Рішення

від 16.01.2025 по справі 335/7960/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/7960/24 2/335/179/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Романько О.О., за участю секретаря судового засідання Корсунової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Концерн «Міські теплові мережі» (далі Концерн «МТМ») звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 16009,56 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своєчасно не оплачувала надані їй за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв`язку з чим за період з 01.11.2021 по 17.02.2022 у неї утворилась заборгованість на суму 16009,56 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі Типового індивідуального договору № 72200361 про надання послуги з постачання теплової енергії, який відповідно до ч. 5 ст. 13 Закон України «Про житлово-комунальні послуги», станом на 01.11.2021 вважається укладеним. Відповідно до умов Договору, вартість обсягу спожитої теплової енергії користувачем обраховано за показаннями приладу комерційного обліку теплової енергії, яким оснащений будинок.

Посилаючись на те, що відповідачем не виконувалося зобов`язання по оплаті послуг з постачання теплової енергії, розмір заборгованість за вказаний період становить 16009,56 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 16.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

18.09.2024 представником відповідача подано відзив на позов, згідно з яким відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що приміщення АДРЕСА_2 не належить відповідачу на правах приватної власності з 07.04.2011. Додатково зазначили, що індивідуальний договір № 72200361 з відповідачем не погоджувався і не підписувався, та у зв`язку з тим, що відповідач не є власником зазначеного приміщення та не може отримувати послугу постачання теплової енергії до зазначеного приміщення, вона не може бути стороною за вищезазначеним договором. Прохали в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за вищезазначених підстав.

03.10.2024 відповідачем ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення договору дарування нежитлового приміщення.

13.11.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про заміну неналежного відповідача ОСОБА_1 на належного ОСОБА_2 , оскільки остання є власником приміщення АДРЕСА_2 , відповідно до договору дарування від 07.04.2011.

27.11.2024 від представника відповідача адвоката Сєчина Я.М. надійшло клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.11.2024 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в задоволенні клопотання представника позивача адвоката Калініної-Заєць Юлії Михайлівни про заміну неналежного відповідача відмовлено.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. В позові зазначили про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надавали.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належало нежитлове приміщення, а саме нежиле приміщення підвалу літ. А-3, загальною площею 142,1 кв.м., у будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2003 засвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусом О.І. 26.11.2003 (а.с.21-25).

Відповідно до договору дарування нежилого приміщення від 07.04.2011, який укладено між гр. ОСОБА_1 (дарувальник) та гр. ОСОБА_2 (обдарована, рнокпп НОМЕР_1 ) щодо передачі безоплатно у власність обдарованої нежилого приміщення, підвалу літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кушніренко О.Г., зареєстровано в реєстрі № 751 (а.с.83-84).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 24.03.2022 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.114).

Разом з тим, за життя гр. ОСОБА_2 на підставі договору дарування нерухомого майна від 17.02.2022, укладеного між нею та представником за довіреністю ОСОБА_1 , відчужила належне їй нежиле приміщення, підвалу літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 173,2 кв.м., гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (обдарованій). Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кушніренко О.Г., зареєстровано в реєстрі № 552 (а.с.75-76).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №350571611 від 16.10.2023 нежиле приміщення, підвалу літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 173,2 кв.м, на праві власності належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий ОСОБА_5 у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області 19.07.2014, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі договору дарування нерухомого майна, серія та номер 552, виданого 17.02.2022 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кушніренко О.Г. (а.с.28).

Також, відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №904808 від 14.11.2024 нежиле приміщення, підвалу літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 173,2 кв.м, КОАТУУ 23060070010069526, на праві власності належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий ОСОБА_5 у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області 19.07.2014, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.96).

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі Статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, та інше.

Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання», «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, а також Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі Статуту, який розміщено у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «МТМ».

Відповідно до Статуту підприємства основною метою діяльності позивача є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

02.10.2021 на виконання вимог Закону позивачем на офіційному сайті розміщено індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаного договору будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, а також співвласників в інших будівлях, приміщення в яких є самостійними об`єктами нерухомого майна, відповідно до ч. 8 ст. 14 Закону, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцем комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Отже, внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається, з метою запобігання порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Згідно з розрахунком основного боргу за договором № 72200361, долученим позивачем до позову, відповідачу ОСОБА_3 , як власнику майна, нараховано заборгованість за надані послуги за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 по 17.02.2022 на загальну суму 16009,56 гривень (а.с. 15).

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що гр. ОСОБА_3 не є власником зазначеного майна з 07.04.2011.

За зазначений у позові період власником цього майна була гр. ОСОБА_2 , яка на час звернення з позовом до суду вже померла. Зазначена обставина стала перешкодою щодо залучення її у цій справі в якості відповідача за клопотанням представника позивача.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №350571611 від 16.10.2023 нежиле приміщення, підвалу літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 173,2 кв.м, на праві власності належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , на підставі договору дарування, нерухомого майна, серії та номер 552, виданого 17.02.2022 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кушніренко О.Г. (а.с.28).

На підставі викладеного, станом на 01 листопада 2021 року розміщений на сайті Концерну «Міські теплові мережі» Типовий індивідуальний договір № 72410127 про надання послуги з постачання теплової енергії, за адресою: АДРЕСА_1 , між Концерном «Міські теплові мережі» та ОСОБА_3 не є укладеним, оскільки зазначене нерухоме майно вибуло з її власності на підставі договору дарування нежилого приміщення від 07.04.2011.

Згідно положень Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, Споживачем є: споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі до договору (Закон); споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правила).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Обов`язок укласти договір на постачання теплової енергії покладається відповідно до закону, як на теплопостачальну організацію, так і на споживача теплової енергії.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. п. 5, 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі споживач) індивідуальний або колективний споживач.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч.ч. 2-5, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 13 розділу «Порядок надання послуги» Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що споживачем послуг Концерну «Міські теплові мережі», наданих до нежитлового приміщення № 37, загальною площею 173,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 , за період з 01.11.2021 до 17.02.2022 була гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Питання процесуального правонаступництва судом не вирішувалося в силу ч. 4 ст.25 ЦК України та ст. 55 ЦПК України.

Так, правонаступників у справі можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Таких висновків, також дійшов Верховний Суд у складі колегії судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі №681/1267/22.

Кредитор може пред`явити вимогу до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину,відповідно до вимог ст.1281 ЦК Українив один із таких способів: 1) безпосередньо спадкоємцю; 2) опосередковано через нотаріуса за місцем відкриття спадщини (за межами України через консульську установу).

Неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 не є зобов`язаною за позовною вимогою особою, отже є неналежним відповідачем у справі, оскільки в ході розгляду справи встановлено особу, яка мала б виконати вимогу позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі№ 523/9076/16-цзроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПКУкраїни. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Схожих висновків дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 березня 2024року у справі№522/11722/21 (провадження № 61-12248св23).

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі», які заявлено до неналежного відповідача, не підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що при розгляді цієї справи, враховуючи, що позов заявлено до неналежного відповідача, суд не досліджував обставини щодо кількості та якості, правильності нарахування наданої послуги фактичному споживачу у спірний період.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 51, 55, 76-83, 211, 247, 253, 263-265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» (адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - залишити без задоволення.

Копію рішення надіслати учасникам процесу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20 січня 2025 року.

Суддя: О.О. Романько