Рішення

від 20.01.2025 по справі 485/2327/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/2327/24

Провадження №2/485/41/25

РІШЕННЯ

іменем України

20 січня 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Яворського С.Й.,

секретар судового засідання Камінський Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" про розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановив:

20 листопада 2024 року надійшла позовна заява, в якій, позивач просить: розірвати договір оренди земельної ділянки від 17 листопада 2017 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" про оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.5772 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області та стягнути з ТОВ "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" судові витрати в розмірі 1211,20 .

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 5,5772 га (кадастровий номер 4825783700:01:000:0089) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. 17 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівське» укладено Договір оренди землі. У відповідності до п. 1, 2, 4, 8 Договору, Позивач передав Відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,5772 га (кадастровий номер 4825783700:01:000:0089) строком на десять років з переважним правом Орендаря на поновлення договору оренди на новий строк. За П.9 Договору відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі 12 000,00 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 Договору). Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься щорічно до 25 грудня. Відповідно до п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції. В період з 2017 по 2021 роки за оренду земельної ділянки позивачу відповідачем виплачено орендну плату: 2017 рік в сумі 12600 грн, 2018 рік в сумі 13500 грн, 2019 рік в сумі 15000 грн, 2020 рік в сумі 16000 грн, 2021 рік в сумі 18300 грн. Починаючи з 2022 року орендна плата не сплачується. На телефонні дзвінки директор відповідав не охоче та з насмішкою, у зв`язку з чим позивач змушений був звернутися за юридичною допомогою з вирішення цього питання.

05 липня 2024 року ним направлено на юридичну адресу відповідача претензію щодо погашення заборгованості з орендної плати за землю з вимогою сплатити за 2022 -2024 роки орендну плату згідно Договору в розмірі 36 000 грн. Тільки після письмового звернення відповідачем було сплачено орендну плату (з порушення строків, передбачених Договором). 07.08.2024 року за 2023 рік у сумі 9660 грн. 07.08.2024 року за 2024 рік у сумі 9660 грн. 07.08.2024 року за 2024 рік у сумі 288 грн. 15.10.2024 року інфляція за орендну плату в сумі 8302,82 грн.

Звертає увагу суду та просить надати правову оцінку тому, що відповідач виплатив орендну плату у грошовій формі за 2023 рік тільки 07 серпня 2024 року, у той час, як згідно з пунктом 11 договору оренди від 17 листопада 2017 року орендна плата повинна вноситися до 25 грудня поточного року, а доказів виплати орендної плати за 2022 рік взагалі не надало. Відповідачем не заперечується факт не сплати орендної плати за 2022 рік та факт неналежного виконання зобов`язань за 2023 рік, що підтверджується наданою відповідачем письмовою відповіддю.

Вважає, що дане нарахування проводилося Відповідачем з грубим порушенням умов Договору, оскільки п. 10 цього Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, яку не враховано відповідачем і з урахуванням нормативної грошової оцінки належної позивачу земельної ділянки, орендна плата повинна бути виплачена позивачу в розмірі 36 000 грн., з яких: за 2022 рік 12000 грн.; за 2023 рік 12000 грн.; за 2024 рік 12000 грн.

Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 139457,30 грн. Згідно з п.9 Договору оренди, за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі, згідно Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами від 13 вересня 2002 року та Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», що становить 12000,00 грн. Відповідач до 2022 року сплачував за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством. У Договорі не передбачено умов щодо утримання із суми орендної плати податку на доходи фізичних осіб, додаткової угоди щодо цього між сторонами не укладалося.

Орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.

Позивач направив відповідачу Угоду про дострокове розірвання договору, але відповідач відмовився від дострокового розірвання договору, про що направив письму відповідь. Як вбачається з Листа, направленого відповідачем, останній не заперечує факт порушення строків сплати орендної плати, пені та індексу інфляції. Крім того, відповідач посилався на поважні причини невиплати орендної плати, але не вказав які саме. В той же час відповідач вказав, що причинне невиплати оренди було викладені в листі від 01.08.2024 року, однак даний лист позивач не отримував. Отже, на думку позивача Орендар систематично не сплачував (недоплачував) йому орендну плату, яка була істотна для нього, внаслідок чого він був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки від 17.11.2017, а саме грошових коштів, які були необхідні для забезпечення соціальних цінностей, передбачених ст. З Конституції України, чим орендодавцю була завдана матеріальна та моральна шкода. Сплачена Орендарем орендну плату за укладеним у сумі 9600 грн. не відповідає розміру, вказаному у п.9 Договору.

За розрахунками позивача, загальна сума простроченої заборгованості (без урахування пені за порушення строків внесення орендної плати) за період з 2022 по 2024 роки становить 36000 грн., про що він направляв Орендарю претензію, яка не виконана в повному обсязі. Крім того, Орендар не відповідав на телефонні дзвінки, ігнорував його вимоги про сплату орендної плати в повному обсязі, змушував переоформити договір з іншим орендарем (якого сам йому вказав), чим створив для нього такі умови, що він змушений був звернутися за допомогою до юриста та оплатити його послуги у розмірі 10 000 грн., тобто поніс додаткові витрати у великому для нього розмірі. Також просив Орендаря компенсувати йому витрати на юридичну допомогу, оскільки звернення до юриста сталося не з його вини, але Орендарем ці вимоги теж проігноровано.

29.11.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо задоволення позову. Щодо факту укладення договору не заперечує. Однак, зазначає, що 24.02.2022 Указом Президента України Володимира Зеленського за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 за № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України й відповідно до українського законодавства, запроваджено воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (який неодноразово продовжувався та діє по теперешній час). Снігурівську міську територіальну громаду, до складу якої входить Павлівський старостинський округ, відносилась до території активних бойових дій в період з 04.03.2022 по 11.11.2022 (ч. 2 розділу І Переліку затвердженого Наказом № 309). На даний час зазначена територіальна громада відноситься до територій можливих бойових дій (ч. 1 розділу І Переліку № 309). Таким чином, станом на березень 2022 року на території Миколаївської області велись активні бойові дії, території Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, в тому числі Павлівський старостинський округ, в межах території якого серед інших розташована земельна ділянка Позивача, захоплені військовими угрупуваннями російської федерації внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Вищевикладена обставина унеможливила доступ Відповідача до земельних ділянок розташованих в межах території Снігурівської міської територіальної громади, в тому числі до земельної ділянки Позивача. Зазначена інформація повідомлялась Позивачеві листом від 01.08.2024 за № 25/2108- 1 за адресою Позивача, зазначеною у претензії від 26.07.2024.

Крім того, факт розташування земельних ділянок, які перебувають у тимчасовому користуванні у Відповідача, в районі проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) внаслідок збройної агресії Російської Федерації підтверджується актом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-0278 від 20.07.2022, що є доказом вищевикладеної обставини. 10.11.2022 Сили оборони України звільнили місто Снігурівка, в тому числі території Снігурівської міської ОТГ (Нововасилівський старостинський округ, Василівський старостинський округ, Тамаринський старостинський округ, Павлівський старостинський округ) Баштанського району Миколаївської області, Лиманецької сільської ради, Бобровокутського старостинського округу, Благодаівського старостинського округу Береславського району Херсонської області, Прибузької сільської ради, Лиманівської сільської ради, Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Враховуючи вищевикладені обставини, Відповідач був позбавлений можливості забезпечити сільськогосподарський цикл та своєчасно провести сільськогосподарські роботи на земельних ділянках, які перебувають у тимчасовому користуванні, що в подальшому призвело до втрати врожаю. За результатами опрацювання заяви Відповідача та визначення розміру завданих збитків, судовим експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області складено висновок експерта № 137-031 від 20.01.2023. Згідно вказаного висновку розмір збитків, завданих ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) через збройну агресію Російської Федерації, а саме втрати урожаю (пшениця, ячмінь, ріпак) на земельних ділянках з кадастровими номерами згідно відомості про наявність земельних ділянок і реєстрацію договорів оренди землі по ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» станом на 01.01.2022, загальною площею 4718,9889 га та збитків, понесених на проведення агротехнічних робіт під врожай соняшника наступного року на земельних ділянках загальною площею 4681,186 га га, які розташовані на території Снігурівської міської ОТГ (Нововасилівський старостинський округ, Василівський старостинський округ, Тамвринський старостинський округ, Павлівський старостинський округ) Баштанського району Миколаївської області; Лиманецької сільської ради, Бобровокутського старостинського округу, Благодатівського старостинського округу Бериславського району Херсонської області, Прибузької сільської ради, Лиманівської сільської ради, Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області станом на 28.11.2022, який складає 148 349 746,22 грн (сто сорок вісім мільйонів триста сорок дев`ять тисяч сімсот сорок шість гривень 22 копійки). До того ж, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 по справі № 915/328/24 задоволено позов Відповідача повністю та стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, м. Москва) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівське» (57300, Миколаївська область, Баштанський район, м. Снігурівка, вул. Виноградна, 22, ЄДРПОУ 41489868) грошові кошти у загальній сумі 148 377 346,22 грн.., з яких: 148 349 746 грн. 22 коп. збитки, 3600 грн. оплата за акт підтвердження, 24000 грн. витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Водночас, території земельних ділянок Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, що перебувають у тимчасовому платному користуванні у Відповідача, під`їзні шляхи до них та лісосмуги, що прилягають до цих земельних ділянок, залишаються непридатними до використання з огляду на наявність предметів, які можуть становити загрозу життю та здоров`ю працівникам Відповідача, а також іншим особам, які можуть перебувати на цих територіях, збереженню сільськогосподарської техніки. До вказаних предметів належать: міни, ракети, гранати, набої, інші різновиди боєприпасів та вибухових пристроїв, їхні залишки, осколки, частини тощо. Даний факт підтверджується розпорядженням начальника Снігурівської міської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області за № 487-р/с від 21.12.2023, відповідно до якого земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 із кадастровим номером 4825783700:01:000:0089 площею 5,5772 га визнано непридатною для використання, у зв`язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами

Враховуючи вищевикладене, вказує, що відповідачем по не залежним від нього підстав не виплачено Позивачеві орендну плату за 2022 рік. Водночас, незважаючи на непридатність у 2023 році земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 із кадастровим номером 4825783700:01:000:0089 площею 5,5772 га для використання, Відповідачем за 2023 рік виплачено Позивачу орендну плату у розмірі 9 660,00грн. Доказом зазначеної обставини є платіжна інструкція від 07.08.2024 за № 8810662639, копію якої долучено до відзиву на позовну заяву. Також, Відповідачем виплачено Позивачеві орендну плату за 2024 рік у розмірі 9 660,00грн та 288,00грн. Доказами зазначеної обставини є платіжні інструкції від 07.08.2024 за № 8810662640 та від 07.08.2024 за № 8810662651, копії яких долучено до відзиву на позовну заяву. До того ж, Відповідачем виплачено Позивачеві інфляційне збільшення за орендну плату землі у розмірі 8302,82грн (9 660,00 x 1.85950551 - 9 660,00 = 8 302,82 грн). Доказом зазначеної обставини є платіжна інструкція від 15.10.2024 за № 8810664357, копію якої долучено до відзиву на позовну заяву. Таким чином, Відповідачем не виконано зобов`язання за 2022 рік із незалежних від нього підстав; за 2023 рік Відповідачем виконано зобов`язання із порушенням строку незважаючи, що об`єкт оренди не підлягає використанню за призначенням із незалежних від Відповідача підстав; за 2024 рік Відповідачем своєчасно виконано зобов`язання за Договором перед Позивачем.

Вказує, що доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка та податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %. Таким чином, Відповідач вважає необхідним віднесення до орендної плати Орендодавця - Позивача суму утриманих з нього та перерахованих ПДФО та військового збору, оскільки згідно норм ПКУ (як зазначено вище) зазначений податок та збір нараховуються, утримуються та сплачуються за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, тобто за рахунок Позивача, а не за рахунок Відповідача.

10.12.2024 позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого просить позов задоволити. У відповіді на відзив зазначає, що форс-мажорні обставини (факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного стану) не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов`язання доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання - саме вона повинна надавати відповідні докази в разі виникнення спору. Тобто, наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) повинна бути підтверджена шляхом надання іншій стороні відповідного документу, виданого ТПП України (сертифікатом) або іншим документом компетентного органу. При цьому лист ТПП Україна не є сертифікатом у розумінні наведеного положення Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», і не є документом, який надається за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини. Надані відповідачем акт Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області та висновок судового експерта для цілей подання заяв про компенсацію не є повідомленням Позивачу про форс-мажорні обставини. Тобто, наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) повинна бути підтверджена шляхом надання іншій стороні відповідного документу, виданого ТПП України (сертифікатом) або іншим докуменом компетентного органу. В порушення вказаних вимог, Відповідачем не було направлено Позивачу відповідного документу з метою захисту прав та інтересів Позивача, як іншої сторони договору, стороні, яка буде розуміти, що не отримає вчасно орендну плату.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує просить позов задоволити.

Представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову заперечує, в задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5.5772 га, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район с/рада Павлівська, кадастровий номер 4825783700:01:000:0089, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.29)

17 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ " Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" укладено Договір оренди землі (далі Договір), згідно із яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку 4825783700:01:000:0089, площею 5,5772 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, строком на 10 років. (а.с.11-12)

Державна реєстрація договору відбулася 19.04.2018 (а.с.89).

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем в грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг) формах згідно письмової заявки Орендодавця та складає 12 000,00 грн./рік.

Згідно п.10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно із п. 11 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем щорічно до 25 грудня.

Відповідно до п. 37 Договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимоги однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із п.38 Договору оренди землі, розірвання договору землі в односторонньому порядку не допускається.

Пунктами 40, 41 Договору оренди землі передбачено, що за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Що стосується несплати відповідачем орендної плати за 2022 рік та несвоєчасну сплату орендної плати за 2023 рік.

Як вже зазначалось вище, між сторонами виникли договірні відносини, які викладені в Договорі оренди землі від 17.11.2017 року.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів неналежного виконання відповідачем даного договору до 2022 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжувався відповідними указами Президента України та діє на даний час.

Загальновідомим для сторін, є той факт, що Снігурівська міська територіальна громада, до складу якої входить Павлівський старостинський округ, відносилась до території активних бойових дій в період з 04.03.2022 по 11.11.2022 (ч. 2 розділу І Переліку затвердженого Наказом № 309).

Тобто, станом на березень 2022 року на території Миколаївської області велись активні бойові дії, території Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, в тому числі Павлівський старостинський округ, в межах території якого серед інших розташована земельна ділянка Позивача, захоплені військовими угрупуваннями російської федерації внаслідок військової агресії російської федерації проти України.

Дана обставина унеможливила доступ Відповідача до земельних ділянок розташованих в межах території Снігурівської міської територіальної громади, в тому числі до земельної ділянки Позивача.

Крім того, факт розташування земельних ділянок, які перебувають у тимчасовому користуванні у Відповідача, в районі проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) внаслідок збройної агресії Російської Федерації підтверджується актом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-0278 від 20.07.2022.

10.11.2022 Сили оборони України звільнили місто Снігурівка, в тому числі території Снігурівської міської ОТГ (Нововасилівський старостинський округ, Василівський старостинський округ, Тамаринський старостинський округ, Павлівський старостинський округ) Баштанського району Миколаївської області, Лиманецької сільської ради, Бобровокутського старостинського округу, Благодаівського старостинського округу Береславського району Херсонської області, Прибузької сільської ради, Лиманівської сільської ради, Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309.

Тобто, території Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, в тому числі Павлівський старостинський округ, в межах території якого серед інших розташована земельна ділянка Позивача, були окуповані військовими угрупуваннями російської федерації в період з 04.03.2022 по 11.11.2022 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 по справі № 915/328/24, встановлені наступні обставини та факти « Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 за № 75 затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 (зі змінами внесеними наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 01.06.2022 за № 105). До вищевказаного переліку віднесено по Миколаївській області, в тому числі території Снігурівської міської територіальної громади, Галицинівської сільської територіальної громади, Воскресенської селищної територіальної громади, Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади, Первомайської селищної територіальної громади, Шевченківської сільської територіальної громади, Широківської сільської територіальної громади, Бериславської міської територіальної громади, на якій розташовані земельні ділянки, що перебувають в оренді у ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівське», які в подальшому захоплені військовими угрупуваннями російської федерації. Вищевикладена обставина, перешкоджала доступу Позивача до об`єктів нерухомого майна, а саме земельних ділянках розташованих на території Снігурівської міської ОТГ (Нововасилівський старостинський округ, Василівський старостинський округ, Тамаринський старостинський округ, Павлівський старостинський округ) Баштанського району Миколаївської області, Лиманецької сільської ради, Бобровокутського старостинського округу, Благодаівського старостинського округу Береславського району Херсонської області, Прибузької сільської ради, Лиманівської сільської ради, Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, що унеможливило проводити господарські операції з обробітку, вирощування та збору сільськогосподарських культур, про що 07.07.2022 адвокатом Позивача направлено до Баштанського районного відділу поліції ГУ НП України в Миколаївській області повідомлення про кримінальне правопорушення, про що внесено відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 22022150000000216. Факт розташування земельних ділянок, які перебувають у тимчасовому користуванні у Позивача, в районі проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) внаслідок збройної агресії Російської Федерації підтверджується актом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-0278 від 20.07.2022. 10.11.2022 Сили оборони України звільнили місто Снігурівка, в тому числі території Снігурівської міської ОТГ (Нововасилівський старостинський округ, Василівський старостинський округ, Тамаринський старостинський округ, Павлівський старостинський округ) Баштанського району Миколаївської області, Лиманецької сільської ради, Бобровокутського старостинського округу, Благодаівського старостинського округу Береславського району Херсонської області, Прибузької сільської ради, Лиманівської сільської ради, Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. Враховуючи вищевикладені обставини, Позивач був позбавлений можливості забезпечити сільськогосподарський цикл та своєчасно провести сільськогосподарські роботи на земельних ділянках, які перебувають у тимчасовому користуванні, що в подальшому призвело до втрати врожаю. Позивачем направлено до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області заяву від 28.11.2022 за № 20/1 про надання висновку експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи. За результатами опрацювання вищевказаної заяви та визначення розміру завданих Відповідачем збитків Позивачу, судовим експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області складено висновок експерта № 137-031 від 20.01.2023, за яким розмір збитків, завданих ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) через збройну агресію Російської Федерації, а саме втрати урожаю (пшениця, ячмінь, ріпак) на земельних ділянках з кадастровими номерами згідно відомості про наявність земельних ділянок і реєстрацію договорів оренди землі по ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» станом на 01.01.2022, загальною площею 4718,9889 га та збитків, понесених на проведення агротехнічних робіт під врожай соняшника наступного року на земельних ділянках загальною площею 4681,186 га га, які розташовані на території Снігурівської міської ОТГ (Нововасилівський старостинський округ, Василівський старостинський округ, Тамвринський старостинський округ, Павлівський старостинський округ) Баштанського району Миколаївської області; Лиманецької сільської ради, Бобровокутського старостинського округу, Благодатівського старостинського округу Бериславського району Херсонської області, Прибузької сільської ради, Лиманівської сільської ради, Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області станом на 28.11.2022, який складає 148 349 746,22 грн. (сто сорок вісім мільйонів триста сорок дев`ять тисяч сімсот сорок шість гривень 22 копійки). Експертом сумарний розмір заподіяної матеріальної шкоди визначався внаслідок втрати урожаю (пшениця, ячмінь, ріпак) на земельних ділянках, що перебували у тимчасовому користуванні у ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ», загальною площею 4718,2314 га, які розташовані на території Снігурівської міської ОТГ (Нововасилівський старостинський округ, Василівський старостинський округ, Тамвринський старостинський округ, Павлівський старостинський округ) Баштанського району Миколаївської області; Лиманецької сільської ради, Бобровокутського старостинського округу, Благодатівського старостинського округу Бериславського району Херсонської області, Прибузької сільської ради, Лиманівської сільської ради, Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, через проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) через збройну агресію російської федерації. Розмір вищевказаних збитків, завданих ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) через збройну агресію Російської Федерації, розраховувався на підставі ринкової вартості пшениці, ячменю та ріпаку, доказом зазначеної обставини є довідка Головного управління статистики у Миколаївській області № 09-18/898-22 від 24.06.2022 та довідка Головного управління статистики у Херсонській області № 8.2-14/1/ПІ-23 від 19.01.2023. Таким чином, Відповідач завдав Позивачеві майнову шкоду у розмірі 148 349 746,22 грн. (сто сорок вісім мільйонів триста сорок дев`ять тисяч сімсот сорок шість гривень 22 копійки), у зв`язку з чим позов ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівське» підлягає задоволенню в повному обсязі.»

Оскільки обставини окупації території, унеможливлення доступу Відповідача до земельних ділянок розташованих в межах території Снігурівської міської територіальної громади, в тому числі до земельної ділянки Позивача, позбавлення відповідача можливості забезпечити сільськогосподарський цикл та своєчасно провести сільськогосподарські роботи на земельних ділянках, які перебувають у тимчасовому користуванні, що в подальшому призвело до втрати врожаю, понесення відповідачем втрат, встановлені вищезазначеним рішенням господарського суду, тому дані обставини не потребують окремого доказування при розгляді даної справи.

Водночас, території земельних ділянок Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, що перебувають у тимчасовому платному користуванні у Відповідача, під`їзні шляхи до них та лісосмуги, що прилягають до цих земельних ділянок, залишаються непридатними до використання з огляду на наявність предметів, які можуть становити загрозу життю та здоров`ю працівникам Відповідача, а також іншим особам, які можуть перебувати на цих територіях, збереженню сільськогосподарської техніки. До вказаних предметів належать: міни, ракети, гранати, набої, інші різновиди боєприпасів та вибухових пристроїв, їхні залишки, осколки, частини тощо.

Даний факт підтверджується розпорядженням начальника Снігурівської міської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області за № 487-р/с від 21.12.2023, відповідно до якого земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 із кадастровим номером 4825783700:01:000:0089 площею 5,5772 га визнано непридатною для використання, у зв`язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами. Доказами зазначеної обставини є розпорядження начальника Снігурівської міської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області за № 487-р/с від 21.12.2023 із додатками.

Позивачем - ОСОБА_1 05.07.2024 року направлено відповідачу притензію щодо стягнення заборгованості із орендної плати за землю за 2022 рік. (а.с.16) 18.09.2024 пропозицію про розірвання договору оренди (а.с.19-21)

Відповідачем:

-за 2023 рік виплачено Позивачу орендну плату у розмірі 9 660,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.08.2024 за № 8810662639;

- за 2024 рік у розмірі 9 660,00 грн та 288,00 грн,. що підтверджується платіжною інструкцією від 07.08.2024 за № 8810662640 та від 07.08.2024 за № 8810662651.

Крім цього, Відповідачем виплачено Позивачеві інфляційне збільшення за орендну плату землі у розмірі 8302,82грн (9 660,00 x 1.85950551 - 9 660,00 = 8 302,82 грн), що підтверджується платіжною інструкцією від 15.10.2024 за № 8810664357.

Таким чином, Відповідачем не виконано зобов`язання за 2022 рік із незалежних від нього підстав; за 2023 рік Відповідачем виконано зобов`язання із порушенням строку незважаючи, що об`єкт оренди не підлягає використанню за призначенням із незалежних від Відповідача підстав; за 2024 рік Відповідачем своєчасно виконано зобов`язання за Договором перед Позивачем.

Умовами п. 41 Договору передбачено, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Враховуючи вищезазначені судом обставини те, що земельна ділянка позивача не могла відповідачем використовуватись відповідно до умов договору оренди, у зв`язку окупацією населених пунктів та активними бойовими діями, відповідач звільняється від сплати орендної плати за 2022 рік. Суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутня систематична несплата орендної плати, а тому відсутні підстави передбачені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України для припинення права користування земельною ділянкою (розірвання договору оренди).

Що стосується питання утримання із суми орендної плати податку на доходи фізичних осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпунктів 164.1.1 та 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом; загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

У підпункті 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до вимог підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

За визначенням підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 ПК України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Абзацом «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України встановлено, що платником податку є податковий агент.

Отже, при сплаті орендних платежів саме фізичній особі платник податків виступає податковим агентом, на якого покладається обов`язок з обчислення, декларування, утримання та перерахування з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Доходи, від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 % (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Крім того, такі доходи підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка збору становить 1,5 % від об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка та податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %.

Таким чином, віднесення до орендної плати Орендодавця - Позивача суму утриманих з нього та перерахованих ПДФО та військового збору є правомірним, оскільки згідно норм ПКУ зазначений податок та збір нараховуються, утримуються та сплачуються за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, тобто за рахунок Позивача, а не за рахунок Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, виплачені відповідачем суми орендної плати з 2023 та 2024 роки відповідають сумі орендної плати визначеній у п.9 Договору, за мінусом сплачених відповідачем податків, як податковим агентом.

Отже, враховуючи викладені обставини, а також принцип відповідальності за наявності вини, суд не вбачає ознак систематичної несплати орендної плати відповідачем та підстав для розірвання договору оренди землі, а тому в позові слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору слід покласти на ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, ст.651, 762 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" про розірвання договору оренди земельної ділянки- відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду.

Сторони по справі:

Позивач- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації- АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ;

Відповідач- ТОВ "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське", ЄДРПОУ- 3336508643, місце знаходження- Миколаївська обл. Баштанський р-н. м.Снігурівка, вул. Виноградна, буд. 22

Дата складення повного судового рішення - 27.01.2025 року.

Суддя С.Й. Яворський