Рішення

від 21.01.2025 по справі 357/16610/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/16610/24

Провадження № 2-о/357/45/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Махненко Б. В.,

представника заявника - Кабули І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за правилами окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківська міська рада про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2024 року адвокат Кабула Ірина Юріївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Білоцерківська міська рада, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть сер. НОМЕР_1 , видане Білоцерківським міськрайонним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у київській області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено актовий запис № 96. Покійна приходилась заявнику рідною матір`ю.

Після смерті матері відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на 86/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 і належала покійній на підставі свідоцтва про право власності від 06.12.1999 року, виданого згідно рішення Білоцерківського міськвиконкому № 327. Окрім цього до складу спадщини входять 14/100 частин цього ж будинку, що належали ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідній сестрі спадкодавиці ОСОБА_2 , яка спадщину після смерті сестри прийняла, але не оформила.

Заявник являється спадкоємцем за законом першої черги, як син, і прийняв спадщину у встановленому законом порядку. По його заяві Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 294/2018.

Однак, оформити в нотаріальній конторі своє право на спадщину за законом заявнику не представляється можливим по тій причині, що він не може документально довести, що покійна ОСОБА_3 приходилась ОСОБА_2 рідною сестрою, а йому відповідно тіткою. Даний факт підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2024 року № 7782/02-31.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась мати заявника ОСОБА_4 , її батьками зазначено: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження сер. НОМЕР_2 , видане 15.09.1942 року Хорольською сільською радою.

05 листопада 1966 року між громадянином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження сер. НОМЕР_3 , виданим 05.11.1966 року Білоцерківським відділом РАГС. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилось на ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась тітка заявника ОСОБА_8 , її батьками також є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Однак свідоцтва про народження яке б підтверджувало даний факт немає.

В 1963 році ОСОБА_8 уклала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_10 . Однак свідоцтва про шлюб також немає. Даний факт підтверджується відповіддю Білоцерківського відділу ДРАЦС у Білоцерківському районі № 30.1-33/2176 від 08.11.2024 року. Причиною відсутності актових записів є те, що вони були вчинені на території АРСР Комі, що входить до складу російської федерації.

Таким чином, в зв`язку з відсутністю вище вказаних свідоцтв неможливо документально довести що покійна ОСОБА_3 приходилась ОСОБА_2 рідною сестрою, а заявнику тіткою.

Просила встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 приходиться ОСОБА_1 рідною тіткою по лінії матері ( а. с. 1-2 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 ( а. с. 30 ) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 187 ЦПК України ).

Ухвалою судді від 19 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківська міська рада про встановлення факту родинних відносин. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання на 11 грудня 2024 року. Одночасно, витребувано з Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи за 3 294/2018 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а з Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( а. с. 34-35 ).

28 листопада 2024 року за вх. № 63021 ( а. с. 42 ) судом отримано з Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи за 3 294/2018 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( а. с. 43-64 ).

11 грудня 2024 року судом було проведено судове засідання, але за клопотанням представника заявника по справі оголошено перерву до 21.01.2025 ( а. с. 65-72 ).

Водночас, в судовому засіданні 11.12.2024 представник заявника ОСОБА_11 підтримала заяву, надала пояснення аналогічні в ній, просила її задовольнити.

18 грудня 2024 року за вх. № 66834 ( а. с. 75 ) судом отримано з Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( а. с. 76-81 ).

В судому засіданні 21.01.2025 з боку представника заявника доповнень не надходило.

Так, в даному судовому засіданні було допитано в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_12 , яка є дружиною заявника в судовому засіданні підтвердила, що померла ОСОБА_2 , яка була матір`ю заявника, з померлою ОСОБА_3 були рідними сестрами. Інших родичів у померлої ОСОБА_3 не було. За освітою ОСОБА_3 була педагогом. Померлу ОСОБА_3 вона знала з 1994 року, коли вона почала проживати з її племінником, заявником по справі, ОСОБА_1 . Всі вони проживали в одному будинку, який був поділений на 3 господаря, померла ОСОБА_3 проживала в частині будинку, яка належала батькам, а в двох інших частинах її сестра ОСОБА_2 з чоловіком та її племінниця ОСОБА_14 .

Свідок ОСОБА_13 , який є цивільним чоловіком рідної сестри заявника ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив, що він дійсно добре знав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2000 року, які були рідними сестрами.

Заінтересована особа Білоцерківська міська рада свого представника в судове засідання не направила, 18.12.2024 за вх. № 66915 судом отримано клопотання, в якому просили слухати справу без представника Білоцерківської міської ради за наявними матеріалами у справі на розсуд суду ( а. с. 83-84 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В свою чергу, заінтересована особа Білоцерківська міська рада скористувалась свої правом, визначеним в ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Інших заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

За вказаних обставин, суд вважав про можливість проведення судового засідання за відсутністю заінтересованої особи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За умовами п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що батьками заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , про що свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво про народження останнього серії НОМЕР_4 від 18 грудня 1972 року ( а. с. 8 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років померла мати заявника ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Білоцерківським міськрайонним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у київській області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено актовий запис № 96 ( а. с. 10 ).

Так, після смерті матері заявника, відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на 86/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала покійній на підставі свідоцтва про право власності від 06.12.1999 року, виданого згідно рішення Білоцерківського міськвиконкому № 327 ( а. с. 14 ).

Окрім цього, до складу спадщини входять 14/100 частин цього ж будинку, що належали ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 06.12.1999 року, виданого згідно рішення Білоцерківського міськвиконкому № 327 ( а. с. 15 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 14.06.2004 серії НОМЕР_5 ( а. с. 11 ).

З матеріалів справи вбачається, що заявник являється спадкоємцем за законом першої черги, як син померлої ОСОБА_15 , і прийняв спадщину у встановленому законом порядку, по його заяві Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 294/2018 ( а. с. 43-64 ).

Крім того, заявник зазначає, що померла ОСОБА_3 була рідною сестрою спадкодавці ОСОБА_2 , яка спадщину після смерті сестри прийняла, але не оформила, про що свідчить в матеріалах справи спадкова справа № 1117 до майна померлої ОСОБА_3 ( а. с. 76-81 ).

В зазначеній спадковій справі дійсно міститься заява ОСОБА_15 , з якою остання зверталася до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори 07.12.2004, в якій вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її сестра ОСОБА_3 , спадкове майно, яке залишилось після померлої сестри, вона приймає ( а. с. 77 ).

Отже, вищевказані спадкові справи, які були отримані судом на виконання ухвали суду та які наявні в матеріалах справи свідчать про те, що інші особи не зверталися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після померлих.

Заявник звертаючись до суду з даною заявою вказував, що оформити в нотаріальній конторі своє право на спадщину за законом заявнику не представляється можливим по тій причині, що він не може документально довести, що покійна ОСОБА_3 приходилась ОСОБА_2 рідною сестрою, а йому відповідно тіткою, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2024 № 7782/02-31 ( а. с. 12 ).

На обґрунтування та підтвердження своє позиції заявник надав до суду документи, аналізуючи які, судом встановлено наступне.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась мати заявника ОСОБА_4 , її батьками зазначено: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане 15.09.1942 року Хорольською сільською радою ( а. с. 13 ).

05 листопада 1966 року між громадянином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим 05.11.1966 року Білоцерківським відділом РАГС. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилось на ОСОБА_9 ( а. с. 9 ).

Заявник вказував, що його тітка ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками також є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак свідоцтва про народження яке б підтверджувало даний факт немає.

Окрім цього зазначав, що в 1963 році ОСОБА_8 уклала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_10 , однак свідоцтва про шлюб також немає, зазначене підтверджується відповіддю Білоцерківського відділу ДРАЦС у Білоцерківському районі № 30.1-33/2176 від 08.11.2024 ( а. с. 27), причиною відсутності актових записів є те, що вони були вчинені на території АРСР Комі, що входить до складу російської федерації.

Згідно свідоцтва про смерть вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 68 років померла ОСОБА_3 , місце смерті - м. Біла Церква.

Як зазначено вище, в справі містяться два свідоцтва про право власності на 86/100 та 14/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , зазначені частки належали покійній ОСОБА_2 та покійній ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право власності від 06.12.1999 року, виданого згідно рішення Білоцерківського міськвиконкому № 327 ( а. с. 14, 15 ).

Отже, дані свідоцтва підтверджують, що покійна ОСОБА_3 була співвласником будинку, як і покійна ОСОБА_2 .

З доданого технічного паспорту на житловий будинок вбачається, що власниками часток житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_14 ( а. с. 16-18 ).

У Витягу з рішення виконкому Білоцерківської міської ради від 17.03.1992 № 77 зазначено, що сім`ї в складі 7 чоловік, в тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надано дозвіл на прибудову до будинку АДРЕСА_1 ( а. с. 25 ).

Відповідно до Будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_1 вбачається, що починаючи з 1964 року головою домоволодіння був ОСОБА_5 ( а. с. 22-24 ).

В будинку на правах членів сім`ї проживають: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Із записів в будинковій книзі вбачається, що ОСОБА_3 18 травня 1979 року прибула з м. Ухти АРСР Комі.

Згідно трудової книжки, яка видана на російській мові на ім`я « ОСОБА_16 » 05.08.1958 року, із якої вбачається, що прізвище власника « ОСОБА_17 » було змінено на « ОСОБА_10 » в зв`язку з укладенням шлюбу. Підстава внесення змін до трудової книжки зазначено: паспорт VIII НОМЕР_6 , виданий 03.06.1963 року Ухтинським МВМ Комі АРСР ( а. с. 20-21).

Окрім того, в матеріалах справи міститься трудова книжка, яка видана на російській мові на ім`я « ОСОБА_18 » 22.11.1962 року, з якої вбачається, що прізвище власника « ОСОБА_17 » було змінено на « ОСОБА_9 » в зв`язку з укладанням шлюбу НОМЕР_3 , виданим 05.11.1966 року Білоцерківським відділом РАГС ( а. с. 43 ).

Крім того, в підтвердження родинних зв`язків з померлою ОСОБА_3 , заявником додано до матеріалів справи особисті документи ОСОБА_3 : профспілковий квиток № НОМЕР_7 та пенсійне посвідчення № НОМЕР_8 від 12.07.1991 ( а. с. 26 ).

Звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник ОСОБА_1 просив встановити факт родинних стосунків між ним та ОСОБА_3 , яка йому доводиться рідною тіткою по лінії матері, оскільки з наданих документів можливо прослідкувати родинний зв`язок.

Відповідно ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15 квітня 2020 року справі № 302/991/19, провадження № 61-1128св20.

Як встановлено судом, на час розгляду даної цивільної справи, інших спадкоємців, які б зверталися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, спадкові справи не містять.

Поняття «родинність» розглядається як родинні зв`язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв`язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура. Родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну. При прямій лінії родинність ґрунтується на походженні однієї особи від другої.

Отже, окрім наданих з боку заявника документів, проаналізованих судом, факт родинних стосунків в судовому засіданні підтвердили і свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Так, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили, що померла ОСОБА_2 , яка була матір`ю заявника, з померлою ОСОБА_3 були рідними сестрами.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви.

Тобто, всі вище перелічені докази в їх сукупності підтверджують, що померла ОСОБА_3 приходилась рідно сестрою ОСОБА_2 , а відповідно заявнику ОСОБА_1 тіткою.

Доказів, які б спростовували юридичний факт, який просить установити заявник, суду не надано і такі не встановлено.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо. Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом, і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.

Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі N 320/948/18, Верховного Суду у постановах від 08 грудня 2021 року по справі N 543/271/20, від 24 грудня 2021 року по справі N 935/1386/20, від 26 січня 2022 року по справі N 568/310/21, від 26 січня 2022 року по справі N 282/976/20, п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року N 5, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення".

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України - у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (суд ураховує роз`яснення Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»: "суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину").

Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту.

Оскільки виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, заявник вірно звернувся в суд із заявою про встановлення цих фактів, розгляд яких здійснюється за правилами окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ( ч. 1 ст. 80 ЦПК України ).

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом достовірно встановлений факт родинних відносин між заявником та померлою ОСОБА_3 , що належним чином підтверджується доказами, що знаходяться в матеріалах справи та обставинами встановленими під час розгляду даної цивільної справи.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що Законом не передбачено порядку встановлення факту родинних відносин та іншого способу у заявника немає, зважаючи на неможливість оформлення заявником спадщини після смерті його тітки без встановлення факту родинних відносин, суд вважає заяву обґрунтованою та доведеною.

Статтею 129 - 1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (суд ураховує також роз`яснення Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання).

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 10-13, 18, 19, 76, 77, 81, 89, 256, 259, 263-265, 293, 294, 297, 315, 316, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківська міська рада про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 приходиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рідною тіткою по лінії матері.

Судові витрати віднести за рахунок заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 );

Зацікавлена особа: Білоцерківська міська рада (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла церква, вул. Я. Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 26376300 ).

Повне судове рішення складено 27 січня 2025 року, з урахуванням ч. 3 ст. 124 та ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов