Ухвала

від 27.01.2025 по справі 916/229/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/229/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглядаючи заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх. №ГСОО 4-3/25 від 23.01.2025р.), подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРК ШИППІНГ" (Україна, 68000, Одеська обл., місто Чорноморськ(з), вул.Транспортна, будинок 14-А, офіс 635; ЄДРПОУ 39473623) до «Ес Ті Ел Марін Булгаріа ЛТД.» (STL Marine Bulgaria LTD) (юридична особа, що не є резидентом України) адреса 15, вул. Ак. Андрея Сахарова, район Младост, магазин 19, 9000, Варна, Болгарія (15 Ak. Andrey Saharov str., Mladost Distr., A Shop 19, 9000, Varna, Bulgaria)

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ШИППІНГ" про забезпечення позову до подачі позовної заяви розглядається судом відповідно до ч. 1 ст.140 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Встановив: 23.01.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРК ШИППІНГ" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить суд: накласти арешт на морське судно m/t «STL FORTIS» (flag TANZANIA, IMO 9109811) зареєстрованим власником якого є компанія STL Marine Bulgaria LTD, 15 Ak. Andrey Saharov str., Mladost Distr., A Shop 19, 9000, Varna, Bulgaria, юридична особа, що не є резидентом України, яке знаходиться на причалі ГТС-3372 на 95,3 км в акваторії морського порту Ізмаїл, шляхом обмеження в його пересуванні в акваторії Ізмаїльського морського порту та заборони виходу з акваторії Ізмаїльського морського порту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025р. (час закінчення автоматизованого розподілу 17:22:18), заяву вх. №ГСОО 4-3/25 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

В обґрунтування поданої заяви, заявником було зазначено суду, що дана заява стосується морської вимоги щодо судна m/t «STL FORTIS» (flag TANZANIA, IMO 9109811), яке знаходиться на причалі ГТС-3372 на 95,3 км в акваторії морського порту Ізмаїл, що підтверджується листом 005/14-06-01-48 від 23.01.2025 року Капітана Морського порту Ізмаїл.

Викладаючи фактичні обставини заяви про арешт морського судна, заявником було зазначено суду, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРК ШИППІНГ» та «Ес Ті Ел Марін Булгаріа ЛТД.» (STL Marine Bulgaria LTD.) укладено Агентську угоду, відповідно до умов якої, Угода поширюється на м/т «Ес Ті Ел ФОРТІС» (STL FORTIS), що прямує в порт Ізмаїл з 28.09.2024 р. та відповідно до Угоди заявник є Агентом, а «Ес Ті Ел Марін Булгаріа ЛТД.» (STL Marine Bulgaria LTD.) є власником судна.

За посиланням заявника, на виконання Угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРК ШИППІНГ» виставило попередній рахунок на ім`я STL Marine Bulgaria LTD про сплату коштів в сумі 17288 Євро, який має бути сплачений до виходу судна з порту Ізмаїл.

28.11.2024 року між сторонами був підписаний Меморандум, в якому вказано наступне «Щодо м/т «Ес Ті Ел ФОРТІС» (STL FORTIS) (прапор Занзібар) в порту Ізмаїл з 28.09.2024 р., вивантаження 2750 метричних тонн ULSD (дизельне паливо з наднизьким вмістом сірки).

Заявником вказано суду, що власник підтверджує, що рахунок витрат за захід судна в порт Ізмаїл з 28.09.2024 р. із вивантаженням 2750 метричних тонн ULSD (дизельне паливо з наднизьким вмістом сірки) на суму 17 288 євро (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім євро) буде сплачено Агентам у повному обсязі з 02.12.2024 р. по 06.12.2024 р. до моменту виходу судна з порту.».

Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРК ШИППІНГ» було зазначено суду, що грошові кошти до теперішнього часу не сплачені.

Крім того, за поясненнями заявника, між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРК ШИППІНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФ МАРІН» укладено Субагентський договір №03-010622 від 01.06.2022 року, відповідно до якого сторони домовилися про розподіл агентських функцій та порядок взаємодії під час агентування суден у портах України (морський торговельний порт, річковий порт, судноремонтні підприємства, перевантажувальні термінали та інші причали), а також щодо порядку перерахування коштів, що належать судновласнику, спрямованих ним на оплату дисбурсментських витрат.

Як було зазначено заявником, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРК ШИППІНГ» направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФ МАРІН» повідомлення щодо призначення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФ МАРІН» портовим агентом щодо судна (моторного танкеру) «ЕС ТІ ЕЛ ФОРТІС» (STL FORTIS) на майбутній захід в Ізмаїл та прохід Бистре на вході/виході. Термінал ДСС (DSS), продукт: дизельне паливо з наднизьким вмістом сірки; кількість: повний вантаж близько 2700 МТ; розрахунковий час прибуття до Бистрого 27.09.2024.

Судно «ЕС ТІ ЕЛ ФОРТІС» (STL FORTIS) прибуло в порт Ізмаїл.

Ґрунтуючи подану заяву, заявником було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФ МАРІН» як субагент виконувало поставлені йому задачі, у зв`язку з чим отримало: рахунок ДР-02104 від 01.11.2024 року, від філія «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» щодо сплати коштів за зовнішньопортове лоцманське проведення, канальний збір, внутрішньопортове лоцманське проведення та інформаційні послуги у сумі 3 357,56 Євро з додатком до рахунку; рахунок 12926/08 від 31.10.2024 року від ДП «АМПУ» щодо сплати коштів за якірний збір в сумі 1091,15 Євро; Рахунок на оплату 1047 від 01.10.2024 року від ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс» щодо сплати коштів за використання причальної стінки, швартові послуги, послуги буксиру (прихід), послуги буксиру (вихід), споживання питної води на суму 101 841,20 гривень; рахунок 1893 від 28.09.2024 року від ФОП Клинчев В.В. щодо сплати коштів за послуги з доставки т/х UAK 7780 К комісії на т/х «STL FORTIS) (прихiд) на суму 10 506 гривень; рахунок на оплату 268 від 09.10.2024 року від ФОП Ратнюк Н.С. щодо сплати коштів за Послуги з доставки т/х «А3ОВ» комiсiї на T/Х "STL FORTIS" на суму 18529,02 гривень; рахунок на оплату 269 від 10.10.2024 року від ФОП Ратнюк Н.С. щодо сплати коштів за Послуги з доставки т/х «А3ОВ» екіпажу на T/Х "STL FORTIS" на суму 18 537,03 гривень; рахунок на оплату 9/23/64 від 01.10.2024 року від ФОП Лісовик Д.А. (щодо судна STL FORTIS) щодо сплати коштів за послуги з портового та рейдового обслуговування суден на рiчцi Дунай та послуг доставки постачання, як у внутрішній акваторії порту Ізмаїл, так i на зовнішньому рейдi самохідним судном на суму 16 487, 96 гривень; рахунок на оплату 1590-IZ-24 від 26.09.2024 року від державної установи «Держгідрографія» на оплату послуг щодо маякового збору на суму 355,74 Євро.

Як вказує заявник, загальна сума виставлених рахунків становить на теперішній час 376624,38 гривень, які має сплатити Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФ МАРІН», як агент.

В той же час, судновласник STL Marine Bulgaria LTD не сплатив жодних коштів на відшкодування вищевказаних витрат. Відповідно до умов Агентської угоди агентом було виставлено попередній рахунок витрат на суму 17288 Євро.

Крім того, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФ МАРІН» вже надійшла претензія від філія «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» щодо несплати коштів за рахунком ДР-02104 від 01.11.2024 року та нарахована пеня в розмірі 39,45 Євро.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФ МАРІН» виготовляло та направляло рахунок за судно "STL FORTIS" станом на 30.12.2024 року в сумі 9736,11 Євро, який не був сплачений.

Як зазначає заявник, Судновласник STL Marine Bulgaria LTD не сплачує виставлені рахунки з жовтня 2024 року.

Заявником зазначається в поданій до суду заяві, що «ТОВ «СТАРК ШИППІНГ» компенсує кошти ТОВ «СОФ МАРІН», та відповідно має право на компенсацію від судновласника STL Marine Bulgaria LTD коштів за обслуговування судна в порту, які до теперішнього часу не сплачені.».

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРК ШИППІНГ» було зазначено суду, що заявник не вбачає необхідності у зустрічному забезпеченні та предметом позову, який буде подано після даної заяви про забезпечення позову, буде Морська вимога до STL Marine Bulgaria LTD про стягнення коштів на користь заявника в сумі 364271,70гривень.

Розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх. №ГСОО 4-3/25 від 23.01.2025р.), подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРК ШИППІНГ", суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч.2 ст.30 ГПК України, справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За положеннями п.9 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями ч. 2 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

Як з`ясовано судом, відповідно до наданого з боку заявника листа Капітана Ізмаїльського морського порту (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) від 23.01.2025р. №005/14-06-01-48 судно «STL FORTIS» (IMO 9109811 прапор Танзанія) знаходиться на причалі ГТС-3372 на 95,3 км в акваторії морського порту Ізмаїл.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про подання заяви про арешт судна за належною підсудністю до господарського суду Одеської області.

Приписами ч.3 ст.139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

Відтак, обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову не є обов`язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу п. 3 ч. 3 ст.139 ГПК України, про що зауважив Верховний Суд, зокрема у своїй Постанові від 18.10.2019р. у справі №915/1301/19.

Положеннями ч.2 ст.140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

Суд зазначає, що порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952р., до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України №3702-VI від 07.09.2011р. та яка набула чинності для України 16.05.2012р. (далі - Конвенція 1952 року), а також главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України Арешт суден (даті - КТМ).

За положеннями п.1 ч.1 ст.1 - Конвенції 1952 року, морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов`язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.

У відповідності до ст.42 Кодексу торговельного мореплавства України, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов`язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв`язку з: 1)заподіянням шкоди в результаті втрати або пошкодження майна у зв`язку з експлуатацією судна; 2)заподіянням шкоди в результаті позбавлення життя або ушкодження здоров`я на суші або на воді у прямому зв`язку з експлуатацією судна; 3)заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу; 4)винагородою, що належить за здійснення рятувальних заходів або виконання вимог будь-яких договорів про рятування; 5)компенсацією та іншими сумами, що належать за усунення або спробу усунення загрози заподіяння шкоди, за вжиття запобіжних заходів чи здійснення аналогічних операцій; 6)підняттям, віддаленням або знищенням судна, що стало уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами; 7)будь-яким договором використання або фрахтування судна; 8)будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні; 9)втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час перевезення або у зв`язку з ним; 10)загальною аварією; 11)лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів; 12)буксируванням; 13)постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його; 14)будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна; 15)зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці; 16)заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені; 17)дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом; 18)страховою премією, включаючи внески за взаємне страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; 19)будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; 20)будь-яким спором про право власності на судно або володіння ним; 21)будь-яким спором між двома або кількома власниками судна щодо використання судна і розподілу прибутку; 22)заставою судна; 23)будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу судна.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Конвенції, арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Згідно зі ст.2 Конвенції, судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Статтею 4 Конвенції визначено, що на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

Частиною 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

При цьому, згідно ст. 8 Брюссельської конвенції, судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.

З матеріалів вбачається, що морська вимога ґрунтується на наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРК ШИППІНГ» права на компенсацію від судновласника коштів за обслуговування судна в порту.

Станом на момент подання до суду заяви, за твердженням заявника, кошти від Компанії «Ес Ті Ел Марін Булгаріа ЛТД.» (STL Marine Bulgaria LTD) не отримані.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

На підставі всього вищевикладеного, судом встановлено наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ШИППІНГ" права морської вимоги до Компанії «Ес Ті Ел Марін Булгаріа ЛТД.» (STL Marine Bulgaria LTD) щодо компенсації коштів за обслуговування судна в порту, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх. №ГСОО 4-3/25 від 23.01.2025р.), подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРК ШИППІНГ" до Компанії «Ес Ті Ел Марін Булгаріа ЛТД.» (STL Marine Bulgaria LTD).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно до ч.2 та ч.3 ст.144 ГПК України, примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби та митні органи зобов`язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.

Враховуючи, що на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, суд в ухвалі про арешт судна вважає за необхідне встановити строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов`язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду, а саме - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Частиною 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Отже, частиною 1 ст.141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд зазначає, що особи, які є відповідальними за морською вимогою, жодним чином не позбавлені права на підставі ст.141 ГПК України звернутися до суду з клопотанням про здійснення зустрічного забезпечення.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Разом з цим, суд звертає увагу, що за наявності доказів, які б спростовували доводи заявника щодо необхідності забезпечення позову, Компанія «Ес Ті Ел Марін Булгаріа ЛТД.» (STL Marine Bulgaria LTD) не позбавлена права звернутися до Господарського суду Одеської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 136, п. 9 ч.1 ст. 137, ст.ст.140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх. №ГСОО 4-3/25 від 23.01.2025р.), подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРК ШИППІНГ" задовольнити.

2.Накласти арешт на морське судно m/t «STL FORTIS» (flag TANZANIA, IMO 9109811), зареєстрованим власником якого є компанія STL Marine Bulgaria LTD, 15 Ak. Andrey Saharov str., Mladost Distr., A Shop 19, 9000, Varna, Bulgaria, юридична особа, що не є резидентом України, яке знаходиться на причалі ГТС-3372 на 95,3 км в акваторії морського порту Ізмаїл, шляхом обмеження в його пересуванні в акваторії Ізмаїльського морського порту та заборони виходу з акваторії Ізмаїльського морського порту.

3.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "СТАРК ШИППІНГ" строк тридцять днів з дня постановлення даної ухвали суду для надання доказів на підтвердження пред`явлення позову до Компанії «Ес Ті Ел Марін Булгаріа ЛТД.» (STL Marine Bulgaria LTD).

Стягувачем за ухвалою суду є: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРК ШИППІНГ" (Україна, 68000, Одеська обл., місто Чорноморськ(з), вул.Транспортна, будинок 14-А, офіс 635; ЄДРПОУ 39473623)

Боржником за ухвалою суду є: Компанія «Ес Ті Ел Марін Булгаріа ЛТД.» (STL Marine Bulgaria LTD) (юридична особа, що не є резидентом України) адреса 15, вул. Ак. Андрея Сахарова, район Младост, магазин 19, 9000, Варна, Болгарія (15 Ak. Andrey Saharov str., Mladost Distr., A Shop 19, 9000, Varna, Bulgaria).

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання у строк, передбачений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили 27 січня 2025р. та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д`яченко Тетяна Геннадіївна