Рішення

від 23.01.2025 по справі 947/19252/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/19252/24

Провадження № 2/947/336/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Торгонської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Пирятинська міська рада Полтавської області, в особі відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Пирятинська міська рада Полтавської області, в особі відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області, в якій просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом із нею та перебуває на її повному утриманні.

При цьому відповідач у грудні 2016 року залишив її з сином, і з цього часу проживає окремо, не цікавиться життям сина, не відвідував та не відвідує свою дитину за місцем проживання, в дитячому дошкільному закладі та в навчальному закладі.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 05.07.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Пирятинська міська рада Полтавської області, в особі відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав.Призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 25.09.2024 року витребувано у Пирятинської міської ради Полтавської області, в особі відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області висновок про доцільність (або недоцільність) позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зупинено провадження у цивільній справі №947/19252/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Пирятинська міська рада Полтавської області, в особі відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав, до отримання відповідного висновку Пирятинської міської ради Полтавської області, в особі відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області.

08.11.2024 року до Київського районного суду м. Одеси від Пирятинської міської ради Полтавської області, в особі відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області надійшло рішення виконавчого комітету Пирятинської міської ради від 30.09.2024 року №550 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 11.11.2024 року провадження у справі №947/19252/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Пирятинська міська рада Полтавської області, в особі відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав було поновлено.

У підготовчому засіданні 11.11.2024 року було закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання 23.01.2025 року позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, проте 23.01.2025 року від її представника - адвоката Ковтун Миколи Васильовича надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судова влада, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом у судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками записано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

25.09.2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб Пирятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №82, та ОСОБА_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 22.02.2024 року становила 202259,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам (а.с. 12).

Відповідно до довідки, яку надав Пирятинський ліцей №4 Пирятинської міської ради Полтавської області, від 06.05.2024 року батько із закладом контакту не підтримує, успішністю сина не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує.

Згідно довідки Великокручанського закладу дошкільної освіти «Колосок» Пирятинської міської ради Полтавської області батько ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_3 , участі не брав.

Згідно висновку виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області, затвердженого рішенням виконкому Пирятинської міської ради №550 від 30.09.2024 року «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_3 » Пирятинська міська рада Полтавської області, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Згідно ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до принципу ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (789-12) від 27.02.1991 року та яка набула чинності 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Отже, ч. 2 ст. 155 СК забезпечує, в першу чергу, інтереси дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 20, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В силу ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

При прийнятті рішення у наявній справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа «Савіни проти України» (Заява № 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Згідно ст. ст. 111, 112 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Крім того, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст. 114 вищенаведеного вище Закону).

Таким чином, в ході судового розгляду справи достеменно встановлено, що батько ОСОБА_2 малолітнім сином не опікується та не переймається його життям, з ним не спілкується, матеріальної допомоги на його утримання не надає, тобто ухиляється від виховання дитини та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з матір`ю ОСОБА_1 та вітчимом ОСОБА_5 , які здійснюють догляд за ним, матеріально його утримують, створюють належні умови для проживання, навчання та розвитку природних здібностей дитини.

За таких обставин, враховуючи перш за все інтереси дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Пирятинська міська рада Полтавської області, в особі відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розімірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: В. С. Петренко