Ухвала

від 21.01.2025 по справі 359/62/25

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.01.2025

Справа № 359/62/25

Провадження №1-в/359/53/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21січня 2025року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , представника колонії ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією в режимі відео-конференції з ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» клопотання начальника ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Київського апеляційного суду від 27.11.2019 року за ч. 1 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років один місяць, -

про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, згідно ст. 82 КК України, -

в с т а н о в и в :

06.01.2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло вищезазначене клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відносно ОСОБА_5 , засудженого за вироком Київського апеляційного суду від 27.11.2019 року за ч 1 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років один місяць.

Клопотання обґрунтоване тим, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання характеризується позитивно. Має 7 заохочень та одне стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку. Працевлаштований на ПАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів». Відношення до праці сумлінне. Бере активну участь у програмах/заходах, усвідомлює, що саме треба змінювати, бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи. За час відбування покарання приймав участь у програмі ДВВ «Фізкультура і спорт», тощо.

В судовому засіданні представник колонії клопотання підтримав, зазначивши, що ОСОБА_5 дійсно став на шлях виправлення, має сумлінне ставлення до праці.

Засуджений в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні прокурор не заперечувала щодо задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та особової справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Як передбачено п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

Дослідженими матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_5 засуджено за вироком Київського апеляційного суду від 27.11.2019 року за ч. 1 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років один місяць.

Початок строку відбування покарання: 24.05.2022 року, кінець: 24.06.2027 року.

На момент розгляду клопотання, засуджений відбув 1/2 строку покарання, призначеного судом, що свідчить про наявність передумови (формалізованої підстави, що пов`язується із фактичним відбуттям засудженим певної частини строку призначеного йому покарання) для розгляду питання про застосування положень ст. 82 КК України. Терміном настання пільги за ст. 82 КК України є 09.12.2024 року.

Засуджений ОСОБА_5 15.07.2022 року прибув до державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)».

За час відбування покарання отримав 1 стягнення, яке на даний час погашене у встановленому законом порядку. На профілактичному обліку установи не перебуває. На даний час характеризується з позивного боку. На момент розгляду клопотання отримав 8 заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Працює в установі виконання покарань. Працював на складі міжкімнатних дверей, вантажником та комірником. На даний час працевлаштований на ПАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів». Відношення до праці має сумлінне.

Бере активну участь у програмах/заходах, усвідомлює, що саме треба змінювати, бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи. За час відбування покарання приймав участь у програмі ДВВ «Фізкультура і спорт». Соціальні зв`язки підтримуються. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.

Термін застосування ст. 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, дільниця соціальної реабілітації - 04.02.2024 року. 08.02.2024 року засуджений розглядався на комісії установи, де йому було задоволено в застосуванні цієї пільги.

Термін застосування ст. 82 Кримінального кодексу України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким - 09.12.2024 року.

Термін застосування ст. 81 Кримінального кодексу України щодо умовно-дострокового звільнення від покарання - 14.10.2025 року.

На день розгляду клопотання невідбута частина покарання становить 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців 3 (три) дні.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України кримінальне покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначення більш м`якого покарання повинно сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправлення засудженого і запобіганню вчиненню нових злочинів.

Тобто, головною передумовою для застосування до особи більш м`якого покарання - є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт того, що засуджений став на шлях виправлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» визначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким має надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Також, необхідною умовою застосування положень статті 82 КК України є те, що засуджений став на шлях виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов`язків.

Постановою Пленуму Верховного Суду України, від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким»,передбачено, що оскільки судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, справляє великий виховний і запобіжний вплив, як на самого засудженого так і на інших осіб, суди, під час судового засідання у справах цієї категорії, повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати, ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, висновок суду повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь час відбування покарання.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Таким чином, з вищенаведеного слідує, що основними умовами для застосування щодо засудженого пільги, передбаченої ст. 82 КК України є: відбуття засудженим певної частини призначеного покарання, визначеної у ч. 4 ст. 82 КК України; наявність факту того, що засуджений став на шлях виправлення.

Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої, правослухняної поведінки, ресоціалізації - свідоме відновлення засудженого у соціальному статусі повноправного члена суспільства: повернення його до самостійного, загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

При цьому, критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст. 82 КК України є: ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання; участь у суспільно-корисній праці; участь у виховних заходах; участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні; участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність; участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій; поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством; прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності, виконавчих листів); визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому; підтриманні соціально-корисних зв`язків та позитивних намірів на життя після звільнення.

Тобто, за змістом ст. 82 КК України при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким засудженому невідбута частина покарання, призначеного за вироком суду, замінюється більш м`яким покаранням, яке засуджений продовжує відбувати. Така заміна покарання означає, що засуджений фактично достроково звільняється від відбування більш тяжкого виду покарання, однак замість того призначається більш м`який вид покарання.

Отже, визначаючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує, що такий за весь період відбування покарання характеризується позитивно, мав одне стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку, вісім заохочень, визнав свою вину у вчиненому злочині та розкаявся в ньому, бере активну участь у програмах/заходах, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя та підтверджує це активним вчинками, бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи, дотримується правил внутрішнього розпорядку, підтримує зв`язки з родичами, на профілактичному обліку не перебуває.

Згідно ч. 1 ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Належними та допустимими доказами підтверджується, що в разі звільнення ОСОБА_5 має намір працевлаштуватися на посаду інженера-будівельника в ТОВ «Будівельно-монтажне управління та проживатиме за місцем своєї реєстрації.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин, наведених обґрунтувань та аргументації, суд приходить до висновку про наявність визначених Законом підстав для задоволення клопотання, оскільки вище наведене вказує на наявність визначених законом умов, які дають підстави для застосування щодо засудженого ОСОБА_5 положень ст. 82 КК України, зокрема те, що він став на шлях виправлення, а тому заслуговує на заміну невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі на більш м`який вид покарання у виді виправних робіт в товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» строком на 2 (два) роки з відрахуванням 15% (п`ятнадцять відсотків) із суми заробітку засудженого в дохід держави України щомісячно.

Враховуючи зазначене, на підставі ст. 57, 82 КК України та керуючись ст. 376, 537, 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання начальника ДУ «Бориспільська випрана колонія (№119)» задовольнити.

Замінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженому за вироком Київського апеляційного суду від 27.11.2019 року за ч 1 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років один місяць, - невідбуту частину основного покарання, що становить 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців 3 (три) дні, на більш м`який вид покарання у виді виправних робіт в товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» (код ЄДРПОУ 31563714, індекс 33027, м. Рівне, вул. Київська, 36, офіс 417) строком на 2 (два) роки з відрахуванням 15% (п`ятнадцять відсотків) із суми заробітку засудженого в дохід держави України щомісячно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Оголошення повного тексту ухвали здійснено 24.01.2025 року.

Суддя ОСОБА_1