Рішення

від 16.01.2025 по справі 141/764/24

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/764/24

Провадження №2/141/29/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М.,

при секретарі судового засідання Поліщук В.О.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/764/24 за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

26.11.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Чернявка Оратівського району Вінницької області, яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Заповіту ОСОБА_2 не залишила. Пережилого подружжя у ОСОБА_2 немає.

До спадкоємців першої черги за законом, передбачених ст. 1261 ЦК України відноситься брат позивачки ОСОБА_3 , який не прийняв спадщину після смерті матері та написав про це відповідну заяву.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 3,3206 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Оратівської ТГ Вінницької області за межами с. Чернявка, кадастровий номер 0523186900:02:002:0049, право власності на яку посвідчено держаним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 973407, виданого 12.04.2007 Оратівською РДА Вінницької області та Оратівським районним відділом земельних ресурсів Вінницької області й зареєстрованого в Книзі реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010701700172.

З метою оформлення спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , позивачка звернулась до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та повідомлено, що позивачем пропущено термін для подачі заяви про прийняття спадщини за законом та рекомендовано звернутись до суду з метою визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивачка зазначає, що нею з поважних причин було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки вона часто хворіє та останнім часом стан її здоров`я зовсім погіршився, оскільки вона перенесла інсульт, внаслідок чого їй важко рухатися, а також вона постійно проживає в м. Одеса, а мати проживала та була зареєстрована в с. Чернявка Оратівського району Вінницької області, що унеможливило її прийняти спадщину у встановлені законом строки.

Окрім того, позивачка зазначає, що у її свідоцтві про народження та свідоцтві про укладення шлюбу її прізвище записано як « ОСОБА_4 », а прізвище матері у свідоцтві про смерть записано як « ОСОБА_5 ». Однак, на підставі експертного висновку № 056/2234-а від 17.11.2020 встановлено ідентичність у написанні орфографічно відмінних документальних записів прізвища та по батькові, а саме: « ОСОБА_6 », « ОСОБА_7 ».

За вказанихобставин, ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,тривалістю 3(три)місяці здня набраннярішенням судузаконної сили.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі № 141/764/24 та призначено підготовче судове засідання на 19.12.2024.

Судове засідання, призначене на 19.12.2024, не відбулось та було відкладено на 16.01.2025, оскільки суддя Слісарчук О.М. перебував у щорічній оплачуваній відпустці, згідно наказу про відпустку № 71-В/К від 10.12.2024.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання 16.01.2025 не з`явилась, натомість 05.12.2024 до суду надійшло клопотання позивачки ОСОБА_1 від 05.12.2024 про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області також в підготовче судове засідання не з`явилася, при цьому, 26.12.2024 до суду від відповідача надійшов лист № 3608/03.01-11 від 26.12.2024, згідно якого Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить суд судові засідання проводити без участі їх представника.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст.200ЦПКУкраїни за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі «Батько» зазначено ОСОБА_9 , у графі «Мати» - ОСОБА_10 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ОСОБА_11 та ОСОБА_8 24.11.1979 уклали шлюб. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_12 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 в Чернявка Оратівського району Вінницької області померла ОСОБА_2 у віці 81 (вісімдесят один) рік, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 11, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 973407 від 12.04.2007, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,3206 га, яка розташована на території Чернявської сільської ради Оратівського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 0523186900:02:002:0049.

Як убачається із заяви ОСОБА_3 від 11.04.2019, поданої до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу О.М. Голубенко та зареєстрованої в реєстрі за № 302, ОСОБА_3 відмовляється від спадщини його матері ОСОБА_10 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки № 219 від 23.11.2020, виданої виконкомом Чернявської сільської ради Оратівського району Вінницької області, відповідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Чернявської сільської ради за №8 померла ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Чернявка Оратівського району Вінницької області і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була постійно зареєстрована і без зміни реєстрації проживала в АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини проживала сама.

Як убачається із експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України № 056/2234-а від 17.11.2020, записи прізвища « ОСОБА_5 » (свідоцтво про смерть, державний акт на право власності на земельну ділянку, запис ОСОБА_2 ) та ОСОБА_4 (свідоцтво про народження, запис ОСОБА_8 , «Батько» - ОСОБА_9 , «Мати» - ОСОБА_10 ), рос. ОСОБА_13 (свідоцтво про укладення шлюбу, запис ( ОСОБА_13 ) ОСОБА_1 ) у документах зазначеної особи, наданих для експертизи, є ідентичними; записи імені по батькові « ОСОБА_14 » (свідоцтв про смерть, державний акт на право власності на земельну ділянку, запис ОСОБА_2 ) та « ОСОБА_15 » (свідоцтво про одруження ОСОБА_8 , запис «Мати» - ОСОБА_10 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними. Розбіжності в українських записах виникли внаслідок документальної фіксації форм імені по батькові від варіантів особового імені: офіційного «Никифор» та розмовного « ОСОБА_16 ».

Відповідно до листа завідувача Державного нотаріального архіву Вінницької області М.Болотнової №54/01-18 від 13.01.2025, згідно Алфавітних книг обліку спадкових справ Оратівської державної нотаріальної контори за 2012-2023 роки, які знаходяться на зберіганні в Державному нотаріальному архіві Вінницької області, спадкову справу після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 по фонду Оратівської державної нотаріальної контори не виявлено.

Як вбачається з довідки КНП «Великодолинський консультативно діагностичний центр» Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 знаходиться на «Д» обліку з 2010 року з Д/9: Остеохондроз п/кресового відділу хребта з корінцевим синдромом. Періодично проходить курс лікування та реабілітації.

Постановою приватного нотаріуса Оратівського районного нотаріального округу Дроновою В.О. від 27.05.2021, у зв`язку з тим, що позивачем пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а також у зв`язку із відсутністю доказів, що підтверджують фактичне прийняття спадщини, зокрема доказів постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до статті 1216ЦКУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст. 1217 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до частин 1-2 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст.1268ЦКУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

За змістом частини третьої статті 1268ЦКУкраїни спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269ЦКУкраїни передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч. 2-3 ст. 1272 ЦК України).

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст.1272ЦКУкраїни можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Згідно диспозиції вказаної норми закону, у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як установлено судом та стверджує позивач у позові, остання не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вона часто хворіла та проживала іншому місті, тому можливості прийняти спадщину у встановлений шестимісячний строк не могла.

Як вбачається з довідки КНП «Великодолинський консультативно діагностичний центр» Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 знаходиться на «Д» обліку з 2010 року з Д/9: Остеохондроз п/кресового відділу хребта з корінцевим синдромом. Періодично проходить курс лікування та реабілітації.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272ЦКУкраїни за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Статтею 81ЦПКУкраїни передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.77ЦПКУкраїни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, саме на позивача покладений обов`язок доказування факту поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Отже, досліджуючи матеріали справи № 141/764/24, в контексті системного аналізу чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та у співвідношенні із наданими позивачем доказами на обґрунтування заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про доведеність позивачем поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 , оскільки позивачка часто хворіла.

За вказаних фактичних обставин справи № 141/764/24, оцінюючи надані позивачкою докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем та той факт, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд доходить переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1216-1217, 1220, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 18, 76-82, 79, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Позов задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чернявка Оратівського району Вінницької області, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Копію рішення направити відповідачу згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 27 січня 2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 )

Відповідач: Оратівська селищна рада Вінницького районуВінницькоїобласті (вул. Героїв Майдану, 78, с-ще Оратів Вінницької області, 22600).

Суддя О.М. Слісарчук