Рішення

від 20.01.2025 по справі 333/6272/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/6272/24

Провадження: 2/333/374/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Запоріжж

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової

Ю.В., секретар судового засідання - Дондик О.Ю.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радіоприлад-15», за участі третьої особи: Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи позов наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 -батько ОСОБА_4 . У 1980 році мати позивачів отримала квартиру АДРЕСА_1 , яка була збудована Житлово-будівельним кооперативом «Радіоприлад-15», та членом якого була ОСОБА_3 . В подальшому, ЖБК «Радіоприлад-15» за рішенням загальних зборів співвласників квартир, реорганізовано в ОСББ «Радіоприлад-15».

Після смерті батька позивачі звернулись до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на відсутність правовстановлюючого документу на квартиру. Таким чином, позивачі не мають можливості оформити спадщину в позасудовому порядку.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позивачі в судове засідання не з`явились, від них надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача, будучи повідомленим належним чином, в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов визнали.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, заперечень проти позову не надали.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою судді від 22.07.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.10.2024 р. витребувано копії документів зі спадкової справи № 127/2021, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 05.12.2024 року по справі проведено підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подружжям та були батьками позивачів. Вказане підтверджується свідоцтвом про одруження батьків НОМЕР_1 від 16.01.1965 року та свідоцтвами про народження позивачів серії НОМЕР_2 від 04.05.1973 року та НОМЕР_3 від 02.07.2015 року.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , від 30.08.1996 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений шлюб, прізвище ОСОБА_7 змінено на « ОСОБА_8 ».

Як вбачається зі змісту ордеру № 232 серії А-VII-ЖСК від 29.01.1980 року, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради народних депутатів, ОСОБА_3 , родина якої складається з чотирьох осіб, на підставі рішення виконкому міської ради народних депутатів №243 від 12.07.1979 р., виданий ордер на 3-кімнатну квартиру загальною площею 67,5 кв.м., АДРЕСА_1 .

Згідно довідки голови правління ЖБК «Радіоприлад-15» від 09.07.2015 року встановлено, що ОСОБА_3 являється членом кооперативу та їй належить праві власності 3-кімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Варітість квартири в сумі 9670,79 р. виплачена повністю 23.02.1992..

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , видане міським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , видане Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 21/2015 після померлої ОСОБА_3 , в строк, передбачений ст.1270 ЦК України, із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернулись чоловік померлої- ОСОБА_4 та діти померлої-позивачі по справі. Відомості про отримання ними свідоцтв про право на спадщину відсутні.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 127/2021 після померлого ОСОБА_4 , в строк, передбачений ст.1270 ЦК України, із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернулись діти померлого-позивачі по справі.

Постановами приватних нотаріусів позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки не надано документів, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Згідно довідки голови правління ЖБК «Радіоприлад-15» від 07.09.2015 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , по день смерті. Разом з померлою були зареєстровані та проживали чоловік - ОСОБА_4 , син- ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_1 .

V. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

З вимог ст. 16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно ч.2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Таким чином, обрані позивачами способи захисту їх прав передбачені законом і відповідають йому.

Правова позиція суду щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає використанню національними судами України як джерело права.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, як вбачається з вищенаведених документів, позивачі є такими, що прийняли спадщину після померлих батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Як передбачено ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 Цивільного Кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7 роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині 1 статті 317 ЦК України, у тому числі й право володіння.

Верховний Суд дійшов висновку, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Таким чином, відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на певне майно, зокрема, відсутність реєстрації речового права на нерухоме майно, безумовно не свідчить про відсутність у спадкодавця відповідних речових прав на таке майно. При здійсненні судового захисту спадкових прав спадкоємців на спадкове майно визначальним є підтвердження набуття спадкодавцем відповідного речового права та склад спадкового майна.

Відповідно до ст.. 384 ЦК України, усі власники (співвласники) квартир та нежитлових приміщень у будинку, спорудженому або придбаному житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна такого будинку. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Відповідно до п. 5-1 ППВСУ «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» № 9 від 18.09.1987 року - судам слід мати на увазі, що згідно із ст.15 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 8 ППВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року - у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах.

Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Відповідно до п. 3.3 Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року - у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.

З наведеного слідує, що юридичним фактом, з наявністю якого пов`язується виникнення речового права члена кооперативу, зокрема, на квартиру, є факт сплати (викупу) спадкодавцем, як членом такого кооперативу, всіх пайових внесків. Державна реєстрація такого речового права вимагається законодавством, однак не підміняє собою юридичний факт набуття речового права, а є похідним юридичним процесом підтвердження державою набуття особою певного речового права.

З довідки голови правління ЖБК «Радіоприлад-15» від 09.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 , будучи членом кооперативу сплатила всі пайові внески та їй належить праві власності 3-кімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивачів набула право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Однак право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 не реєструвала, що однак, з урахуванням вищевикладених висновків суду, не спростовує факту набуття нею права власності на вказану квартиру.

Таким чином, позивачі, як спадкоємці за законом після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть оформити своїх спадкових справ у зв`язку з відмовою нотаріуса.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 79, 80, 89, 133, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радіоприлад-15», за участі третьої особи: Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги в Комунарський районний суд міста Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радіоприлад-15»: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 23в, код ЄДРПОУ 20520167.

Третя особа: Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915.

Суддя Ю.В. Ковальова