Рішення

від 27.01.2025 по справі 749/1721/24

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/1721/24

Номер провадження 2/749/42/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Чигвінцева М.С.

з участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ у порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/1721/24 за позовом ОСОБА_1 до Сновської територіальної громади в особі Сновської міськоїради Корюківськогорайону Чернігівської областіпро визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Сновської міськоїради,в якомупросить визнатиза неюправо власностіна житловий будинок (загальною площею 46 м. кв. з них житлової площі 28 м. кв.) з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить будинок АДРЕСА_1 . З метою оформлення спадщини після смерті матері позивач звернулася до приватного нотаріуса та 01.08.2024 була відкрита спадкова справа. Проте,нотаріус відмовиву видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом навищевказаний будинок через відсутність документу, який посвідчує право власності на будинок, про що була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №161/02-31 від 17.10.2024. Правовстановлюючий документ на будинок позивач не змогла надати нотаріусу через його відсутність, оскільки за життя її матір належним чином не зареєструвала право власності на будинок. Довідкою з погосподарської книги №250 від 14.10.2024 Гірського старостинського округом Сновської міської ради, підтверджується, що житловий будинок за вищевказаною адресою належить ОСОБА_2 . Вказане позбавляє позивача можливості в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину, що змушує звернутися до суду.

Позивач у підготовче засідання не з`явилася, у позові просила розгляд справи провести без її участі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність та не визнав позовні вимоги.

Відповідно доч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку про відмову у прийняті визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання суперечить закону.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що виконкомом Гірської сільради Щорського району Чернігівської обл. зроблено актовий запис №11.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 вбачається, що позивач є дочкою ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 . Заповіт складено 26.02.1997 року, зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під №29 та посвідчений виконкомом Гірської сільської ради народних депутатів Щорського району Чернігівської області.

З витребуваної спадкової справи №27/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 встановлено, що позивач прийняла спадщину після смерті матері.

17.10.2024 позивач звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №161/02-31 від 17.10.2024, нотаріусом було відмолено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок. З вказаної постанови вбачається, що причиною відмови стала відсутність реєстрації права власності на будинок.

Згідно довідки Гірського старостинського округом Сновської міської ради №250 від 14.10.2024, власником спірного житлового будинку за вищевказаною адресою була ОСОБА_2 , що слідує з запису по погосподарської книги №5 погосподарського обліку об`єкта №404 за 1986-1990 р.р.

Згідно Інформаційної довідки, наданої ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 30.09.2024 р. № б/н станом на 31.12.2012 р. право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 ні за крим не зареєстроване.

Надаючи оцінку обставинам справи суд зазначає про наступне.

Верховний Суд України у своєму рішенні № 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно абз. 2 п. 2.19.5. Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 18.04.2005 № 95 (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету статистики № 491 від 08.12.2010) роком побудови житлового будинку (квартири) вважається рік, у якому цей будинок було введено в експлуатацію. Наприклад, якщо будівництво житлового будинку почалося в 1987 році, а закінчилось у 1991, то роком побудови буде 1991-й. При перебудовах, надбудовах, розширенні будинку роком уведення в дію вважається рік початкової побудови.

Аналогічне положення було закріплене в абз. 2 п. 7.4.5. Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 08.12.2010 № 491 (далі Інструкція № 491).

У відповідності до п. 1.9 Інструкції № 491 форми погосподарського обліку заповнюються один раз. Надалі інформація, що занесена до них, оновлюється, уточнюється, доповнюється у порядку й у строки, встановлені цією Інструкцією.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належав будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,який був збудований у 1949 році, про що міститься відповідний запис у погосподарській книзі.

Таким чином, з огляду на вищевикладені положення чинного на той час законодавства, ОСОБА_2 набула за життя права власності на цей будинок внаслідок його побудови.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку. Оскільки за життя спадкодавець набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також набуває право власності у порядку спадкування.

Відповідно дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема в порядку спадкування.

У відповідності до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Водночас, з довідки Гірського старостинського округу Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області №232 від 24.09.2024 встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , 25.08.2024 був повністю зруйнований (згорів) під час обстрілу російської агресії.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 346, ч. 1 ст. 349 ЦК України право власності припиняється у разі знищення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що житловий будинок, право власності на який просить визнати позивач, знищено, то відповідно позивач звернулась за захистом права, яке вже втрачено.

Таким чином, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позову.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати понесені позивачем в силу ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 346, 349, 1218, 1225, 1297, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сновської територіальної громади в особі Сновської міськоїради Корюківськогорайону Чернігівської областіпро визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев