Рішення

від 24.01.2025 по справі 156/1503/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/1503/24

Провадження № 2/156/61/25

рядок статзвіту 61

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2025 року Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

з секретарем судового засідання Степанець Т.В.,

за участі: представник позивача - адвоката Котовича Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області, третя особа - приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу - Гордійчук Богдан Богданович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Котович Б.В., звернувся до суду із позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув ОСОБА_2 . Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є батьком позивача. Відповідно до довідки №4, виданої 03.01.2023 Поромівською сільською радою, позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , доглядав за спадковим майном померлого. 04.06.2024 позивач звернувся до приватного нотаріуса Володимирського нотаріального округу Волинської області Гордійчука Б.Б. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька. 04.06.2024 приватний нотаріус, розглянувши заяву позивача, ухвалив постанову № 52/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Таке рішення нотаріус аргументував тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини. роз`яснив, що позивач може звернутись до суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. У встановлений законодавством строк, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, позивач заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подав, оскільки спадкоємець ОСОБА_2 був військовослужбовцем та загинув, виконуючи бойове завдання, що призвело до глибоких моральних та фізичних страждань позивача та унеможливило своєчасне подання заяви про приняття спадщини.

Ухвалою судді від 02.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11:00 год. 04.06.2024 .

04.06.2024 підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11:00 24.12.2024.

В судовому засіданні представник Котович Б.В. подану заяву підтримав, просив її задоволити з підстав, викладених у ній.

Від представника відповідача - сільського голови Олега Савчука надійшла заява про здійснення розгляду без участі представника.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України за загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши зібрані в справі докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.

Судом встановлено, підтверджується наявними в справі доказами, що ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 11)

Згідно з свідоцтвом про смерть, виданим Нововолинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управлівння Міністерства юстиції (м. Львів) 08.07.2022, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (а.с.8)

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №3220 від 04.07.2022 ОСОБА_2 помер внаслідок вибухової травми під час військових дій (а.с.10)

Згідно з довідкою виданою в/ч НОМЕР_2 від 04.08.2022 ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 загинув в результаті інших уточнених травм із залученням декількох ділянок тіла, вибухової травми, ушкоджень внаслідок дій передбачених законом, та воєнних дій операцій. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. (а.с.13)

Згідно з довідкою виданою секретарем Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем є син ОСОБА_1 , який доглядав за спадковим майном за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 секретарем Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області не посвідчувався. (а.с.7)

Згідно з інформаційною довідкою виданою завідуючою Іваничівською державною нотаріальною конторою Людмилою Коненко спадкова справа на ім`я ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа в Іваничівській державній нотаріальній конторі не заводилась. (а.с.25)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з позивачем ОСОБА_1 , батько якого загинув внаслідок бойових дій. Батько чоловіка був єдиною близькою людиною, тому після його смерті позивач переживав глибокі моральні страждання, займався його похованням, спорудженням пам`ятника. Смерть батька спричинило пригнічений моральний стан її чоловіка.

Позивач має намір прийняти та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, однак на теперішній час позбавлений можливості реалізувати своє право. Разом з тим, у позасудовому порядку позивач вирішити це питання не має можливості.

Статтею 1272 ЦК України передбачені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини. Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 не мав змоги належним чином, своєчасно, протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки переживав глибокі моральні страждання.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рима, 1950) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року (справа № 681/203/17-ц провадження № 61-26164св18).

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, що зачіпають майнові інтереси.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі «Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний у практиці Європейського суду з прав людини, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, і втрата спадкового майна будуть для позивача надмірним тягарем, при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Суд враховує також роз`яснення, які містяться в п. 24 ППВСУ від 30.05.2008 № 7, згідно з якими поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, отримані у справі докази, їхня належна оцінка заслуговують на увагу та вказують на наявність підстав для задоволення позову про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю один місяць, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. 1258, 1261, 1268, 1272 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області, третя особа - приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу - Гордійчук Богдан Богданович, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць, з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

представник позивача - адвокат Котович Богдан Володимирович (адреса місця здійснення адвокатської діяльності: вул. Незалежності, буд. 56, с. П`ятидні, Володимирський район, Волинська область, Україна, РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач: Поромівська сільська рада Володимирського району Волинської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 1б с. Поромів, Володимирський район, Волинська область; ідентифікаційний код юридичної особи: 04333359;

Третя особа, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу: Гордійчук Богдан Богданович, (адреса робочого місця: вул. Ковельська, буд. 55/1, м. Володимир, Волинська область, РНОКПП НОМЕР_5 )

Суддя А. Є. Бєлоусов