Постанова

від 15.01.2025 по справі 334/4144/15-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 15.01.2025 Справа № 334/4144/15-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/4144/15 Головуючий у 1 інстанції Добрєв М.В.

Провадження № 22-ц/807/230/25 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Подліянової Г.С.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі представника Кібець Романа Романовича на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення суду та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя розглядалась цивільна справа №334/4144/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» про стягнення середнього заробітку, у зв`язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/4144/15-ц від 12.08.2015 року з ПАТ «Банк Форум» стягнуто на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в сумі 111 445,20 грн. Рішення суду залишено без змін після перегляду в апеляційному порядку та набуло законної сили 10.12.2015 року.

14.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.

Просив змінити порядок та спосіб виконання рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12 серпня 2015 року у справі №334/4144/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення суду та моральної шкоди, шляхом стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 присуджені йому за рішенням суду у справі №334/4144/15-ц, суму 111 445,20 за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя 12 листопада 2024 року змінено порядок та спосіб виконання рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12 серпня 2015 року, а саме: стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 присуджені йому за рішенням суду у справі №334/4144/15-ц, суму 111 445,20 за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі представника Кібець Р.Р. подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ», у зв`язку з чим, не можуть бути стягнуті грошові кошти на користь ОСОБА_1 з Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

28 грудня 2025 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням суду встановлено спосіб і порядок виконання рішення - шляхом стягнення з ПАТ «Банк Форум» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в сумі 111 445,20 грн. На час ухвалення рішення Ленінським районним судом м. Запоріжжя від 12.08.2015 року та набрання ним законної сили повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Форум» здійснювалось Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб. За таких обставин зміна способу виконання рішення шляхом стягнення заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в сумі 111 445,20 грн з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не посягає на зміст рішення, не є вимогою про зміну способу захисту права, тобто зміну судового рішення по суті, у зв`язку з чим може бути предметом регулювання статті 435 ЦПК України. У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про наявність процесуальних передумов для зміни способу виконання рішення в інтересах здійснення ефективного і дієвого захисту права особи.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною сьомою статті 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435

ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

При вирішенні питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен з`ясовувати обставини, що свідчать про неможливість такого виконання.

При прийнятті оскаржуваної ухвали від 07.09.2023 року судом першої інстанції не враховано, що Фонд гарантування вкладу фізичних осіб не є правонаступником боржника в розумінні процесуального закону.

Задовольнивши заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду та зобов`язавши Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату грошових сум, суд першої інстанції фактично змінив спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України та змінив рішення суду по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 13.07.2022 року у справі 335/4806/17.

У постанові Верховного суду від 10.06.2019 року справа №350/426/16-ц зазначено, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про стягнення заборгованості з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Вказана правова позиція висловлена також Верховним Судом України в постанові від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229 (провадження №61-20265св18).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження.

З урахуванням наведеного, оскаржена ухвала є такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не правильним застосуванням норм матеріального.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя 12 листопада 2024 року слід скасувати, як таку, що постановлено з порушенням вимог ЦПК України, та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384, 444 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі представника Кібець Романа Романовича задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя 12 листопада 2024 року у цій справі скасувати, прийняти постанову наступного змісту.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення суду та моральної шкоди - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24 січня 2025 року.

Головуючий

Судді: