Рішення

від 24.01.2025 по справі 503/2688/24

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/2688/24

Провадження № 2-а/503/8/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, в якому просив скасувати постанову № 24 від 04 грудня 2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кодимської міської ради Подільського району Одеської області № 24 від 04 грудня 2024 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн. з приводу того, що 01 листопада 2024 року о 20:00 год, позивач, в кафе-барі "Мрія", що розташований за адресою: вул. Соборна, 12, м. Кодима Подільського району Одеської області, реалізував неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один келих розливного пива "Львівське" та одну пляшку слабоалкогольного напою сидр "Сомерсбі", чим порушив правила торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями. Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки у вищевказаний час він не реалізував неповнолітнім ні пива, ні слабоалкогольних напоїв. З яких підстав працівники поліції дійшли висновку про здійснення ним продажу таких напоїв неповнолітньому йому не відомо. Вважає, що немає жодного доказу, який би це підтверджував, однак під час розгляду справи, адміністративна комісія не звернула на це уваги.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача до суду не з`явився, надавши клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Також відповідачем до суду було надано відзив в якому відповідач зазначив, що не визнає позовні вимоги. Вважає, що адміністративною комісією було всебічно з`ясовано обставини справи, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно ч. 1 ст. 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2024 року встановлено, що 01 листопада 2024 року о 20:00 год. позивач в кафе-барі "Мрія", що розташований за адресою: вул. Соборна, 12, м. Кодима Подільського району Одеської області, реалізував неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один келих розливного пива "Львівське" та одну пляшку слабоалкогольного напою сидр "Сомерсбі", чим порушив правила торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями. Дії позивача кваліфіковані, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кодимської міської ради Подільського району Одеської області № 24 від 04 грудня 2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У наведених положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, на момент події зазначеної у протоколі та на момент розгляду справи, регулювалися Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі-Закон № 481/95-ВР).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР встановлені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, а саме, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною 4 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР передбачено, що якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець повинен звернутися до такого покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.

Відповідальність за порушення норм цього Закону встановлена статтею 17, відповідно до частини першої якої за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 156 КУпАП встановлена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, за продаж алкогольних виробів особі, яка не досягла 18 років, у вигляді накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 156 КУпАП.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина 2 статті 33 КУпАП).

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до статті 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до статті 281 КУпАП при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6)документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз`яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Отже, положеннями КУпАП України закріплено порядок і процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Законодавець прямо передбачив, що пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, клопотання, результати розгляду клопотань, документи і речові докази, які були досліджені під час розгляду справи, повинні бути зафіксовані у протоколі засідання колегіального органу з розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В той же час, матеріали справи не містять доказів, що відповідачем під час розгляду справи дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки протокол засідання адміністративної комісії в матеріалах справи, які були надані відповідачем, взагалі відсутній.

Необхідно зазначити, що таке порушення не може вважатися суто формальними, а є достатнім для судового захисту прав позивача, оскільки через ненадання відповідачем відповідних доказів, суд позбавлений можливості перевірки дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, та відповідно правомірності і законності прийнятої постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 170127 від 08 листопада 2024 року був складений на підставі пояснень, отриманих 05 листопада 2024 року, тобто через чотири дні після зазначеної у протоколі події, правдивість яких під час розгляду справи не перевірялась. Згідно рапорту помічника чергового ВПД № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 05 листопада 2024 року встановлено, що 05 листопада 2024 року о 17:10 год до ВПД № 1 надійшов рапорт інспектора СЮП ВП Подільського РУП ГУНП в Одеській області Чорного О.Б. про те, що під час відвідування КЗ "Кодимський ліцей № 2" та спілкуванні з учнями було встановлено факт реалізації слабоалкогольних напоїв неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мало місце 01 листопада 2024 року о 20:00 год за адресою: вул. Соборна, 12, м. Кодима Подільського району Одеської області в кафе-барі "Мрія". Таким чином, підставою для перевірки та збору матеріалів для встановлення факту продажу неповнолітньому слабоалкогольних напоїв став рапорт інспектора Чорного О.Б., який надійшов черговому ВПД № 1, однак вказаний рапорт у матеріалах справи відсутній.

З наведеного слідує, що під час розгляду справи адміністративною комісією не було встановлено підставу для спілкування інспектора СЮП ВП Подільського РУП ГУНП в Одеській області Чорного О.Б. з неповнолітніми учнями КЗ "Кодимський ліцей № 2", зміст цього спілкування, у чиїй присутності це спілкування відбувалося та й взагалі чи дійсно таке спілкування відбулося.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Суд звертає увагу, що в матеріалах про адміністративне правопорушення, відсутній розрахунковий документ, який свідчив би про здійснення операції купівлі-продажу слабоалкогольних напоїв. Також в наявному в матеріалах справи протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо вилучення слабоалкогольних напоїв. В матеріалах справи відсутні будь-які дані, що напої, про які зазначено у протоколі взагалі існували та були слабоалкогольними.

Крім цього, в частині 2 статті 156 КУпАП перш за все визначено спеціальний суб`єкт вчинення даного адміністративного правопорушення - працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

При притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності взагалі не було з`ясовано, чи є він суб`єктом, який підлягає притягненню до відповідальності за частиною 2 статті 156 КУпАП, а саме "працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування". Працівником поліції, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, як і відповідачем при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, не було з`ясовано основного - чи дійсно він є барменом кафе-бару "Мрія".

У матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 підприємницьку діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

До матеріалів справи не було долучено жодних документів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 . Цей факт було встановлено лише з пояснень, які адміністративною комісією не були перевірені під час розгляду справи, що свідчить про неповноту розгляду справи, оскільки за відсутності факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , відповідальність за ч. 2 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 не настає.

Також слід зазначити, що згідно ч. 9 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Постанова адміністративної комісії, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, підписана заступником голови адміністративної комісії та не підписана секретарем. При цьому, зі змісту постанови, за відсутності протоколу засідання адміністративної комісії, неможливо встановити чи був заступник голови адміністративної комісії головуючим на засіданні чи ні.

У поясненнях, які містяться у справі, ОСОБА_1 заперечував свою вину, вказуючи, що не здійснював продажу алкогольних напоїв неповнолітнім.

У постанові, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, з приводу оцінки доказів, якими б спростовувались заперечення ОСОБА_1 , зазначено лише одне речення, що вина правопорушника доводиться матеріалами справи.

Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

У рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15.05.2008).

З цього випливає, що обов`язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.

Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що постанова адміністративної комісії по справі про адміністративне правопорушення ґрунтується на припущеннях, оскільки адміністративною комісією не було з`ясовано вищезазначені обставини справи, які підлягали з`ясуванню та за відсутності належних доказів безпідставно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач, при зверненні до суду з позовом, сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн, отже, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 10, 11, 242, 246 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кодимської міської ради Подільського району Одеської області № 24 від 04 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП скасувати та закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кодимської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Відповідач: Кодимська міська рада Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04527342,місцезнаходження: 66000, м. Кодима, площа Перемоги, 1-1 Подільський район Одеська область.

Суддя Б.С. Сердюк