення (по кожній окремо): чи вищевказані захисні споруди цивільного значення перебувають на обліку; причини відсутності ПРУ №№ 57712, 57713, 57761, 58402, 58411 на загальнодоступному веб сайті «Захисні споруди цивільного захисту міста Одеси та Одеської області» https://www.google.com/maps/; по всім вказаним ПРУ прошу надати належним чином засвідченні копії наявних документів.

У відповідь на вказаний лист Головне управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області листом від 22.11.2023 №6001.1-8242/6010 надало копії актів оцінок готовності та наявних документів щодо ПРУ.

У листі від 12.12.2023 №62-3733ВИХ-23 Роздільнянська окружна прокуратура звернулась до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та просила повідомити окружну прокуратуру чи планує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України самостійно звертатися до суду із відповідною позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Одеської області, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності в частині та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 56050 площею 212,4 кв.м., яке розташоване за адресою вул. Центральна, 113 емт Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області, а також проінформувати чи вживалися раніше Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України заходи реагування у зв`язку із незаконним оформленням АТ «Укртелеком» права приватної власності на споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №56050.

У відповідь на вказаний лист Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України листом від 15.12.2023 №22411/16/10-23 повідомило прокуратуру, що у Мінінфраструктури відсутня інформація та документи щодо порушених у запиті прокуратури питань.

У листі від 07.02.2024 №62-463ВИХ-24 Роздільнянська окружна прокуратура звернулась до Фонду Державного майна України та просила надати інформацію чи вживалися раніше Фондом Державного майна України заходи реагування у зв`язку із незаконним оформленням ПАТ «Укртелеком» права приватної власності на споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №56050.

У відповідь на вказаний лист позивач у листі від 26.02.2024 №10-24-5280 просив розглянути питання щодо можливості вжиття заходів прокурорського реагування стосовно захисної споруди цивільного захисту №56050.

У повідомленні в порядку п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 28.03.2024 №62-1253ВИХ-24 Роздільнянська окружна прокуратура повідомила позивача, що Роздільнянською окружною прокуратурою в порядку господарського судочинства буде скеровано до суду позовну заяву на захист інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Фонду державного майна України до Акціонерного товариства «Укртелеком», Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту № 56050 площею 212,4 кв.м.

В матеріалах справи також наявні:

- Інформація з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №312588322 від 18.10.2022, з якої вбачається, що 13.03.2020 за індексним номером 51600541 внесено запис про реєстрацію права приватної власності ПАТ «Укртелеком» на Великомихайлівський ЦЕЗ-4: (будинок Укртелекому (А), будинок абонвідділу (Б), РШ і ТР (В), дизельна (Г), гаражі (Д), туалет (Е), ТП (Ж), склад (З), дизельна (К), ГСМ (Л), огорожа (3,4,5), ворота (1,2,6), замощення (І).

- Технічний паспорт від 15.01.2020 на комплекс «Будинок Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди» від 15.01.2020 за адресою: Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113, згідно з яким під літ. «А» зазначено підвал, який складається з сходової клітки площею 16,6 кв.м., коридору площею 13,3 кв.м., підсобного приміщення площею 13,6 кв.м., архіву площею 14 кв.м, підсобного приміщення площею 9,6 кв.м., підсобного приміщення площею 43,9 кв.м, підсобного приміщення площею 12,6 кв.м., спецприміщення площею 16,2 кв.м., спецприміщення площею 9,3 кв.м., кабельна шахта площею 12,9 кв.м., акумуляторна площею 34,9 кв.м., коридор площею 9,4 кв.м., підсобне приміщення площею 6,1 кв.м. Загальна площа підвального приміщення складає 212,4 м2.

- Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) сховище №56050 від 15.12.2012, згідно з яким: адреса: Великомихайлівський р-н, смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113, власник ВАТ «Укртелеком», збудовано, введено в експлуатацію в 1969 році, місткістю 20 осіб, загальною площею 212,4 м2, об`ємом 268,6 м3, яке складається з сходової клітки площею 16,6 кв. м, коридору площею 13,3 кв. м, підсобного приміщення площею 13,6 кв. м, архіву площею 14 кв. м, підсобного приміщення площею 9,6 кв. м, підсобного приміщення площею 43,9 кв.м, підсобного приміщення площею 12,6 кв. м, спецприміщення площею 16,2 кв.м., спецприміщення площею 9,3 кв.м., кабельна шахта площею 12,9 кв. м, акумуляторна площею 34,9 кв. м, коридор площею 9,4 кв. м, підсобне приміщення площею 6,1 кв. м.

- Облікова картка протирадіаційного укриття від 10.06.2008, згідно з яким: адреса: Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113, належить: В-Михайлівскьий цех електрозв`язку №4, Одеська філія ВАТ «Укртелеком», укриття вбудоване в будівлю, введене в експлуатацію у 1979 році та розраховане на 50 осіб, площею 25 кв. м. та загальним об`ємом 75 м3.

- Довідка В.Михайлівського цеху електрозв`язку № 4, Одеської філії ВАТ «Укртелеком» від 05.02.2009, згідно з якою захисна споруда цивільної оборони ПРУ № 58406-А, класу 1979 року введення в експлуатацію, розташована за адресою: В-Михайлівський р-н, смт В.Михайлівка, вул. Леніна, 113 включена до статутних фондів та знаходиться на балансі В.Михайлівський цех електрозв`язку № 4 Одеська філія ВАТ «Укртелеком». Форма власності захисної споруди державна.

- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 12023162390000484, дата реєстрації 26.07.2023.

- Акт комплексної перевірки захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційного укриття №56050 від 22.03.2013, який містить наступні відомості: форма власності приватна, відомча підпорядкованість Міністерство транспорту та зв`язку, власник ПАТ «Укртелеком». Загальна характеристика ПРУ вбудоване і 2-во поверхову будівлю, загальна площа 25 кв.м., загальний стан задовільний. Висновок: протирадіаційне укриття №56050 оцінюється як не готове для прийняття осіб, що укриваються. Акт містить підпис керівника підприємства про ознайомлення.

- Акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №56050 від 20.05.2022, від 12.09.2023 складені ГУ ДСНС в Одеській області, які містять зазначення загальної площі ПРУ 25 кв.м.

- Акт оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення ПРУ № 56050 від 02.06.2023, складений ГУ ДСНС в Одеській області.

- План розміщення акцій відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», погоджений Комісією з корпоратизації УДПЕЗ «Укртелеком», протокол від 20.12.1999 №8.

- Перелік державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі (нерухоме майно).

- Акт приймання-передачі нерухомого майна у власність Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» від 25.11.2003, який є Додатком « 1 до наказу Держкомзв`язку України від 25.11.2003 №230, який серед переліку майна містить зазначення будівлі цеху №4, дизельної, Цезу №2 склад, трансформаторної, туалету/, розташованих в смт. В.Михайлівка, вул. Леніна, 113.

Висновок суду

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Предметом спору у даній справі є:

- усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком», що розташований за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району;

- усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності серії та номер САА № 863621 від 22.03.2004 видане ВАТ «Укртелеком» на об`єкт нерухомого майна - комплекс будинку Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди, що розташовані за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району;

- усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» повернути державі в особі Фонду державного майна України приміщення протирадіаційного укриття № 56050 площею 212,4 кв. м., що розташоване за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району.

Отже між сторонами у справі наявний спір щодо об`єкту нерухомого майна частини комплексу будинку Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди, що розташовані за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району, площею 212,4 кв., який набуто відповідачем-1 у власність у 2004 році в процесі перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у ВАТ «Укртелеком».

Для з`ясування правомірності володіння спірним приміщенням, господарський суд вважає за необхідне, перш за все, з`ясувати правовий статус даного приміщення як об`єкта цивільно-правових відносин та дослідити функціональне призначення приміщення станом на дату набуття його у власність відповідачем-1.

Як вище встановлено господарським судом з Інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №312588322 від 18.10.2022, вбачається, що об`єкт нерухомого майна - Великомихайлівський ЦЕЗ-4: (будинок Укртелекому (А), будинок абонвідділу (Б), РШ і ТР (В), дизельна (Г), гаражі (Д), туалет (Е), ТП (Ж), склад (З), дизельна (К), ГСМ (Л), огорожа (3,4,5), ворота (1,2,6), замощення (І), належить на праві приватної власності ПАТ «Укртелеком».

При цьому в технічному паспорті на комплекс будинок Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди від 15.01.2020 під літ. «А» зазначено підвал, який складається з сходової клітки площею 16,6 кв.м., коридору площею 13,3 кв.м., підсобного приміщення площею 13,6 кв.м., архіву площею 14 кв.м, підсобного приміщення площею 9,6 кв.м., підсобного приміщення площею 43,9 кв.м, підсобного приміщення площею 12,6 кв.м., спецприміщення площею 16,2 кв.м., спецприміщення площею 9,3 кв.м., кабельна шахта площею 12,9 кв.м., акумуляторна площею 34,9 кв.м., коридор площею 9,4 кв.м., підсобне приміщення площею 6,1 кв.м. Загальна площа підвалу 212,4 кв. м.

Відповідно до п.2.35 Державних будівельних норм А.3.1-9-2000 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання", затверджених Наказом Держбуду України від 2000-10-13 №229 (чинних станом на час виникнення спірних правовідносин), прийняття закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони оформлюється актом державної приймальної комісії. У звітність про введення в дію захисних споруд (постановка на облік) включаються тільки ті об`єкти, по яким затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію та за наявності гарантійного паспорта - сертифіката на об`єкт, який видається генеральним підрядником. На підставі цих документів оформляється облікова картка і паспорт захисної споруди.

Отже наявність, зокрема, паспорту та облікової картки свідчить про введення в дію захисної споруди (постановку на облік).

Правовий статус підвального приміщення площею 212,4 кв. м., розташованого за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113, як захисної споруди (протирадіаційного укриття) підтверджено наявними матеріалами справи, зокрема:

- Технічним паспортом на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) сховище №56050 від 15.12.2012, згідно з яким: адреса: Великомихайлівський р-н, смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113, власник ВАТ «Укртелеком», збудовано, введено в експлуатацію в 1969 році, місткістю 20 осіб, загальною площею 212,4 м2, об`ємом 268,6 м3, яке складається з сходової клітки площею 16,6 кв. м, коридору площею 13,3 кв. м, підсобного приміщення площею 13,6 кв. м, архіву площею 14 кв. м, підсобного приміщення площею 9,6 кв. м, підсобного приміщення площею 43,9 кв.м, підсобного приміщення площею 12,6 кв. м, спецприміщення площею 16,2 кв.м., спецприміщення площею 9,3 кв.м., кабельна шахта площею 12,9 кв. м, акумуляторна площею 34,9 кв. м, коридор площею 9,4 кв. м, підсобне приміщення площею 6,1 кв. м.;

- Обліковою карткою протирадіаційного укриття від 10.06.2008, згідно з яким: адреса: Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113, належить: В-Михайлівскьий цех електрозвязку №4, Одеська філія ВАТ «Укртелеком», укриття вбудоване в будівлю, введене в експлуатацію у 1979 році та розраховане на 50 осіб, площею 25 кв. м. та загальним об`ємом 75 м3;

- Довідкою В.Михайлівського цеху електрозв`язку № 4, Одеської філії ВАТ «Укртелеком» від 05.02.2009, згідно з якою захисна споруда цивільної оборони ПРУ № 58406-А, класу 1979 року введення в експлуатацію, розташована за адресою: В-Михайлівський р-н, смт В.Михайлівка, вул. Леніна, 113 включена до статутних фондів та знаходиться на балансі В.Михайлівський цех електрозв`язку № 4 Одеська філія ВАТ «Укртелеком». Форма власності захисної споруди державна;

- Актом комплексної перевірки захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційного укриття №56050 від 22.03.2013, який містить наступні відомості: форма власності приватна, відомча підпорядкованість Міністерство транспорту та зв`язку, власник ПАТ «Укртелеком». Загальна характеристика ПРУ вбудоване і 2-во поверхову будівлю, загальна площа 25 кв.м., загальний стан задовільний. Висновок: протирадіаційне укриття №56050 оцінюється як не готове для прийняття осіб, що укриваються. Акт містить підпис керівника підприємства про ознайомлення.

- Актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №56050 від 20.05.2022, від 12.09.2023 складені ГУ ДСНС в Одеській області, які містять зазначення загальної площі ПРУ 25 кв.м.

Водночас згідно з абз.1 ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Відповідно до п.в) абз.2 ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, загальнодержавне значення мають, зокрема, протирадіаційні споруди.

Відповідно до п.17 Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України №26-92 від 31.12.1992 також включено і захисні споруди.

Згідно з п.1.3 постанови Верховної Ради України «Про Державну програму приватизації майна державних підприємств» від 07.07.1992 №2545, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають приватизації, зокрема, протирадіаційні споруди.

Відповідно до п.13 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017, у разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

Внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу, забороняється.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі №920/1077/16, від 28.03.2018 у справі №925/792/17, від 08.05.2018 у справі №925/875/17, від 22.05.2018 у справі №915/1021/16, від 30.05.2018 у справі №915/825/16, від 05.07.2018 у справі №915/826/16, від 11.10.2018 у справі №906/916/16, від 06.11.2018 у справі №925/473/17, від 20.03.2019 у справі №927/735/16, від 13.11.2019 у справі №916/665/18, від 10.09.2020 у справах №923/197/18 і №923/576/18, від 01.10.2020 у справах №924/647/18, №912/1672/18, від 18.03.2021 у справі №924/592/20, від 12.10.2021 у справі №924/1431/20, проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися, як підстава для зміни форми власності на державне майно; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що до переліку об`єктів, які у процесі перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» передано у власність ВАТ «Укртелеком», було неправомірно включено спірне майно, яке є захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям №56050, оскільки такі споруди відносилися до об`єктів державної власності, що не підлягали приватизації, і відповідно, не передбачали можливості зміни їх власника.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що уповноваженим органом держави, а саме Фондом державного майна України або його регіональним відділенням рішення щодо приватизації чи іншого відчуження нерухомого державного майна - захисної споруди цивільного захисту №56050 не приймалось, господарський суд дійшов висновку, що спірне нерухоме майно на час приватизації маючи статус державного, перебувало у володінні, користуванні та розпорядженні держави, від імені якої реалізацію функцій здійснював саме Фонд державного майна України.

Так, постановою Верховної Ради України №2558-XII від 07.07.1992 затверджено Тимчасове положення про Фонд державного майна України.

Відповідно до п.1 Тимчасового положення, в редакції станом на час приватизації спірного нерухомого майна, Фонд є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Згідно з п.4 Тимчасового положення, в редакції станом на час приватизації спірного нерухомого майна, основними завданнями Фонду, серед іншого, визначено здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств; здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності.

Відповідно до п.6 Тимчасового положення, в редакції станом на час приватизації спірного нерухомого майна, Фонд має право: одержувати інформацію від органів державної виконавчої влади, необхідну для виконання передбачених цим Положенням завдань і функцій; проводити інвентаризацію загальнодержавного майна, що відповідно до Державної програми приватизації підлягає приватизації, а також здійснювати аудиторські перевірки ефективності його використання.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють зокрема такі основні повноваження: продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об`єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств.

Отже, з огляду на викладене, саме Фонд державного майна України та його представництва мали на час приватизації спірного нерухомого майна самостійні функції у процесі приватизації та здійснювали повноваження з урядування від імені держави у даній сфері.

Водночас в матеріалах справи наявне рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 №27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком», згідно з яким вирішено:

- оформити право колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком», яке знаходиться за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113 з видачею свідоцтва на право власності;

- видати свідоцтво на право колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна в смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113 за ВАТ «Укртелеком».

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,6,10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції чинній станом на 27.02.2004 дату прийняття оскаржуваного рішення Виконавчого комітету, Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові ід 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зауважила, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення).

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду 19.01.2022 у справі №592/10260/16, вимога про визнання рішення органів місцевого самоврядування незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 260/433/19, наслідком установлення невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано та без неї оскаржуваний акт в іншій частині / частинах не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, у якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним у цілому.

Між тим, матеріали справи не містять жодних доказів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766), що розташований за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком», що розташований за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району.

При цьому господарським судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).

Отже, враховуючи, що спірне протирадіаційне укриття не могло бути приватизовано, тобто право власності держави на нього не могло бути передано приватній особі, поновлення порушених прав держави у спірних правовідносинах могло відбутися внаслідок заявлення саме негаторного позову, тобто вимоги про усунення перешкод у користуванні майном.

Аналогічні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 922/221/24, від 12.07.2024 у справі № 918/744/23 та від 11.12.2024 у справі №927/1089/23.

Щодо решти позовних вимог господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вище встановлено господарським судом на підставі рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27, Великомихайлівською селищною радою Одеської області 22.03.2004 видано свідоцтво про право власності серія САА №863621, згідно з яким об`єкт нерухомого майна В-Михайлівський ЦЕЗ-4 в цілому, який знаходиться за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Леніна, 113, та складається з допоміжних будівель та споруд будинку Абонвідділу «Укртелекому», належить на праві колективної власності ВАТ «Укртелеком».

За приписами статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, є свідоцтво власності на будівлю (частину будівлі), споруду.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.05.2021 у справі №361/953/16-ц та від 11.12.2024 у справі №927/1089/23, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, що його отримала, щодо нерухомого майна, отже доводить дієвість та ефективність такого способу захисту.

За таких обставин, враховуючи, що визнання свідоцтва про право власності недійсним є похідним від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яке є правовою підставою набуття самого права власності, вимога щодо визнання недійсним зазначеного вище свідоцтва, є обґрунтованою, відповідає наведеній вище правовій позиції Верховного Суду, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно з ч.1 ст.167 ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

При цьому саме Фонд державного майна України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати право власності держави на спірну захисну споруду цивільного захисту та здійснювати захист інтересів держави у даних правовідносинах.

Згідно з ч.1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Господарський суд зазначає, що цивільний обіг спірного об`єкта нерухомого майна є обмеженим, та регулюється відповідними правилами, особливим обліком таких об`єктів та контролем з боку державних органів, що здійснюють функції держави у сфері цивільного захисту населення. Виведення зі складу об`єктів цивільного захисту даної захисної споруди можливе лише за участю компетентних органів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» повернути державі в особі Фонду державного майна України приміщення протирадіаційного укриття № 56050 площею 212,4 кв. м., що розташоване за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району підлягає задоволенню.

При цьому, щодо різниці в площі укриття господарський суд зазначає наступне.

В обліковій картці протирадіаційного укриття від 10.06.2008, зазначено площу укриття - 25 кв.м.

В свою чергу у технічному паспорті на вказану захисну споруду №56050 15.12.2012 зазначено загальну площею 212,4 м2.

Відповідно до технічного паспорту на комплекс будинок Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди від 15.01.2020 за адресою: смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району Одеської області від 15.01.2020 під літ. «А» зазначено підвал, який складається з сходової клітки площею 16,6 кв.м., коридору площею 13,3 кв.м., підсобного приміщення площею 13,6 кв.м., архіву площею 14 кв.м, підсобного приміщення площею 9,6 кв.м., підсобного приміщення площею 43,9 кв.м, підсобного приміщення площею 12,6 кв.м., спецприміщення площею 16,2 кв.м., спецприміщення площею 9,3 кв.м., кабельна шахта площею 12,9 кв.м., акумуляторна площею 34,9 кв.м., коридор площею 9,4 кв.м., підсобне приміщення площею 6,1 кв.м. Загальна площа підвального приміщення складає 212,4 м2.

За таких обставин, враховуючи, що технічна інвентаризація спірної захисної споруди була проведена пізніше, відповідно до технічного паспорту захисної споруди цивільного захисту № 56050 від 15.12.2012, її технічні характеристики зазнали змін та площа вказаної захисної споруди цивільного захисту наразі становить 212,4 кв.м.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування наслідків спливу позовної давності, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, постанова Верховного Суду від 12.07.2024 у справі № 918/744/23, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

За таких обставин, враховуючи пред`явлення прокурором у даній справі саме негаторного позову, підстави для застосування наслідків спливу позовної давності наразі відсутні.

Посилання відповідача-1 на те, що заявлені позовні вимоги порушують критерій «пропорційності», а також на неправомірне втручання держави у право відповідача-1 на мирне володінні спірним майном, господарський суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оцінюючи зазначені критерії в контексті обставин цієї справи, господарський суд зазначає, що задоволення позову не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та неправомірного втручання у право власності відповідача-1 на спірне майно, оскільки таке втручання відповідає вимогам закону, оскільки набуття відповідачем-1 права власності на спірне майно суперечить приписам законодавства щодо імперативної заборони приватизації захисних споруд цивільної оборони, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільного інтересу в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, та є пропорційним, враховуючи доведену недобросовісну поведінку набувача майна у приватну власність через те, що немає жодних підстав вважати, що перед тим, як вчиняти дії, спрямовані на набуття спірного майна в процесі приватизації, у відповідача-1 були перешкоди ознайомитися із зазначеними вище вимогами законодавства та зробити висновки щодо режиму цього об`єкта та неможливості набуття на нього права приватної власності, а повернення власникові майна від недобросовісної особи не може становити для останньої індивідуальний і надмірний тягар.

Посилання відповідача-1 на те, що прокурором не доведено належними і допустимими доказами, на підставі яких документів саме Фонд державного майна України є органом, уповноваженим здійснювати управління спорудою цивільного захисту в смт. Велика Михайлівка, 113 по вул. Центральній в Роздільнянському районі Одеської області, господарський суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Таким чином, саме Фонд державного майна України є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, а отже і їх задоволення.

При цьому господарським судом враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №927/1089/23.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7267,20 грн. покладаються на відповідачів в рівних частинах.

При цьому господарським судом враховано наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2024 року 3028 грн.

Отже, враховуючи, що предметом спору у даній справі є 3 вимоги немайнового характеру, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду відповідної позовної заяви, із врахуванням при цьому понижуючого коефіцієнту 0,8, становить 7267,20 грн.

При цьому, розмір судового збору розраховано наступний чином 0,8 х (3028 грн.х3) = 7267,20 грн.

В свою чергу наявна у справі платіжна інструкція №446 від 21.03.2024 свідчить, що розмір судового збору, який сплачений Одеською обласної прокуратурою за розгляд позову у даній справі, становить 9084 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмір, ніж встановлено законом.

Тобто, питання щодо повернення судового збору, який сплачений в більшому розмірі, ніж встановлено законом може бути вирішено господарським судом після надходження відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задовольнити.

2.Усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 27.02.2004 № 27 «Про оформлення права колективної власності на цілий об`єкт нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766), що розташований за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району.

3.Усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності серії та номер САА № 863621 від 22.03.2004 видане ВАТ «Укртелеком» на об`єкт нерухомого майна - комплекс будинку Укртелекому, будинок Абонвідділу і допоміжні будівлі і споруди, що розташовані за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна), 113 Роздільнянського району.

4.Усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, Київ-601, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) повернути державі в особі Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ: 00032945, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133) приміщення протирадіаційного укриття № 56050 площею 212,4 кв. м, що розташоване за адресою: смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, 113 Роздільнянського району.

5.Стягнути з Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, Київ-601, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп.

6.Стягнути з Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (67100, Одеська обл., Роздільнянський р-н., смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна, 123, код ЄДРПОУ 04379367) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 27.01.2025

Суддя Г.Є. Смелянець