Рішення

від 23.01.2025 по справі 372/4523/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4523/24

Провадження № 2-233/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю представника позивача Бондарчук Ю.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Обухівське» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 виплачені на виконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки грошові кошти в сумі 20 000 грн., що складаються з виплачених позивачем коштів в сумі 10 000 грн., штрафу в сумі 10 000 грн. та сплачений судовий збір. Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 29.04.2016 року між ПрАТ «Обухівське» та ОСОБА_1 (спадкоємицею майна ОСОБА_2 - особи, що мала право на пай в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ПрАТ «Обухівське») було укладено Попередній договір оренди земельної ділянки № 567с-1, відповідно до якого сторони зобов`язались після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що знаходяться в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до Державних актів, що знаходяться на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди даної земельної ділянки. Позивачем, на виконання умов Попереднього договору, було виплачено відповідачу наступні грошові кошти: за 2016 рік - 5 000 грн., за 2017 рік - 5 000 грн. З 07 по 29 грудня 2022 року в ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12016110230001223 від 02.09.2016 року позивачу став відомий факт грубого порушення умов Попереднього договору відповідачем, а саме: 04.03.2019 року відповідач уклала Договір оренди земельної ділянки з іншим суб`єктом господарювання, чим порушила п.15 Попереднього договору, 08.07.2019 року відповідач на підставі Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-4222/15-19/сг від 08.07.2019 року набула у власність частину земельної ділянки ділянки площею 3,3442 га (кадастровий номер 3223110100:06:005:0015), чим порушила п.4 Попереднього договору, а тому позивач змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

28.10.2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених у позові підстав та просила задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Не заперечуючи обставин укладання попереднього договору та отримання грошових коштів, як про це зазначено в позові, вважає, що претензії відповідача є безпідставними, оскільки він користувався успадкованою нею в подальшому земельною ділянкою, та отримував прибуток. Крім цього, зазначає, що відповідач в свою чергу не виконав умови попереднього договору, оскільки не сприяв відповідачу у отриманні правовстановлюючих документів на земельну частку (пай).

Суд, вислухавши пояснення сторін, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Обухівське» та ОСОБА_1 (спадкоємицею майна ОСОБА_2 - особи, що мала право на пай в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ПрАТ «Обухівське») 29.04.2016 року укладено Попередній договір оренди земельної ділянки № 567с-1, відповідно до якого сторони зобов`язались після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що знаходяться в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до Державних актів, що знаходяться на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди даної земельної ділянки.

Згідно п. 2 зазначеного договору майбутній орендар ПрАТ «Обухівське» до дати укладення основного договору зобов`язується за цим договором виплачувати майбутньому орендодавцеві щорічно до 31 грудня винагороду у розмірі 5 000 грн., з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов попереднього договору позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5 000 грн. - за 2016 рік, 5 000 грн., - за 2017 рік.

Згідно п.9 Попереднього договору в разі порушення однією зі сторін обов`язків, зазначених у п.1,2,4,6 цього договору, вона сплачує іншій стороні протягом п`яти календарних днів штраф у розмірі 10 000 грн.

04.03.2019 року відповідач уклала Договір оренди земельної ділянки з іншим об`єктом господарювання.

08.07.2019 року відповідач на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-4222/15-19/сг від 08.07.2019 року набула у власність частину земельної ділянки ділянки площею 3,3442 га (кадастровий номер 3223110100:06:005:0015).

09.07.2019 року відповідач звернулася до Першотравенської сільської ради із заявою про реєстрацію права власності на земельної ділянки площею 3,3442 га (кадастровий номер 3223110100:06:005:0015) та таке право було зареєстровано.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав за відповідачем зареєстровано 15.07.2019 року право власності на земельну ділянку площею 3,3442 га, кадастровий номер 3223110100:06:005:0015 та право оренди цієї земельної ділянки ТОВ «Роза-Л».

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 635 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Відповідно до ч.2 ст. 635 Цивільного кодексу України, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як слідує з умов укладеного між сторонами попереднього договору, сторони зобов`язалися укласти договір оренди земельної ділянки не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання відповідачем, як майбутнім орендодавцем, документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку.

До того ж, у пункті 15 попереднього договору передбачено, що після підписання цього попереднього договору майбутній орендодавець зобов`язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення основного договору.

Таким чином, відповідачем порушені пункти 1, 4 попереднього договору щодо надання позивачу протягом п`яти днів після виникнення права власності на земельну ділянку оригіналу та копії документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, а також щодо укладення договору оренди земельної ділянки з позивачем.

Натомість, у пункті 11 попереднього договору сторонами погоджено, що в разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цих договорів, внаслідок чого основні договори не будуть укладені, в доповнення до обов`язку згідно пункту 9 цих договорів, майбутній орендодавець повертає майбутньому орендареві отриману відповідно до пункту 2 цих договорів винагороду.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач отримала від позивача на виконання умов попереднього договору оренди та додаткової угоди грошові кошти в сумі в сумі 5 000 грн. - за 2016 рік, 5 000 грн., - за 2017 рік, що загалом становить 10 000 грн. Вказаним спростовуються доводи відповідача щодо оплати їй грошових коштів за користування земельною ділянкою, а не на виконання умов попереднього договору від 29.04.2016 року.

Вказані суми були отримані відповідачем у зв`язку з взяттям ним на себе зобов`язань передати позивачу в оренду земельні ділянки, право власності на які буде оформлене в майбутньому а, відтак, підлягають стягненню з нього на користь позивача згідно з умовами укладеного попереднього договору, які відповідачем не були дотримані.

Оскільки внаслідок порушення відповідачем умов попереднього договору основний договір оренди земельної ділянки між сторонами не був укладений, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу сплачених на користь відповідача грошових коштів у сумі 10 000 грн.

Разом із цим, щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. неустойки на підставі п. 9 попереднього договору (у редакції додаткової угоди), суд зазначає наступне.

Попередніми договорами оренди земельних ділянок було визначено, що у разі порушення однією зі сторін обов`язків, вона сплачує іншій стороні штраф. Розмір штрафів визначений попередніми договорами та додатковими угодами про внесення змін до договорів.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Водночас, за наведених у справі обставин, зважаючи на майновий стан обох сторін, обсяг відповідальності відповідача вбачається невиправдано обтяжливим, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора.

З огляду на наведене та виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, ураховуючи майновий стан обох сторін, суд дійшов висновку зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки до 1 000,00 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 року в справі № 910/8725/22, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню судові витрати за сплату судового збору.

Керуючись ст. ст.1,4,12, 56, 57,77, 80, 81,197,200,263-266 ЦПК України, відповідно до ст.ст.16, 252, 611, 635, 638, 797 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Обухівське» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 10000 грн. грошової винагороди, 1 000 грн. штрафу та судовий збір у розмірі 1665 грн. 40 коп., а всього стягнути 12665 грн. 40 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Обухівське» відмовити.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Обухівське», код ЄДРПОУ 00857284, адреса: Київська область, м. Обухів, мікрорайон Яблуневий, 26.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27 січня 2025 року.

Суддя: Т.В.Проць