Ухвала

від 27.01.2025 по справі 522/1155/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/1155/25

Провадження №1-кс/522/737/25

УХВАЛА

27 січня 2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який має на утриманні малолітню дитину, зі слів раніше не судимий,

підозрюваного в рамках кримінального провадження №22025160000000057 від 21.01.2025 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся старший слідчий в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_6 з клопотанням, погодженим прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №22025160000000057 від 21.01.2025 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025160000000057 за підозрою ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на всій території України введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався та діє понині.

Органом досудового розслідування встановлено, що у невстановлені дату та час, але не пізніше 20 січня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Одеси, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, з метою отримання грошової винагороди, вступив у злочинну змову з невстановленим співробітником спеціальних служб Російської Федерації, направлену на вчинення терористичного акту тобто, вибуху, який створив би небезпеку для життя чи здоров`я людини або заподіяв значну майнову шкоду чи настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, в тому числі створення хибного інформаційного приводу для пропагандистких медіа ресурсів РФ щодо діяльності на території міста Одеси російського підпілля та створення помилкового враження серед населення України відносно не сприйняття та протидії співробітникам органів військового управління та іншим представникам сил оборони України.

Так, на виконання вказаного злочину, невстановлений співробітник спеціальних служб Російської Федерації за допомогою меседжеру «Telegram» в невстановлений час в режимі відео виклику в режимі реального часу зателефонував громадянину ОСОБА_5 та надав інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою, при цьому повідомивши ОСОБА_5 про те, що йому необхідно придбати названі складові для виготовлення (збирання) саморобного вибухового пристрою.

В подальшому з метою виконання злочинного плану ОСОБА_5 придбав в різних торгівельних мережах в м. Одеси частину інгредієнтів для виготовлення (збирання) саморобного вибухового пристрою, іншу частину йому було надіслано поштовим відправленням невстановленою особою.

У невстановлені дату та час, але не пізніше 20 січня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою месенджеру «Telegram» зателефонував в режимі відео дзвінку невстановленому співробітнику спеціальних служб Російської Федерації, якому повідомив, що всі необхідні складові для виготовлення (збирання) саморобного вибухового пристрою знаходяться в нього, після чого невстановлений співробітник спеціальних служб Російської Федерації в режимі відео дзвінка надавав інструкції та керував послідовними діями ОСОБА_5 з метою виготовлення вибухової суміші з придбаних раніше ОСОБА_5 інгредієнтів.

Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_5 , під керуванням невстановленого представника спеціальних служб РФ, виконуючи інструкцію, помістив до корпусу вогнегасника виготовлену раніше вибухову суміш, обмотавши корпус вогнегасника харчовою плівкою з фрагментами залізної арматури та під`єднавши до вказаного пристрою заздалегідь придбаний мобільний телефон, тим самим завершив виготовлення саморобного вибухового пристрою, який помістив до сумки/пакету.

В подальшому у невстановлені дату та час, але не пізніше 20 січня 2025 року ОСОБА_5 , виконуючи вказівки невстановленого представника спеціальних служб Російської Федерації, встановивши на мобільний телефон марки «Redmi», який перебував у користуванні у ОСОБА_5 програмне забезпечення, яке здійснює безперервний відео зв`язок з невстановленим представником спеціальних служб Російської Федерації, під`єднавши його до павербанку марки «Borofone» та скріпивши між собою двосторонньою ліпкою стрічкою, поклав зазначений телефон та пляшку з бензином, яку він придбав раніше для власних потреб, до сумки/ пакету з виготовленим раніше саморобним вибуховим пристроєм.

20 січня 2025 року ОСОБА_5 не пізніше 22 години 00 хвилин, продовжуючи виконувати злочинний план, взявши заздалегідь зібрану сумку/пакет з вибуховим пристроєм, пляшкою з бензином, мобільним телефоном марки «Redmi» з павербанком марки «Borofone», на якому ОСОБА_5 включив режим відео трансляції в режимі реального часу з власного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за погодженням з невстановленим представником спеціальних служб Російської Федерації направився в провулок 2-й Першотравневий в м. Одесі. По прибуттю до зазначеного місця ОСОБА_5 сховав сумку/пакет з вибуховим пристроєм, пляшкою з бензином, мобільним телефоном марки «Redmi» та павербанком марки «Borofone» у невстановленому досудовим розслідуванням місці та зник у невідомому напрямку.

В подальшому, органом досудового розслідування встановлено, що в невстановлену дату та час, але не пізніше 20 січня 2025 року ОСОБА_9 , перебуваючи на території м. Одеси, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, з метою отримання грошової винагороди, вступив у злочинну змову з невстановленим співробітником спеціальних служб Російської Федерації, який записаний у його меседжері «Telegram» під ніком « ОСОБА_12 », направлену на вчинення терористичного акту тобто, вибуху, який створив би небезпеку для життя чи здоров`я людини або заподіяв значну майнову шкоду чи настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, в тому числі створення хибного інформаційного приводу для пропагандистких медіа ресурсів РФ щодо діяльності на території міста Одеси російського підпілля та створення помилкового враження серед населення України відносно не сприйняття та протидії співробітникам органів військового управління та іншим представникам сил оборони України. Так, на виконання вказаного злочину, невстановлений співробітник спеціальних служб Російської Федерації під ніком «ОСОБА_12» надав при невстановлених слідствам обставинах, але не пізніше 20.01.2025 ОСОБА_9 , вказівку щодо прибуття на вказану ним локацію, а саме - неподалік будинку за адресою: м. Одеса, провулок 2-й Першотравневий, буд. 7, та очікувати подальших інструкцій.

В подальшому, відповідно до розробленого невстановленим співробітником спеціальних служб Російської Федерації під ніком «ОСОБА_12» злочинного плану, ОСОБА_9 була надана вказівка підшукати осіб, які з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за грошову винагороду у розмірі 2500 доларів США повинні були здійснити вибух саморобного вибухового пристрою виготовленого (зібраного) ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , за яким проживав ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з родиною.

На виконання спільного злочинного плану ОСОБА_9 залучив до вчинення вищевказаних дій, за грошову винагороду у розмірі 2500 доларів США, своїх знайомих громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На виконання спільного злочинного плану 20.01.2025 у вечірній час, але не пізніше 22 години 50 хвилин ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на автомобілі марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору під керуванням останнього прибули до зазначеної невстановленим співробітником спеціальних служб Російської Федерації під ніком «ОСОБА_12» адреси: м. Одеса, провулок 2-й Першотравневий. В подальшому за допомогою меседжеру «Telegram» невстановлений співробітник спеціальних служб Російської Федерації під ніком « ОСОБА_12 » зателефонував ОСОБА_9 та в режимі реального часу надав вказівку останньому вийти з вказаного автомобіля та направитись до місця, де схований мобільний телефон марки «Redmi», павербанк марки «Borofone», пляшка з бензином та саморобний вибуховий пристрій виготовлений (зібраний) та в подальшому схований ОСОБА_5 неподалік від будинку №7 у провулку 2-й Першотравневий в м. Одесі.

Надалі ОСОБА_9 забрав з вказаного місця сумку/пакет з мобільним телефоном марки «Redmi», павербанком марки «Borofone», пляшку з бензином та саморобний вибуховий пристрій та повернувся до автомобіля марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , де на нього та на подальші дії очікували ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , взявши з собою мобільний телефон марки «Redmi», павербанк марки «Borofone», який здійснював відео трансляцію в режимі реального часу та сумку з саморобним вибуховим пристроєм, виготовленим (зібраним) ОСОБА_5 , направились до будинку №7 у провулку 2-й Першотравневий в м. Одесі, ОСОБА_11 залишився у заведеному автомобілі очікувати виконання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 злочинного плану, для того, щоб мати можлвість швидко зникнути з місця вчинення злочину у невідомому напрямку.

В подальшому, переслідуючи досягнення спільного злочинного умислу, направленого на вчинення терористичного акту, ОСОБА_9 за вказівкою невстановленого співробітника спеціальних служб Російської Федерації під ніком «ОСОБА_12» встановив/закріпив на дереві напроти будинку № 7 у провулку 2-й Першотравневий в м. Одесі павербанк марки «Borofone» та мобільний телефон марки «Redmi», який здійснював трансляцію в режимі реального часу невстановленому співробітнику спеціальних служб Російської Федерації під ніком «ОСОБА_12», після чого ОСОБА_9 встановив сумку/пакет з саморобним вибуховим пристроєм виготовленим (зібраним) ОСОБА_5 біля паркану будинку № 7 у провулку 2-й Першотравневий в м. Одесі та з метою привертання уваги потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_10 здійснив підпал автомобіля марки «Hyundai H-1», д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом розпалювання вогню на його передній частині за допомогою пляшки з легкозаймистою речовиною (бензин), яку раніше приховав ОСОБА_5 та запальнички, після досягнення мети ОСОБА_9 та ОСОБА_10 направились до місця, де на них чекав ОСОБА_11 .

Після цього, під час зникнення з місця вчинення злочину та з метою не викриття своєї злочинної діяльності, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прослідували до автомобіля марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 та зникли у невідомому напрямку, у той же час з метою гасіння пожежі власного автомобілю марки «Hyundai H-1», д.н.з. НОМЕР_2 , з будинку № 7 у провулку 2-й Першотравневий в м. Одесі вийшов ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та не встигнувши зробити будь-яких дій внаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою, виготовленого (зібраного) ОСОБА_5 , залишеного ОСОБА_14 та ОСОБА_10 біля паркану, отримав тілесні ушкодження не сумісні з життям, від яких загинув на місці.

З метою перевірки виконаного злочинного завдання та отримання грошової винагороди ОСОБА_9 за допомогою меседжеру «Telegram» зателефонував невстановленому співробітнику спеціальних служб Російської Федерації під ніком « ОСОБА_12 », який спостерігав за вчиненням злочину у режимі реального часу за допомогою встановленого ОСОБА_9 мобільного телефону марки «Redmi», та павербанку марки «Borofone», який заздалегідь налаштував ОСОБА_5 , підтвердив виконання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 поставленого перед ними завдання та в подальшому перевів грошову винагороду в сумі 1000 доларів США, яку ОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розділили між собою у відповідності до заздалегідь погоджених між собою ролей.

25.01.2025 о 20 год. 58 хв. ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України затримано посадовою особою слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області.

26.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України за кваліфікуючими ознаками: терористичний акт, тобто вчинення вибуху, який створив небезпеку для життя чи здоров`я людини або заподіяв значну майнову шкоду чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до загибелі людини.

Повідомлення ОСОБА_5 про підозру обґрунтовується матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_5 може:

?переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

?знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

?незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні;

?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

?вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики.

У зв`язку з викладеним, слідчим було подано до слідчого судді клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, без застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник підозрюваного проти застосування запобіжного заходу заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред`явленої йому підозри у вчиненні вказаного злочину.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025160000000057 за підозрою ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.

25.01.2025 о 20 год. 58 хв. ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України затримано посадовою особою слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області.

26.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України за кваліфікуючими ознаками: терористичний акт, тобто вчинення вибуху, який створив небезпеку для життя чи здоров`я людини або заподіяв значну майнову шкоду чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до загибелі людини.

Повідомлення ОСОБА_5 про підозру обґрунтовується наступними доказами:

?повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 21.01.2024;

?протоколом огляду місця події від 21.01.2025 за адресою: будинку АДРЕСА_3 ;

?протоколом огляду місця події від 21.01.2025 біля будинку № 18 у провулку 2-й Першотравневий в м. Одесі;

?актом про пожежу № 29 від 21.01.2025;

?протоколом обшуку від 25.01.2025 за адресою: АДРЕСА_4 ;

?матеріалами виконаних доручень слідчого;

?за сукупністю іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків. Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , будучи підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, матиме змогу переховуватися від органу досудового розслідування, що призведе до порушення процесуального обов`язку підозрюваного.

Обрання запобіжного заходу надасть змогу запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи, має на утриманні малолітню дитину, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, в свою чергу він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та підтверджує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження. Крім того, підозрюваний є особою, завербованою представниками спецслужб Російської Федерації та виконував за грошову винагороду їх завдання, тому останні в свою чергу на даний час можуть вчинити дії, спрямовані на його викрадення, вивезення за межі України. Також підозрюваний проживає на території м. Одеса, яке розташоване у прикордонному районі України, та знаючи про те, що на даний час частина території України знаходиться під тимчасовою окупацією країни-агресора та не знаходиться під контролем правоохоронних органів України, може намагатись перетнути державний кордон України.

Також ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії та тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені, а тому існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 ретельно приховував свою злочинну діяльність, вчинив особливо тяжкий злочин з прямим умислом, усвідомлював суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажав свого викриття правоохоронними органами.

На даний час органом досудового розслідування тільки встановлюються свідки, які можуть дати конкретні покази відносно ОСОБА_5 , досудове розслідування відносно нього лише розпочато та проводиться збір доказової бази, в ході проведення слідчих дій були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних, тобто будучи обізнаним про хід досудового розслідування підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження з метою дачі ними завідомо неправдивих показань/висновків, у зв`язку з чим наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, оскільки він є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі негласного апарату російських спецслужб та перебуваючи на свободі може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників.

Крім того, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого та прокурора, що необхідно прийняти до уваги, що існує підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а тому наявні ризики, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, зазначений ризик підтверджується і тим, що ОСОБА_5 не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.

Зазначені обставини, відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, неможливо з причин, які зазначені вище.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №22025160000000057 від 21.01.2025 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 56 (п`ятдесят шість) днів в межах строку досудового розслідування, а саме до 21.03.2025 року включно.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту затримання підозрюваного а саме з 25.01.2025 року.

Розмір застави не визначати.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1