Ухвала

від 27.01.2025 по справі 766/20503/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/20503/24

н/п 1-кп/766/832/25

У Х В А Л А

про закриття кримінального провадження

27.01.2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора (в режимі відеоконференції): ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2013 під №12013230040005337 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою

Прокурор Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 звернулася до суду в порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України із клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 08.10.2013 під №12013230040005337 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що передбачено ст. 49 КК України, а також не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначила, що до чергової частини Суворовського РВ надійшло повідомлення про те, що на території СІЗО, розташованого по вул. Перекопська, 10 в м. Херсоні «виявлено сторонній предмет». Виїздом слідчо-оперативної групи встановлено, що 08.10.2013 близько 08:00 години на території СІЗО було виявлено та вилучено 2 пакунки, в яких знаходилися ємності у кількості 3 штук з надписом «Нафтизин» з речовиною коричневого кольору. Однак, в ході досудового розслідування кримінального провадження не здобуто достатніх та взаємопов`язаних між собою доказів, які доводять причетність будь-якої особи до вчинення вказаного правопорушення. Жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

ІІ. Позиції сторін кримінального провадження

Прокурор під час судового розгляду наполягала на задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності та невстановленням особи, причетної до його вчинення, з підстав викладених в ньому.

ІІІ. Встановлені судом обставини

Відповідно до рапорту о/у СКР Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області від 08.10.2013, зареєстрованого за 08.10.2013 №16928 вбачається, що на території СІЗО було виявлено два пакунки з флаконами нафтизину з речовиною бурого кольору.

На підставі рапорту 08.10.2013 зареєстровано відповідні відомості у ЄРДР під №12013230040005337, про що свідчить витяг з попередньою кваліфікацією протиправних дій за ч. 2 ст. 307 КК України.

У рамках проведення досудового розслідування проведено наступні слідчі дії: проведено огляд місця події (протокол від 08.10.2013); допитано свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; призначено та проведено фізико-хімічну експертизу (постанова від 12.10.2013, висновок експерта від 16.10.2013 №1389-х), проте особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення встановити не вдалось, повідомлення про підозру не оголошувалось.

IV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстав, передбачених п. 3-1 частини першої цієї статті, тобто якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав свою позицію щодо проведення ефективного офіційного розслідування та дотримання розумних строків розслідування, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод громадян, що також відповідає вимогам ст. 28 КПК України, а саме: зазначеною нормою встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Закриття кримінального провадження у разі не встановлення винної у вчиненні кримінального правопорушення особи протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється судом за клопотанням прокурора (абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України).

Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає найбільш суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до положеньч. 5 ст. 12 КК України, свідчить про те, що даний злочин є тяжким.

Судом встановлено, що злочин, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 307 КК України не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров`я особи або злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому заборони визначені п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не вбачаються.

За правилами п. 4 ч. 1ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.

Згідно фабуливчинення злочину,викладеної уклопотанні тав Єдиномуреєстрі досудовихрозслідувань,подія маламісце 08.10.2013,а томустроки давностіза вказанимвище діяннямспливають,з оглядуна положенняп.4ч.1ст.49КК України через десять років, тобто 08.10.2023.

Вжиті органом досудового розслідування заходи на встановлення особи, причетної до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, результатів не дали, а тому зазначені обставини у своїй сукупності вказують на наявність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України підстав для закриття кримінального провадження. Оскільки ж строки притягнення до кримінальної відповідальності минули, а особу, яка вчинила протиправні не встановлено, клопотання прокурора підлягає задоволенню на підставі ст. 49 КК України із закриттям даного кримінального провадження за правилами ст. 284 КПК України.

V. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали

Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 ККУкраїни у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОПККС ВерховногоСуду від 12.09.2022 справа №203/241/17).

Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на користь держави.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому майно,що булопредметом кримінального правопорушення, пов`язаного знезаконним обігом,та/абовилучене з обігу, передається відповіднимустановам абознищується (п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Керуючись ст. ст.100, 118-124, 284, 369-372,376 КПК України,ст. 49 КК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження задовольнити.

2. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2013 під №12013230040005337 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення закрити.

3. Витрати на залучення експерта в розмірі 489 гривень 44 копійок віднести на рахунок держави.

4. Речові докази:

- пакет експертної служби МВС №1336430, в якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,111 г знищити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7(семи)днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_6