Рішення

від 27.01.2025 по справі 922/4102/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4102/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) до Громадської організації "Індустріальна районна організація інвалідів "Союз Чорнобиль України" м. Харкова" (61138, м. Харків, вул. Плиткова, буд. 118) про стягнення 133549,98 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Громадської організації "Індустріальна районна організація інвалідів "Союз Чорнобиль України" м. Харкова", згідно вимог якої просить суд стягнути з відповідача:

- заборгованість за споживання теплової енергії без укладання договору в сумі 24416,71 грн. за період: листопад 2020; грудень 2020; січень 2021; лютий 2021; березень 2021; квітень 2021; жовтень 2021; листопад 2021 на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119;

- заборгованість за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 107467,00 грн., за період: грудень 2021; січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; листопад 2022; грудень 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023 на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ"Ощадбанк", МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119;

- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 365,62 грн. за період: грудень 2021 - вересень 2023 на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 1300,65 грн. за період: липень 2022 - вересень 2023 на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, розгляд справу постановлено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, звернуто увагу, що відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України відповідач зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Враховуючи зазначене, сторони зобов`язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".

Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 25.11.2024 було надіслано засобами поштового зв`язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було повернуто на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 по справі №922/4102/24 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, враховуючи положення статті 248 ГПК України щодо строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.04.2019 №1560/19 "Про комунальну власність м. Харкова" надано згоду на передачу в безоплатне користування відповідачу за договором позички нежитлових приміщень загальною площею 106,0 кв.м. за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, 120.

Позивачем зазначено, що на підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах позивач здійснює постачання теплової енергії у приміщення відповідача. Однак, у порушення статті 24 Закону України "Про теплопостачання", відповідач не уклав договір з позивачем та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності договору.

Зазначає, що факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення за спірний період підтверджуються актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалювального сезону, актами обстеження системи теплоспоживання об`єкту. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які сплачені не були.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача 17000-8778 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення у розмірі 24416,71 грн., яка утворилась за період: листопад 2020, грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, березень 2021, квітень 2021, жовтень 2021, листопада 2021.

Матеріали справи свідчать, що на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 11.12.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1023 від 08.09.2021) на офіційному сайті позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та набрав чинності з 01.12.2021, а тому укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно умов пункту 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Умовами пункту 5 договору погоджено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пунктом 11 договору передбачено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахункові відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. №315.

Відповідно до пункту 17 договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Умовами пункту 22 договору передбачено, що розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець.

Відповідно до пункту 23 договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

Згідно пункту 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., №71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Умовами пункту 32 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 34 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Оскільки приміщення за адресою: м. Харків, пр-т. Олександірвський, 120 розташоване в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу здійснювалось на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та проведення нарахувань виконувалось згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17001-8778) обліковується заборгованість за договором у розмірі 107832,62 грн., з яких: заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення у розмірі 107467,00 грн., яка утворилась за період: грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, листопада 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, абонентська плата за спожиту теплову енергію у розмірі 365,62 грн., яка утворилась за період: грудень 2021 - вересень 2023.

Позивачем зазначено, що на адресу відповідача засобами поштового зв`язку направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були.

Обставини справи також свідчать, що відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування за поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який укладається з урахування статті 11, 633, 634, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua.

Згідно пункту 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцепутування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги або фактичного отримання послуги.

Пунктом 5 договору передбачено, що виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені в договорі.

Відповідно до пункту 6 договору технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у додатку 1 та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150.

Пунктом 13 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконаю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що факт отримання відповідачем послуги підтверджується актом готовності житлового будинку за адресою: м. Харків. пр-т Оленксандрівський, 120 до опалювального періоду. Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17001-8778) обліковується заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання у розмірі 1300,65 грн., яка утворилась за період: липень 2022 - вересень 2023, що відображена у рахунках-фактурах, які скеровувались на адресу відповідачу та оплачені останнім не були.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача оформлено вимоги про оплату боргу №159 від 20.05.2021, №48-230 від 13.10.2022, в яких з викладенням правових та фактичних підстав звернення вимагав сплатити наявну заборгованість, які залишились без відповіді та задоволення.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 509 ЦК України унормовано, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Пунктом 2 статті 275 ГК України передбачено, що споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем.

Згідно з частиною 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до положень статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому, вказана норма права покладає на споживача обов`язок щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Тобто, зміст зазначеного закону не передбачає безоплатного споживання теплової енергії та зобов`язує споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачений обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з частиною 2 статті 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Разом з тим, суд зазначає, що відсутність письмового договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17 та постанові від 21.05.2019 року у справі №922/4239/16.

Також, згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з: 1) плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства; 2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до обов`язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені індивідуальний договір та договір з технічного обслуговування, які є публічними договорами приєднання, що встановлюють порядок та умови надання відповідних житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії та постачання гарячої води) та пов`язаних з ними послуг з технічного обслуговування систем постачання теплової енергії і гарячої води, вказані договори відповідають вимогам чинного законодавства України. При цьому, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаних видів договорів, а тому, з огляду на положення статті 629 ЦК України, зазначені договори є обов`язковим для виконання обома сторонами.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріали справи свідчать, що факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення за вищевказаною адресою підтверджуються актом про підключення та відключення споживача на початку та наприкінці опалювальних сезонів: №170/13292 від 31.10.2020, №170/11855 від 12.04.2021, №170/15488 від 18.10.2021, №170/16239 від 28.10.2022, №170/6 від 06.04.2023, №170/16935 від 25.10.2023, №170/908 від 26.03.2024 разом з додатками до актів підключення та відключення споживачів до/від джерела теплової енергії, які також підписані уповноваженими представниками позивача та балансоутримувача, підписи скріплено печатками.

При цьому підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення, здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об`єднує усі приміщення в житловому будинку.

Натомість суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б засвідчували факт відключення приміщення відповідача від мереж централізованого теплопостачання. При цьому, відповідач не надав доказів на підтвердження того, що послуги з централізованого теплопостачання позивачем не надавались або докази на підтвердження того, що відповідач ці послуги не отримував.

Також, матеріали справи містять акти обстеження системи теплоспоживання об`єкта: №1706994 від 03.07.2019, №170/8998 від 10.02.2022, акти готовності до опалювального періоду №170/6196 від 08.07.2021, №170/6610 від 05.07.2022 та відомості обліку споживання теплової енергії на тепловому пункті.

Окрім того, позивачем оформлено на скеровано засобами поштового зв`язку на адресу відповідача відповідні рахунки-фактури по особовому рахунку 17001-2829 за спірний період супровідними листами вих. №461 від 10.12.2020, №251 від 26.05.2021, №678 від 26.11.2021, №70 від 09.02.2022, №48-234 від 13.10.2022, №48-352 від 30.11.2022, №48-12 від 18.01.2023, №197 від 16.05.2023, №573 від 05.12.2023, №242 від 26.06.2024 з детальним відображенням у них відомостей про розміри нарахувань, що відповідає обставинам справи та підтверджує обґрунтованість позовних вимог.

Втім, матеріали справи свідчать, що відповідач зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг належним чином не виконав, оформлені та виставлені позивачем рахунки-фактури на оплату за надані послуги у порядку та строки, передбачені вище зазначеними договорами з урахуванням положень законодавства, не оплатив. Докази звернення відповідача до позивача щодо неналежного надання послуг в матеріалах справи відсутні.

При цьому матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо порядку нарахування та методики розрахунку заборгованості за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, абонентську плату за надання послуги з постачання теплової енергії та заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за споживання теплової енергії без укладання договору в розмірі 24416,71 грн. за період: листопад 2020; грудень 2020; січень 2021; лютий 2021; березень 2021; квітень 2021; жовтень 2021; листопад 2021; заборгованість за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 107467,00 грн., за період: грудень 2021; січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; листопад 2022; грудень 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023; заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в розмірі 365,62 грн. за період: грудень 2021 - вересень 2023; заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в розмірі 1300,65 грн. за період: липень 2022 - вересень 2023.

Приписами статті 525 ЦК України, частини 7 статті 193 ГК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до частини 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).

Отже, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

З огляду на вказане, позивач має легітимні очікування, що оплата наданих ним послуг буде здійснена відповідачем своєчасно та в повному обсязі. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Враховуючи встановлені обставини обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд констатує, що матеріалами справи підтверджено правомірність та обґрунтованість здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за спірний період.

Водночас матеріали справи не містять доказів на спростування правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, які свідчать про належне виконання відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасної та повної сплати платежів за визначений період. Будь-яке листування претензійного характеру з боку відповідача щодо здійснення перерахунку наявної заборгованості або методики розрахунку в матеріалах справи також відсутнє.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить наведеним вище вимогам законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Натомість всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування правомірності та обґрунтованості позовних вимог та необхідності сплати обґрунтованої та заявленої до стягнення заборгованості, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Громадської організації "Індустріальна районна організація інвалідів "Союз Чорнобиль України" м. Харкова" (61138, м. Харків, вул. Плиткова, буд. 118, код ЄДРПОУ 41415906) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119):

- заборгованість за споживання теплової енергії без укладання договору в розмірі 24416,71 грн. за період: листопад 2020; грудень 2020; січень 2021; лютий 2021; березень 2021; квітень 2021; жовтень 2021; листопад 2021;

- заборгованість за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 107467,00 грн., за період: грудень 2021; січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; листопад 2022; грудень 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023;

- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в розмірі 365,62 грн. за період: грудень 2021 - вересень 2023;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в розмірі 1300,65 грн. за період: липень 2022 - вересень 2023 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "27" січня 2025 р.

Суддя Г.І. Сальнікова