Рішення

від 09.01.2025 по справі 922/3182/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025м. ХарківСправа № 922/3182/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом 3 - ї особи, які не Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1. Акціонерне товариство «Харківобленерго», м. Харків 2. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ до 3 - я особа, яка не Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод", м. Харків , заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Житлокомсервіс", м. Харків про стягнення 868 728,86 грнза участю представників:

позивача - Шевченко О.С. (в режимі відеоконференції)

відповідача - Захарова В.В.; Пономарьова С.М. (в режимі відеоконференції)

1. 3-я особа на стороні позивача - Яковлевої М.С.

2. 3-я особа на стороні позивача - Грачова Є.О. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області 09 вересня 2024 року із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" (надалі - Відповідач) про стягнення суми у розмірі 868 728,86 грн (де: - заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65 від 01.01.2019 у сумі 805 379,12 грн; - 3% річних у сумі 22 485, 95 грн.; - інфляційні втрати у сумі 40 863,79 грн.), а також суму судового збору у розмірі 10 424,75 грн.

Судом постановлено 10.09.2024 року ухвалу про залишення позову ПрАТ "Харківенергозбут" (вх. № 3182) без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів cплати судового збору.

Позивачем подано до суду заяву (вх. №23258 від 16.09.2024) про усунення недоліків разом з доказами про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3182/24, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

На адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання (вх. №25905 від 15.10.2024) від Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Судом постановлено ухвалу від 16 жовтня 2024 року по справі №922/3182/24, якою задоволено клопотання (вх. №25905 від 15.10.2024) Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Справу №922/3182/24 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначити підготовче засіданні на "31" жовтня 2024 р. об 11:45.

Також, зазначеною ухвалою було залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: - АТ «Харківобленерго», - ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» та залучено до участі в справі в якості третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - КП "Житлокомсервіс".

Ухвалою суду від 08.11.2024 повідомлено учасників справи, що судове засідання призначене ухвалою суду від 16.10.2024 на 31.10.2024 року не відбулося з причин поточної обстановки, що склалася в місті Харкові, влучанням російської авіабомби у будівлю Держпром, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, що зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали суттєвих руйнувань, перебої у електропостачанні та повноцінного функціонування суду. Також, зазначене спричинило до затримки розгляду, вирішенні питань щодо поданих клопотань та заяв, виготовлення певних процесуальних документів. Враховуючи усунення обставин, які зумовили підстави тимчасової затримки у вирішенні спорів, суд повідомляє про наступне: підготовче засідання у справі відбудеться 14 листопада 2024 року о(б) 11:45 год. Ухвалою від 14.11.2024 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі відбудеться 05 грудня 2025 року о(б) 12:00 год.

Ухвалою суду від 05.12.2024 було закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 19 грудня 2024 року о 12:00. Ухвалою від 19.12.2024 було повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі відбудеться 09 січня 2025 року о(б) 11:45 год.

Позивачем на адресу суду через систему «Електронний суд» подано заяву (вх. № 32565 від 27.12.2024) про продовження процесуального строку, сформовану в системі «Електронний суд» 26.12.2024, в якій просить суд визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на подання клопотання про долучення доказів по справі №922/3182/24.

Ухвалою суду від 09.01.2025 було відмовлено у задоволенні заяви (вх. № 32565 від 27.12.2024) ПрАТ "Харківенергозбут" про продовження процесуального строку.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, з урахування поданих пояснень, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Не погоджуючи з зазначеним позовом, Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що не є розпорядником і користувачем об`єкту Споживача щодо житлового будинку № 54/1 по вул. Миру в місті Харкові, на підставі Розпорядження № 190 Управління комунального майна та приватизації від 28.02.2007 р. яким передано в господарське відання КП «Жилкомсервіс» (після перейменування КП «Житлокомсервіс») посилаючись на Лист № 9237/2/07-05 від 26.09.2024 р. Відповідно до Рішення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова ІХ сесії ХХІV скликання від 20.02.2003р. об`єкт Споживача переданий в комунальну власність територіальної громади Орджонікідзевського району.

Відповідач не погоджується з твердженням, що є належним Споживачем, тобто не підпадає за виключним статусом Споживача згідно з приписами ч. 1 ст. 63 Закону, бо відповідно до Додатку № 11 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 04.09.2006 р., потужність виділена ПрАТ «Харківський плитковий завод» на об`єкті Споживача складає 75 кВт. Приписами п. 42 ч.1 ст. 1 Закону визначено малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт. Крім того, ПрАТ «Харківський плитковий завод» фактично не споживає електричну енергію на об`єкті Споживача, споживачами є мешканці житлового будинку.

Ну думку Відповідача, з підстав відсутності вини, застосування господарсько-правової відповідальності до Відповідача у вигляді стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є безпідставними.

Представник третьої особи (АТ «Харківобленерго») позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник третьої особи (ПрАТ «НЕК «Укренерго») позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та з огляду на фактичні обставини справи суд констатує, що вчинив всі необхідні та можливі заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання по даній справі, їм надана можливість скористатись своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним законом процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - Постанова №312).

Пунктом 2 Постанови №312 визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 7 Постанови №312).

Пунктом 1.2.8 Правил передбачено, що Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Згідно з п. 3.1.7 Правил Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

З п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова №1268), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут zbutenergo.kharkov.ua.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії з 01.01.2019 ПрАТ Харківенергозбут є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

ПрАТ Харківенергозбут, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.

Статтею 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. (ч. 1 статті 63 Закону). При цьому договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті. (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, та не спростовується учасниками справи, що Приватне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод" було фактично спожито електричну енергію та були оплачені рахунки за спожиту електроенергію, таким чином вважається, що Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65 від 01.01.2019 вважається укладеним з ПрАТ Харківенергозбут". З заявки-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Додаток № 1 до Договору) містить інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є Позивач та початок постачання - з 01.01.2019.

У заяві-приєднання вказано, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до цього Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинного законодавства України.

У додатку до Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг викладено інформацію щодо об`єктів споживача (Відповідача) є житловий будинок за адресою м. Харків, вул. Миру, б.54/1, EIC код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z0519739083246.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У пп. 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставлено, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якою затверджено ПРРЕЕ, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку (центральна інформаційно-комунікаційна платформа) функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (оператор системи розподілу).

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію щодо обсягів фактично спожитої Відповідачем електроенергії визначені оператором системи розподілу (АТ Харківобленерго.) та підтверджуються доданою до позовної заяви довідкою ОСР та із якої вбачається, що: - за березень 2020 на суму 20104,00 грн., ПДВ 20 % 4020,80 грн., разом з ПДВ 21124,80 грн. Відповідачем за березень 2020 спожито 14360 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за березень 2020 та акт приймання-передачі електричної енергії були отримані уповноваженою особою Відповідача 09.04.2020. Строк оплати 16.04.2020.

- за липень 2020 на суму 20384,00 грн., ПДВ 20 % 4076,80 грн., разом з ПДВ 24460,80 грн. Відповідачем за липень 2020 спожито 14560 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за липень 2020 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 05.08.2020. Строк оплати 12.08.2020.

- за серпень 2020 на суму 19656,00 грн., ПДВ 20 % 3931,20 грн., разом з ПДВ 23587,20 грн. Відповідачем за серпень 2020 спожито 14040 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за серпень 2020 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 17.09.2020. Строк оплати 24.09.2020.

- за січень 2021 на суму 33824,00 грн., ПДВ 20 % 6764,80 грн., разом з ПДВ 40588,80 грн. Відповідачем за січень 2021 спожито 24160 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за січень 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 04.02.2021. Строк оплати 11.02.2021. У січні 2021 була здійснена оплата у сумі 32726,40 грн. за грудень 2020.

- за травень 2021 на суму 18200,00 грн., ПДВ 20 % 3640,00 грн., разом з ПДВ 21840,00 грн. Відповідачем за травень 2021 спожито 13000 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за травень 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 09.06.2021. Строк оплати 16.06.2021. У травні 2021 була здійснена оплата у сумі 29097,60 грн. за квітень 2021.

- за червень 2021 на суму 21616,00 грн., ПДВ 20 % 4323,20 грн., разом з ПДВ 25939,20 грн. Відповідачем за червень 2021 спожито 15440 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за червень 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 05.07.2021. Строк оплати 12.07.2021.

- за липень 2021 на суму 23072,00 грн., ПДВ 20 % 4614,40 грн., разом з ПДВ 27686,40 грн. Відповідачем за липень 2021 спожито 16480 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за липень 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були отримані відповідальною особою Відповідача 09.08.2021. Строк оплати 16.08.2021.

- за серпень 2021 на суму 23128,00 грн., ПДВ 20 % 4625,60 грн., разом з ПДВ 27753,60 грн. Відповідачем за серпень 2021 спожито 16520 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за серпень 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були отримані відповідальною особою Відповідача 10.09.2021. Строк оплати 17.09.2021. У серпні 2021 була здійснена оплата у сумі 19060,00 грн. за травень 2021.

- за вересень 2021 на суму 18648,00 грн., ПДВ 20 % 3729,60 грн., разом з ПДВ 22377,60 грн. Відповідачем за вересень 2021 спожито 13320 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за вересень 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 11.10.2021. Строк оплати 20.10.2021. У вересні 2021 була здійснена оплата у сумі 56405,60 грн. за період з травня 2021 по липень 2021.

- за жовтень 2021 на суму 29960,00 грн., ПДВ 20 % 5992,00 грн., разом з ПДВ 35952,00 грн. Відповідачем за жовтень 2021 спожито 21400 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за жовтень 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 10.11.2021. Строк оплати 17.11.2021. У жовтні 2021 була здійснена оплата у сумі 27753,60 грн. за серпень 2021.

- за листопад 2021 на суму 22792,00 грн., ПДВ 20 % 4558,40 грн., разом з ПДВ 27350,40 грн. Відповідачем за листопад 2021 спожито 16280 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за листопад 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 07.12.2021. Строк оплати 14.12.2021. У листопаді 2021 була здійснена оплата у сумі 22337,60 грн. за вересень 2021.

- за грудень 2021 на суму 27496,00 грн., ПДВ 20 % 5499,20 грн., разом з ПДВ 32995,20 грн. Відповідачем за грудень 2021 спожито 19640 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за грудень 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 05.01.2022. Строк оплати 13.01.2022. У грудні 2021 була здійснена оплата у сумі 45952,00 грн. за жовтень 2021 та листопад 2021.

- за січень 2022 на суму 29008,00 грн., ПДВ 20 % 5801,60 грн., разом з ПДВ 348009,60 грн. Відповідачем за січень 2022 спожито 20720 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за січень 2021 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 07.02.2022. Строк оплати 14.02.2022. У січні 2022 була здійснена оплата у сумі 27350,40 грн. за листопад 2021 та грудень 2021.

- за лютий 2022 на суму 26201,00 грн., ПДВ 20 % 5240,20 грн., разом з ПДВ 31441,20 грн. Відповідачем за лютий 2022 спожито 18715 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за лютий 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 02.05.2023. Строк оплати 09.05.2023. У лютому 2022 була здійснена оплата у сумі 32995,20 грн. за грудень 2021 та січень 2022.

- за вересень 2022 на суму 100996,00 грн., ПДВ 20 % 20199,20 грн., разом з ПДВ 121195,20 грн. Відповідачем за вересень 2022 спожито 72140 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за вересень 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 11.10.2022. Строк оплати 18.10.2022.

- за жовтень 2022 на суму 32323,20 грн., ПДВ 20 % 6464,64 грн., разом з ПДВ 38787,84 грн. Відповідачем за жовтень 2022 спожито 23088 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за жовтень 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 02.11.2022. Строк оплати 09.11.2022.

- за листопад 2022 на суму 19712,00 грн., ПДВ 20 % 3942,40 грн., разом з ПДВ 23654,40 грн. Відповідачем за листопад 2022 спожито 14080 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за листопад 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 09.12.2022. Строк оплати 16.12.2022.

- за грудень 2022 на суму 20368,60 грн., ПДВ 20 % 4073,72 грн., разом з ПДВ 24442,32 грн. Відповідачем за грудень 2022 спожито 14549 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за грудень 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 11.01.2023. Строк оплати 18.01.2023.

- за лютий 2023 на суму 55606,60 грн., ПДВ 20 % 11121,32 грн., разом з ПДВ 66727,92 грн. Відповідачем за лютий 2023 спожито 39719 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за лютий 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 13.03.2023. Строк оплати 20.03.2023.

- за березень 2023 на суму 18508,00 грн., ПДВ 20 % 3701,60 грн., разом з ПДВ 22209,60 грн. Відповідачем за березень 2023 спожито 13220 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за березень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 10.04.2023. Строк оплати 17.04.2023.

- за квітень 2023 на суму 20490,40 грн., ПДВ 20 % 4098,08 грн., разом з ПДВ 24588,48 грн. Відповідачем за квітень 2023 спожито 14636 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за квітень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 09.05.2023. Строк оплати 16.05.2023.

- за травень 2023 на суму 16492,00 грн., ПДВ 20 % 3298,40 грн., разом з ПДВ 19790,40 грн. Відповідачем за травень 2023 спожито 11780 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за травень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 06.06.2023. Строк оплати 13.06.2023.

- за червень 2023 на суму 25546,40 грн., ПДВ 20 % 5109,28 грн., разом з ПДВ 30655,68 грн. Відповідачем за червень 2023 спожито 11612 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за червень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 10.07.2023. Строк оплати 17.07.2023.

- за липень 2023 на суму 26884,00 грн., ПДВ 20 % 5376,80 грн., разом з ПДВ 32260,80 грн. Відповідачем за липень 2023 спожито 12220 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за липень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 07.08.2023. Строк оплати 14.08.2023.

- за серпень 2023 на суму 24446,40 грн., ПДВ 20 % 4889,28 грн., разом з ПДВ 29335,68 грн. Відповідачем за серпень 2023 спожито 11112 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за серпень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 06.09.2023. Строк оплати 13.09.2023.

- за вересень 2023 на суму 19087,20 грн., ПДВ 20 % 3817,44 грн., разом з ПДВ 22904,64 грн. Відповідачем за вересень 2023 спожито 8676 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за вересень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 09.10.2023. Строк оплати 16.10.2023. за жовтень 2023 на суму 31354,40 грн., ПДВ 20 % 6270,88 грн., разом з ПДВ 37625,28 грн. Відповідачем за жовтень 2023 спожито 14252 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за жовтень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 06.11.2023. Строк оплати 13.11.2023.

- за листопад 2023 на суму 26241,60 грн., ПДВ 20 % 5248,32 грн., разом з ПДВ 31489,92 грн. Відповідачем за листопад 2023 спожито 11928 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за листопада 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 08.12.2023. Строк оплати 15.12.2023.

- за грудень 2023 на суму 35226,40 грн., ПДВ 20 % 7045,28 грн., разом з ПДВ 42271,68 грн. Відповідачем за грудень 2023 спожито 16012 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за грудень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 08.01.2024. Строк оплати 15.01.2024.

- за січень 2024 на суму 41606,40 грн., ПДВ 20 % 8321,28 грн., разом з ПДВ 49927,68 грн. Відповідачем за січень 2024 спожито 18912 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за січень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 05.02.2024. Строк оплати 12.02.2024.

- за лютий 2024 на суму 34636,80 грн., ПДВ 20 % 6927,36 грн., разом з ПДВ 41564,16 грн. Відповідачем за лютий 2024 спожито 15744 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за лютий 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 06.03.2024. Строк оплати 13.03.2024.

- за березень 2024 на суму 6314,88 грн., ПДВ 20 % 6314,88 грн., разом з ПДВ 37889,28 грн. Відповідачем за березень 2024 спожито 14352 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за березень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 10.04.2024. Строк оплати 17.04.2024.

- за квітень 2024 на суму 21375,20 грн., ПДВ 20 % 4275,04 грн., разом з ПДВ 25650,24 грн. Відповідачем за квітень 2024 спожито 9716 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за квітень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 07.05.2024. Строк оплати 14.05.2024.

- за травень 2024 на суму 21797,60 грн., ПДВ 20 % 4359,52 грн., разом з ПДВ 26157,12 грн. Відповідачем за травень 2024 спожито 9908 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за травень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв`язку 11.06.2024. Строк оплати 18.06.2024.

Постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки Споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та Договором (пп. 2 п. 7.2. договору).

Абзац третій пункту 2.3.5. ПРРЕЕ встановлює, що у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред`явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред`явленому до плати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Приписами п. 4.8 ПРРЕЕ передбачено, що форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Розділом 5. Договору визначено ціна, порядок обліку та оплата електричної енергії. Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Станом на 01.06.2024 сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору № 65 за період з березня 2020 року по травень 2024 року складає 805379,12 грн.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

ПрАТ "Харківенергозбут" як Постачальник, виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, а отже свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права та права на судовий захист, уникаючи принципу надмірного формалізму, та усуваючи підстави для використання правового пуризму суд керується наступним.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ Харківський плитковий завод 05 грудня 2018 року приєдналося до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умова договору про постачання електричної енергії № 65 від 04.09.2006 р., за особовим рахунком № 0065 бази даних абонентів за регульованим тарифом. Факт укладення підтверджується заявою-приєднанням до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 05 грудня 2018 року, з даної заявки вбачається Споживачем визначено вид об`єкта; адреса за об`єктом споживача; номер приладу обліку; ЕІС код точки комерційного обліку за об`єктом споживача, за якими надаються послуги з розподілу електричної енергії, а саме: 1. вид об`єкта дитячий садок; адреса за об`єктом споживача м. Харків, б-р Івана Каркача, б. 24; номер приладу обліку 032914; ЕІС код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z3717629779787; 2. вид об`єкту житловий будинок; адреса за об`єктом споживача м. Харків, вул. Миру, б. 54/1; номер приладу обліку 031091; ЕІС код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z0519739083246. (т. 2 а.с. 162 -168).

Пунктом 9.1. Договору про постачання електричної енергії № 65 від 04.09.2006р визначено, що всі додатки до цього Договору, а саме №№ 3.1; 3.3; 7; 8; 11; 11а; 12; 13; 15; 6; ( в тому числі погоджений сторонами графік погашення заборгованості та акт аварійної, екологічної і технологічної броні, при наявності), а тако письмові повідомлення про встановлення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності є невід`ємними частинами цього Договору.

Так, у додатку № 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 04.09.2006 р., на якому присутні підписи та печатки учасників договору, визначено "характер приміщень", "адреса", "установлена потужність,кВт", "№ електролічильника" та встановлення тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію. У п. 4 було зазначено житловий будинок по вул. Миру 54/1, як об`єкт споживача для постачання електричної енергії. (т. 2 а.с. 168 зворотна сторона).

Суд звертає увагу, що разом з відзивом поданим Відповідачем було надано копію "Схеми для розрахунку платних витрат", що є Додатком № 11 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 04.09.2006р, де вказано: найменування Споживача - ЗАТ "Харьковский плиточный завод"; назва та адреса об`єкта - ул.Мира, 54/1, ж/д; ТП № 1079; Потужність - 75кВт; Напруга в мережі - 0,38кВ; Кількість змін роботи підприємства - 3.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги стосовно отримання електроенергії Відповідачем за адресою вул. Миру, 54/1 є доведеною належними та допустимими доказами, що не спростовуються з боку Відповідача.

Також, суд звертає увагу на викладене у поясненні АТ "Харківобленерго" щодо посилання ПрАТ Харківський плитковий завод, так останній жодного разу не звертався до АТ Харкіобленерго із заявами про внесення змін до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, з питання виключення об`єкту за адресою: м. Харків, вул. Миру, буд. 54/1 (житлового будинку), як то передбачено умови чинного законодавства України. Лише після звернення Позивача з даною позовною заявою до суду, Відповідачем було подано до АТ Харківобленерго листа щодо припинення постачання електричної енергії та дії договору, в частині припинення постачання електричної енергії в частині поставки електроенергії за адресою: м. Харків вул. Миру, 54/1 (ЕІС код точки комерційного обліку за об`єктом споживача - 62Z0519739083246).

Стосовно вказаного листа зазначаємо, що АТ Харківобленерго не надає послуги з постачання електричної енергії, відповідно питання щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії не належить до компетенції АТ Харківобленерго.

При цьому, згідно наданою Відповідачем копії довідки за вих. №649 від 02.10.2024 Компетентним органам повідомляється, що житлова будівля багатоквартирний житловий будинок за а дресою: вул. Миру, 54/1 не знаходиться на балансі ПрАТ "Харківський плитковий завод".

Судом встановлено, що з боку Відповідача не надано правового, документального та належного доказу, що станом на момент змін у Відповідача щодо об`єкту отримання електроенергії Споживачем від Постачальника не було повідомлено про це останнього про що свідчить відсутність таких доказів. Матеріалами справи підтверджується повідомлення Відповідача про відсутність такого об`єкту тільки після звернення з зазначеним позовом до суду.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Порядок нарахування 3% річних та інфляційних втрат регулюється ст. 625 ЦК України.

Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Законів України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.

За змістом ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Матеріалами справи підтверджено порушення Відповідачем строків оплати по Договору №65 за спожиту електричну енергію за період з березня 2020 року по травень 2024 року станом на 01.06.2024, тому, з огляду на вимоги ст. 625 ЦК України, позивач - ПрАТ "Харківенергозбут" має право вимагати сплати Відповідачем 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків виконання грошового зобов`язання.

На підставі викладеного, перевіривши надані Позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних втрат шляхом здійснення власного розрахунку, суд встановив, що вказані розрахунки виконані вірно, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 22485,95 грн та інфляційних втрат у сумі 40863,79 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).

Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.

Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.

Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд вважає за можливе у виниклих правовідносинах за суттю спору застосувати принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах ч. 1 ст. 2 ГПК України.

На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004).

Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на Відповідача.

З підстав викладеного та наявною загрозою, у зв`язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, перебої з електроенергією, великий обсяг поданих документів та доказів, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 238 ГПК України, а тому повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 09 січня 2025 року у справі №922/3182/24 складено за межами ст. 238 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" (61106, Харківська обл., м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 297, код ЄДРПОУ: 00293628) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ: 42206328) загальну суми у розмірі 868 728,86 грн (де: - заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65 від 01.01.2019 у сумі 805 379,12 грн; - 3% річних у сумі 22 485, 95 грн.; - інфляційні втрати у сумі 40 863,79 грн.), а також суму судового збору у розмірі 10 424,75 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено "27" січня 2025 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

СуддяІ.П. Жигалкін