Рішення

від 23.01.2025 по справі 478/1816/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1816/24 Провадження № 2/478/79/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Іщенко Х.В.,

за участю секретаря Григоренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть cepiї НОМЕР_1 , виданого 29.11.2022 року Казанківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ), актовий запис № 259. Після його смерті відкрилася спадщина на земельу ділянку. кадастровий номер 4823683200:10:000:0005, площею 8.57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Михайлівської сільської ради Казанківської територіальної громади Бапгганського району Миколаївської області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть батька та копією Державного акту на право власності на земельну ділянку. За житгя батько ОСОБА_2 , а саме, 16 жовтня 2006 року, склав заловіт, яким заповідав позивачу вказану земельну ділянку, що підтверджено копією заповіту. Окрім позивача, спадкоємців майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за законом та заловітом немає. 25 липня 2021 року позивач вирушила до держави Полыца на заробітки, що підтверджено копією закордонного паспорту позивача. Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли в Україні вже йшла полномаштабна війна з російської федерацією . Отже, в період, коли позивач зобов`язана була подати заяву про прийняття спадщини, вона знаходалась за межами України в республика Польща, з якої не могла виїхати без карти побуту і у зв`язку з війною на території України розпочату російською федерацією Лише після отримання карти побута в Польщі вона 08 квітня 2024 року позивач змогла прибути до України. Після звернення до приватного нотapiyca Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Горбенко О.О. з заявою про прнйняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки на час відкриття спадщини вона не проживала постійно із спадкодавцем i заяву до нотаріальної контори про прнйняття спадщини не подала у строк шість місяців з часу відкриття спадщини, тобто спадщину не прийняла, у зв`язку з чим їй було рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання. Посилаючись на зазначені обставини позивач просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час, дату і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, подала до суду письмову заяву про можливість розгляду справи в її відсутність, просила її позовні вимоги задовольнити, визначивши їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився за невідомими суду причинам, явку свого представника в судове засідання не забеспечив, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.

Заявлений позивачем свідок ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав до суду пояснення щодо відомих йому обставин справи від 23.01.2025 року в якому зазначив, що 25 липня 2021 року його мати позивач по справі ОСОБА_1 вирушила до держави Полыца на заробітки, що підтверджено записом (штамп) її закордонного паспорта. За життя його дід ОСОБА_2 заповів своє майно своїй донькі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 його дід ОСОБА_2 помер коли в Україні вже йшла повномаштабна війна розпочата росіянами. Через війну в Україні і відсутності в неї карти побуту на території Польща його мати ОСОБА_1 об`ективно була позбавлена можливості приїхати до України як на поховання свого батька, так i в послідуючі роки, що підтверджено відсутності штампу про перетин кордону до України з 25 липня 2021 року. 22.06.2023 року мати отримала на території Польщі карту побуту. За картою побуту змогла приїхала до України лише у квітні 2024 року, та звернулася до нотapiyca із заявою про подання заяви про прийняття спадщини, нотаріус їй повщомив про пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, одночасно оформив довіреність матеі на його ім`я щодо оформления її спадкових прав. Мати ОСОБА_1 знову виїхала до Польщі. Тобто з 25 липня 2021 року до квітня 2024 року його мати ОСОБА_1 перебувала за кордоном без в`їзду до України. За довіреністю, 28.10.2024 року він звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав матері після смерті його діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через пропуск ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Підставою для задоволення цих вимог може бути доведений належними доказами факт поважності причин, з яких пропущено строк для подачі відповідної заяви спадкоємцем.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз`яснив, що при вирішенні питання про визначення особі додаткового строку, суд має дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Частиною 3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть cepiї НОМЕР_1 , виданого 29.11.2022 року Казанківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ), актовий запис № 259.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, кадастровий номер 4823683200:10:000:0005, площею 8.57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Михайлівської сільської ради Казанківської територіальної громади Бапгганського району Миколаївської області, що підтверджено копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 088650 від 22.06.2004 року.

За житгя ОСОБА_2 , а саме, 16 жовтня 2006 року, склав заловіт, який зареєстровано в реєстрі за № 197, яким заповідав позивачуОСОБА_1 вказану земельну ділянку, яка належить йому на підставі Державного акту серії МК № 088650, виданого Казанківською райдержадміністрацією 22.06.2004 року площею 8.57 га , яка розташована в межах території Михайлівської сільської ради Казанківського району, що підтверджено копією заповіту.

Окрім позивачаОСОБА_1 , спадкоємців майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за законом та заповітом немає, що підтверджено копією спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 липня 2021 року позивач вирушила до держави Полыца на заробітки, що підтверджено копією її закордонного паспорту позивача, в якому стоїть штамп про перетин кордону 25.07.21. Повернулася до України 22.06.2023, що підтверджено записом у карті побуту ОСОБА_1 .

Спадкодавець ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли в Україні вже йшла полномаштабна війна з російської федерацією .

Отже, в період, коли позивач зобов`язана була подати заяву про прийняття спадщини, вона знаходалась за межами України.

Лише 08 квітня 2024 року позивач змогла прибути до України.

З матеріалів справи вбачається, що стосовно майна спадкодавця після звернення 28.10.2024 року представника позивача ОСОБА_1 до приватного нотapiyca Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Горбенко О.О. з заявою про прнйняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було заведено спадкову справу та їй було постановою від 28.10.2024 року № 178/02-31 відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки на час відкриття спадщини вона не проживала постійно із спадкодавцем i заяву до нотаріальної контори про прнйняття спадщини не подала у строк шість місяців з часу відкриття спадщини, тобто спадщину не прийняла, у зв`язку з чим їй було рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 хоча і була обізнана про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не проживала з останнім постійно на час відкриття спадщини і у зв`язку з проживанням на момент смерті спадкодавця на території Польщі, з якої не могла виїхати без карти побуту і у зв`язку з війною на території України розпочату російською федерацією . Тільки після оформлення карти побуту на території Прольщі позивач змогла приїхати до України , тому звернулася з заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

А як указав Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом встановлено, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини по поважній причині. Наведені позивачкою причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними причинами, пов`язаними з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.

Також суд звертає увагу, що право позивачки на прийняття спадщини ніким не оспорюється, іншіх спадкоємців, які б подавали заяву про бажання реалізувати свої спадкові права щодо майна спадкодавця матеріали спадкової справи не містять , а тому відмова у позові фактично порушила б законне право позивачки на отримання спадкового майна.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за нею права на спадщину. Спадкоємець після визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст.1268, статей 1296 - 1299 ЦК.

Оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, з огляду на встановлені судом обставини та наведені норми матеріального права, неможливість позивачки в інший спосіб захистити своє невизнане право, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 263-265, 267, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили .

Сторони по справі :

Позивач : ОСОБА_1 , зареестрована за адресою: АДРЕСА_1 , PHOKПП : НОМЕР_2 .

Відповідач : Казанківська селищна рада Баштанського району Миколаївської області, що знаходиться за адресою: 56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 228, ЄДРПОУ 04375292.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області .

Повний текст рішення складено 23.11.2025 року.

Суддя: Х.В.Іщенко