Рішення

від 12.03.2024 по справі 370/2758/21

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. Справа №370/2758/21

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Некращук Я.А.

за участю

представник позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 ,

відповідач ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Козятинська державна нотаріальна контора Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, ОСОБА_7 , про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (далі - позивачка), звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (далі - відповідачи), третя особа: Козятинська державна нотаріальна контора Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, ОСОБА_7 , про поділ спільного майна подружжя.

Позов мотивувала тим, що з 17 серпня 1968 року між позивачем та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено шлюб, який зареєстровано Непедівською сільською радою Козятинського району Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 21.

Шлюб укладений 17 серпня 1968 року між Позивачем та ОСОБА_6 зареєстрований Непедівською сільською радою Козятинського району Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 21 - розірвано, що підтверджується копією рішення Макарівського районного суду від 15 травня 2012 року.

Від даного шлюбу у Позивача з ОСОБА_6 народились діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Третя особа 2), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Відповідач 3), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - Відповідач 2), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00017471318 від 22 грудня 2016 року.

У період перебування у шлюбі Позивачем та ОСОБА_6 на спільні кошти здобуті спільною працею за договором купівлі - продажу № 1971 від 27 жовтня 1984 придбане домоволодіння ( житловий будинок (заг. площ. 105.0 м2, житл. площ. 68.5 м2,), сарай (літ. Б), гараж (літ. В), вхід в погріб (літ Г), погріб (під літ Д) ) яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При укладанні договору купівлі-продажу зазначене домоволодіння оформлене на ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 26 квітня 2021 року.

Після його смерті відкрилась спадщина до спадкової маси якої ввійшло належне йому на праві власності вищезазначене домоволодіння, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_6 за 2021 рік.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, до спадкоємців першої черги належать ОСОБА_4 , яка на момент смерті ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі та діти покійного: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , що підтверджується матеріалами спадкової справи та свідоцтвами про народження.

За життя ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 поділу спільного майна подружжя між Позивачем та ОСОБА_6 не проведено, оскільки після розірвання шлюбу Позивач з дітьми продовжувала проживати та проживає за вищевказаною адресою домоволодіння.

Після смерті ОСОБА_6 . Позивач в установлений законом строк, звернулася до Козятинської державної нотаріальної контори Вінницької області з заявою про прийняття спадщини, на що нотаріусом було роз`яснено, що згідно чинного законодавства право на спадкове майно після смерті покійного мають лише Відповідач 1 та Відповідачі 2, 3 та третя особа ОСОБА_7 за умови поновлення строку прийняття спадщини, який нею був пропущений, адже відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Нотаріусом також роз`яснено, що Позивач не є спадкоємцем першої черги спадкування, оскільки на момент смерті ОСОБА_6 шлюб між ним та позивачем було розірвано.

Також нотаріусом роз`яснено, що з метою захисту порушених прав та інтересів щодо права спільної сумісної власності Позивача, їй необхідно звернутися до суду для визнання права власності на спільного майна подружжя.

Оскільки, майно було придбане Позивачем та ОСОБА_6 в період шлюбу, воно належало колишньому подружжю на праві спільної сумісної власності, тому Позивач має правовий інтерес і намір поділити майно, яке є спільною сумісною власністю, а саме домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визначення права власності за нею частки домоволодіння.

Враховуючи викладене, позивачка просила суд визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_5 ), право власності на 1/2 частину домоволодіння ( житловий будинок (заг. площ. 105.0 м2, житл. площ. 68.5 м2,), сарай (літ. Б), гараж (літ. В), вхід в погріб (літ Г), погріб (під літ Д) ) з усіма надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

У встановлений судом строк та у встановленому законом порядку відповідач ОСОБА_4 подала відзив - заперечення проти позовних вимог вказала, вважає його безпідставним та необґрунтованим, та таким що не ґрунтується на правових нормах.

Ухвалою судді від 23.11.2021 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 05.09.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 09.01.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_9 проти задоволення позову заперечували з наведених у відзиві підстав. Представник відповідача просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не прибула, надіслала до суду заяву, в якій вказала, що позов визнає та просить його задовольнити, також просила розглядати дану справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву, в якій вказав, що позов визнає та просить його задовольнити, також просив розглядати дану справу у його відсутності.

Третя особи ОСОБА_7 у судове засідання не прибула, надіслала до суду заяву, в якій вказала, що позов визнає та просить його задовольнити, також просила розглядати дану справу у його відсутності.

Третя особи Козятинська державна нотаріальна контора у судове засідання не прибула, надіслала до суду заяву, в якій просила розглядати дану справу у їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебували у шлюбі, зареєстрованому 17 серпня 1968 року, Непедівською сільською радою Козятинського району Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 21. (а.с. 10).

Від даного шлюбу у Позивача з ОСОБА_6 народились діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00017471318 від 22 грудня 2016 року (а.с. 53-54).

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 15.05.2012 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.51).

Згідно договору купівлі - продажу № 1971 від 27 жовтня 1984 придбане домоволодіння ( житловий будинок (заг. площ. 105.0 м2, житл. площ. 68.5 м2,), сарай (літ. Б), гараж (літ. В), вхід в погріб (літ Г), погріб (під літ Д) ) яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.55). При укладанні договору купівлі-продажу зазначене домоволодіння оформлене на ОСОБА_6 .

З відомостей Державного реєстру речових прав вбачається, що право власності на нерухоме майно домоволодіння ( житловий будинок (заг. площ. 105.0 м2, житл. площ. 68.5 м2,), сарай (літ. Б), гараж (літ. В), вхід в погріб (літ Г), погріб (під літ Д) ) яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу (а.с.55).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 26 квітня 2021 року (а.с.54а).

За життя ОСОБА_6 між колишнім подружжям не було розподілено майно, що є сумісною власністю подружжя.

Після його смерті відкрилась спадщина до спадкової маси якої ввійшло належне йому на праві власності вищезазначене домоволодіння, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_6 за 2021 рік.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, до спадкоємців першої черги належать ОСОБА_4 , яка на момент смерті ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі та діти покійного: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , що підтверджується матеріалами спадкової справи та свідоцтвами про народження.

За життя ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 поділу спільного майна подружжя між Позивачем та ОСОБА_6 не проведено, оскільки після розірвання шлюбу Позивач з дітьми продовжувала проживати та проживає за вищевказаною адресою домоволодіння.

Після смерті ОСОБА_6 . Позивач в установлений законом строк, звернулася до Козятинської державної нотаріальної контори Вінницької області з заявою про прийняття спадщини, на що нотаріусом було роз`яснено, що згідно чинного законодавства право на спадкове майно після смерті покійного мають лише ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_7 за умови поновлення строку прийняття спадщини, який нею був пропущений, адже відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Нотаріусом також роз`яснено, що Позивач не є спадкоємцем першої черги спадкування, оскільки на момент смерті ОСОБА_6 шлюб між ним та позивачем було розірвано.

Також нотаріусом роз`яснено, що з метою захисту порушених прав та інтересів щодо права спільної сумісної власності Позивача, їй необхідно звернутися до суду для визнання права власності на спільного майна подружжя.

Між сторонами у справі у позасудовому порядку не досягнуто домовленості щодо визнання за позивачем права власності на спірну частину домоволодіння.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми Сімейного кодексу України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов`язки визначаються на підставах, передбачених Сімейним кодексом України.

Враховуючи, що спірне майно - домоволодіння набуто у 1984 році, то для вирішення питання щодо моменту виникнення права власності подружжя на спірну квартиру, повинні застосовуватися положення Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі - КпШС).

Згідно зі ст. 22 КпШС (чинного на час придбання спірного майна) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до ст. 24 КпШС майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

За змістом вказаних норм майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. При цьому, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч. 1 ст. 68 Сімейного кодексу України).

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності. При цьому, тягар доказування, що вказане майно не належить до спільного сумісної власності, покладається на особу, яка заперечує факт набуття майна у спільну сумісну власність.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 року № 6-843цс17.

Отже, відповідач та її представник не спростували закріплену в ст. ст. 22, 24 КпШС презумпцію спільності майна подружжя, набутого за час шлюбу, і не довели, що спадкодавиць придбала спірне домоволодіння лише за власні особисті кошти.

Таким чином, встановлено, що спірне домоволодіння є спільною сумісною власністю подружжя. Сам по собі факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише цій особі. Майно і в цьому разі є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові та дружині в рівних частках з моменту його придбання.

Згідно зі ст. 28 КпШС в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.

За правилами статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).

За статтями 69, 70 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доводів сторін щодо відступлення від рівності часток подружжя, то спірне домоволодіння належить колишньому подружжю ОСОБА_2 у рівних частках, у зв`язку з цим в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя за позивачем підлягає визнання право власності на 1/2 частину домоволодіння ( житловий будинок (заг. площ. 105.0 м2, житл. площ. 68.5 м2,), сарай (літ. Б), гараж (літ. В), вхід в погріб (літ Г), погріб (під літ Д) ) яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Але позивачем не доведено належними та допустимими доказами, перебування інших надвірних будівель та споруд розташованих за вище вказаною адресою, крім тих що вказані в технічному паспорті та у витягу з Державного реєстру речових прав №284414943 від 12.11.20214 року, а саме житловий будинок (заг. площ. 105.0 м2, житл. площ. 68.5 м2,), сарай (літ. Б), гараж (літ. В), вхід в погріб (літ Г), погріб (під літ Д), які належним чином оформленні та належать на праві власності колишньому чоловіку.

А тому в задоволенні вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на частину усіх надвірних будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 , слід відмовити.

Щодо строків позовної давності.

За вимогами статті 261 Цивільного кодексу України початок перебігу строку позовної давності пов`язується не лише з моментом, коли особі, яка звертається за захистом свого права або інтересу, стало відомо про порушення свого права чи про особу, яка його порушила, а також з моментом, коли така особа могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Розглядом справи встановлено, що позивач дізналася про порушення свого права після того як звернулась до нотаріуса, який роз`яснив позивачці, що вона не є спадкоємцем першої черги спадкування, оскільки на момент смерті ОСОБА_6 шлюб між ним та позивачем було розірвано. Також нотаріусом роз`яснено, що з метою захисту порушених прав та інтересів щодо права спільної сумісної власності Позивача, їй необхідно звернутися до суду для визнання права власності на спільного майна подружжя, оскільки після розірвання шлюбу вона з дітьми продовжувала проживати та проживає в даному домоволодінні.

А тому про порушення своїх прав та особу, позивачеві стало відомо у 2021 року, отже позов подано в межах строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 23, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України , ст. ст. 60, 63, 68, 69, 71 Сімейного кодексу України, ст. 372 ЦК України, ст.ст. 22, 24, 28 КпШС України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Козятинська державна нотаріальна контора Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, ОСОБА_7 , про поділ спільного майна подружжя - задовільнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , право власності на частину домоволодіння (житловий будинок заг. площ. 105,0 м2, житл. площ. 68,5 м2 , сарай (літ Б), гараж (літ В), вхід в погріб (літ Г), погріб (під літ Д).

В інших позовних вимогах - відмовити

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 но користь ОСОБА_2 - 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 55 коп. в рівних частинах з кожного по 891 (вісімсот дев`яносто одна ) грн. 52 ком. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Макарівський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст виготовлено 22.03.2024 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Козятинська державна нотаріальна контора Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, адреса: 22100, м. Козятин, вул. П. Орлика, буд. 5

Павловська Анжела Миколаївна, адреса: 08001, смт Макарів Бучанського району Київської області, вул. Маяковського, 7;

Суддя А.В. Косенко