Ухвала

від 24.01.2025 по справі 592/826/25

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/826/25

Провадження № 2-о/592/76/25

УХВАЛА

24 січня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенко В.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання недієздатним ОСОБА_2 , заінтересовані особи Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, орган опіки і піклування Сумської міської ради, Міністерство оборони України,

ВСТАНОВИВ:

Заявник просить визнати недієздатним його вітчима ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 . Вимоги мотивує тим, що останній має хронічне психічне захворювання у зв`язку з яким потребує догляду та опіки. Заявник, його мати та вітчим проживали разом за адресою АДРЕСА_2 . Мати доглядала вітчима. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати померла. Заявник вважає, що вітчима слід визнати недієздатним та встановити опіку призначивши заявника опікуном.

У подані заяві не зазначені обставини у обґрунтування заяви та докази на їх підтвердження. Заявник та ОСОБА_2 не є родичами. Поряд з цим заявник не зазначив обставини та докази з яких можна стверджувати, що вони є членами сім`ї. Також не зазначено про наявність родичів у ОСОБА_2 , причини з яких вони не можуть подати аналогічну заяву, докази на їх підтвердження. Також у заяві необґрунтовано необхідність залучення заінтересованою особою Міністерство оборони України, не зазначено які саме права чи інтереси залипаються саме заявленою особою.

Щодо залучення заявником Міністерства оборони України слід зазначити наступне.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до п.4 ч.4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Порядок залучення заінтересованої особи в ЦПК України не врегульований, а відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, суд при залученні заінтересованої особи керується вимогами статті 53 ЦПК України, що регулює порядок залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Крім цього, відповідно до частини 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Звертаючись з заявою у окремому провадженні заявник у процесуальному документі має право визначити певну заінтересовану, обґрунтувати необхідність її залучення, тобто зазначити на які права, обов`язки чи повноваження може вплинути судове рішення у справі.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992. Згідно з частинами першою, другою статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а статтею 23 цього Закону передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до абз.11ч.1ст.23 вказаного Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

На підставі ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Згідно з пунктом 2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням. Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

За змістом пункту 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом.

Відповідно до пункту 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Згідно до правового висновку Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду, зробленого у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 638/4/19, права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав. Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявник про необхідність залучення до участі у цивільній справі в якості заінтересованої особи Міністерства оборони України є необґрунтованим.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У відповідності до ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

5)виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Подана заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 296, п. 2 і п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177, ч. 4 ст. 294 ЦПК України, всупереч яким не зазначені обставини в обґрунтування права заявника на звернення до суду з поданою заявою. Не зазначено обставини перебування заявника з заявленою особою у сімейних відносинах та докази на їх підтвердження. Також не зазначені обставини, щодо наявності родичів у ОСОБА_2 , обставини з яких вони не можуть подати аналогічну заяву, докази на підтвердження цих обставин. Не зазначені відомості про заінтересовану особу Міністерство оборони України, необхідність залучення цієї установи заінтересованою особою, які права чи обов`язки виникають чи зачіпаються цієї особи, докази на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 294 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки заява подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177, ч. 3 ст. 294 ЦПК України суд вважає, за необхідне залишити її без руху та запропонувати усунути зазначені недоліки.

Роз`яснити, що в іншому разі заява буде вважатися неподаною.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 294, 318 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання недієздатним ОСОБА_2 , заінтересовані особи Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, орган опіки і піклування Сумської міської ради, Міністерство оборони України, залишити без руху, запропонувавши у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки, про що повідомити і пояснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г. Костенко