Рішення

від 02.12.2024 по справі 359/2099/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-о/359/94/2024

Справа № 359/2099/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2024 року Бориспільський міськрайонний суду Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Ліман А.Г.,

за участі заявника ОСОБА_1 та її представника адвоката Онишко В.М.

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа : Бориспільська міська рада Київської області про встановлення факту спільного проживання, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2024 року представник заявника адвокат Сацик Р.В. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 на день її смерті за адресою : АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є бабусею заявника ОСОБА_1 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , заповіла дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 набула частини даної квартири у спадок після смерті ОСОБА_3 , про що Бориспільською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину № 2-2652 від 15 листопада 2006 року. З 2012 року ОСОБА_2 проживала з заявником за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті своєї бабусі, заявник не звернулася до нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини, оскільки вважала, що прийняла її автоматично, проживаючи разом з спадкодавицею. Станом на 01 січня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстрованими за різними адресами. 02 лютого 2024 року заявник отримала від приватного нотаріуса рекомендації щодо оформлення спадщини. Тому, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду із вказаною заявою.

Ухвалою суду від 01 березня 2024 року відкрито окреме позовне провадження та призначено судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та строки виконання процесуальних дій.

Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року задоволено клопотання представника заявника про виклик свідків.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та представник заявника ОСОБА_4 підтримали подану заяву та наполягали на її задоволенні.

Представник заінтересовані особи Бориспільської міської ради Київської області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив прийняти рішення за наявними матеріалами справи.

Заслухавши думку заявника та представника заявника, покази свідків та дослідивши матеріали справи разом з наявними в ній доказами, суд прийшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частинами 4, 5 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється онукою ОСОБА_2 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданим 01 лютого 1969 року Райбюро ЗАГС Київської області; копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданим 28 липня 1990 року відділом ЗАГС Поліського райвиконкому Київської області; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданим 26 лютого 1992 року відділом ЗАГС Бориспільського міськвиконкому Київської області (а.с.13-15).

Згідно Акту обстеження житлових і матеріально - побутових умов, складеного депутатом Бориспільської міської ради 26 лютого 2024 року встановлено, що з 2012 року заявник ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про смерть якої 04 січня 2023 року складено відповідний актовий запис Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та 04 січня 2023 року видано Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) свідоцтво про смерть, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 16).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтвердили проживання заявника разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад п`ять років до часу відкриття спадщини.

Так, свідок ОСОБА_7 , повідомила суду, що заявник є її сусідкою, яка з 2012 року проживала разом з ОСОБА_2 , оскільки остання мала проблеми зі здоров`ям. В квартирі крім них більше ніхто не проживав, та про інших спадкоємців їй не відомо.

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що з 2012 року ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 , оскільки остання хворіла. З ними більше ніхто не проживав, та крім ОСОБА_1 за померлою ОСОБА_2 ніхто не доглядав.

Свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що з ОСОБА_2 проживала її онука ОСОБА_1 . Разом вони проживала більше 10 років. Бабуся ОСОБА_2 дуже хворіла, ОСОБА_1 її доглядала.

Свідок ОСОБА_1 повідомила суду, що ОСОБА_2 є її бабусею. Вони були зареєстрованими за різними адресами. З 2012 року проживали разом за адресою бабусі. З ними більше ніхто не проживав. Померла склала заповіт, та все майно заповідала їй. Ніхто не подавав заяв про вступ у спадщину. Становлення даного факту потрібно для прийняття та оформлення спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

За приписами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Черговість спадкоємців за законом встановлено статтями 1261-1265 ЦК України.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми СК України, сім`єю є соціальна група, яка не обов`язково складається з людей, які перебувають у шлюбі. Сім`ю також є соціальна група осіб, поєднаних спільним побутом, які здійснюють свою життєдіяльність на основі спільного економічного, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 №5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Відповідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України, про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21 березня 2019 року в цивільній справі № 461/4689/15-ц та у постанові від 12 серпня 2019 року у справі №521/16365/15, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Встановлення факту проживання однією сім`єю необхідне заявниці для отримання спадщини, яка залишилась після смерті померлої ОСОБА_2 . Інших родичів у ОСОБА_2 , які б бажали прийняти спадщину немає.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог заявниці.

Керуючись ст. ст. 15,16 ЦК України, ст. ст. 3, 21, 27, 36 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд

-

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа : Бориспільська міська рада Київської області про встановлення факту спільного проживання, - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з бабусею ОСОБА_2 на день її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою : АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провад-ження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 грудня 2024 року.

Суддя Яковлєва Л.В.