Рішення
від 16.01.2025 по справі 946/2536/24
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/2536/24

Провадження № 2/946/440/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді - Баннікової Н.В.

за участю секретаря судового засідання - Клопот М.П.,

розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про стягнення сум страхової виплати, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Представник ПАТ «СК «ЕТАЛОН» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення сум страхової виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.12.2022 року о 19 год. 45 хв. на автодорозі Одеса-Рені 25 км+400 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної дистанції, внаслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом «Mercedes Intercargo» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 16.01.2023 року у справі № 496/6266/22 ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Між ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» та ПАТ «Агрохолдинг Авангард» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 01.06.2023 року № 31200-06001148 (строк дії договору з 14.06.2022 по 13.06.2023). Відповідно до Додатку № 2 від 01.06.2022 до Договору № 31200-06001148 у списку застрахованих ТЗ наявний «Intercargo Truck F15121» д.н.з. НОМЕР_2 . Страхувальник ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» звернувся до страховика ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» з заявою про страхове відшкодування, в якій просив перерахувати грошові кошти за вказаним страховим випадком. Розпорядженням ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» №42-12-22-29162 від 23.02.2023 виплачено страхове відшкодування ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» у розмірі 39 921,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» № 7693 від 23.02.2023, яку тепер просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подавав заяву про розгляд без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до ст.128 ЦПК України належним чином, про причину неприбуття не повідомив та не подав відзив, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 16.01.2023 року ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Так, згідно з постановою, 14.12.2022 року о 19 год. 45 хв. на автодорозі Одеса-Рені 25 км+400 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла здійснення з транспортним засобом «Mercedes Intercargo Truck», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху за яке настає відповідальність за ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «SKODA OKTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована не була.

В той же час, між ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» та ПАТ «Агрохолдинг Авангард» 10.06.2022 року було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Mercedes Intercargo Truck», д.н.з. НОМЕР_2 .

14.12.2022 року ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» в особі Морозова В.В., звернулось до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» із повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди за полісом ОСЦПВВНТЗ.

Згідно Страховому акту № 42-29162 за договором страхування № 31200-06001148 від 10.06.2022 року та розрахунку суми страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» на користь страхувальника, склав 39 921,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 7693 від 23.02.2023 року.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Страховик, який виплатив страхове відшкодування, згідно із законодавством має право пред`явити грошову вимогу до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Тобто, позивач має право зворотної вимоги до відповідача, з вини якого завдано матеріальної шкоди страхувальнику, якому позивач виплатив страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.ч. 16, 17 статті 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

Згідно ст. 4 Закону України «Про страхування», страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.

За змістом п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, відносини між сторонами у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач, як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Таким чином, до АТ «СК «ЕТАЛОН» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» - в порядку суброгації.

Згідно із ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про стягнення сум страхової виплати задовольнити у повному обсязі.

При вирішенні питання що відшкодування позивачеві витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги суд керується наступним.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України перебачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з наданням позивачеві правової допомоги, суду надані: копія договору про надання професійної правничої допомоги від 15.11.2023 року, укладений між ПАТ «СК «ЕТАЛОН» та адвокатським об`єднанням «Аспект», відповідно до п. 5.3. сума витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є диференційованою та залежить від суми позову та складає фіксований гонорар до 1 0000 грн. суми позову - 6 000,00 грн., та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, участі у суді першої інстанції у судових засіданнях представник позивача не брав через відсутність сторін у судових засіданнях, не витрачав час на підготовку відповіді на відзив.

Крім того, керуючись принципом співмірності та розумності, суд вважає заявлену представником позивача суму відшкодування витрат на правничу допомогу - 10 000 грн. дещо завищеною, а тому зменшує її до 4 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. ст. 993, 980, 1166, 1188, 1194 ЦК України, ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про стягнення сум страхової виплати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_1 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (ЄДРПОУ: 20080515, юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33Б, 2 під`їзд) суму страхової виплати у розмірі 39 921,00 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять одна гривня) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_1 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (ЄДРПОУ: 20080515, юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33Б, 2 під`їзд) судовий збір у розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_1 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (ЄДРПОУ: 20080515, юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33Б, 2 під`їзд) витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі гривень) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Баннікова

СудІзмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення16.01.2025
Оприлюднено28.01.2025
Номер документу124688647
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них

Судовий реєстр по справі —946/2536/24

Рішення від 16.01.2025

Цивільне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Баннікова Н. В.

Рішення від 16.01.2025

Цивільне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Баннікова Н. В.

Ухвала від 16.01.2025

Цивільне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Баннікова Н. В.

Ухвала від 01.04.2024

Цивільне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Баннікова Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні