Ухвала

від 27.01.2025 по справі 357/37/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/37/25

Провадження № 2-о/357/87/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: 1) Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 , про усиновлення,-

В С Т А Н О В И В :

07 січня 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: 1) Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 , про усиновлення.

08 січня 2025 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: 1) Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 , про усиновлення - залишено без руху, надано заявнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

08 січня 2025 року представник заявника ОСОБА_4 отримав ухвалу про залишення позову в електронному кабінеті в системі «Електронний суд», однак станом на 27.01.2025 недоліки заяви не були усунуті.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім цього, з системного аналізу положень статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17липня 1997року №475/97-ВРпередбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.

В свою чергу, заявник протягом тривалого часу не цікавився рухом справи, заяви про продовження процесуального строку на усунення недоліків заяви подано не було.

До теперішнього часу вимоги ухвали не виконані, ніяких заяв або клопотань протягом встановленого судом строку до суду не надходило, недоліки заяви не усунуті.

Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержання загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.

Відповідно до положень ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно до ч.7ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.185, 260, 294, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: 1) Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 , про усиновлення - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя М. М. Бебешко