Рішення

від 22.01.2025 по справі 607/9138/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2025 Справа №607/9138/24

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складіголовуючого судді Братасюка В.М., за участю секретаря судового засідання Тинкалюк Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України до ОСОБА_1 про стягнення грошей,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Тернопільського національногомедичного університетуім.І.Я.Горбачевського МОЗУкраїнизвернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначає, що на підставі рішення приймальної комісії від 06 серпня 2016 року №24 наказом ректора

Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров?я України» №323 від 06 серпня 2016 року ОСОБА_1 зараховано студентом першого курсу медичного факультету Університету. На виконання вимог Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 (чинного на момент виникнення правовідносин), та Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України №367 від 25.12.1997 (чинного на момент виникнення правовідносин), ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського», ОСОБА_1 та його повноважний представник - Глинський Володимир Тарасович, уклали угоду №7 від 01 вересня 2016 року про підготовку фахівців із вищою освітою.

Так, згідно з умовами укладеної Угоди, відповідач (студент) зобов?язується прибути після закінчення Університету на навчання в інтернатуру відповідно до направлення та пройти повний курс навчання згідно з програмою; після завершення навчання в інтернатурі прибути на місце працевлаштування згідно призначення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за направленням на навчання в інтернатурі або за призначенням на місце працевлаштування - відшкодувати Університету вартість навчання та суму отриманої стипендії. Разом з тим, Угодою передбачено обов?язок Університету: забезпечити якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця; оформити студентові направлення на працевлаштування; здійснити контроль за своєчасним прибуттям студента до місця проходження інтернатури після закінчення навчання в Університеті. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров?я України №1353 від 12 червня 2019 року «Про зміну найменування та затвердження статуту Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України». Державному вищому навчальному закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров?я України» змінено найменування на Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров?я України.

Зазначає, що 05 травня 2022 року відповідач звернувся до голови Комісії з розподілу на підготовку в інтернатуру із заявою з проханням сприяти розподілу на підготовку в інтернатурі у Тернопільську область. На виконання умов укладеної Угоди, згідно з Протоколом засідання комісії з персонального розподілу на підготовку в інтернатуру випускників VI курсу, які закінчують Університет у червні 2022 року, та враховуючи заяву Відповідача, його було направлено на інтернатуру у Комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради на посаду лікаря ортопела-травматолога.

Відтак, 27 червня 2022 року Відповідач отримав направлення на роботу №29 від 13 червня 2022 року в Комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, назва програми підготовки в інтернатурі за спеціальністю:

«Ортопедія і травматологія», про що свідчить його особистий підпис в Журналі обліку направлень на проходження програми підготовки в інтернатуру за 2022 рік.

Відповідно до наказу ректора ТНМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України №76 (ДМ)

від 15 червня 2022 року відповідачу присвоєно кваліфікацію лікаря та видано диплом.

Виходячи з наведеного, університетом повністю виконано умови укладеної з

відповідачем Угоди, а саме: забезпечено якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця; оформлено студентові направлення на працевлаштування.

Згідно з листом директора КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради №234 від 11 квітня 2023 року, відповідач як випускник бюджетної форми навчання Університету 2022 року випуску не навчався і на даний час не навчається в інтернатурі за спеціальністю «ортопедія і травматологія» у КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради. Зазначене вище свідчить про те, що відповідач відмовився пройти згідно з направленням повний курс навчання в інтернатурі згідно програми та відповідно в подальшому відпрацювати не менше трьох років як молодий фахівець в державній установі охорони здоров?я, тобто не виконав свої зобов?язання. передбачені Угодою про підготовку фахівців з вищою освітою, що укладено з Позивачем. Як наслідок, невиконання відповідачем умов Угоди тягне за собою обов?язок відшкодувати у встановленому порядку відповідно Університету (до державного бюджету) вартість навчання та суму отриманої стипендії.

Відповідно до розрахунку фактичних затрат на навчання ОСОБА_1 - студента медичного факультету за державним замовленням випуску 2022 року вартість навчання

становить 165 820, 85 грн. Окрім цього, згідно з довідками про доходи №07-18/1586 та №07-18/1587 від 16 травня 2023 року, виданих ТНМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України на ім?я ОСОБА_1 , за період навчання в Університеті з вересня 2016 року по грудень 2018 йому було нараховано та виплачено стипендію відповідно в розмірі 3 300, 00 гривень та з січня 2019 року по червень 2022 року - в розмірі 7 844, 20 гривень, в загальному розмірі за період з вересня 2016 року по червень 2022 року - 11 144, 20 грн. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи без її участі. Щодо винесення заочного рішення не заперечили.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча своєчасно був повідомлений про час і місце судового розгляду, заперечень на позов не подавав, про причини неявки суд не повідомив, а, відтак, за зазначених обставин, суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення в порядку ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Судом встановлено, що на підставі рішення приймальної комісії від 06 серпня 2016 року №24 наказом ректора Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров?я України» №323 від 06 серпня 2016 року ОСОБА_1 зараховано студентом першого курсу медичного факультету Університету.

На виконання вимог Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів. підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 (чинного на момент виникнення правовідносин), та Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України №367 від 25.12.1997 (чинного на момент виникнення правовідносин), ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського», ОСОБА_1 та його повноважний представник Глинський Володимир Тарасович, уклали угоду №7 від 01 вересня 2016 року про підготовку фахівців із вищою освітою.

Так, згідно з умовами укладеної Угоди. Відповідач (студент) зобов?язується прибути після закінчення Університету на навчання в інтернатуру відповідно до направлення та пройти повний курс навчання згідно з програмою; після завершення навчання в інтернатурі прибути на місце працевлаштування згідно призначення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за направленням на навчання в інтернатурі або за призначенням на місце працевлаштування - відшкодувати Університету вартість навчання та суму отриманої стипендії.

Разом з тим, Угодою передбачено обов?язок Університету: забезпечити якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця; оформити студентові направлення на працевлаштування; здійснити контроль за своєчасним прибуттям студента до місця проходження інтернатури після закінчення навчання в Університеті.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров?я України №1353 від 12 червня 2019 року «Про зміну найменування та затвердження статуту Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (нова редакція)».

Державному вищому навчальному закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров?я України» змінено найменування на Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров?я України.

05 травня 2022 року відповідач звернувся до голови Комісії з розподілу на підготовку в інтернатуру із заявою з проханням спряти розподілу на підготовку в інтернатурі у Тернопільську область.

На виконання умов укладеної Угоди, згідно з Протоколом засідання комісії з персонального розподілу на підготовку в інтернатуру випускників VI курсу, які закінчують

Університет у червні 2022 року, та враховуючи заяву відповідача, його було направлено на інтернатуру у Комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3»

Тернопільської міської ради на посаду лікаря ортопеда-травматолога.

Відтак, 27 червня 2022 року відповідач отримав направлення на роботу №29 від 13 червня 2022 року в Комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, назва програми підготовки в інтернатурі за спеціальністю:

«Ортопедія і травматологія», про що свідчить його особистий підпис в Журналі обліку направлень на проходження програми підготовки в інтернатуру за 2022 рік.

Відповідно до наказу ректора ТНМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України №76 (ДМ) від 15 червня 2022 року відповідачу присвоєно кваліфікацію лікаря та видано диплом.

Виходячи з наведеного, Університетом повністю виконано умови укладеної з

Відповідачем Угоди, а саме: забезпечено якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця; оформлено студентові направлення на працевлаштування.

Згідно з листом директора КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради №234 від 11 квітня 2023 року, відповідач як випускник бюджетної форми навчання Університету 2022 року випуску не навчався і на даний час не навчається в інтернатурі за спеціальністю «ортопедія і травматологія» у КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради.

Зазначене вище свідчить про те, що відповідач відмовився пройти згідно з направленням повний курс навчання в інтернатурі згідно програми та відповідно в подальшому відпрацювати не менше трьох років як молодий фахівець в державній установі охорони здоров?я, тобто не виконав свої зобов?язання, передбачені Угодою про підготовку фахівців з вищою освітою, що укладено з Позивачем. Як наслідок, невиконання відповідачем умов Угоди тягне за собою обов?язок відшкодувати у встановленому порядку відповідно Університету (до державного бюджету) вартість навчання та суму отриманої стипендії.

Відповідно до розрахунку фактичних затрат на навчання ОСОБА_1 - студента медичного факультету за державним замовленням випуску 2022 року вартість навчання

становить 165 820, 85 грн.

Окрім цього, згідно з довідками про доходи №07-18/1586 та №07-18/1587 від 16 травня 2023 року, виданих ТНМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України на ім?я ОСОБА_1 , за період навчання в Університеті з вересня 2016 року по грудень 2018 йому було нараховано та виплачено стипендію відповідно в розмірі 3 300, 00 гривень та з січня 2019 року по червень 2022 року - в розмірі 7 844, 20 гривень, в загальному розмірі за період з вересня 2016 року по червень 2022 року - 11 144, 20 грн.

Згідно із статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам (частина третя статті 53 Конституції України).

Відповідно до п.4 Розділу І Статуту Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 січня 2023 року №5, Університет заснований на державній формі власності. Органом управління Університету є Міністерство охорони здоров`я України. Університет як суб`єкт господарювання діє в статусі бюджетної установи на засадах неприбутковості. Майно Університету є державною власністю.

Водночас, п.10 Розділу І Статуту передбачено, що Університет є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Відповідно до ч.2 ст.44 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ (в редакції від 19.02.2016) (чинною на момент виникнення правовідносин), вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою регулювання відносин між навчальними закладами та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.

У рішенні Конституційного Суду України від 04.03.2004 №5-рп/2004 у справі №1-4/2004 вказано, що безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі (ч.4 ст.53 Конституції України) в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державного замовлення).

Згідно пунктом 11 частини 1 статті 13 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року №1556-VII (в редакції від 20.06.2016, чинною на момент виникнення правовідносин), центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки: сприяє працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів.

Частиною 3 статті 52 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-XII (в редакції від 19.02.2016, чинною на момент виникнення правовідносин) передбачено, що інші обов?язки осіб, що навчаються, можуть встановлюватися законодавством, положеннями про навчальні заклади та їх статутами.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 (чинною на момент виникнення правовідносин, втрата чинності від 07.06.2017) затверджено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, пунктом 3 якої передбачено, що Порядок, затверджений пунктом 1 цієї постанови, поширюється на осіб, що навчаються за спеціальностями медичного профілю.

Відповідно до п.4 вищезазначеного Порядку, керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком №1.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що згідно з угодою випускник зобов`язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця вищою освітою.

Відповідно до п. 18 Порядку, керівництво вищого навчального закладу не пізніше ніж за рік до закінчення навчання пропонує випускнику посаду відповідно до укладеної угоди.

Пунктом 19 Порядку передбачено, що оформлене замовником або вищим навчальним закладом (за домовленістю із замовником) направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником.

Відповідно до п.20 Порядку, молодий фахівець повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу.

Окрім цього, згідно з п. 14 цього Порядку, у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, протягом трьох років випускник зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Згідно з п.1 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» №77/96 від 23.01.1996. із змінами, внесеними згідно з Указом Президента №342/96 від 16.05.1996, вищі навчальні заклади України здійснюють підготовку спеціалістів: за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів - за державним замовленням; за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб - для роботи у недержавному секторі народного господарства; за рахунок власних коштів особи - для роботи у державному і недержавному секторі народного господарства (за бажанням).

Окрім цього, пунктом 2 цього Указу передбачено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов`язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Водночас, відповідно до вищезазначеного Указу Президента України від 23 січня 1996 №77 та постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 № 992, наказом МОЗ України №367 від 25.12.1997 затверджено Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (чинний на момент виникнення правовідносин, втрата чинності від 09.09.2022).

Пунктом 6 даного Порядку передбачено, що випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов`язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Також, згідно з п.21 цього Порядку, випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням.

У разі, якщо випускник не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у пп. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до п.2 розділу 1 Положення про інтернатуру, затвердженого наказом МОЗ У країни від 22 червня 2021 року № 1254, інтернатура - форма первинної спеціалізації осіб за лікарськими та фармацевтичними/провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або фармацевта/провізора-спеціаліста.

Згідно з п.3, п.4 розділу 1 Положення про інтернатуру, основним завданням інтернатури є підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки лікарів (фармацевтів/провізорів)-інтернів, їх професійної готовності до самостійної діяльності за фахом з метою присвоєння звання «лікар-спеціаліст» або «фармацевт/провізор-спеціаліст» за відповідною спеціальністю.

Перелік спеціальностей та тривалість підготовки в інтернатурі наведені у додатку до цього Положення.

Програма підготовки в інтернатурі складається з двох частин: освітньої та практичної.

Освітня частина інтернатури проводиться в закладі вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (фармацевтів/провізорів)-інтернів. Тривалість освітньої частини інтернатури складає три місяці за один рік навчання та розраховується пропорційно до тривалості підготовки в інтернатурі, наведеної у додатку до цього Положення.

Практична частина інтернатури проводиться на базах стажування лікарів (фармацевтів/провізорів)-інтернів. Тривалість практичної частини інтернатури визначається програмою підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю.

Відповідно до п.5 розділу 1 Положення про інтернатуру, для працевлаштування на посаду лікаря-спеціаліста або фармацевта/провізора-спеціаліста за відповідною спеціальністю проходження інтернатури є обов`язковим.

Початок програми підготовки в інтернатурі з 01 серпня поточного року (01 квітня для випускників за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування» та випускників заочної форми навчання за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація») (пункт 1 розділ 5 Положення про інтернатуру).

Суд звертає увагу на те, що договірне зобов`язання - це відносне правовідношення між юридично рівними і майново самостійними особами, що виникає на підставі укладеного договору, який виражає їх загальну волю на досягнення цивільно-правових результатів майнового чи немайнового характеру, настання яких відбувається у разі здійснення боржником певних активних дій, що відповідають праву вимоги кредитора і не зачіпають прав і законних інтересів третіх осіб, що не є учасниками зазначеного правовідношення. Оскільки метою договірних зобов`язань є досягнення їх сторонами певних правових результатів, особливого значення набуває їх виконання. Виконання зобов`язання - це вчинення кредитором і боржником дій, що становлять його предмет. При виконанні різноманітних договірних зобов`язань суб`єкти мусять керуватися загальними засадами, що йменуються принципами виконання зобов`язання. І в сучасних умовах до них відносять принципи належного та реального виконання зобов`язання.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Збитками у цьому випадку є кошти з Державного бюджету України, які були отримані Університетом на підготовку та навчання Відповідача за державним замовленням, та виділялись Міністерством охорони здоров`я України (державним замовником) відповідно до затвердженого обсягу державного замовлення за відповідною спеціалізацією.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 26 січня 2021 року у справі 607/3693/17 (провадження №14-151цс20) зазначено, що отриману випускником вищого навчального закладу під час навчання академічну стипендію слід вважати такою, що входить до складу витрат, які випускник такого закладу має компенсувати замовникові його навчання у разі неприбуття цього випускника за направленням або його відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (зокрема, відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди випускник направлений за розподілом) (п.122).

Зобов`язання випускника вищого навчального закладу щодо повернення здійснених на навчання витрат, які випускник такого закладу має компенсувати замовникові його навчання у разі його неприбуття за направленням або відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (зокрема відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди випускник направлений за розподілом) є мірою цивільно-правової відповідальності цього випускника і водночас, способом захисту майнових прав та інтересів замовника навчання (п.123).

До спірних правовідносин між випускником вищого навчального закладу та замовником його навчання щодо повернення здійснених витрат на це навчання підлягає застосуванню відповідна норма статті 52 Закону України «Про освіту», чинна на момент виникнення між відповідними випускником та вищим навчальним закладом правовідносин щодо навчання випускника, якщо відповідна міра цивільно-правової відповідальності передбачена укладеним договором про надання освітніх послуг (п.124).

Правова позиція щодо підставності та обгрунтованості відшкодування зазначених коштів до державного бюджету міститься в ухвалі від 17 серпня 2017 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №607/10520/15-ц (провадження №6-22687св16), а також постановах Верховного Суду: від 23 січня 2018 року у справі № 607/9099/15-ц (провадження №61-694 св 17), від 19 вересня 2018 року №607/3690/17 (провадження №61-1116 св 17), від 31 жовтня 2018 року №07/3681/17-ц (провадження №61-26840 св18), від 30 січня 2019 року №607/3682/17 (провадження №61-607/3693/17 (провадження №14-151 цс20).

Вказаний висновок суду відповідає, зокрема, і висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 січня 2018 року в справі № 607/9099/15-ц, яку суд відповідно до ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Обов`язок особи, яка зобов`язалась відпрацювати за направленням після завершення її навчання за рахунок коштів держави, не передбачає втручання у її права, гарантовані статтею 4 Конвенції щодо заборони примусової чи обов`язкової праці. ЄСПЛ підкреслює, що не кожна праця, яку вимагають від особи під загрозою «покарання», становить заборонену цим положенням «примусову чи обов`язкову працю». Слід врахувати, зокрема, характер і обсяг даної діяльності, вільне укладення відповідних домовленостей (угод) у зв`язку із чим особа усвідомлює принцип і обсяг свого зобов`язання, яке вона бере, отримуючи безкоштовну освіту тощо. Такі обставини дозволяють відрізнити «примусову працю» від роботи, якої можна розумно вимагати за відповідних обставин. В протилежному випадку ЄСПЛ застосовує поняття «непропорційний тягар» та перевіряє, чи на особу було накладено такий тягар, що є єдиним чинником, на підставі якого ЄСПЛ може встановити порушення пункту 2 статті 4 Конвенції.

Обов`язок особи відшкодувати на користь держави кошти, витрачені на її навчання (пов`язані із цим витрати, їх окремі види тощо) за невиконання вимоги про відпрацювання за направленням не є втручанням у право власності особи, гарантоване статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції, та не становить порушення принципу пропорційності. Відповідно до практики ЄСПЛ такі суми відшкодування на корить держави можуть визначатись з урахуванням вартості навчання, виплат на утримання особи, яка навчається (наприклад, вартість проживання, їжі та обладнання, наданих особі під час навчання), субсидованої державою стипендії особі, яка навчається.

Стаття 2 Протоколу № 1 до Конвенції захищає та гарантує загальне особисте право особи на освіту. Держави не зобов`язуються організовувати за власний кошт або субсидувати освіту визначеного виду або рівня. Водночас, держава не зобов`язана виключно утримуватись від порушень цього права, а несе й відповідні позитивні зобов`язання, аби забезпечити дотримання права, захищеного статтею 2 Протоколу № 1 до Конвенції. Відповідні обмеження не повинні звужувати згадане право настільки, щоб порушити його сутність і позбавити його ефективності. Такі обмеження мають бути передбачуваними для зацікавленої особи і переслідувати законну мету.

Відтак, так як, Університет є бюджетною установою, органом управління якого є Міністерство охорони здоров`я України, а ректор ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського» (натепер - ТНМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України) є стороною укладеної з відповідачем Угоди на підготовку фахівця з вищою освітою, який погодився на працевлаштування його навчальним закладом, отримав направлення на роботу та, навчаючись за кошти Державного бюджету, погодився відшкодувати вартість свого навчання у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, тому ТНМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України наділений правом звернутися до суду з даним позовом з метою відшкодування Університету (до державного бюджету), затрачених Університетом коштів на навчання в розмірі 165820,85 гривень та суми отриманої стипендії в розмірі 11144,20 гривень, що разом становить 176965,05 грн.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку має місце умисне порушення з вини відповідача прав позивача, відтак, позов Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання та суми отриманої стипендії підлягає до задоволення.

Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, сплачений при зверненні до суду із позовом судовий збір в розмірі 3028 гривень.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України грошові кошти, витрачені на його навчання в цьому університеті у сумі 165820,85 (сто шістдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять) гривень 85 коп. та суму отриманої стипендії в розмірі 11144,20 (одинадцять тисяч сто сорок чотири) гривень 20 коп., а також судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складання повного тексту. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, місцезнаходження: м. Тернопіль, Майдан Волі, 1, код ЄДРПОУ 02010830.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддяВ. М. Братасюк