Рішення

від 27.01.2025 по справі 461/8589/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/8589/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 січня 2025 року м. Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі: головуючої - судді Павлюк О. В.,

за участю: секретаря судового засідання Гнаткович В. С.,

представниці позивачки Данилів Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі Позивачка) (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Левкович Тарас Володимирович (адреса: м. Львів, вул.Ак. Лазаренка, 1)до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальварія» (далі ТОВ «Кальварія» або Відповідач)(адреса: м. Львів, вул. Галицька, 20; ідентифікаційний номер: 13808175)про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Відповідача про стягнення з останнього коштів за авторським договором у розмірі 804 євро та понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.12.2016 сторони уклали Авторський договір № 28-12-2016 (надалі Авторський договір).

Позивачка повністю виконала свої зобов`язання відповідно до Авторського договору, однак Відповідач гонорару за цим договором не сплатив, тобто порушив свої фінансові зобов`язання, у зв`язку з чим Позивачка була змушена звернутись до суду.

Ухвалою від 28.10.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті (а. с. 95).

Представниця Позивачки у судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом скерування ухвали про відкриття провадження у справі та примірника позовної заяви за місцем його реєстрації (а. с. 96, 108, 115), шляхом скерування телефонограми на номер Відповідача (а. с. 101), а також через оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади (а. с. 107, 114).

До суду повернувся конверт з відміткою про невручення поштового відправлення Відповідачу, у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою (а.с.119-112).

У пункті 4 частини 8 статті 128 ЦПК України зазначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Аналогічна позиція міститься у Постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частинах 1 та 3 статті 13ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, а тому суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті з ухваленням заочного рішення. При цьому суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наведене, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 54 Конституції України, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до статті 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

У статті 435 ЦК України встановлено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

У ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

За приписами частини першої статті 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Перекладачу твору належить авторське правона здійснений переклад, якщо той є результатом його творчої діяльності. Подібно до автора твору, що перекладається іншою мовою, перекладачу належить авторське право на здійснений ним переклад, який вважається похідним твором. Належність авторського права на переклад обмежує права інших осіб щодо його використання без дозволу. Це означає, що використання перекладу можливе лише з дозволу перекладача, крім випадків, передбачених Законом України «Про авторське право і суміжні права».

Устатті 431Цивільного кодексуУкраїни зазначається, що за порушення права інтелектуальної власності, у тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену зазначеним Кодексом, іншим законом чи договором.

Правова регламентація відносин при укладанні авторського договору здійснюється, зокрема, Цивільним кодексом України та Законом України «Про авторське право і суміжні права» (далі Закон про авторське право).

Закон про авторське право у статтях 3134 встановлює загальні засади авторського договору, зокрема: за авторським договором передаються лише майнові права, які існують на момент укладання договору; лише автор має право давати дозвіл на використання твору на підставі авторського договору; за авторським договором здійснюється передача виключного та невиключного права; визначено категорію договорів на право використання творів; авторський договір укладається у письмовій формі; можлива відповідальність за невиконання авторського договору.

На договори у сфері авторського права поширюються загальні принципи та правила цивільного законодавства (розділи І, ІІ книги п`ятої ЦК).

Згідно зі ст. 626 ЦК України,договоромє домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612ЦК України визначає, що боржник, у цьому випадку Відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Суд встановив, що 28.12.2016 сторони уклали Авторський договір № 28-12-2016 (а. с. 52-54).

Відповідно до п. 1.1. Авторського договору, предметом Договору є український переклад літературного твору з оригіналу шведською мовою під назвою Beckomberga Ode till min familj (надалі Твір) автора Sara Stridsberg (надалі Переклад), здійснений творчою працею Перекладача.

Згідно з п. 3.1. Авторського договору, Перекладач зобов`язується передати Видавцю повну версію Перекладу в електронному вигляді разом із усіма додатковими матеріалами, які Перекладач уважає за необхідне включити до видання (передмова, коментарі тощо) не пізніше 30 червня 2017 року.

30.06.2017 на виконання умов Авторського договору Позивачка надіслала з особистої електронної пошти на адресу електронної пошти представника Видавця Ксенії Мацкевич (Сладкевич) електронне повідомлення такого змісту: «Доброго вечора, пані Ксеніє! У додатку надсилаю переклад роману Сари Стрідсберґ. З наступного тижня ще напишу Вам листа з коментарями/запитаннями. З повагою, ОСОБА_2 ». У додатку до цього листа 30.06.2017 року позивач долучила документ із назвою «Сара Стрідсберґ. Бекомберґа_fin», у якому наявний переклад літературного твору з оригіналу шведською мовою під назвою Beckomberga Ode till min familj автора Sara Stridsberg (а. с. 60).

Отже, Позивачка, як Перекладач, на виконання умов Авторського договору у термін, визначений цим договором, надіслала в електронному вигляді відповідний Переклад.

Згідно з п. 4.1. Авторського договору, оплата роботи Перекладача здійснюється шляхом переказу на банківській рахунок Перекладача з коштів гранту the Swedish Arts Council.

Відповідно до п. 4.3. Авторського договору, у випадку отримання відмови у фінансуванні the Swedish Arts Council гонорар Перекладача становить 6 євро за сторінку перекладеного тексту (1800 знаків з пробілами) у гривневому еквіваленті згідно із курсом НБУ.

Отже, із врахуванням наведеного вище п. 4.3. Авторського договору та кількості сторінок Перекладу, вартість такого визначається за такою формулою: Вартість перекладу за 1 сторінку х Кількість сторінок = Розмір гонорару (6 євро х 134 сторінки = 804 євро).

Однак вищевказаний розмір гонорару Відповідач Позивачці не сплатив, тобто, порушив фінансові зобов`язання за Авторським договором.

Відповідно до п. 2.1 Авторського договору Перекладач передає Видавцю виключне право використання Перекладу Твору (виключні майнові авторські права на Переклад) як у цілісній версії, так і в будь-якій його частині чи фрагменті, у будь-якій формі і будь-яким способом, без територіальних та інших обмежень щодо Перекладу перед третіми особами та інших обмежень на 5 (п`ять років).

Суд встановив, що Відповідач використав Переклад і видав відповідну книгу, яку роками реалізовує у онлайн та офлайн форматах.

Так, у книзі, виданої Відповідачем, на авантитулі вказано, що переклад здійснений Позивачкою (а. с. 83).

Факт використання Перекладу Твору Відповідачем підтверджується зокрема тим, що книги, видані відповідачем продовжують реалізовуватись на інтернет-ресурсах, зокрема електронні версії книги (а. с. 85-87).

Окрім того, на офіційному сайті ТОВ «Кальварія» наявна інформація про цю книгу, фіксується факт здійснення перекладу Позивачкою та надані посилання для завантаження електронної книги (а. с. 88-89).

Отож, Відповідач використовує Переклад Позивачки та здійснює комерційний продаж відповідної книги, однак не заплатив гонорар останній. Доказів протилежного суду не надано.

Позивачка тричі зверталась до Відповідача з вимогами про виплату гонорару. Однак кожного разу відповідач не отримував відповідні поштові відправлення: такі повертались або за закінченням встановленого терміну зберігання або з інших причин (а. с. 12-27).

27.09.2024 Позивачка направила четверту вимогу про виплату гонорару, така була отримана, однак в наданий семиденний строк для сплати заборгованості на рахунок позивача не надійшло грошових коштів, а також відсутнє повідомлення та/або лист з поясненням причин невиплати гонорару (а.с.28-31).

Отже, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження у судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Окрім цього, у позовній заяві Позивачка зазначає, що у порядку, визначеному процесуальним законом, заявлятиме до відшкодування з відповідача витрати на правову (правничу) допомогу за результатом розгляду справи у суді першої інстанції, орієнтований розмір таких витрат попередньо складатиме 35 000,00 грн, та докази понесення таких витрат Позивачка надасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Отже, суд під час ухвалення цього рішення не вирішує питання про стягнення понесених Позивачкою витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.2,10, 12, 141,258, 259,263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути зі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальварія» (адреса: м. Львів, вул. Галицька, 20; ідентифікаційний номер: 13808175) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )заборгованість за Авторським договором у розмірі 804 (вісімсот чотири) євро.

Стягнути зі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальварія» (адреса: м. Львів, вул. Галицька, 20; ідентифікаційний номер: 13808175) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )1211,20 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ольга ПАВЛЮК