Рішення

від 27.01.2025 по справі 465/9749/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9749/23

2/465/1054/25

РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2025 року м. Львів

Франківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Титикайла І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного підприємства -Українського державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господадства "Укрдіпродор"-"Західдіпрошлях" про стягнення заробітної плати, компенсації, моральної шкоди ,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор»-«Західдіпрошлях» про стягнення заробітної плати, компенсації, моральної шкоди. Просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 128497,77 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 10282, 87 грн., з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів при їх виплаті та відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що вона працювала у Львівській філії Державного підприємства-Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господадства "Укрдіпродор"-"Західдіпрошлях" на посаді інженера з 15.05.2017 року, з 01.06.2017 року переведена на посаду провідного інженера. Починаючи з лютого 2022 року по липено 2023 року, у відповідача виникла заборгованість з виплати заробітної плати позивачці, яка станом на 19.10.2023 року складає 128497,77 грн. Розмір цієї заборгованості підтверджуєтсья довідкою № 06 від 19.10.2023 року. На момент подання позову заборгованість позивачці не погашена. . Крім цього, позивачкою здійснено розрахунок компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням термінів його виплати за період заборгованості станом на 19.10.2023 р., яка виникла у період з лютого 2022 року по липень 2023 року. Розмір компенсації, заявлений позивачкою, становить 10 282,87 грн. Внаслідок тривалої невиплати заробітної плати за період з лютого 2022 року по день подання позову у позивачки порушено звичайний життєвий устрій, оскільки внаслідок відсутності інших доходів позивачка була фінансово обмежена та не мала змоги задовольнити свої базові потреби. На фоні цих обставин у позивачки були часті переживаття і стреси. З огляду на зазначене просила задоволити позов

Позивачка та її представник подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча й належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце проведення такого, відзиву та будь-яких інших клопотань до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Судом встановлено, що наказом в.о. директора Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» Сало Ю.В. №7-к від 12 травня 2017 року ОСОБА_1 прийнято на посаду інженера з окладом згідно штатного розпису з 15 травня 2017 року.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці"та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно з ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно додовідки про доходи Львівської філії "Західдіпрошлях" від 18.10.2023 року №06/1, ОСОБА_1 працювала у Львівській філії «Західдіпрошлях», форма працевлаштуванняосновна, займала посаду провідного інженера. Нарахована заробітна плата за червень 2023 року становить 9728,64 грн., за липень 2023 року 2997,62 грн., всього 12726,26 грн.

Згідно з довідкою №06 від 19.10.2023 року заборгована заробітна плата ОСОБА_1 станом на 19 жовтня 2023 року складає 128497,77 грн., а саме: лютий 2022 року 4634,95 грн.; березень 2022 року 10134,95 грн.; квітень 2022 року 10134,95 грн.; травень 2022 року 5679,94грн.; червень 2022 року 8509,93 грн.; липень 2022 року 8531,65 грн.; серпень 2022 року 9588,03 грн.; вересень 2022 року 10501,22 грн.; жовтень 2022 року 6589,97 грн.; грудень 2022 року 7231,38, січень 2023 року 7831,55, лютий 2023 року 10134,95, квітень 2023 року 8614,71, травень 2023 10134,95, червень 2023 року 7831.55, липень 2023 року 2413,09 грн.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №905/361/19 від 19 травня 2020 року, зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У Постанові Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 607/2699/17 (провадження №6115999св20) викладений висновок про те, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів; усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2020 у справі № 607/3509/17 (провадження № 61-12609св20) зазначено, що оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Враховуючи викладене, за період, який позивачка зазначає у позовних вимогах заборгованість по заробітній платі становить 128497,77 грн., а тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період з лютого 2022 року по липень 2023 року підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, рішення в частині негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати позивача в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Наведене кореспондується з ст.34 Закону України "Про оплату праці", згідно якої компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, який затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Державною службою статистики України.

Величина приросту індексу споживчих цін за період березень2022 вересень2023: березень2022-1.045, квітень2022-1.031, травень2022 1.027, червень2022 1.031, липень2022 1.007, серпень2022 -1.011, вересень2022- 1.019, жовтень2022- 1.025, листопад2022- 1.007, грудень2022-1.007, січень 2023- 1.008, лютий2023- 1.007, березень2023-1.015, квітень2023- 1.002, травень2023- 1.005, червень 2023- 1.008, липень 2023 -0.994, серпень 2023 -0.986, вересень2023- 1.005.

Лютий 2022року 1237,53 грн.:

Величина приросту індексу споживчих цін: 1.045 (Березень 2022) х 1.031 (Квітень 2022) x 1.027 (Травень 2022) х 1.031 (Червень 2022) х 1.007 (Липень 2022) х 1.011 (Серпень 2022) x 1.019 (Вересень 2022) х 1.025 (Жовтень 2022) х 1.007 (Листопад 2022) х 1.007 (Грудень 2022) х 1.008 (Січень 2023) х 1.007 (Лютий 2023) х 1.015 (Березень 2023) х 1.002 (Квітень 2023) х 1.005 (Травень 2023) х 1.008 (Червень 2023) х 0.994 (Липень 2023) х 0.986 (Серпень 2023) х 1.005 (Вересень 2023) х 100% - 100% = 1,267131 х 100%-100% = 26.7%

Сума компенсації за лютий 2022р.: (4634,95 грн. х 26,7%) : 100% =1237,53 грн.

Аналогічно розрахунок суми компенсацій за березень2022р. липень 2023р.:

березень 2022 року -2158,74 грн. (приріст індексу споживчих цін - 21,3)

квітень 2022 року - 1783,75 грн. (приріст індексу споживчих цін - 17,6)

травень 2022 року - 823,59 грн. (приріст індексу споживчих цін - 14,5)

червень 2022 року - 944,60 грн. (приріст індексу споживчих цін - 11,1)

липень 2022 року - 878,76 грн. (приріст індексу споживчих цін - 10,3)

серпень 2022 року - 871,51 грн. (приріст індексу споживчих цін - 9,1)

вересень 2022 року - 745,59 грн. (приріст індексу споживчих цін - 7,1)

жовтень 2022 року - 296,55 грн. (приріст індексу споживчих цін - 4,5)

грудень 2022 року - 216,94 грн. (приріст індексу споживчих цін - 3,0)

січень 2023 року - 172,29 грн. (приріст індексу споживчих цін - 2,2)

лютий 2023 року - 152,02 грн. (приріст індексу споживчих цін - 1,5)

квітень 2023 року - 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний)

травень 2023 року - 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний)

червень 2023 року - 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний)

липень 2023 року - 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний)

Отже, загальна сума компенсації становить: 10 282,87 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, враховуючи, що такий розрахунок не оспорюється відповідачем та ним не спростований.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, якою передбачене відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

Судом встановлено, що відповідачем порушено конституційне право позивача на оплату праці, невиплату заробітної плати у повному обсязі протягом тривалого часу роботи, що призвело до моральних страждань позивача, які виразились у неотриманні коштів необхідних йому для проживання протягом тривалого періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе, переживання та стресу.

Суд погоджується з позицією позивача про те, що неможливість отримувати належну платню за роботу позбавило його задовольняти необхідні соціально-матеріальні потреби, що є прямим свідченням завданих моральних страждань. В той же час, визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує характер порушення його прав, тяжкість і істотність вимушених змін у житті внаслідок порушення трудових прав та зусиль, вжитих для їх відновлення, виходячи з засад розумності та справедливості, визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн.

Відтак позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, а тому з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь позивача необхідно стягнути заборгованість із заробітної плати та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати та моральну шкоду.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в частині стягнення заборгованості із заробітної плати.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, судовий збір в частині стягнення заборгованості із заробітної плати підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню у користь держави судовий збір у розмірі 1285 грн. за позовну вимогу про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Крім того, з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір за вимогу про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати та стягення моральної шкоди у розмірі 2 422,4 грн.

Що стосується стягнення з позивачки на користь позивачів витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Між відповідачем ОСОБА_1 та АО "СЕНАТОР" 18.11.2023 року укладено договір доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги). Відповідно до Акту наданих послуг від 04.12.2024 року ОСОБА_1 було надано послуг на загальну суму 11500,00 грн.

Представником позивача підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд враховує критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих послуг та виконаних робіт, предмет спору та категорію (складність) справи, суд доходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. які суд вважає розумними та обгрунтованими.

На підставі викладеного і керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 27, 81, 89, 95, 141, 175, 177, 223, 247, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного підприємства -Українського державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господадства "Укрдіпродор"-"Західдіпрошлях" про стягнення заробітної плати, компенсації, моральної шкоди - задоволити.

Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 128497 (сто двадцять вісім тисяч чотириста дев`яносто сім гривень) грн 77 коп.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 10282 (десять тисяч двісті вісімдесят дві гривні) грн. 87 коп., з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь держави 1285 (одна тисяча двісті вісімдесят п`ять) гривень 00 коп. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь держави 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 гривень 00 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше розміру заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892, 03037, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 39/1.

Суддя Мигаль Г.П.