Рішення

від 22.01.2025 по справі 536/2777/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2777/24

Провадження № 2/536/247/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 січня 2025 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Шкіринець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал», від імені якого діє представник, пред`явило дійсний позов. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що 08 січня 2020 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду №С-501-013650-20-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, за умовами якої відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн. і зобов`язався повернути його разом з іншими платежами відповідно до тарифів банку.

Також, 25 листопада 2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту та страхування № Р20.00501.005992609, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 49999 грн. і зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за його користування у термін встановлений договором.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги за кредитними договорами №С-501-013650-20-980, Р20.00501.005992609. Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 19.12.2023 року становить 135936,90 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 14000 гривень.

Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 листопада 2024 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача до суду не з`явився, в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових викликів за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою відповідача, які повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» «адресат відмовився», тому, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. Відповідач клопотання про розгляд справи у його відсутність до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд постановив про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

08 січня 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду №С-501-013650-20-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (далі - Угода).

Максимальний ліміт кредитної лінії, доступний ОСОБА_1 на момент укладення Угоди становив 200000,00 грн. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії 24,00 % річних.

ОСОБА_1 отримав та використовував кредитні кошти, що підтверджується випискою за рахунком НОМЕР_1 за період з 08.01.2020 року по 19 грудня 2023 року.

Банк свої зобов`язання за Угодою виконав у повному обсязі, а відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував і станом на 19.12.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становила 5226,06 грн., що складається з: заборгованість за основним боргом 1631,19 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 3594,87 грн., згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №С-501-013650-20-980.

Також, 25 листопада 2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р20.00501.005992609, відповідно до умов Договору Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49999,00 грн., а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід`ємною частиною.

Згідно п.п.1.3 процентна ставка складає 15% річних , тип - змінювана.

У відповідності до копії ордера-розпорядження про видачу кредиту від 25.11.2019, ОСОБА_1 було перераховані кредитні кошти в розмірі 49999 грн. на підставі договору №Р20.00501.005992609 від 25.11.2019.

ОСОБА_1 отримав та використовував кредитні кошти, що підтверджується випискою за рахунком НОМЕР_2 за період з 25.11.2019 року по 19 грудня 2023 року.

Банк свої зобов`язання за Угодою виконав у повному обсязі, а відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував і станом на 19.12.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становила 130710,84 грн., що складається з: заборгованість за основним боргом 49696,86 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 24546,99 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 56466,99 гривень згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Р20.00501.005992609.

19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами №С-501-013650-20-980, Р20.00501.005992609 та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.

22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги за кредитними договорами. Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором.

29 липня 2024 року на адресу відповідача ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було направлено досудові вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості.

Згідно зі ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором кредиту №С-501-013650-20-980 від 08 січня 2020 року, яка складається із заборгованості по основному боргу в розмірі 1631,19 гривень та заборгованості за відсотками у розмірі 3594,87 гривень, а також заборгованості за кредитним договором №Р20.00501.005992609 від 25 листопада 2019 року, яка складається із заборгованостіпо основномуборгу врозмірі 49696,86гривень тазаборгованості завідсотками урозмірі 24546,99гривень,на загальнусуму 79469,91гривень.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 56466,99 грн. комісії за обслуговування кредиту, простроченої на день подання позовної заяви.

Однак, згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11Закону України«Про захистправ споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України«Про захистправ споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11Закону України«Про споживчекредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України«Про споживчекредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Положеннями Договору встановлено комісію за управління кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Іншого з кредитного договору не випливає, перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту кредитний договір не містить.

Згідно з ч. 2 ст.215ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи вище зазначене, вимога позивача про стягнення 56466,99 грн. комісії є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами №С-501-013650-20-980 від 08 січня 2020 року, №Р20.00501.005992609 від 25 листопада 2019 року у загальному розмірі 79469,91 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступного висновку.

До матеріалів позовної заяви долучено копію договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2024 року №02-24, укладеного між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та адвокатським об`єднанням «Правничий курс».

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01 липня 2024 року до договору про надання правовничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року розмір винагороди об`єднання становить 20% від суми платежу, що надійшла Клієнту від Боржників в якості погашення Заборгованості за реєстром боржників якщо загальна сума заборгованості за тілом договору та відсотками становить від 6000 гривень до 12000 гривень; 15% від суми платежу, що надійшла Клієнту від Боржників в якості погашення Заборгованості за реєстром боржників якщо загальна сума заборгованості за тілом договору та відсотками становить від 12000 гривень і більше. Додаткова фіксована винагорода об`єднання складає 7000 гривень (а.с.41).

З акту прийому-передачі наданої правової допомоги №1 від 05 вересня 2024 року вбачається, що адвокатським об`єднанням «Правовий курс» було надано ТОВ «ФК «Профіт капітал» наступні послуги: проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проект позовних заяв до суду за кредитними договорами №С-501-013650-20-980 від 08 січня 2020 року, №Р20.00501.005992609 від 25 листопада 2019 року на загальну суму 14000 гривень.

З копії платіжної інструкції в національній валюті №918 від 08 вересня 2024 року вбачається, що ТОВ «ФК «Профіт Капітал» сплатило адвокатському об`єднанню «Правовий курс» 182000 гривень, призначення платежу «сплата за послуги по стягненню заборгованості по акту №1 від 05.09.2024 року по дог.№02-24 від 01.07.2024 року».

За змістом статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час.

За таких обставин, беручи до уваги предмет позову та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8, заборгованість за договорами кредиту №С-501-013650-20-980 від 08 січня 2020 року, № Р20.00501.005992609 від 25 листопада 2019 року в розмірі 79469 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) гривень 91 копійка.

В задоволення іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8, судові витрати в розмірі 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 17 коп. та понесені в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Кременчуцьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 27.01.2025.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

СуддяА. С. Река